Україна стартує на Євробаскеті-2022. Розповідаємо все, що треба знати про головний турнір року у баскетболі
Ми чекали на нього довгих п’ять років.
Чемпіонат Європи, який для збірної України розпочнеться 2 вересня матчем проти загадкової команди Великої Британії – без перебільшення, головне змагання усього баскетбольного 2022-го.
Ми чекали на Євробаскет рекордні п’ять років: спочатку – через реформу світового календаря турнірів національних команд (раніше чемпіонати Європи гралися раз на два роки, а тепер – раз на чотири), а потім – через пандемію ковіду, яка змусила ФІБА переносити змагання на один сезон уперед.
І тепер на цьому великому турнірі ми маємо змогу вболівати за нашу національну команду. Навіть попри війну, яку проти нас розв'язала РФ. Компанія Parimatch Ukraine – партнер збірної України з баскетболу – протягом шістьох місяців допомагають ЗСУ виборювати те, що силою не відібрати – перемогу вільної нації.
І спортивні перемоги України несуть важливий психологічний ефект – чекаємо і від нашої баскетбольної команди потужних успіхів. Розповідаємо все, що треба знати про Євробаскет-2022 перед його початком.
РФ відсторонили від першості за напад на Україну, а майже у всіх господарів є великі кадрові проблеми
З моменту завершення попередньої континентальної першості баскетбольна мапа Європи істотно змінилася: іспанці, які домінували усе попереднє покоління (шість нагород поспіль у період з 2007 по 2017 роки, три з яких – золоті), відправили на спортивну пенсію майже усіх суперзірок легендарних складів «Червоної фурії» на чолі з братами Газоль, а у країнах поменше зросли гравці екстра-рівня, які вже здатні запалювати на змаганнях дорослих збірних – чого варті лише фін Лаурі Маркканен з «Клівленда» та німець Франц Вагнер, який увійшов до топ-п’ятірки найкращих новачків минулого сезону НБА.
Втретє поспіль чемпіонат Європи з баскетболу пройде за більш інтригуючою, аніж попередні, формулою – з одним груповим раундом та плей-оф на виживання, починаючи з 1/8 фіналу. Цю схему ФІБА імплементувала у 2015-му, відмовившись від двох групових етапів: актуальна схема складніша для топових збірних, бо залишає їм істотно менше простору для помилок, але вона позбавляє нас відчутної кількості прохідних поєдинків, які майже нічого не вирішують та навряд чи зацікавлять нейтрального глядача.
Кваліфікація на Євробаскет наразі – доволі проста (щоб не потрапити до числа 24 країн-учасниць першості, треба дуже сильно постаратися), але щороку в ній трапляється принаймні одна сенсація, яка залишає за межами чемпіонату когось зі справді топових команд. 2022-й не став виключенням: на турнірі не буде яскравої Латвії з Крістапсом Порзінгісом, яка примудрилася стати останньою у власному відбірковому квартеті та програти свою путівку посередній за континентальними і, тим більше, світовими стандартами збірній Болгарії.
Для латвійських прихильників це – справжня трагедія, бо їхня збірна була, напевно, другою за силою командою попереднього Євробаскету (програла майбутнім чемпіонам словенцям в одному з найкращих, найяскравіших та найвидовищніших поєдинків плей-оф взагалі за всю історію змагання), а минулого тижня зробила потужну заявку у кваліфікації до ЧС-2023, розбивши міцну Туреччину зі 111 набраними очками. Але всі інші топи – на місці, тож, якщо ви не є особистими прихильниками таланту Порзінгіса, надто вже багато не втратите. І, певно, взагалі не помітите відсутність збірної країни-агресора, яку відсторонили від усіх міжнародних змагань через повномасштабний напад на Україну та замінили не зірковою, але достатньо міцною командою Чорногорії.
Євробаскет-2022 прийматимуть одразу чотири держави – це ще одне з нещодавніх нововведень від ФІБА, яке істотно підвищило глядацький інтерес до континентальної першості. Поєдинки групових етапів відбудуться у грузинському Тбілісі (група А), німецькому Кельні (група В), італійському Мілані (група С – саме тут гратиме українська збірна) та чеській Празі (група D), а поєдинки плей-оф буде зіграно у Берліні.
Зазвичай команди-господарки першості притягують ледь не найбільшу увагу на груповій стадії чемпіонатів Європи (це й не дивно – їхні поєдинки збирають повні трибуни, а лідери цих збірних стають медійними обличчями Євробаскетів), але цьогоріч кожна з них має суттєві кадрові проблеми, які істотно знижують їхній потенціал. Грузини зіграють без свого лідера Токо Шенгелії, німці втратили центрового «Орландо» Морітца Вагнера, італійці – ветерана НБА Даніло Галлінарі. Але найбільша біда зараз у команди Чехії, яку очолює головний тренер «Прометея» Ронен Гінзбург: досі невідомо, чи зіграє на рідному майданчику плеймейкер Томаш Саторанський, який влітку підсилив іспанську «Барселону». Він, без перебільшення – головна людина у власній національній збірній, без якої неможливо уявити усі її успіхи протягом останнього десятиріччя (а це, наприклад, шосте місце на ЧС-2019 та участь в Олімпіаді у Токіо).
Тож не дивуйтеся, якщо хтось з господарів несподівано провалить груповий раунд – майже у кожного з них (окрім хіба що італійців, для яких 34-річний Галлінарі – важливий, але вже точно не незамінний гравець) є підстави для серйозних переживань.
Сербія – фаворит першості за версією ФІБА та букмекерів. Але греки та словенці – дуже близько
Серед 24 національних збірних, які візьмуть участь у Євробаскеті-2022, легко та чітко вимальовується п’ятірка основних претендентів на нагороди. Зовсім не дивно, що всі вони – команди, які привезуть на континентальну першість справжніх суперзірок НБА (а дехто – навіть не одну, а одразу декількох).
Головним претендентом на титул організатори чемпіонату Європи бачать команду Сербії – у складі балканців є чинний MVP НБА Нікола Йокич з «Денвера» та, певно, найкращий плеймейкер європейського клубного баскетболу Васіліє Міцич з турецького «Анадолу Ефес» (він виграв два попередніх розіграші Євроліги, в обох випадках отримавши нагороду Найціннішому гравцю Фіналу чотирьох). Свій статус хлопці Светіслава Пешича підтвердили минулого тижня, здолавши у відборі до ЧС-2023 не менш потужних та зіркових греків у справжньому трилері з овертаймом.
Янніс Адетокумбо свою дуель Йокичу тоді програв – хоч і здобув фантастичні 40 очок, – але сподівання на нього на батьківщині покладають неймовірно високі. Лідеру «Мілвокі» та дворазовому володарю нагороди MVP НБА є що доводити на чемпіонаті Європи: за роки невдач неймовірно атлетичного форварда у майці національної збірної Греції сформувався стереотип, що Янніс не здатен перемагати у більш жорстких та менш приємних для гравців нападу правилах гри у баскетбол від ФІБА, і за вересень 2022-го він має чудову можливість його зруйнувати. Але легко не буде: у греків є чимало травмованих гравців (зокрема, досвідчений плеймейкер Костас Слукас), які чи то взагалі не візьмуть участь у першості, чи то підійдуть до неї не в оптимальних кондиціях. Тож навантаження на Адетокумбо одразу випаде дуже суттєве – але багато хто вірить, що він з ним впорається.
Дуже високо котуються Словенія (Лука Дончич та Горан Драгич – чинні чемпіони Європи, і на цю першість збірна привезе супероптимальний склад заради захисту здобутого п’ять років тому титулу), Литва з зірковими велетнями Домантасом Сабонісом та Йонасом Валанчюнасом, та Франція – це неймовірно атлетична захисна команда на чолі з Руді Гобером та Еваном Фурньє, яка здатна перекрити кисень будь-кому з учасників чемпіонату Європи. Інтриги додає той факт, що за підсумками жеребкування словенці, французи та литовці потрапили до однієї групи (пулу В, який гратиме у Німеччині), і наше уявлення про потенціал фаворитів може істотно змінитися вже впродовж наступного тижня, коли торє з них зіграють між собою.
Іспанія, Італія, Туреччина та Німеччина – темні конячки Євробаскету-2022, від яких не чекають чогось зовсім вже екстраординарного, але які за певних обставин можуть здивувати вболівальників. А ще майже на кожному чемпіонаті Європи вистрілює якась зовсім вже несподівана команда, на яку до початку першості майже не звертають уваги ані глядачі, ані експерти: дев’ять років тому у цьому статусі запалила збірна України, завершивши Євробаскет-2013 на історичному шостому місці.
***
Компанія Parimatch Ukraine пропонує поставити на вашого фаворита цього Євробаскета. На Сербію можна поставити з коефіцієнтом 3.75, на Грецію - 5.0.
Далі йдуть Словенія (5.50), Франція (6.50) та Іспанія (10.00). А от Україна має величезний коефіцієнт - 50.00. Ризикнете?
Україна везе на чемпіонат Європи один з найталановитіших складів в історії. Але останні невдачі команди відверто лякають
Про це багато говорилося за попередні декілька тижнів, і відмовлятися від цієї думки зараз точно не варто – склад нашої збірної за іменами виглядає одним з найбільш потужних за всі роки, що Україна існує як незалежна держава та бере участь у баскетбольних змаганнях ФІБА. Ми нарешті дочекалися одночасного приїзду наших представників у НБА Святослава Михайлюка (він втратив контракт із «Торонто» за декілька днів до початку першості, але все одно залишається зіркою українського баскетболу) та Олексія Леня, вже отримуємо суттєву допомогу від талановитої молоді – зокрема, Іссуфа Санона, який влітку став одним з лідерів збірної, – та маємо потужних бігменів з досвідом виступів у топових європейських чемпіонатах, Артема Пустового з «Мурсії» та Володимира Геруна з «Бетіса».
Єдина помітна втрата для української збірної – травма Олександра Липового, який не встиг відновитися до початку тренувального збору і не був додатково викликаний Багатскісом згодом. На усіх інших позиціях наш тренерський штаб мав дуже пристойний вибір виконавців та можливість формувати остаточну заявку на чемпіонат Європи з найкращих та найпідготовленіших, а не тих гравців, хто може допомогти команді тут і зараз, як це нерідко траплялося під час відбіркових вікон.
Як і у 2017-му, ми зіграємо на Євробаскеті без натуралізованого виконавця. Чи варто взагалі вдаватися до такого способу підсилення складу – питання завжди дискусійне навіть у найбільших баскетбольних державах (Литва та Сербія, наприклад, від натуралізації принципово відмовляються, а словенці та іспанці однією легіонерською квотою не знехтували, надавши паспорти бігмену Майку Тобі та захиснику Лоренцо Брауну відповідно), але у випадку України це питання було вирішене природним шляхом. Стів Бертт нещодавно оголосив про завершення професійної кар’єри, Пух Джетер та Джером Рендл – вже не у тих віці та кондиціях, щоб робити різницю на найбільшій європейській сцені, а натуралізувати інших американців федерація та Багатскіс чи то не змогли, чи то не дуже хотіли. Розмови про Майка Кеффі та Діанджело Харрісона так і залишилися розмовами: тим більше, що останній, який дійсно виглядав цікавим варіантом, навесні порвав ахіл та пропустить ледь не весь наступний сезон.
Тож, якщо винести за дужки Липового та невикористану опцію залучення іноземця, склад на Євробаскеті-2022 у нас буде оптимальним. А ось на що він награє – це вже питання із зірочкою. Обидва офіційних матчі збірної України у серпні (проти італійців та ісландців у кваліфікації ЧС-2023) завершилися болісними поразками нашої команди, які звели шанси України відібратися на світову першість до математичних. І місцями було не дуже зрозуміло, у який баскетбол хоче грати Багатскіс та як він планує використовувати ті кадрові можливості, що у нього є.
Втім, впевнені, що сам Айнарс чудово розуміє, що чемпіонат Європи – це головний підсумок його трирічної роботи з нашою збірною та місток до нових тренерських можливостей принаймні на клубному рівні (офіційно про це не повідомлялося, але із «Київ-Баскетом» він співпрацювати далі не буде – термін дії його контракту сплив після завершення сезону-2021/22), і підготує декілька приємних для нас сюрпризів. У латвійського фахівця є від чого відштовхуватися: в української збірної насправді дуже статусна, досвідчена та потужна передня лінія, динамічні захисники-скорери, які будь-якої хвилини можуть відшукати власний ритм та перевернути матч за декілька володінь, цікаві універсали Богдан Близнюк та Іван Ткаченко, який став справжнім відкриттям літа-2022 в контексті національної команди, та клас Дениса Лукашова з В’ячеславом Бобровим – їх навіть на цьому рівні буде складно чимось здивувати.
Тому навіть із 20 місцем з можливих 24 у фінальному рейтингу сили учасників Євробаскету від ФІБА ми маємо усі підстави сподіватися на вихід з групи. А вона у нас не сказати, щоб дуже важка (особливо, якщо порівнювати її з пулом смерті В з Литвою, Францією, Німеччиною, Словенією, Боснією та Угорщиною) – є принаймні дві команди, які ми повинні випереджати.
Перший та другий матчі на Євробаскеті – найважливіші для України. Якщо збірна хоче до плей-оф, їх не можна програвати
І з цими двома командами ми зіграємо на самісінькому початку Євробаскету. Складно чітко сказати, це перевага чи недолік – але про те, яким буде календар першості, відомо дуже давно, тож у Багатскіса, його штабу та баскетболістів був час налаштуватися на стартові змагальні дні континентальної першості як на найважливіші з усіх. Принаймні, до початку поєдинків на виліт.
Відкриватиме чемпіонат Європи Україна грою з британцями (вона відбудеться 2 вересня) – ледь не найбільшою таємницею серед усіх учасників чемпіонату. Велика Британія останньою оголосила попередній склад на Євробаскет, не провела жодної контрольної зустрічі у серпні (українці, наприклад, зіграли п’ять), і, на перший погляд, не дуже через все це переймається – як і, наприклад, через неможливість залучити до команди захисника «Торонто» Оу Джі Анунобі. Але це точно не привід ставитися до нашого першого суперника на Євробаскеті зневажливо. По-перше, тому, що у Великої Британії є атлетичні форварди та бігмени з пристойним досвідом виступів у топових клубних турнірах Європи, на кшталт Гейба Оласені чи Ові Соко, і, по-друге, через ефект несподіванки – ледь не головний козир аутсайдера першості, який він спробує розіграти саме у поєдинку з нашими хлопцями.
Другий наш матч – 3 вересня проти Естонії, яка болісно била українську збірну на невдалому для неї Євробаскеті-2015, але з того часу майже повністю оновили команду та зробили її істотно більш талановитою. У невеличкої прибалтійської держави є представники у Євролізі (захисник Сандер Раєсте та форвард Майк Калев-Коцар з іспанської «Басконії»), Лізі розвитку (свінгмен Генрі Дрелл грає за фарм-команду «Чикаго») та NCAA (стартовим плеймейкером на чемпіонаті Європи буде 21-річний Керр Крііса з престижного університету Аризони), непогані ветерани Сіім-Сандер Вене, Мартін Дорбек, Стен Сокк та Крістіан Кітсінг, тож про жодну недооцінку суперника тут мова йти взагалі не може. Усе виглядає так, ніби саме Естонія – наш головний конкурент у боротьбі за четверту сходинку турнірної таблиці, яка даватиме право зіграти у 1/8 фіналу.
Після поєдинків, у яких справді важливо буде здобути позитивний результат, на Україну чекають три гри з зірковими суперниками: не те, щоб у них було зовсім вже марно сподіватися на здобуті турнірні бали, але фаворитами у цих матчах наші хлопці точно не будуть.
5 вересня наша національна команда знову зустрінеться з Італією та спробує поквитатися з ними за поразку у відборі до ЧС на День Незалежності – але навіть за відсутності Галлінарі зробити це буде нелегко. Швидка команда Джанмарко Поццекко з проспектом «Голден Стейт» Ніколо Менніоном, талановитим Сімоне Фонтеккйо, який, здається, вміє на баскетбольному майданчику абсолютно все, та надмайстерним Ніколо Меллі – справжній головний біль для будь-якого захисту, і для того, щоб сподіватися принаймні на кінцівку з шансами на успіх, українські баскетболісти більше не можуть дозволяти собі пропускати 38 очок за чверть, як це було у Ризі.
6 вересня Україна зіграє проти фаворитів чемпіонату Європи Греції: певно, саме на цю зустріч ми чекаємо найбільше. Щоб здолати Янніса, Багатскісу знадобляться нестандартні тактичні рішення, нереальна самовіддача від кожного виконавця та уся фортуна світу, але погодьтеся – навіть можливість просто подивитися на те, як українські хлопці виглядатимуть у грі проти, певно, найкрутішого атлета у сучасному баскетболі, вартує дуже дорого. Подібних поєдинків у нашої національної команди не було з 2017 року та попереднього Євробаскету – тоді в 1/8 фіналу Україна поступилася словенцям з Дончичем, який увійшов до символічної збірної тієї першості, а згодом став суперзіркою планетарного масштабу.
Закриватимемо груповий раунд ми 8 вересня грою проти Хорватії. Команди, якій ніколи не бракує індивідуального таланту (цьогоріч на чемпіонат Європи вони привезуть скорера Бояна Богдановича з «Юти», центрового «Кліпперс» Івіцу Зубаца, форварда «Фінікса» Даріо Шарича та 19-річного проспекта Роко Пркачина, якого мають обрати на наступному драфті НБА), але яка регулярно має проблеми з його реалізацію – чи то через слабкість тренерського штабу, чи то через внутрішні конфлікти, чи то через непомірне его лідерів, які починають більше турбуватися про власну статистику, аніж про підсумковий результат.
Чого чекати від цього поєдинку та взагалі від хорватів на Євробаскеті-2022 – наразі не розуміє ніхто, тому й не називає дійсно дуже майстерну за підбором гравців збірну серед фаворитів навіть другого ешелону. У липні хорвати провалилися у кваліфікації ЧС-2023, програвши вирішальний поєдинок першого раунду відбору Фінляндії та не вийшовши до другого етапу взагалі, і лише континентальна першість дасть нам зрозуміти, чи вивчила команда цей урок.
Тож цілком може статися так, що остання гра основного раунду чемпіонату Європи буде для України вдалою – принаймні, це істотно більш цікава можливість покращити наше турнірне становище, аніж поєдинки з греками чи італійцями, у яких, окрім непоганого складу, буде ще й потужна підтримка вболівальників.
За усіма прогнозами українська збірна – четверта за силою команда пулу С, тож виходити до поєдинків на виліт наші хлопці мають. Але як воно станеться насправді, ми дізнаємося лише ввечері 8 вересня – як і ім’я нашого суперника в 1/8 фіналу (це буде хтось з команд групи D – Сербія, Чехія, Польща, Фінляндія, Ізраїль чи Нідерланди).
Усі поєдинки нашої національної команди в Україні наживо транслюватиме телеканал XSPORT.
