«Шахтар» серйозно перегнув з піаром Мудрика. І власноруч створив конфлікт всередині клубу
Олександр Сажко – про трансферну сагу українця.
Днями на SportArena несподівано з'явився коментар від імені Михайла Мудрика з різкою публічною реакцією на слова Сергія Палкіна, що «Шахтар» не відпустить його менше ніж за 100 мільйонів євро:
«Дізнавшись про свою ціну, я був не те що здивований – я був шокований.
Я на 100% впевнений, що з чемпіонату України навряд чи куплять гравця за 100 мільйонів. Сергій Анатолійович каже, що настане час. Можливо й так. Але я маю свою думку, що за таку суму цей час прийде не скоро, а може й ніколи.
Прочитавши інтерв’ю генерального директора, не приховуватиму, був дуже засмучений. Сума у 100 мільйонів ставить шлагбаум для мого переходу до топчемпіонату, про який я так мріяв. Не можу сказати, що мою мрію вбито, але поранено – це точно».
Щоб бути впевненим, чому це дійсно схоже на конфлікт, потрібно розуміти принципи роботи «Шахтаря». Та і не тільки «Шахтаря» – в тому ж «Динамо» як мінімум зараз все відбувається приблизно так само: зазвичай спілкування гравців з пресою проходить за узгодженням з клубною пресслужбою, яка б ніколи не пропустила такий панч в бік Палкіна.
Коментар Мудрика з'явився в сторонньому ЗМІ без узгодження з роботодавцем гравця в порушення всіх клубних інструкцій. Будь-який нормальний клуб – це в першу чергу компанія зі своїми внутрішніми правилами, ігнорування яких можна назвати порушенням корпоративної етики. Історію з коментарем Мудрика треба класифікувати саме так.
Це добре для ЗМІ та для суспільства, бо ми хочемо завжди знати якомога більше про процеси, які відбувається в середині клубу. Але з точки зору «Шахтаря» це дуже очевидний індикатор конфлікту в клубі, який, можливо, ще не на своєму піку, але поступово градус його зростає.
Така різка заява – публічна акція протесту від Мудрика та, можливо, його агентів. Михайло зараз є частиною великої гри, на кону якої скажені гроші. Він є одним з небагатьох гравців «Шахтаря», хто не співпрацює з «ручним» для Сергія Палкіна Вадимом Шаблієм, враження від роботи якого зазвичай складається таке, начебто він захищає не інтереси своїх гравців, а допомагає дружнім клубам втримати всіх, кого вони хочуть втримати.
Тут все значно складніше. Контролювати гравців Олексія Альохіна, як клієнтів Шаблія, «Шахтар» не може. А по-іншому працювати не звик. Тому продовжував діяти у звичному для себе стилі.
Виходить, фактично «Шахтар» сам довів до конфлікту. Перші обличчя клубу Сергій Палкін та Даріо Срна ледь не в кожному інтерв'ю повторюють, що Мудрик – один з трьох найкращих гравців на позиції у світі (!), коштує 100 мільйонів євро (!) та навіть може виграти Золотий м'яч!
Безперечно, це частина піар-компанії «Шахтаря», яку в багатьох аспектах можна назвати успішною та яка точно додала серйозну суму до трансферної вартості Мудрика. Але в цієї занадто рафінованої та агресивної поведінки є зворотний бік. Не можна кричати на весь світ, що ваш гравець найкращий у світі, і одночасно сподіватись, що він скромно та тихо сидітиме в УПЛ, скільки захоче клуб. Особливо, коли в нього не підконтрольний вам агент.
Людина з амбіціями «потенційного володаря Золотого м'яча», як говорив Срна, ніколи не буде спокійно сприймати, що їй доводиться грати в УПЛ. «Шахтар» сам заклав Мудрику в голову ідею, що він найкращий, що він повинен грати в топклубах. Якщо це так, то як можна дивуватись, що він хоче піти зараз? Тут для Мудрика – тільки деградація.
Зміну в сприйнятті самим Мудриком себе легко побачити в його поведінці та реакціях. Влітку Михайло спілкувався з тренерами «Байєра», «Ніцци» та «Брентфорда» – і сам говорив, що був трохи засмучений, що трансфер в останній не відбувся. Тепер він обговорює з Владою Седан, чому б віддав перевагу: бути запасним в лідері Ла Ліги «Реалі» чи основним в лідері АПЛ «Арсеналі».
Розумієте зміну масштабу бажань та запитів самого Мудрика? Цю ідею йому та його агентам вклав в голову сам клуб своєю масштабною піар-кампанією за минулі декілька місяців. Бо в реальності Михайло ще навіть повні пів сезону не відіграв як гравець основи клубу УПЛ. Але коли ви говорите, що краще нього майже нікого немає та тільки 5-6 клубів у світі здатні придбати гравця, не дивуйтесь, що він вже бачить себе саме там та не зацікавлений залишатись в УПЛ жодного зайвого дня.
«Шахтар» просить поважати себе та вже як мантру повторює суму в 100 мільйонів євро за Мудрика. Але жорстка правда в тому, що в клубу майже немає суттєвих важелів впливу на гравця та точно немає жодного аргументу, чому йому вигідно залишитись та чекати. Бо їх дійсно не існує. Це, можливо, вигідно клубу. І то сумнівно, що колись вдасться заробити на Мудрику більше, ніж після такої його феєрії в Лізі чемпіонів.
Всі порівняння зі 100-мільонним трансфером Антоні в «МЮ» чи будь-яким іншим дорогим переходом абсолютно недоречні. На відміну від багатого та квітучого «Аякса», який знаходиться в розвинутій європейській країні, має топову інфраструктуру та регулярно грає в групі ЛЧ, в «Шахтаря» немає жодного козиря в перемовинах. Він більше не може нічого дати гравцю – і всі потенційні покупці це розуміють.
Саме тому позиція «Шахтаря» по Мудрику зараз виглядає хиткою та навіть трохи смішною. Хіба що це навмисний крок, щоб насправді змусити декількох претендентів боротись за гравця та зрештою сторгуватись хоча б на 60-70 мільйонах. Але це виглядає явним перегином.
«Шахтарю» залишається розігрувати досить слабку карту поваги до клубу та чинного контракту гравця. Але не нормально тримати будь-яку людину проти її волі, який би не був контракт. Контракти підписуються, а потім обставини змінюються – і тут треба якось домовлятись, щоб інтереси всіх були враховані, а не тільки бажання клубу заробити якнайбільше. Звичайно, це працює в обидва боки. Але в тому то і справа, що зацікавлених в Мудрику вистачає – і вони готові дати дуже хороші гроші. Просто не такі неадекватні, які зараз публічно хоче клуб.
В «Шахтаря» насправді є лише один суттєвий та зовсім не футбольний важіль впливу на Мудрика, який клуб навряд буде використовувати взагалі або хоча б утримається від розмов про нього публічно – війна в Україні та заборона виїзду чоловікам за кордон. Дійсно немає повністю легального та прозорого методу організації таких трансферів – і кожен ще з літа викручується по-своєму: виїжджають як волонтери, їдуть на збори та не повертаються або взагалі не мають офіційної відмітки про перетин кордону.
Тиснути цим публічно – вистрілити собі в ногу та ускладнити всі наступні потенційні трансфери, які будуть далі оцінюватися суспільством в такому ж контексті. Зараз є речі, про які клуби та футболісти просто не говорять. Тому «Шахтар» може тиснути хіба що тихо з середини.
В будь-якому разі, «Шахтар» сам створив умови для конфліктної ситуації, коли фінансовий запит та агресія заяв в піар-кампанії не відповідають умовам, які клуб може запропонувати у відповідь своєму топгравцю, щоб витримати паузу та задовольнити свій апетит. І втримати Мудрика взимку, скоріше за все, буде можливо тільки силоміць, що точно не допоможе продати його дорожче та не стане мотивацією для подальшого розвитку.
