Англія легко розібрала Україну: продавила фланг Мудрика та знищила Караваєва в карному майданчику
Олександр Сажко – про дивні рішення Ротаня та неминучість цієї поразки.
Збірна України в першому матчі за пів року, який бачили українські вболівальники, поступилась збірній Англії (0:2) в Лондоні в дебютному для себе поєдинку відбору до Євро-2024.
Ротань обрав незвичний склад з гібридною схемою
Для тих, хто раніше намагався знайти крупиці інформації по таємничому спарингу збірної України з «Брентфордом» Б, обрані Русланом Ротанем склад та формація на Англію навряд стали сенсацією. Але треба констатувати – в контексті збірної деякі рішення були дійсно незвичними:
– Роман Яремчук, який не забиває з жовтня минулого року, вийшов в стартовому складі, а Артем Довбик залишився в запасі. Але, знову ж таки, саме Яремчук виходив в старті проти «Брентфорда» Б, де грав близький до цього склад.
– Найбільша несподіванка – відсутність в стартовому складі Віктора Циганкова, якого номінально замінив Руслан Маліновський, а Георгій Судаков вийшов в центрі. В Циганкова була застуда протягом тижня. Можливо, справа лише у недостатньому відновленні. А, можливо, це був якийсь хитрий план, який зрештою не спрацював та ми його не зрозуміли. Не забуваємо, що Судаков – ключова фігура молодіжної збірної Ротаня.
– Сваток вийшов в центрі захисту в парі з Матвієнком. Це був дебют захисника «Дніпра-1» в офіційних матчах. І ось це рішення якраз не викликало подиву, оскільки саме Олександра награвав Ротань з «Брентфордом», а Попов навіть не потрапив до заявки на матч.
У підсумку вийшла така собі гібридна схема, де весь правий фланг в атаці був у Караваєва, а Маліновський частіше опинявся десь на позиції десятки, або взагалі опускався ще нижче за м'ячем.
Склад збірної Англії:
Головні проблеми України в захисті – фланги. Англія використала наші слабкості
Україна з перших хвилин намагалась зустрічати Англію досить високо – як мінімум в середньому блоці, а іноді навіть в високому. Базова структура 4-4-2 з Судаковим у парі з Яремчуком та Маліновським на місці правого півзахисника. Але насправді, особливо в перші хвилини, перша лінія оборони ситуативно трансформувалась – в ній були три та навіть чотири гравці, а Зінченко та Степаненко намагались вдвох покрити простір в середині.
Не те щоб це одразу зупинило англійців – при чому іноді навіть дивувало, що Яремчук та Судаков розташовуються занадто близько один до одного в зоні, де є всього один гравець суперника.
Але одну з помилок минулої гри з Англією уникнути вдалося, коли пропустили на перших хвилинах. Перші пів години Україні більш-менш вдалось відтиснути гру від своїх воріт, не допускати кутових та стандартних положень біля своїх воріт та не дати англійцям суттєвої переваги в центрі поля. Як покаже весь подальший матч – центр поля їм і не був потрібен, вони через нього майже не атакували. Навіть Україна робила більше дотиків в атаці в центрі перед карним суперника:
Англійцям було достатньо переваги на флангах. Особливо – на нашому лівому фланзі захисту, де Мудрик або не встигав повертатись та тримати захисну структуру, або просто не добігав за суперниками. І Англія постійно легко заходила тут в останню третину.
Або використовувалось швидке переведення з лівого на правий фланг, або просто Англія насичувала цю зону. Але в комбінації з простими навісами в найслабкішу зону збірної України в карному майданчику – дальню штангу – це було простою, але дієвою зброєю для стабільного створення небезпеки.
Чудові приклади – обидва голи збірної Англії, які вона забила протягом трьох хвилин та закрила матч ще в першому таймі.
1-й гол. Кейн опускається нижче та скидує на свій правий фланг, де в англійців перевага два в один:
Передача виходить наче й не надто вдалою, в недодачу для Сака, і Мудрик наче встигає повернутись. Але тільки робить вигляд, що заважає вінгеру «Арсенала» навісити, а насправді той все робить пішки в цьому епізоді:
Кейн вже у карному майданчику на дальній штанзі проти Олександра Караваєва, який явно уступає як і в габаритах, так і в елементарному вмінні вести боротьбу в таких ситуаціях:
Кейн спокійно забиває. І це не випадковий епізод – до цього в Англії було ще два-три таких самих моменти. Двічі Кейн не зміг підлаштуватись під м'яч, також на близьку до ударної позицію вискакував Меддісон.
Це був очевидний та дуже простий план: скористатись небажанням Мудрика відпрацьовувати в захисті на фланзі та без перешкод навісити заме в зону Караваєва, де буде чекати Кейн.
2-й гол. Тут вже перевантаження того самого нашого лівого флангу без будь-яких переводів. Англія скористалась непорозумінням українців, хто кого повинен тримати під час атаки.
Тут, звичайно, хороше питання, хто та де повинен розташовуватись, бо скріни не покажуть динамічність ситуації. Мудрик міг би зробити декілька кроків назад, щоб дати можливість Зінченку контролювати центральну зону, де він би міг допомогти компенсувати перевагу суперника в зоні м'яча, яка б утворилась з опусканням Мудрика.
І схоже, саме це Олександр і показував, що є вільний гравець за спиною. Але реакції не було – згодом з розвитком епізоду Олександру довелось зміститись на фланг самому, а Мудрик просто бігав туди-сюди без гравця:
Через це і вивільнилась і зона в напівфланзі для Сака, і можливість для гравця збірної Англії віддати легко Сака м'яч. Мудрик не тримає жодного гравця та не перекриває лінію для передачі:
Так, Матвієнко не встиг висунутись на Сака, а у того вийшов фантастичний розворот та удар. Але цього всього не могло б бути, якби в Зінченка була можливість не зміщатись на фланг і туди пішов Мудрик, а Олександр залишився б в напівфланзі, або якби Мудрик хоча б просто тримався достатньо цупко хоч якогось гравця. Наприклад, того, хто віддає на Сака.
Не буду стверджувати, який з цих варіантів обов'язково правильний. Але факт, що очевидна неузгодженість не дозволила використати жоден з них. Не можна давати вінгерам отримувати м'яч в таких позиціях – і навряд за це повинен відповідати саме центральний захисник.
Єдиний прояв України в атаці – спроби передач під забігання Мудрика, які швидко закінчились
Гібридна схема Руслана Ротаня, здається, тільки заплутала самих українців, які при володінні м'ячем не заповнювали рівномірно зони на полі. Через зміщення Маліновського до центру правий фланг виглядав дуже сиротливо – там майже завжди був тільки один Караваєв. З іншого боку, зліва та в центрі було забагато людей, які заважали один одному.
Ось як дивно виглядають середні позиції в порівнянні з англійцями. Цей матч точно був не про структуру гри:
Начебто логічно було б створювати ізоляції для Мудрика, а не Караваєва, але саме на цьому напівфланзі часто було занадто людно – і без ідеї, як це використати. Миколенко досить обмежений в атаці, він або дублював коридор Мудрика, якщо той хотів грати широко, або змушував того піти в напівфланг. Але там міг бути ще й і Судаков, і Зінченко грав також частіше лівіше, хоч глибше, і навіть Яремчук опускався в ту зону:
Українці намагались декілька разів в першому таймі відправити Михайла в забіг, але його ідеально контролював Уокер. Єдиний небезпечний епізод виник, коли насправді був офсайд.
Були експерименти і в білд-апі: Миколенка підіймали вище, Степаненко зміщувався на його місце, а в центрі заправляли Зінченко та Судаков:
Але якогось результату це не давало – все це було занадто хаотично та без думки, що після того робити далі.
Хотілось би сказати щось більше про гру збірної України в атаці, але насправді сказати багато нема чого, принаймні без повторного перегляду матчу, який міг би дати більше деталей. Після двох пропущених голів, програючи 0:2, збірна України жодного разу не пробила по воротах суперника у другому таймі та навіть не контролювала м'яч:
Кількість безрезультатних експериментів зашкалювала, а вихід Коноплянки – здивував
Трохи напрягало в роботі тренерського штабу збірної України, що експериментів було занадто багато. З перших хвилин це була позиція Маліновського та нерівномірне розподілення гравців на полі.
А через годину гри Ротань зробив потрійну заміну та додав в атаку одночасно Буяльського з Циганковим, які можуть бути ресіверами м'яча в небезпечних зонах у карному та поряд з ним, а не тільки тими, хто його розігрує. Само по собі це виглядає логічно. Але паралельно Зінченко пішов на правий фланг захисту, а Маліновський – на лівий фланг нападу. Де обидва остаточно загубились.
Бажання залишити на полі всіх найсильніших гравців може бути логічним, але не ціною руйнування останніх зв'язків на полі. Все це виглядало як гра в Football Manager, коли проти безнадійно сильнішого суперника ти просто пробуєш якісь дикі поєднання схем та гравців – раптом вистрілить.
Проблема, що в реальному житті не можна перезавантажити та почати все з початку.
Ну, і фінальним акордом занадто дивних рішень став вихід на поле кума в.о. головного тренера Євгена Коноплянки на декілька хвилин. І хоча Євген і зробив декілька корисних дій за ці кілька хвилин – насправді матч було фактично завершено ще до його виходу.
Гра Сватка та Судакова – позитив. Маліновський, Мудрик, Миколенко та Караваєв – розчарування
Парадоксально, що найкраще враження в збірній України справили ті гравці, які не є основними та, скоріше за все, вже в наступних матчах залишаться в запасі.
Дебют Олександра Сватка вийшов досить міцним, наскільки це можливо, коли граєш проти суперника, який кращий тебе на дві голови і по рівню гравців, і по якості побудови гри. Англійці як мінімум з початку тиснули саме на його зону, але досить швидко зрозуміли, що Сваток не є слабкою ланкою.
В Олександра 7 з 12 виграних дуелей (найбільше в команді разом з Судаковим), 6 виносів (найбільше на полі) та 2 перехвати. Цей матч показав, що на рівні нижче за Англію збірна України як мінімум має надійну підміну для Забарного. Конкуренція в центрі захисту команді потрібна.
Також приємне враження справив Георгій Судаков, який в пасовій роботі відпрацював майже на рівні Олександра Зінченка та намагався бути всюди одночасно. Не без браку, але впевненість в контролі м'яча та в грі під тиском в Георгія є, як і достатня енергійність, щоб відпрацьовувати на все поле, що на майбутнє суттєво додасть варіативності збірній України.
З іншого боку, зовсім не вразили саме зв'язки збірної України на флангах, які легко продавлювала збірна Англії: Миколенко з Мудриком поки не знайшли рівноваги у взаємодії ані в захисті, ані в нападі, Караваєва легко продавлювали в зонах завершення (його взагалі краще не випускати проти таких суперників, які мають суттєву перевагу у повітрі), а Маліновський не знав де себе приткнути в цих дивних атакуючих побудовах в нападі та відчував себе явно некомфортно на фланзі в захисті.
***
Якщо брати загалом, то нічого жахливого не трапилось. Ми програли супернику, якому повинні були програти, а грали приблизно так, як мали б, враховуючи, що команда з тимчасовим тренером, під купою дивних експериментів та зібралась вперше за пів року. Суперник знав слабкості збірної України – і використав їх на класі.
Якихось загальних довгострокових висновків цей матч не має, бо він, скоріше за все, буде для Ротаня єдиним – і в червні збірній доведеться починати все з нуля.
