6 гравців, яких «Шахтарю» треба відпустити
Є способи оптимізувати склад.
Серед трьох українських клубів, від яких було найбільше очікувань перед стартом цього, ймовірно, найважчого сезону в історії незалежності, «Шахтар» виявився єдиною командою, яка змогла їх виправдати та навіть перевершити.
«Динамо», маючи багатонадійний старт повністю провалилось у підсумку, а «Дніпро-1» із великих передсезонних амбіцій поки зумів витиснути лише адекватний груповий етап в ЛК.
Гірники своєю чергою зуміли провернути досить складну перебудову, замінивши майже усіх своїх легіонерів, а потім поставивши цей ростер на адекватну ресурсам ігрову модель, яка місцями ще й бувала надзвичайно ефективною.
Втім, весь сприятливий наратив поточного сезону зовсім не означає, що внутрішні процеси донецької команди налагоджені ідеально. В «Шахтарі» все ще є елементи, функціонування яких можна оптимізувати. І один з таких – це власне склад.
До вашої уваги 6 гравців, трансфери яких можуть зробити його потужнішим.
Борячук потрапив у цей список більшою мірою формально, адже Андрій все ще знаходиться в «Шахтарі» виключно з тієї причини, що взимку керівництво донеччан не отримало по ньому прийнятної пропозиції.
Нападник очевидно поступається рівнем своїм конкурентам по позиції, про що, зокрема говорять всього 7 зіграних хвилин після відновлення чемпіонату.
Сумнівів в тому, що влітку Борячука в «Шахтарі» не буде – немає. В нього взагалі тоді закінчується контракт з донецьким клубом.
Влітку минулого року Тотовицький став одним із блудних синів «Шахтаря», яких покликали повернутись додому в годину скрути, щоб створити глибину в атаці.
Втім, трансфер конкретно Андрія в цьому списку виглядав, мабуть, найбільш спірно з точки зору того, що саме він може запропонувати цьому «Шахтарю». Джерелом цих сумнівів були специфічні сильні якості, солідний вік та пік кар'єри у вигляді пари сильних сезонів в «Десні». В підсумку цей задум так і не зміг себе виправдати.
Частково проблемою стала відсутність адекватної позиції на полі для Тотовицького. Від вінгерів вимагалось більше швидкості та дриблінгу, а в центрі поля місця були зарезервовані трійкою Степаненко – Бондаренко – Судаков. Тому вийшло, що свій перший матч в основі за гірників півзахисник зіграв 3 дні тому.
Враховуючи таку залученість та, знову таки, вік Тотовицького, сенсу його знаходження в клубі зовсім небагато.
Петряк є ще одним представником вищезгаданої групи. Хоча трансфер Івана виглядав дещо більш перспективно, враховуючи доречніші сильні сторони, трохи більш значне «шахтарське» минуле і кар'єрний шлях загалом.
Однак в підсумку Петряк став не набагато більш значущою фігурою для команди, ніж Тотовицький. Всього 5 матчів з перших хвилин та 2 результативні дії в усіх турнірах є цьому яскравим підтвердження.
Моментом остаточного усвідомлення певної марності перебування Івана в донецькій команді став матч ЛЄ проти «Ренна». Тоді прийшло розуміння, що навіть без Мудрика Петряк не є першим вибором на місце лівого вінгера – заміною Михайлу став Дмитро Криськів. Ще трохи згодом виявилось, що Петряк навряд є навіть другим – ним фактично став Дмитро Топалов (беручи до уваги травму Івана).
Враховуючи вік Петряка, розгледіти передумови до того, щоб ситуація якимось чином змінилась досить важко.
Сенс знаходження в «Шахтарі» Тейлора почав різко зменшуватись після того, як стало більш менш зрозуміло, що собою являє Георгій Гочолейшвілі. Хоча за інсайдами керівництво гірників почало замислюватись над цим значно раніше.
Бразилець є цілком адекватним фланговим захисником для УПЛ, який володіє базовим набором навичок для цієї позиції. Однак його обмежений ігровий інтелект робить його не достатньо кваліфікованим саме для «Шахтаря». Кількість ігрового часу, яку Лукас отримує з лютого, є тому підтвердженням.
Гірники без натяку на сумнів можуть по завершенню сезону відправляти Тейлора назад в ПАОК.
Ідея про відхід Трубіна з «Шахтаря» знаходиться в футбольному інфопросторі вже досить тривалий час, а в січні навіть мав місце інсайд «ТаТоТаке», про те, що Анатолій не має особливого бажання зв'язувати себе з гірниками новими контрактними обов'язками. Лютневий трансфер Дмитра Різника, зокрема, пов'язують саме з цією подією, що здається максимально логічним.
Трубін знаходиться в цьому списку скоріше для того, щоб показати, що чіплятись за його збереження зараз не варто. Адже ексголкіпер «Ворскли» по своїм якостям вбачається ледве не ідеальним наступником Анатолія. Разом з цим важливо, що в команді є адекватна підстраховка у вигляді гіпердосвіченого Андрія П'ятова, який може стати для Дмитра ментором, та Олексія Шевченка.
Продаж Трубіна саме влітку здається ідеальним по таймінгу з точки зору можливості отримати за нього пристойну компенсацію та почати інтегрувати Різника в стартовий склад з самого початку підготовки до сезону.
В ситуації з Матвієнком необхідно одразу зробити обмовку про компенсацію. Трансфер Миколи може бути хорошим кроком у випадку задоволення вимог «Шахтаря» по сумі трансферу, які за інформацією Фабріціо Романо, знаходяться в районі 30 млн євро.
У випадку із наступником для Миколи так же легко і якісно спрацювати, як це було з Різником, не вийде. Матвієнко є захисником з унікальним для України набором навичок, якому навіть близько немає аналогів на внутрішньому ринку. А шукати щастя на зовнішньому зараз проблематично зі зрозумілих причин.
Пара Бондар – Ракицький з точки зору поєднання якостей виглядає досить перспективно та може бути основною, однак третя не менш сильна фігура на позицію однозначно необхідна.
Саме тому тут важливо отримати усю бажану компенсацію, щоб стартові позиції для пошуку заміни були максимально комфортними.
З цієї точки зору підписання нової тривалої угоди із Матвієнком виглядає як безперечна перемога для керівництва «Шахтаря» та вдалий крок в цьому напрямку.
Ті, по кому могли бути питання: Єгор Назарина, Невен Джурасек, Мар'ян Швед
Стосовно Назарини та Джурасека могло виникнути відчуття, що брали їх в команду під більш значні ролі, коли в підсумку їх обох в найкращому випадку можна вважати активними гравцями ротації.
Втім, тут також має значення контекст – основна трійка півзахисту «Шахтаря» є занадто монолітною. До того ж усі троє виявились на диво витривалими та міцними в поточному сезоні. Тобто, на ігровий час новачків не вплинули навіть зовнішні фактори.
Самі ж футболісти своїм рівнем цілком заслуговують перебувати в «Шахтарі» та є більш ніж адекватною ротацією, принаймні для УПЛ.
Прізвище Шведа тут фігурує більшою мірою як згадка взагалі про його існування, про яке можна було забути через проблеми нападника зі здоров'ям, які почались ще минулого жовтня.
За нетривалий проміжок, коли Мар'ян регулярно з'являвся на поле, він встиг принаймні натякнути на те, що є гравцем достатньо високого рівня та може бути корисним для гірників після відновлення.
Фото: «Шахтар».
