Tribuna/Футбол/Блоги/Овертайм/Яким може бути наступний чемпіонат України з футболу. Аналізуємо всі варіанти

Яким може бути наступний чемпіонат України з футболу. Аналізуємо всі варіанти

Блог — Овертайм
26 травня 2022, 23:03
54
Яким може бути наступний чемпіонат України з футболу. Аналізуємо всі варіанти

Олександр Сажко шукає переваги та недоліки рішень в патовій ситуації.

 

27 травня повинна відбутись зустріч власників клубів УПЛ, де вони спробують вирішити, що робити з наступним сезоном. Судячи з інсайдів та коментарів в пресі, немає конкретного рішення. Скоріше за все, швидко знайти відповіді не вийде.

В цьому матеріалі спробуємо проаналізувати всі можливі варіанти проведення в умовах війни з точки зору законності, логіки та здорового глузду не тільки для УПЛ, але й з урахуванням клубів ПФЛ.

Воєнний стан – логічний парадокс без законного вирішення

Воєнний стан – це логічний парадокс для українського футболу без законного вирішення. З одного боку, він і є причиною пошуку альтернативних варіантів проведення чемпіонату. З іншого боку, умови воєнного стану не дозволяють повністю законно реалізувати будь-які ідеї: в Україні грати не можна через небезпеку обстрілів та заборону проведення масових заходів, за кордон не виїхати – діє заборона для дорослих чоловіків. Вже є виняток для спортсменів та тренерів, але вони не стосуються проведення національних чемпіонатів.

А скасування воєнного стану (перемога України у війні) робить пошук масштабних альтернатив проведення сезону взагалі не потрібним, бо більшість клубів зможе повернутись додому та грати там. Де це буде неможливо – доведеться вирішувати індивідуально.

Тут вже все залежить від таймінгу: проблемою стане не місце проведення, а необхідність швидко зреагувати та змінити формат турніру в залежності від наявності часу на його проведення.

Оскільки воєнний стан подовжили до 23 серпня, зараз фактично шукають «сірі зони», щоб обійти неприйнятні для проведення чемпіонату Україну обмеження. А це більше про політичні домовленості, ніж законність.

Якщо зможуть домовитись взагалі, бо в кожного варіанту є суттєві недоліки та навіть критичні ризики. Зараз є чотири основних напрямки, поміж якими, скоріше за все, будуть обирати.

Варіант №1: повноцінний виїзд в Туреччину

Найбезпечніший та найзручніший варіант. Якщо вже виїжджати повністю, то Туреччина – єдиний правильний напрямок. На відміну від Польщі чи Словаччини, там є всі умови для великої кількості клубів одночасно: інфраструктура для повноцінного проведення чемпіонату, тренувань та відновлення; спрощена логістика, бо все знаходиться поряд і продумане для підготовки; добре знайома країна для команд.

Але цьому є достатньо велика ціна. Дмитро Поворознюк наводив приблизні цифри за проведення чемпіонату в Туреччині: близько 5,5 мільйонів доларів додаткових витрат на 16 клубів на три місяці тільки на проживання, тренування, логістику та оренду стадіонів. І це без зарплат гравців та персоналу, які в кожного клубу дуже різні. Розрахунок здається дещо спрощеним та не враховує всі можливі додаткові витрати, але дає зрозуміти порядок цифр.

Для найбагатших клубів УПЛ такі гроші не є непід’ємними, але що робити з іншими командами – не тільки вищої, а й першої та другої ліг? Загальні витрати за всіх разом множаться в рази. УАФ треба благати про фінансову допомогу ФІФА та УЄФА, бо 10-15 мільйонів доларів можуть врятувати весь український професійний футбольний сезон. Але не видно, що хоч щось робиться в цьому напрямку. Павелко зайнятий носінням коробок.

Тому не дивує неофіційна інформація, що деякі клуби хочуть попросити «Шахтар» створити спеціальний фонд для проведення чемпіонату з його призових грошей за Лігу чемпіонів. Виїзд з України потрібен в першу чергу клубам, які грають в єврокубках та мають на контрактах багато легіонерів. Тільки повний виїзд за кордон дає шанс не втратити хоча б частину цих гравців за безцінь та зберегти рівень складу на єврокубки.

Є й морально-етичне питання, адже потрібен довгостроковий дозвіл на виїзд для великої кількості чоловіків, придатних до армійської служби. Українське суспільство не сприйме такий крок, навіть якщо політично його вдасться вирішити. І буде черговий гучний скандал.

Додаткова моральна дилема, якщо рятуватимуть тільки УПЛ: чому в безпечне місце виїжджають тільки ці клуби, а перша та друга ліги залишаються під обстрілами? 

Недоліки:

– необхідність дозволу на довгостроковий виїзд;

– несприйняття українцями виїзду під час війни;

– відсутність вболівальників;

– дорого навіть для клубів УПЛ.

Переваги:

– безпечно;

– немає проблем з організацією та логістикою;

– можна повернути легіонерів, що на контракті, та навіть підписати нових;

– наявність всіх умов для проведення чемпіонату.

Варіант №2: жити в Україні, грати в Польщі або іншій сусідній країні

Компромісний варіант, який дозволяє хоча б частково зняти морально-етичні питання через виїзд чоловіків під час війни. Команди перебуватимуть на заході України, а виїжджатимуть тільки на матч. Ця схема вже перевірена на практиці під час догравання «Рухом» U-19 двох матчів юнацького чемпіонату України.

Треба тільки масштабувати на весь дорослий футбол. Навіть можна продумати спеціальну систему контролю: команда отримує дозвіл на наступний виїзд, тільки якщо всі за списком вчасно та разом повернулись з попереднього. Це заспокоїть більшість критиків.

За такого вибору не обов’язково обмежуватись однією країною, можна використовувати всі можливі найближчі до кордону України варіанти в Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії та Молдові. Бо посеред сезону складно розраховувати на обмежену кількість стадіонів, краще мати вибір. До того ж українські переселенці в цих країнах можуть забезпечити хоч якусь відвідуваність, а організація матчів можлива не тільки для команд УПЛ, а для першої та другої ліг.

Цей варіант і значно дешевший за Туреччину, хоча все ще потребує додаткових витрат на оренду стадіонів та переїзди. Навіть такі витрати не всі клуби можуть дозволити, особливо в нижчих дивізіонах.

Проведення може перетворитись в логістичний та організаційний кошмар через кількість домовленостей в різних країнах, що необхідно мати одночасно та синхронізувати для проведення турніру. В українському футболі не вміють організовувати складні комплексні процеси.

Питання безпеки для клубів цей варіант також не закриває повністю. Адже весь тренувальний процес проводитимуть в Україні просто неба з ризиком обстрілів. Українські гравці так і залишаться в небезпеці, а повернути легіонерів за таких умов неможливо. Це буде мрія патріота: чемпіонат з повністю українських гравців, хіба що з декількома найвідчайдушнішими легіонерами.

Недоліки:

– небезпечно під час тренувань та переїздів;

– необхідність дозволу на виїзд на кожен окремий матч;

– складність з логістикою (багато переїздів та перетинів кордону);

– необхідність домовленості з достатньою кількістю стадіонів, де і так грають у футбол;

– неможливість повернути своїх легіонерів та підписати нових;

– дорожче за повністю домашній варіант.

Переваги:

– безпечно під час матчів;

– дешевше за повністю виїзний варіант;

– вибір стадіонів;

– команда виїжджає проводить за кордоном лише день (мінімальне порушення заборони виїзду з країни);

– за певних умов можна реалізувати й поза УПЛ. 

Варіант №3: грати на заході України

Найдешевший в реалізації. Дозволяє розглядати повноцінне проведення не тільки УПЛ, а й змагань ПФЛ, про які постійно всі забувають. В першій та другій лігах в клубів немає грошей на дорогі варіанти з виїздом за кордон. Наприклад, можна грати у Львові, Ужгороді, Івано-Франківську, Тернополі та Чернівцях.

Ризики потрапити під обстріли очевидні. Григорій Суркіс порівнював футбол з поверненням до роботи Київської опери, але це зовсім недоречно. У футбол грають на свіжому повітрі, тому помітити проведення матчу значно простіше.

Навіть якщо дозволять грати, нас чекають матчі без глядачів, бо заборону на проведення масових заходів під час воєнного стану ніхто не скасує. Повітряні тривоги ускладнять проведення матчу та планування трансляцій, бо за їхньої об’яви всі повинні йти в бомбосховище, а ігнорування на офіційному заході неможливе та подасть поганий приклад на телекартинці.

Можна змоделювати ситуацію, коли у Львові оголошують повітряну тривогу під час матчу на декілька годин. Як виглядатимуть та скільки триватимуть такі матчі та трансляції? Якщо взагалі до цього дійде.

Дозвіл на проведення матчів в умовах воєнного стану – величезний політичний ризик для тих, хто його надаватиме. А треба домовитись і з центральною, і з місцевими владами, а також з військовими та правоохоронними органами. Хто захоче брати на себе таку відповідальність – велике питання. Хоча воно й не виглядає неможливим для вирішення в Україні. В нас все можливо.

Недоліки:

– загроза життю через обстріли;

– заборона проведення масових заходів;

– переривання матчів, неможливість планування трансляцій;

– відсутність вболівальників;

– неможливість повернути своїх легіонерів та підписати нових.

Переваги:

– простота організації;

– економія фінансів в порівнянні з виїздом за кордон;

– загальне рішення для всіх ліг, а не однієї УПЛ. 

Варіант №4: скорочений чемпіонат в Україні з березня 2023-го

Найпростіше рішення для всіх, хто буде брати на себе відповідальність за проведення чемпіонатів України – нічого не робити. Улюблена стратегія УАФ. Але, на жаль, вона нічого не гарантує. Бо доведеться чекати та сподіватись, що навесні 2023-го в Україні стане безпечно грати в футбол. Це не фантазія, а один з варіантів, що озвучував Андрій Павелко.

Не факт, що так буде. Проведення скороченої версії у 2023-му може бути неможливим або ще більш складним, ніж зараз, бо додадуться нові проблеми.

До того часу може й не буде кому грати. Клуби не зможуть втримати так довго гравців на контракті без матчів. Всі, в кого буде можливість, розбіжаться, навіть якщо то буде не дуже законно. Треба якось жити та заробляти. Неможливо просидіти рік взагалі без доходів.

Постарждають кар’єри тих, хто не зможе виїхати – більше року простою (ПФЛ зіграла свої останні матчі у листопаді 2021). Ще більше клубів припинять існування, бо утримувати їх не буде ніякого сенсу.

Також це значно ускладнює життя українським учасникам єврокубків: тримати команду для 2-6 матчів та просто тренуватись пів сезону – сумнівна практика, на яку також не всі погодяться. А грати єврокубки потрібно, бо це величезні призові. Зібрати конкурентний склад в таких умовах неможливо. 

Недоліки:

– зникнення клубів;

– втрата гравців;

– неможливість готуватися та конкурувати в єврокубках.

Переваги:

– не потрібно нічого вирішувати та організовувати зараз;

– можливо, безпечно.

Найкраще у блогахБільше цікавих постів

Інші пости блогу

Всі пости