Заради Джо Торнтона. Нерозказані історії про легендарного Джамбо Джо

41-річний Джо Торнтон готується до свого 23-го сезону в NHL. Журналісти The Athletic записали історії понад 20-ти людей, які раніше перетинались з Торнтоном. Чесно, з величезним задоволенням перекладав цей матеріал. “Я не впевнений, що зараз “виробляють” людей такого калібру”, зізнався Пітер ДеБур, який тренував Торнтона в San Jose Sharks. 

Торнтон був обраний на драфті-1997 під загальним першим номером. Далі були 8 турбулентних років в складі Boston Bruins. Попри класну гру Торнтона критикували за надто веселу поведінку.

Andrew Raycroft, одноклубник, Boston Bruins, 2000-05: Часи були інші. Тренерами тоді були Пет Бьорнс і "залізний" Майк Кінен. В роздягальні майже ніколи не жартували. А всеосяжне щастя, яке випромінював Джо, часто грало з ним злий жарт. Старші пацани і тренери в 90-х сприймали поведінку Торнтона так, наче він не дуже серйозно відноситься до справи. Типу так не має поводити себе "справжній" хокеїст. Тоді не прийнято було комунікувати з глядачами під час розкатки, кидати дітям шайби через захисне скло. Тоді краще було не показувати, що ти особистість, як робив це Торнтон. Через це йому було досить важко на початках.

Mike Knuble, одноклубник, Boston Bruins, 2000-04: Якось Торнтона зупинили бостонські поліцейські. А при ньому не було водійського посвідчення. Коп попросив якісь документи типу ID, а Торнтон показав йому картку зі своїм зображенням. Поліцейський посміхнувся і відпустив хокеїста.

Andrew Raycroft: Не подумайте, що Торнтон любив вимахуватись чи корчив з себе зірку, щоб щось порішати. Просто Джо був таким і намагався вирулити з неприємних ситуацій, наприклад через перевищення швидкості на своєму Lincoln Navigator.

Rob Zamuner, одноклубник, Boston Bruins, 2001-04: Під час плей-оф 2004 року Торнтона часто критикували. Він реально виглядав лажово. Але ніхто навіть не здогадувався, що за 10 днів до початку плей-оф він порвав реберний хрящ (не знаю що це, але звучить страшно). Але Торнтон ніколи не скаржився. Чесно, в голові не вкладається, що він взагалі тоді виходив на лід.

Посеред сезону 2005/06 Торнтона несподівано для багатьох трейданули в Сан-Хосе. І там його всеосяжна веселість засяяла новими фарбами.

Rob Zettler, помічник тренера San Jose Sharks, 2005-08 та 2017-19: Пам'ятаєте бійку Торнтона проти Назема Кадрі? Джо під’їхав до нашої лави, і я запитав: "Джамбо, ти як, все ок?" Він посміхнувся, глянув на мене і випалив: "Роб, там моє волосся з бороди на льоду". Усіх навколо порвало. Почуття гумору не покидало його навіть після сутичок.

Mike Aldrich, менеджер з екіпірування в San Jose Sharks, 2005-20: У 2019 році в матчі проти Едмонтона зірка Oilers Коннор МакДевід зіткнувся з форвардом Акул Томашом Хертлом. Чисто випадково. Силовик Ойлерс Зак Кассіан вирішив провчити Хертла за те, що той зачепив лідера Едмонтона, зав’язалась сутичка. Минає кілька змін і в нейтральній зоні, прямо перед нашою лавкою, відбувається вкидання. Кассіан стояв задом до нашої лави, а позаду нього сидів Торнтон. Джамбо буквально через плече Кассіана вигукнув: "Ей, Конноре". Макдевід зробив вигляд, що нічого не чує. Але Торнтон крикнув ще гучніше: "Ей, Конноре". Коннор глянув в бік Торнтона, а той йому: “Коли я був найкращим гравцем у світі, я сам вигрібав це лайно. Мені не потрібен був цей середньоваговик (кивнув в бік Кассіана), щоб доглядати за мною". А потім Джо перерахував гравців, з якими він бився в молоді роки, типу Марка Тінорді і решту. "Найкращий гравець у світі" - так він називав себе. Я не жартую: Кассіан і всі, хто був поряд, почали сміятись. Але нічого особистого, до Коннора він нормально ставився.

Tommy Wingels, одноклубник, San Jose Sharks, 2010-16: Торнтон просив у ресторанах чек ще до того, як принесуть їжу. Аналогічно під час гольфу. Він нікого не чекав. Я не знаю чому. Можливо, це варто читати так: "Мавр зробив свою роботу, Мавр готовий до наступного завдання".

Ryan Clowe, одноклубник, San Jose Sharks, 2005-13: Найбільше мені запам’яталось те, як він любив бути поруч з партнерами по команді: він був ОДНИМ ІЗ хлопців, а не головним хлопцем. Може скластись враження, що Торнтон спокійний дядько. Але це перше враження, яке змінюється, які тільки ви вперше почуєте цей гучний і заразний сміх. Він завжди був душею компанії, завжди намагався пожартувати і підняти всім настрій. Він просто не може жити без цього, і мабуть, тому досі грає.

В 2010 році Торнтон став капітаном Акул. Одноклубники зізнаються, що йому дуже підходила ця роль.

Jason Demers, одноклубник, San Jose Sharks, 2009-14: Якось у нас був виїзд у Флориду. Чесно кажучи, відіграв я в тому матчі поганенько. І ось вкидання і я питаю Джо, що він планує починати атаку, як мені діяти, а він відповідає: “Слухай, а ти впевнений, що впораєшся? Ти взагалі впевнений, що готовий грати?" Гра закінчилась, відіграв я дуже слабо, але почав втішати себе: "Ну, програли і ок, зате принаймні зможу піти з хлопцями в ресторан і трохи розвіятись". Раптом підходить Торнтон і каже: "Ні, ти нікуди не йдеш. Ти не заслужив. Вали назад в готель. Не можна бути молодим хлопцем, який намагається закріпитись в NHL, і грати так паршиво". Жорстко мене тоді попустили і я похнюпившись поплентався до готелю. Але після вечері Торнтон зайшов до мене в номер і проговорив зі мною кілька годин. Один на один. Він пояснив, що чекає від мене значно більшого. Причому кидався легенькими жартами, правда я був ще дуже злим на нього. Зрештою він сказав: "Тим не менш, я все одно люблю тебе, друже". Після таких речей важко було продовжувати злитись на нього.

Tommy Wingels: Гра у Нешвіллі, десь в один з моїх перших сезонів. Мені віддають класний пас через нейтральну зону, але я не зміг обробити шайбу. Минає ще секунд 10 і ситуація повторюється. Тож я в розпачі кидаю кляту ключку на лід, їду на лавку і кричу: "Чорт, моя ключка зламалась". Під час паузи на льоду лайнсмен приносить ключку нам на лавку, а Торнтон каже: "Ей, рефері, дай гляну". Джо з серйозним виглядом оглянув ключку і виніс вердикт: "З нею все ок". Він довів, що це я лажанув. Але зробив це в легкій, жартівливій формі, не наїхав. Знаєте, він просто вміє комунікувати з людьми. Ти зробив помилку. Ок, давай разом посміємось над нею і рухаємось далі.

Torrey Mitchell, одноклубник, San Jose Sharks, 2007-12: Ми грали в Далласі і після першого періоду Торнтон перед усією командою звернув увагу, що я погано грав. Так і було насправді, тому я навіть не сперечався. А наприкінці другого періоду у нас був телевізійний тайм-аут. Команди готуються до вкидання і тут Торнтон гукає мене, щоб я зайнявся справою. Я такий: "Ок, ок, я зрозумів". Тож я не придумав нічого кращого, ніж накинутись на Бреда Річардса. Ми в підсумку скинули рукавички і трохи потлумили один одного. Мені далі 5-хвилинний штраф, я пішов одразу в роздягальню. В перерві заходить Джо і мушу зізнатись, що я ніколи не бачив його таким піднесеним. Він сказав: "Шариш, це те, що треба було зробити!" Потім після гри Річардс зізнався, що ніколи за свої 12 років в NHL на нього ніхто не стрибав під час телевізійного тайм-ауту. Він правда навіть не здогадував, що це все через Торнтона, якому я намагався показати свої найкращі якості.

Devin Setoguchi, teammate, San Jose Sharks, 2007-11: Цілий місяць я не міг закинути хоча б одну шайбу. Одного разу Торнтон виклав мені шайбочку перед порожніми воротами, а я влупив у штангу. Джо був у шоці: "Ну все. Ти догрався, тепер буду пасувати лише на Патріка Марло". Я зателефонував своєму татові після гри і поплакався в трубку: "Джамбо сказав, що більше не пасуватиме мені". Але наступної гри, перед тим, як вийти на лід, він сказав: "Техно (так Торнтон називав Сетогучі), сьогодні ти заб’єш. Маю чуйку". Звичайно, я забив. А він після гри: "Бо ти злякався, що я справді більше не пасуватиму тобі".

Rob Zettler: Як тільки Торнтон перейшов до нас у Сан-Хосе, він зайшов до кабінету тренера і запитав, з ким його поставлять в одну ланку. Тренер вирішив, що партнером Торнтона буде Джонатан Чічу. Під час свого першого тренування Джо під’їхав до Чічу і каже: "Чіч, стій прямо тут (перед воротами)". І в нашій наступній грі Джо в підсумку віддав йому 5 чи 6 ювелірних передач, саме в те місце, про яке говорив на тренуванні. Чічу в тому сезоні закинув 56 (!) шайб, в тому числі після передач Торнтона.

Бути співмешканцем Торнтона було ще тим досвідом.

Rick Nash, одноклубник, HC Davos, 2004-05 та 2012: Коли ми вперше опинились у Давосі, нам дали одну тачку на двох, тому що ми жили разом. Я вмів керувати авто з механічною коробкою передач, а от Джо якось сів у нашу Шкоду і не міг зрозуміти, як це їздити не на автоматі. У нього тупо не виходило рушати з місця і переключати передачі. Ми могли довго стояти на стоянці і мучити ту бідолашну Шкоду. Торнтон був дуже впертим і хотів навчитись. Я йому кажу: "Якщо ти можеш віддати розрізний пас через трьох суперників, то і зможеш навчитись натиснути правою ногою на газ, одночасну відпустивши ліву ногу зі зчеплення". Після цього процес пішов і Торнтон освоїв ручку.

Ryan Clowe: Він міг зайти у мій номер в готелі, увімкнути телевізор, заплатити за перегляд якогось фільму і після 5 хвилин перегляду звалити. Ти думаєш, що дивишся з ним той фільм, а він тим часом піде в інший номер з кимось потриндіти. Він ніколи не любив проводити час наодинці.

Jamie McGinn, teammate, San Jose Sharks, 2008-12: Я часто ділив з Торнтоном один номер під час виїздів. І якщо я хотів відпочити, то суши весла, діла не буде, бо майже вся команда збиралась у нас в кімнаті. З часом я навчився спати під акомпанемент постійного галасу і сміху. Перші кілька ночей я пробував протестувати: "Ви задрали! Я не можу спати!". Але з часом змирився, що нічого не зміню.

В 2014 році у Торнтона забрали капітанську нашивку. В 2015 році тренером Сан-Хосе став Піт ДеБур.

Pete DeBoer, головний тренер, San Jose Sharks, 2015-19: Мені було критично важливо, щоб Торнтон прийняв мене як тренера. Я прийшов на зміну Тодду МакЛеллану, який зробив з Сан-Хосе гранда, але не зміг виграти Кубок Стенлі. Першим ділом я вирішив зробити капітаном Джо Павелскі лише тому, що всі, з ким я спілкувався, говорили, що він має стати наступним капітаном і чудово підходить під цю роль (МакЛеллан забрав у Торнтона капітанську С). І я розумів, що якщо Торнтон буде проти цього, то скоріш за все у мене з Sharks нічого не вийде. Це була важка розмова, але було абсолютно ясно, що він нормально мене сприйняв і відчував, що мої рішення допоможуть йому виграти Кубок Стенлі. Ось за що він переживав, а не за капітанські регалії. 

Joe Pavelski, одноклубник, San Jose Sharks, 2006-19: Ми перетнулись в ліфті. І він одразу зняв всі недомовки: "Чувак, все супер. Це твоя команда, на 100%. Давай разом йти до мети. Можеш на мене розраховувати. А я на тебе". І ніколи не було відчуття, що він хоче для себе більше повноважень чи якихось регалій. Ніколи в світі.

Mike Aldrich, менеджер з екіпірування: Зараз прийнято робити багато різної фігні, типу сушки рукавичок гравців. Всі стали такими ніжними. Мені смішно, що дехто міняє рукавички під час гри, бо вони... мокрі. Ми в Сан-Хосе цього не робимо. Тому що Джамбо Джо цього не робив. Він не допустив би цього. Він сказав би: "Друже, просто грай”. Або: "Майк, не давай цьому хлопцеві рукавички. Хай виходить на лід і грає". Він умів такими лаконічними фразами тримати людей в тонусі. І ніхто навіть не сперечався.

DeBoer: Сезон 2016 року, коли Акули дійшли до фіналу Кубка Стенлі, проходив під девізом “Давайте виграємо трофей заради Джо, бо цей хлопець заслуговує на Кубок Стенлі”. І все, що у мене залишилося після того сезону, на жаль, при всіх подвигах, це глибоке розчарування за те, що я не зміг довести команду до титулу заради Торнтона (Акули програли фінальну серію проти Піттсбурга). Думаю, ніхто не хотів підвести його, бо щодня бачили, як він віддається грі. У його віці, після всіх пережитих травм, з маленькими дітьми, не хотілось його підводити.

Торнтон відомий тим, що вигадує прізвиська гравцям, які виходять далеко за рамки типового хокейного жаргонізму, навіть якщо вони трохи неоднозначні.

Jason Demers: Часом він мав аж шість кличок для одного хлопця. Важко навіть зрозуміти, що вони означають. Але після Торнтона кличка прилипала до гравця. Він прозвав мене "Татом". Хоча у мене немає дітей. Хлопці, з якими я граю, досі називають мене так.

Devin Setoguchi: Я любив врубати в роздягальні хаус і техно. Інші хлопці називали мене Сето, але Торнтон завжди кликав мене “Техно”.

Tommy Wingels: Дьюї. Багато років тому хтось поставив фотографію Логана Кутюра поряд з Баззом Маккалістером з культового фільму "Сам Вдома" сказавши, що вони схожі (ну, щось є). Джастін Браун намагався пояснити це Торнтону: "Ей, Вінгелс казав, що Логан схожий на цього хлопця Дьюї з "Сам Вдома". Джо розгубився. Оскільки Джастін помилився з іменем (Дьюї, а не Базз), то він так і почав називати мене Дьюї. Це тупо, але через 10 років, кожного разу, коли я розмовляю з ним по телефону, я для нього все одно Дьюї.

Torrey Mitchell: У мене було шість різних кликух. Він називав мене МорІсом. Не знаю чому. Може тому, що я з Монреаля (як і легендарний Моріс Рішар). 

Ryan Clowe: Бували випадки, коли МакЛеллан називав гравців на лавці кличками Торнтона, і ти мало не сміявся, почувши, як він оголошує ці імена.

Marcel Goc, одноклубник, San Jose Sharks, 2005-09: Якось Торнтон подарував нам чорні мантії з логотипом Sharks. На кожній було чиєсь прізвисько.

“Ці історії - це все деталі. Ніхто не говорить про щедру, дуже щедру людину”, каже ДеБур. Далі про велике і добре серце Торнтона.

Douglas Murray, одноклубник, San Jose Sharks, 2005-13: Його дружина Табеа прекрасно доповнювала Джо. У наш час суперзірки роблять колосальну роботу, пов’язану з благодійністю, збором коштів. Але більшість із цих висококласних спортсменів зроблять все так, щоб це помітили. Без піару ніяк. Але те, що робили Торнтони і про що люди навіть не здогадуються, просто вражає. Якось я допоміг Табеа перевезти малозабезпечену сім’ю в квартиру, яка потребувала ремонту. Я навіть не знав, хто це. Але вона все організувала як треба. І не кричала про це в усіх соцмережах. Багато спортсменів роблять багато корисного, але більшість з них хочуть, щоб їх поплескали за це по спині. У Торнтонів цього немає.

Tom Holy, PR-менеджер, San Jose Sharks, 2005-13: Якось я почав різко набирати вагу. Дійшло до 120 кг. Він бачив, як я борюся і вирішив побитись об заклад. Він сказав, що якщо я схудну, то дасть мені 2000 доларів. Але згодом Джо і Табеа з’являються біля моїх дверей із купою здорових і якісних продуктів на 150 баксів. Він все пояснив і сказав мені: “Здорове харчування - це основа. Ти мусиш взяти себе в руки”. І цей момент став переломним. Після сезону він почав тренуватися зі мною і результат не забарився: я скинув вагу до 99 кг. Це все через Джо Торнтона.

Trent Yawney, асистент тренера, San Jose Sharks, 2008-11: Перед Різдвом я прийшов на арену з сином. Перед грою він бавився у роздягальні в хокей з м'ячем. Торнтон завжди приїжджав на гру одним з перших. Заходить і каже: "Ей, хочеш ключку?" І мій син (несміливо) відповідає зірці: "Звичайно". Джо підписав ключку, вона досі є тут, у нас вдома. Торнтон міг спокійно сказати: "Ти хто такий, пішов геть звідси". Але він не такий. Добрі справи робляться тихо. Це про Джо.

Douglas Murray: Сиджу якось у Флориді, займаюсь ремонтом будинку моєї свекрухи. Один з роботяг дізнався, що я грав у хокей. Він був родом із Бостона, а Торнтон був його найбільшим кумиром. Тож я зателефонував Торнтону і він люб’язно поспілкувався з цим хлопцем. Ви не уявляєте яким той пацан був щасливим. Мені навіть не довелося просити Джо про телефонний дзвінок. Я знав, що він запросто погодиться.

Mike Aldrich: Під час передматчевої розкатки на арені в Торонто наш масажист передав мені записку. Це була листівка ручної роботи із зображенням Торнтона, яку просили передати Джо. Тож коли ми йшли до роздягальні після розминки, то помітили над тунелем чоловіка і жінку. Як виявилось, нещодавно вони втратили свого синочка. Його звали Торнтоном на честь Джо. Попри те, що гра от-от мала розпочатись, Торнтон провів з ними мінімум 10 хвилин або й більше. Їх дуже розчулила та зустріч, вони тупо ридали, але були вдячні Джо за те, що не проігнорував їх.  

Тепер, граючи за Maple Leafs, у Торнтона буде можливість ще раз зустрітись з цією сім’єю. І спробувати нарешті виграти той клятий Кубок Стенлі. Бо заслужив. Давно вже.

Джерело: The Athletic

Мій телеграм-канал