Наче у в'язниці. Хокеїсти анонімно розказали про життя в бульбашці
Що нам відомо про бульбашку, в якій вже 2 місяці сидять хокеїсти? Майже нічого, крім того, що гравцям не можна контактувати з зовнішнім світом. Що за весь час проведено 32 374 тестів на коронавірус і жоден з них не був позитивним. Що Туукка Раск не витримав і покинув бульбашку достроково.
Журналісти ESPN поспілкувались з дев'ятьма гравцями - п'ятьма із Західної та чотирма зі Східної конференції - які анонімно розказали про те, як насправді виглядає життя всередині бульбашки. Від матчів на порожніх аренах до їжі, алкоголю та наркотиків.
Безпека. Є одна річ, про яку всі гравці говорять одностайно: повна безпека. "Заходи безпеки були дужі серйозні. Це було одне з найбільш безпечних місць, яке можна уявити. Були люди, які стежили, щоб ми носили маски. Бо на нас дивляться діти. Тому треба було показувати приклад”, - каже один з гравців. Правда, була і зворотна сторона медалі. Один із гравців Західної конференції згадував, що в перші дні страждав через клаустрофобію. “Через всі ці огорожі ти відчував себе наче у в’язниці, наче тварина в зоопарку”.
"Всі ці огорожі змушували вас почувати себе як у в'язниці, як тварини у зоопарку", - сказав він. "Так, іншого способу безпечно закрити нас від зовнішнього світу не було, але коли ти покидав бульбашку після вильоту з плей-оф - наче заново родився на світ".
Але нічого не вдієш. Сам факт, що за кілька днів Кубок Стенлі вручать Далласу чи Тампі - це вже перемога. "Якщо метою було закінчити сезон і вручити Кубок Стенлі, то бульбашка себе виправдала. Розваги і зручності? Такоє. Але знову ж таки, це не було метою №1", - каже один з хокеїстів.
Обіцянки і реальність. NHL обіцяла гравцям золоті гори. Все виглядало, наче на першокласному курорті з красивими фотками і брошурами. “Насправді все було інакше. Нам обіцяли магазини, ресторани, розваги. Майже нічого з обіцяного не було облаштовано”. Коротше все, щоб ми погодились на поїздку в Торонто і Едмонтон.
У Торонто все більш-менш було ок. Був басейн на даху, можливість побігати на арені, де грає Toronto FC. А от в Едмонтоні з логістикою були нюанси. "Бувало я не виходив на вулицю протягом 4-5 днів", - сказав гравець Західної конференції. "Деякі команди мали кімнати з балконами, можна було вийти на свіже повітря. А в деяких команд кімнати були з глухими стінами, без вікон, без світла. І якщо ви не вийдете у внутрішній дворик, який виглядав як “подвір’я в’язниці”, то взагалі будете без свіжого повітря”.
Деякі гравці як діти раділи автобусним переїздам з готелю до тренувальних арен. "Ти мав можливість виглянути у вікно і побачити місто, небо, справжню цивілізацію. Це був як ковток свіжого повітря", - сказав один із гравців Західної конференції.
Розваги. Нам обіцяли виїзди на поля для гольфу. Однак мало команд змогли скористатися цією нагодою. Наприклад, гравці Тампи за 2 місяці лише одного разу змогли пограти в гольф. Складність була в тому, що треба було наперед призначити точний час виїзду. І мали їхати або всі, або ніхто. З цим були проблеми.
Гравцям також пообіцяли виїзди на рибалку. Угу, вже. “У маленькій брошурі, яку нам надіслали, був зображений чоловік, що ловить рибу в горах, і один із хлопців сказав: "Де вони взяли цю фотку? Звідси до гір мінімум три години їхати", - сказав гравець Західної конференції.
Сім'ї. NHL та гравці домовились, що сім'ї зможуть приєднатися до хокеїстів на стадії фіналу конференції. Але насправді в Едмонтон змогли приїхати одиниці. Хіба що громадяни Канади, після карантину і інших умов. "Думаю, що вони просто не хотіли ризикувати, щоб випадкова людина привезла вірус", - сказав один гравець. В NBA все було інакше. В Орландо для дітей навіть школа працювала. Через цей момент багато гравців були дуже розчаровані.
Алкоголь. Було діло. Гравці могли замовити доставку пива чи вина. В Торонто, на даху готелю був SkyBar, де щовечора були тусовки. "Там збиралось по 10-15 чоловік. Не було тих, кому треба було грати на наступний день. І там збирались не тільки хокеїсти з четвертих ланок. Були як лідери, так і ноунейми. Були як ветерани, так і молодняк", - зізнається один з гравців. Хтось запостив в Інстаграм фотку хокеїстів Washington Capitals з напоями і пішли розмови, що народ поголовно бухає. Це явне перебільшення. "Якщо у вас є 2 дні між матчами, та плювати хто там що скаже. Ми не бачили один одного три місяці. Нам хотілось поговорити, потусити разом. Підіть спробуйте скажіть 34-річному ветерану, що йому не можна після гри пропустити біля басейну пляшку-другу пивка", - каже один з хокеїстів. Але чим далі від початку плей-оф, тим серйозніше все сприймалося. Під час кваліфікації - так, бувало могли випити, в наступних раундах - то було рідкістю.
Наркота. Гравці зізнались лише про одну штуку - cannabis gummies (якісь жуйки з каннабісу чи що). І то це було тільки в номерах, не напоказ. Як і з алкоголем, все було в міру. "Я не думаю, що народ пив, щоб набухатись. Коли йшлось про жуйки, то це не звучало так, ніби "Давай відірвемося по повній програмі". То було швидше для релаксації. Замість того щоб заснути після важкої гри о 4-5 ранку, після "допінгу" ти спокійно засинав о 1 ночі і мав мінімум 7 годин міцного сну", - каже один з гравців Західної конференції. Секс. От чого не було, то не було. Були якісь чутки, що деякі пацани хотіли вирватись з бульбашки, щоб розвіятись з дівчатами легкої поведінки, але все так і залишилось на рівні чуток. Ніхто не хотів все зіпсувати і заразити колег ковідом. І ніхто не прагнув повторити історію одного з гравців Seattle Seahawks (американський футбол), який намагався провести подругу, замаскувавши її під гравця команди. Їжа. Якщо коротко, то хавка була непоганою, але вибір був досить скромний. Нам обіцяли на вибір 12-15 страв на обід. Реалії були іншими: 5-6 страв всього. Є різниця, правда? "Я б не сказав, що їжа була несмачною. Вона була одноманітною. В якийсь момент я зрозумів, що не можу дивитися на ті стейки. Так, кажуть, хокеїсти люблять стейки, але коли це 5-й стейк за тиждень - це задофіга", - ділиться враженнями один з гравців. Дехто не дуже котирував їжу в бульбашці, тому переважно замовляв все через Uber Eats. Ще один шок: рахунки при виселенні з готелю: "У декого були рахунки на тисячі доларів. "Це було просто смішно. Це все одно, що ви їдете на олінклюзів, а потім при виселенні дивитесь на рахунок і запитуємо:" Що за фігня взагалі? Дехто був дуже злим. Невже не можна було зробити так, щоб хавка в номерах була безкоштовною??".
Ще один цікавий момент - це близькість до ворога. "Коли ви всі харчуєтесь в одному ресторані, займаєтесь в одному тренажерному залі, їздите одним ліфтом, то незвично потім рубатись один з одним на льоду. Бували інциденти під час гри, а потім ви на наступний же день пересікаєтесь, зустрічаєтесь поглядами в ліфті. Тобто на льоду ти ненавидиш свого суперника, готовий його розірвати, а потім зустрічаєшся в ресторані в розслабленій обстановці. Це було мегадивно", - діляться враженнями хокеїсти.
Ігровий досвід. На ТВ картинка була естетично класною. Великі накриття над трибунами сидінь, штучний шум трибун, інші звукові ефекти створювали видимість, що це звичний матч плей-оф. Але не всі хокеїсти змогли призвичаїтись до порожніх трибун.
"Тиша. Це слово, яке першим спадає на думку, описуючи матчі", - сказав гравець Західної конференції, який був у першому плей-офф. "Емоцій додавали якісь заблоковані кидки, силові прийоми чи закинуті шайби. Важко було без підтримки фанів, тому нам самим треба було навчитись тримати градус напруги та емоцій".
Що стосується якості гри, то реакції були такі: "Хокей як хокей. Не сказав би, що темп був повільнішим. Не знаю, чи всі матчі відповідали звичному градусу плей-оф, але сам рівень був пристойним". "Безумовно, було враження, що хтось хоче додому, а хтось хоче залишатись до кінця. Тим не менше, чемпіон не буде фейковим. Ми запам'ятаємо цю команду назавжди. Виграти Кубок Стенлі цього року - це подвиг однозначно", - каже інший гравець.
Ще раз готові пограти в бульбашці? Є варіант, що в новому сезоні, можливо частково, але ми знову побачимо хокеїстів в так званих бульбашках. Ось що самі гравці думають про таку перспективу.
"Весь сезон? Ні в якому разі. Хіба що можливо на плей-оф", - сказав гравець Західної конференції. "Наступного разу все буде інакше. Багато хто не погодиться на такий досвід за жодних умов. Надто багато було моментів, які не були виконані. Головне - це відсутність рідних і близьких".
Один з ветеранів команди Східної конференції заявив, що не вернеться в жодну бульбашку: "Це навіть не обговорюється. Ворогу не побажаю. Так, цього року це був вимушений крок. Але якщо навіть такий боєць, як Туукка Раск не витримав, то можете зробити висновки".
Але більшість зазначають, що якщо не буде іншого виходу, то доведеться знову готуватись до матчів на порожніх аренах. "Деякі команди не грали з березня. Ви уявляєте, що відчувають вони? А якщо доведеться не грати до січня? Це жесть, майже рік без хокею. Тому зараз ми вже маємо певний досвід. Вже ясно, що спрацювало, що не дуже. Тому, якщо що, то я готовий ще раз пограти в такому форматі".
Джерело: ESPN
