7 гравців, яких «Динамо» треба відпустити
Київському клубу варто струсити склад.
Поточний сезон київського «Динамо» без сумніву можна назвати одним із найгірших в клубній історії за період незалежності. Він би спокійно зайняв своє місце в топ-5 десь між другим приходом Михайличенка та останнім сезоном Блохіна.
Керівництво киян вже зараз має думати над масштабною перебудовою. І починатись вона саме собою має зі зміни головного тренера. До слова, кілька цікавих кандидатів можна знайти у крутому тексті Дмитра Ватраса:
Наступним логічним кроком має бути чистка складу – звільнення його від людей, в яких немає потреби на поточному етапі розвитку клубу. І мова тут не тільки про недостатньо кваліфікованих кадрів, але й про тих, кому б корисніше було зробити наступний кар'єрний крок.
До вашої уваги 7 (скоріше 6,5) таких претендентів на вихід.
Проблема Лєднєва максимально типова. Богдан вже по віку (25) не проходить у категорію молодих та перспективних, а за рівнем недотягує навіть до гравця ротації «Динамо», маючи у своєму активі все ще той самий один сезон у «Зорі» Скрипника. Оренда у «Фехервар» однаково ледве додала плюсів у його статус.
Трансфер у простіший клуб УПЛ (ту саму «Зорю») чи в нетоповий європейський чемпіонат виглядає виграшним і для гравця, і для клубу.
Зрозуміло, що прилаштувати Лєднєва кудись найближчим часом не вдасться через важку травму, від якої він наразі відновлюється. Однак починати про це думати точно варто.
До Андрієвського у ролі вічного гравця ротації вже давно можна було звикнути. Олександр ніколи нічого не псував, але й не був достатньо якісним для того, щоб претендувати на щось більше.
Було відчуття, що в поточних умовах з обмеженими кадровими можливостями значущість півзахисника для команди могла вирости. Втім, всього 11 матчів в цьому сезоні, з яких в основі – 4, та 0 результативних дій прямо говорять про зворотне.
Андрієвському 28 і надія на його прогрес мала б вмерти роки 3 тому. Натомість своєю присутністю він може заважати розвиватись молодим центральним півзахисникам, яких в Києві останнім часом побільшало.
Беніто є яскравим представником, мабуть, улюбленої категорії гравців «Динамо» – легіонерів, яких взагалі незрозуміло навіщо підписали. За останні 10 років, здається, що таких вистачить на кілька команд.
Нігерієць знаходиться у клубі вже 3 роки, а матчів провів всього на два більше. Перші ж хвилини в основі вінгер отримав минулого місяця проти «Дніпра-1». Звичайно, може бути, що саме завершальна частина поточного сезону якось принципово змінить статус Беніто в клубі, але віриться в це насилу.
Перріс же наразі виглядає як залізобетонний кандидат до категорії Беніто. 853 хвилини на полі та максимальні 33 хвилини за один матч (жодної появи в старті) за пів року в клубі говорять самі за себе.
Втім, робити категоричних заяв стосовно ямайського вінгера поки не хочеться, адже в стані киян він все-таки не так давно, а у складі словенського «Копера» дійсно виглядав бадьоро.
З Діалло все інколи виглядає так, ніби його тримають в Києві у заручниках. За рівнем та попитом він вже мав би знаходитись у якомусь більш серйозному чемпіонаті. Однак на диво хороші відносини між Ігорем Суркісом та агентом сенегальця досі тримають його в Україні. За інсайдом Віктора Вацка Самба навіть користується особливим ставленням з боку президента «Динамо».
Що найсильніше дивує в цій ситуації – Діалло досі не отримав свого шансу в основній команді. І це на фоні серйозних успіхів на юнацькому рівні як в «Динамо», так і в збірній Сенегалу (один, два, три), з якою Самба тріумфував на молодіжному КАН.
І саме ця стабільна демонстрація таланту у поєднанні із великою зацікавленістю в Європі та повною відсутністю практики в «Динамо» викликає питання, що взагалі Діалло тут досі робить?
Основна причина знаходження у списку Бущана в тому, що в «Динамо» вистачає нормальних голкіперів, які при цьому чудово поєднуються за своїми профайлами. Окрім Георгія це все ще молодий, але вже з досвідом Нещерет, супердосвічений якісний резервіст Бойко та юний і перспективний Ігнатенко (плюс Моргун).
У Бущана ж ще є років 5 запасу на високому рівні, які він міг би провести в умовах вищої конкуренції. При тому, що на голкіпера за інсайдами був попит. Продаж Георгія також виглядає позитивом для обох сторін, де клуб зможе заробити та створити більш сприятливу обстановку для прогресу молодих голкіперів, а Бущан отримає новий виклик.
Ситуація Шапаренка схожа на ту, в якій опинився Бущан. Микола також видається занадто класним гравцем для цього «Динамо». Але він, на відміну від Георгія, ще й знаходиться у чудовому віці для того, щоб зробити наступний крок.
Безумовно, що поки не зрозуміло, яким він повернеться після важкої травми. Однак знову ж і вік, і той факт, що Шапаренко не є хроніком, змушують сподіватись на якнайшвидше відновлення до пікових кондицій.
До того ж в Києві наразі чимало молодих центральних півзахисників, типу Царенка або Яцика. В них буде більше простору для інтеграції та розвитку, якій при цьому сприятимуть досвічені Сидорчук, Шепєлєв. Плюс є куплений спеціально на місце Шапаренка досить якісний Джастін Лонвейк.
З Гармашем ситуація здається найбільш очевидною. Денис все ще в нормальному ігровому віці, і він все ще здатен бути корисним для команди, що чудово продемонстрував минулого сезону і непогано – поточного. Плюс знаходження у клубі гравця, який віддав йому 14 сезонів своєї кар'єри рідко буває зайвим в плані впливу поза футбольним полем.
Значущість Бойка для «Динамо» в чомусь схожа, про що згадувалось вище. Денис є цінним як досвічений голкіпер в оточенні значно молодших. Він може бути корисним персонажем на тренуваннях та в роздягальні. До того ж Бойко знаходиться у хорошому для позиції віці й демонстрував свій пристойний рівень, зокрема й цього сезону (і цілком міг би продовжувати це робити, якби не травма). Втім, тут варто зробити обмовку, що у збереженні Бойка разом із Бущаном сенсу значно менше. І у Бойка влітку закінчується контракт, тому все може статися само собою.
Із Супрягою усе дещо складніше, адже футбол високого рівня Владислав востаннє демонстрував занадто давно. Втім, йому все ще всього 23 і є відчуття, що в умовах зниженої конкуренції він може бути корисним, принаймні як 2-3 опція.
Так само і близько не є недоторканим гравцем Кабаєв. Однак він видається вдалою фігурою саме для цього «Динамо» – не надто талановитий, але працьовитий та універсальний. Наявність гравця такого профайлу позитивно впливає на глибину складу та на його гнучкість.
Фото: «Динамо».
