«Ми повинні битися, як б’ються хлопці на фронті». Валерій Бондар – про внесок легіонерів та недооцінених гравців «Шахтаря»
Ірина Козюпа поспілкувалася із захисником.
Після нічиї з «Селтіком» на виїзді «Шахтар» гарантував собі євровесну – щонайменше гірники зіграють у плей-оф Ліги Європи. А у Варшаві вони мають шанс поборотися за 1/8 фіналу Ліги чемпіонів. Для цього потрібно перемагати «Лейпциг» у заключному матчі групового етапу.
Хоча перед стартом ЛЧ було важко прогнозувати такий успіх команди. Але новий «Шахтар» з українськими футболістами у складі проводить фантастичний сезон у Європі.
Поговорили з Валерієм Бондарем про роль легіонерів та молодих футболістів, враження від роботи Ігоря Йовичевича та секрет успіху гірників.
«У нас виходить на поле та грає команда, а не 1-2 гравці»
Перед стартом сезону було багато розмов, чи зможуть українські футболісти скористатися своїм шансом після того, як клуб залишили легіонери. Тепер уболівальники хочуть бачити саме такий «Шахтар» – український.
«Насправді ми просто дуже сильно любимо футбол і намагаємося демонструвати це на полі. Як уже говорили багато наших хлопців, і Жора Судаков, і Артем Бондаренко, хочеться, щоб нас не просто називали перспективними гравцями. Ми вже ті футболісти і в тому віці, коли маємо відповідати за результат та нести повну відповідальність за те, що відбувається на полі.
Так, у нас молода команда, але це не означає, що ми будемо просто виходити і станемо хлопчиками для биття. Ми любимо грати у красивий футбол, як від нас цього вимагають. І попередні тренери хотіли цього, і наш нинішній тренер та керівництво. Усі тут зібрані з такими якостями, що вміють грати у футбол і, звісно, досягати потрібного результату.
Навіть якщо доведеться грати без м'яча деякий час, то ми будемо терпіти і гратимемо без м'яча, тому що це приносить нам результат».
У старті на «Реал» у Мадриді вперше в історії виступів «Шахтаря» в Лізі чемпіонів вийшли 11 українських виконавців. Велика історична мить для українського футболу. Валерій теж був у стартовому складі гірників, які вийшли на «Сантьяго Бернабеу».
«Звичайно, приємно виходити у Лізі чемпіонів, тим більше у таких матчах, як із «Реалом» на «Сантьяго Бернабеу». Ти розумієш, що потрапив до першої команди «Шахтаря» з академії.
Дуже важко пробитися до першої команди, а тим більше закріпитися там і грати в основному складі. Порівняно з минулим роком у нас грало максимум дві людини. Це Толік Трубін та Коля Матвієнко. У Лізі чемпіонів у нас уже грають 10-11 українців, і це показує рівень роботи нашої академії та наших тренерів. Ми бачимо плоди роботи, яку виконали до цього.
Виходить, можна грати без хлопців, які пішли. Це приємно. Ми поки що показуємо той рівень, який від нас хочуть і який зараз бачать у Лізі чемпіонів.
У нас виходить на поле та грає команда, а не 1-2 гравці. Міша (Мудрик, - прим.) забиває не просто так, бо він сам може обіграти десятьох. Наші хлопці віддають йому передачі: і Судаков, і Бондаренко, і Тарас Степаненко. Якби не було цих передач, то, можливо, не було б цих голів.
У нас, перш за все, є єдина команда, яка виконує те, що від нас вимагають, і тоді це вже виливається в результат з красивих голів Міші, Саші Зубкова. Звичайно, не можна применшувати їхні індивідуальні дії. Для нас це дуже важливі гравці.
Хлопці, які роблять результат, – це дуже важливо. Команда робить все для того, щоб вони забивали. А вони вже своєю майстерністю показують, що готові та допомагають команді це реалізовувати».
«Лассіна Траоре – такий герой нашого часу. Він справді дуже важливий гравець для нас»
Бондар – капітан тієї самої збірної U-20 Петракова, яка перемогла на молодіжному ЧС. Прошу розповісти Валерія, як він бачить свою роль у команді та роль інших хлопців-чемпіонів світу.
«Пам'ятаю, коли ми одразу після чемпіонату світу U-20 приїхали до команди. Були я, Даня Сікан, а Фіма Конопля та Вітя Корнієнко пішли в оренду. Ми тоді багато спілкувалися з персоналом та з усіма. Вони нам говорили, переконували, що ми – майбутнє команди і 100% гратимемо. І за рік чи два Вітя та Фіма повернулися.
Також у нас є такі хлопці, як Артем Бондаренко та Жора Судаков. Міша Мудрик завжди був на слуху. Усі чудово розуміли, що це буде футболіст високого рівня.
Звісно, зараз величезна відповідальність на наших плечах. Те, що зараз пишуть і кажуть… Повірте, що ми багато не читаємо, просто інформація доходить від інших людей. Хочеться відповідати цим вимогам. І насамперед робити на футбольному полі те, що у нас виходить, і приносити задоволення нашим уболівальникам».
Зараз у «Шахтарі» лише троє іноземців. Єдиним легіонером із довоєнних часів залишився форвард Лассіна Траоре. Потім до нього приєдналися бразильський захисник Лукас Тейлор та хорватський хавбек Невен Джурасек.
«Лассіна Траоре – такий герой нашого часу. Це справді вибір кожного, і ніхто не змушував його тут залишатися. Не можна звинувачувати тих футболістів, які пішли в оренду або загалом пішли з клубу.
Лассіна сказав, що буде тут, з нами, що допомагатиме команді. Він справді дуже важливий гравець для нас як у побудові гри, завершенні атак, так і в роздягальні. Він багато спілкується з нами, з Лукасом та Невеном.
Вони всі іноземці, і величезна подяка їм за те, що вони змогли приєднатися до «Шахтаря» і в такий важкий час своєю присутністю допомагають нашій команді.
Вони справді сміливі хлопці. Не кожен зможе зробити такий вибір. Ба більше, я впевнений, у кожного є сім'ї, батьки, дружини, хтось має дітей. Це справді важкий вибір – їхати сюди, де зараз не зовсім безпечно. Але вони пішли на такий крок, величезний їм респект за це.
У Хорватії теж була непроста ситуація, Невен та його сім'я теж стикалися з цим. Тому він ставиться до цього спокійніше, ніж хлопці (Тейлор і Траоре, - прим.).
Я не бачив у них на обличчі страху, навіть коли ми грали з «Колосом». У Львові є танковий завод. Були звуки, наче хтось стріляє. Не дуже приємно, скажімо так. Всі хлопці трохи смикнулися на лаві запасних, і одразу подивилися на небо. Начебто нічого не літає. Потім сказали, що це були навчання».
«У нас дуже хороша, дружня атмосфера. Немає такого: «Чому я не граю, а він грає»
Пам'ятаю розмову з Тарасом Степаненком після матчу проти «Аякса» перед стартом сезону. Тоді капітан «Шахтаря» сказав, що досвідчені хлопці хочуть допомогти молодим футболістам стати кращими.
«П'ятов та Степаненко завжди були у нас лідерами. Навіть коли були іноземці, вони залишалися найголовнішими у роздягальні, які завжди допомагали нам - молодшим. І які допомагали тренеру у всьому.
Коли є старші та молодші хлопці в команді, то тренерський штаб не завжди може впоратися. Для цього є такі гравці, як Пятов, Степаненко, Сергій Кривцов, Шевченко, Коля Матвієнко. Вони дуже допомагають, впливають на атмосферу в роздягальні, і в цілому на загальний стан усієї команди.
Зараз зібрався хороший колектив, в якому всі дуже дружні. У роздягальні гарна атмосфера. Напевно, багато в чому запорука успіху тренерського штабу в тому, що вони все роблять для цього. І всіх хлопців, які перебувають у команді. Ми дійсно виглядаємо, як єдине ціле.
Під час матчу дуже переживаємо один за одного. Неможливо сидіти на трибуні та просто дивитися матч. Ти ще більше хвилюєшся, аніж коли сам граєш на полі. Зараз у нас справді дуже хороша, дружня атмосфера.
Впевнений, що для кожного тренера дуже важко підтримувати мікроклімат у команді. У нас усі хлопці переживають, дуже добре знають одне одного. Нема такого: «Чому я не граю, а він грає». Якщо гравець виходить в основному складі, то за нього переживає будь-який футболіст, який перебуває у запасі або поза заявкою».
«Запам'яталася розмова Йовичевича перед другим матчем з «Реалом». Його промова тоді нас трохи підбадьорила»
Для Йовичечива та його штабу – це перший сезон у «Шахтарі» та у Лізі чемпіонів. Він дуже добре вписався у команду – не лише досягає крутих результатів, а й чудово презентує Україну в Європі.
«Йовичевич – дуже позитивна людина, завжди на позитиві. Навіть після поразок він завжди нам каже: «Якщо ми програємо, то маємо робити це з гарною грою та розуміти, що ми віддали 200%, але на даний момент суперник був сильнішим у чомусь. Сьогодні нас перемогли, ми маємо з високо піднятою головою потиснути руку супернику та продовжувати працювати».
У нього не відібрати цього позитиву. Своєю енергією він заряджає нас і на тренуваннях, і перед матчами. Він не лише хороша людина, а й хороший тренер, який зі своїм тренерським штабом робить чудову роботу. Ми дуже уважно їх слухаємо та намагаємося втілювати ідеї тренера на полі.
Запам'яталася розмова перед другим матчем з «Реалом». Ми були у Польщі. У багатьох родичі та батьки перебувають в Україні. Важко було сприймати ту інформацію, яка надходила в ТГ-канали. Звісно, всі переживали за своїх рідних, бо то був абсолютно ненормальний день (обстріл України 10 жовтня, - прим.). Жахливий день для всіх українців.
Звичайно, його промова тоді нас трохи підбадьорила. Поле – це те місце, де ми можемо на 90 хвилин відволіктися від того, що відбувається в Україні. Ти не можеш не думати про те, що відбувається у нашій країні. Це дуже важко. Тренер каже, що ми маємо грати за українців, за тих, хто зараз перебуває в Україні, за військових.
Нині наші хлопці йдуть у контрнаступ, десь обороняються. Вони роблять героїчні речі. Їм у сто разів важче, ніж нам. Ми виходимо на поле, займаємось улюбленою справою, і ми маємо просто радіти, що можемо це робити завдяки їм. Ми маємо битися так, як б'ються хлопці на фронті. Вони б'ються за кожен сантиметр на фронті, а ми маємо битися за кожен сантиметр на полі.
Ми вже звикли до переїздів. Так, переїзди, проходження кордону – це тяжко. Але не хочеться на це скаржитися та звертати увагу. Ми знаємо, що тим хлопцям у 100 разів важче. І тренер завжди звертає на це увагу. Нам треба виходити і робити свою справу на максимумі, викладатися на 100, на 200 відсотків – скільки ми маємо, і тоді все буде добре».
«Міша Мудрик – дуже веселий хлопець. А Трубіна ми називаємо «Стіна»
У міжсезоння «Шахтар» провів велику трансферну кампанію – підписав українських футболістів, котрі тепер дуже допомагають команді. Навіть Мірча Луческу визнав, що «Динамо» варто було вчинити так само.
«Ті хлопці, які прийшли в команду, дуже підсилили нас. Можна сказати, що нам чогось не вистачало, коли ми були на зборах: якихось деталей, 2-3 гравців. Ті хлопці, які прийшли: Зубік (Зубков, - прим.), Ваня Петряк, Мар'ян Швед, який зараз, на жаль, травмований, – дуже допомогли як у чемпіонаті, так і у Лізі чемпіонів.
Це хлопці, які роблять результат. Вони допомагають нам, коли ми захищаємось. Вони виконують абсолютно все, що їм кажуть, і ніколи не скаржаться. Це чисті професіонали, і дуже сильна підтримка нашій команді, що прийшла цього літа. Я впевнений, що це дуже добре підсилення. Ці хлопці зараз допомагають дуже сильно».
Не можу не попросити розповісти кілька слів про Мудрика та Трубіна. Анатолій – серед лідерів за кількістю сейвів у цій Лізі чемпіонів, а Мішу вже хоче підписати половина клубів Європи.
«Міша Мудрик – дуже веселий хлопець. Він завжди на гуморі. Це йому і допомагає бути таким, яким він є на футбольному полі. Він дуже яскравий, простий, швидкий, технічний. Любить свою справу, дуже любить футбол і повністю віддається йому.
Поза полем - це тренажерний зал. Те, скільки він працює, виливається в його чудові результати і те, що про нього так багато говорять. Адже не просто так всі топові клуби цікавляться Мішею. Це результати його роботи.
За полем він дуже веселий хлопець, який любить пожартувати, посміятися. Я його мало бачив сумним. Звичайно, коли не дуже хороша ситуація у нас в країні, він може посумувати, поговорити про щось. Але загалом це дуже позитивна людина.
Толік (Трубін, - прим.) - це взагалі величезний професіонал. Я ніколи не чув, щоб він хвалився, говорив: «Дивіться, як я потягнув» або «Дивіться, як я віддав передачу на 100 метрів». Він завжди буде незадоволений. Я пам'ятаю, який він був злий після гри з «Реалом», коли ми зіграли 1:1.
Він був дуже злий через те, що не вдалося зіграти на нуль і отримати той результат, про який ми всі так мріяли і якого хотіли. Я впевнений, що це людина, яка буде в якійсь топовій команді в Європі, або приноситиме величезні перемоги та величезну користь донецькому клубу.
Не дарма ми його називаємо «Стіна». Тому я думаю, що це залишиться з ним назавжди. Дай Боже».
«Найбільш недооцінені – це Жора Судаков та Артем Бондаренко. Це надважливі гравці нашої команди»
А тепер трохи уваги тим хлопцям, про кого говорять не так багато. Також Валерій називає футболістів, які у майбутньому можуть стати гравцями основного складу.
«Найбільш недооцінені – це Жора Судаков та Артем Бондаренко. Повірте, вони виконують величезну роботу на футбольному полі. Не лише з м'ячем, а й без м'яча. Це надважливі гравці нашої команди.
Якщо подивитися статистику, скільки вони набігають за матч – це з глузду можна з'їхати. Це дві людини, які недооцінені у пресі, і на них не так звертають увагу. Вони дуже впливають на наш стиль.
Звісно, Тарас Степаненко, але про нього вже давно все сказано. Тарас – усьому голова. Прийшов Назарина – дуже гарний хлопець та футболіст. Він уже показав гарну гру проти «Колоса». Багато разів виходив на заміну.
Бодя Михайличенко – теж дуже гарний хлопець та футболіст. Бодя та Фіма – коні. Хлопці виконують велику роботу і роблять результат для нашої команди.
Едік Козик має всі якості, які приведуть його до хорошого рівня. Це насамперед дуже сильний конкурент, який потрапив до першої команди і з першого дня дав усім зрозуміти, що він не просто тренуватиметься, а буде боротися. Кожен хоче грати в основному складі «Шахтаря». Тим більше, поки є така можливість. Думаю, що в нього все вийде.
В Діми Криськіва спочатку не виходило, він не потрапляв у заявку, але з'їздив на відбіркові ігри молодіжної збірної України і був одним з тих, хто приніс їй перемогу і взяв участь у виході на Євро. Думаю, що це хлопець, який стукатиметься в основу».
«Срна дуже сильно радів і подякував за перемогу над «Динамо»
Даріо Срна вигравав із «Шахтарем» Кубок УЄФА. Зараз він уже менеджер у команді та супроводжує її на всі матчі. Бачила, як він радіє успіхам гірників на трибунах. А що він каже гравцям?
«Даріо зайшов після «Реалу», коли ми зіграли 1:1. Він сказав, що це топ, що це той рівень, який потрібно демонструвати в кожній грі і прагнути того, що було в цьому матчі. «Те бажання, ту пристрасть, ту гру, яку ви показали, ви повинні демонструвати кожну гру, і повірте, все буде добре і в нас, і вболівальників».
Ну і після перемоги над «Динамо», звичайно, дуже радів і подякував за цю перемогу. Це суперництво на багато років.
Завжди хочеться більшого. Вийти з групи, потрапити до плей-оф Ліги чемпіонів – це мрія».
Фото: «Шахтар»
