Супермозок. Історія Хенріка Зеттерберга
Хенрік Зеттерберг. Капітан. Лідер. Переможець. Супермозок. А ще №97 в рейтингу найкращих хокеїстів сучасної ери NHL за версією The Athletic.
Це було 14 вересня 2018 року. Ковзанка в Траверс-Сіті, де свої передсезонні збори проводили Red Wings. В той день 37-річний Хенрік Зеттерберг через болі в спині оголосив про завершення своєї кар’єри. Перше, що запитали його репортери це те, чим він найбільше пишається, оглядаючись назад.
«Ох», — знітившись, тихо відповів Зеттерберг. Хокеїст зітхнув, перш ніж відповісти: «Я думаю, що я не бачив себе в хокеї так довго».
Зеттерберга обрали на драфті-1999 аж у сьомому раунді, під загальним 210 номером. Втім, з того драфту лише двом — його співвітчизникам братам Седінам - вдалось провести в NHL більше матчів. В активі Зетти аж 1028 поєдинків в рамках регулярних чемпіонатів.
Так, Зеттерберг набрав в регулярках 960 очок, але саме виступи у плей-оф зацементували його ім’я cеред плеяди топових гравців. Завдяки своєму унікальному мозковому процесору, як пише The Athletic, в 137 матчах ПО Зеттерберг набрав аж 120 очок і допоміг Red Wings виграти Кубок Стенлі 2008 року.
«Зеттерберг був неймовірно розумним хокеїстом, одним із найрозумніших, з ким я грав», — відгукнувся про нього член Зали хокейної слави Маріан Госса. «Його хокейний IQ був дуже високим. Неважливо, це була атака чи гра в обороні, він знав, що треба зробити в потрібний момент».
Хокейний IQ менш помітний для фанів і оглядачів, ніж неймовірна швидкість або фізичні якості, якими володіли багато інших легенд. Але саме яскравість і кмітливість Зеттерберга на льоду є головною причиною того, що він посів 97-е місце в списку 100 найкращих гравців NHL в еру розширення за версією The Athletic.
Чимало досягнень Зеттерберга вважаються комадними. І недивно, бо свою кар’єру Хенрік закінчив з нашивкою С на джерсі. Але не треба забувати, що він є членом клубу Triple Gold як гравець, який виграв чемпіонат світу, олімпійське золото та Кубок Стенлі.
Він також виграв приз King Clancy Memorial Trophy 2015 року як «гравець, який найкраще демонструє лідерські якості на льоду та поза ним і який зробив значний внесок у розвиток місцевої громади».
Але його найвідомішим його досягненням все ж є Кубок Стенлі 2008 року, коли Зеттерберг став MVP плей-оф. Він був лідером того Детройта, набравши 27 очок у 22 іграх. Тільки ця цифра цілком гарантувала йому MVP. Але, як і у випадку з кар’єрою Зеттерберга загалом, справжня магія того тріумфу полягала в дрібніших, менш помітних деталях.
«Усі знають, що він був чудовим хокеїстом», — каже колишній помічник генмена Red Wings Джим Нілл. «Але я не впевнений, чи люди справді усвідомлюють, наскільки він був чудовим».
На рубежі тисячоліть Red Wings були машиною. Кістяк, включно з п’ятьма членами Зали хокейної слави, які привели команду до Кубка Стенлі в 1997 і 1998 роках, зберігся і на початку 2000-х. Поява ще чотирьох майбутнії членів Зали хокейної слави проклало шлях до ще одного титулу в 2002 році.
Якщо колись і існувала команда, якій не потрібні були нові проспекти, то це були Red Wings тієї епохи. Але Детройт зі знаменитим європейським скаутом Хоканом Андерссоном все одно продовжував їх знаходити. Навіть у пізніх раундах драфтів. Коли команда збиралась на передсезонний табір у 2002 році, керівництво Детройта здогадувалось, що з’явився ще один діамант.
Після того, як Детройт у 1999 році відкопав Зеттерберга у 7 раунді драфту, Хенрік пробився до складу молодіжної команди Швеції. Наступного сезону юний Зеттерберг потрапив на дорослий Чемпіонат світу. А у лютому 2002 року, у 21-річному віці, йому випала честь представляти Швецію на Олімпіаді в Солт-Лейк-Сіті.
«Ми вже тоді розуміли, що це особливий гравець. У такому віці нечасто добиваються таких успіхів», — ділиться спогадами Нілл.
Зеттерберг прибув в тренувальний табір Детройта у вересні 2022, за кілька місяців після здобуття командою третього Кубка Стенлі за останні шість сезонів. Його нові партнери по команді чули про нього. Але вони не знали яким насправді гравцем є Зеттерберг, поки не опинились з ним на льоду.
«Він не був супершвидкісним гравцем», — згадує Кріс Дрейпер. «Але неможливо було відірвати погляд від того, як елегантно він контролює шайбу. Ніхто не міг відібрати у нього шайбу. Він був дуже розумний, його положення тіла, контроль шайби, все це зачаровувало. Зеттерберг використовував довгу ключку, а головне - вмів нею користуватись. Тож вже тоді було ясно, що його хокейне чуття та майстерність стануть його найбільшою перевагою».
Але з часом проявилась ще одна чеснота Хенріка. «Він був неймовірно competitive (конкурентоспроможним чи як?), охх. Він мій супергравець №1», — згадує Ден Клірі.
Найкраще ця якість проявилась 31 травня 2008 року, у четвертій грі фіналу Кубка Стенлі проти Піттсбурга. Коли Детройт був за дві перемоги від титулу.
На той момент Зеттерберг був одним із найкращих гравців ліги. Він забив 43 голи та набрав 92 очки в регулярці, ввійшов до топ-10 претендентів на Hart Trophy, зайняв третє місце в голосуванні за Selke Trophy і потрапив до другої команди всіх зірок NHL.
Але фінал проти Піттсбурга був справжнім тестом. То була команда молодих, але вже зіркових Сідні Кросбі та Євґенія Малкіна. Перед дедлайном Пінгвіни посилились, вимінявши снайпера Маріана Госсу.
Більш досвідчений Детройт повів у серії 2-0, обігравши вдома Піттсбург з загальним рахунком 7-0. Але Пінгвіни виграли третю гру з рахунком 3-2, тому четверта гра у Піттсбурзі була чи не ключовою.
Детройт вів з рахунком 2-1, але в середині третього періоду Red Wings заробили два вилучення поспіль і протягом півтори хвилини мали захищатись в форматі 5х3.
Проти Кросбі, Малкіна, Госси, Гончара і Мелоуна. Останній згадує, що та бригада більшості працювала практично безвідказно. І то був чудовий шанс зрівняти рахунок у матчі і серії загалом.
«Я думаю, що кожен вдалий сезон, кожен похід за чемпіонством має вирішальні моменти», — згадує тодішній помічник Майка Бебкока Тодд Маклеллан. «І та гра 5х3, в третьому періоді, на виїзді в Матчі №4. безумовно, один із таких моментів».
«Детройт» протистояв супергравцям Піттсбурга своїми власними легендами: Кріс Осґуд в рамці, дует оборонців Ніклас Лідстрьом та Ніклас Кронвалл. І Зеттерберг — єдиний форвард.
«Ми часто зловживаємо такими термінами як «підготовка» чи «зобов’язання», кидаємось цими словами на вітер», — розповідає Маклеллан. «Але Зеттерберг був зосередженим, він ретельно вивчав гру. Питання, які він ставив, і підхід до гри вирізняли його з-поміж інших гравців. Він відпрацьовував моменти, які могли трапитись під час гри, щоб бути готовим до них».
Далі журналісти описують, як Детройт в підсумку вбив ту велику чисельну перевагу. Не бачу сенсу переповідати кожен епізод, краще подивитись відео і пригадати ту неймовірну гру. Думаю, дії Зеттерберга і його партнерів треба показувати юним гравцям. Щоб бачили, як треба вбивати чисельні більшості.
«Всі ці якості — розуміння куди піде шайба, відчуття хокею, супермозок, який читав гру на кілька кроків вперед, правильний вибір позиції, щоб заблокувати кидок, — ось хто такий Хенрік Зеттерберг», — підсумовує Маклеллан.
«Та гра - чудова ілюстрація ким він є», — каже Дрейпер. «Зетта якнайкраще себе проявив у кульмінаційний момент фіналу Кубка Стенлі».
Фраза, яку вжив коментатор Док Емрік — «Conn Smythe Shift», тобто «зміна рівня Конна Сміта (MVP плей-оф)», стала популярною серед фанатів Детройта, бо Red Wings, втримали перевагу і зрештою виграли серію в шести матчах.
«Він переможець в повному розумінні цього слова», — розповідає про Зеттерберга колишній помічник тренера Піттсбурга Майк Єо. «Переможці усвідомлюють, наскільки важлива кожен епізод в кожній грі. Інколи потрібно, щоб ваші лідери вийшли в кінці матчу та створили різницю, але переможці знають, що кожне вкидання може змінити гру. Вони знають, якою має бути гра в обороні, особливо під час 3х5. Вони розуміють який імпульс дає це команді, а також розчарування та роздратування супернику. Такі речі безцінні».
«Один із моїх улюблених гравців усіх часів, — додає Клірі. «Просто приголомшливий гравець. Його воля. Великий гравець. Зал слави однозначно».
_________
Зеттерберг нещодавно ввійшов до Міжнародної зали хокейної слави. Офіційно введення відбудеться 28 травня під час Чемпіонату світу в Тампере.
Хенрік повернувся після закінчення кар'єри до Швеції, де виховує з дружиною сина.
