Tribuna/Футбол/Блоги/26-й блог/«Рапід» – перший і єдиний не німецький чемпіон Німеччини. У фіналі відігралися з 0:3, герой матчу потрапив на фронт

«Рапід» – перший і єдиний не німецький чемпіон Німеччини. У фіналі відігралися з 0:3, герой матчу потрапив на фронт

Це сталося в день нападу Гітлера на СРСР.

Блог — 26-й блог
19 серпня 2021, 19:50
22
«Рапід» – перший і єдиний не німецький чемпіон Німеччини. У фіналі відігралися з 0:3, герой матчу потрапив на фронт

Це сталося в день нападу Гітлера на СРСР.

Сьогодні ввечері «Зоря» почне свій єврокубковий шлях в сезоні 2020/21. Суперник – віденський «Рапід». 32-разовий чемпіон Австрії, 14-разовий переможець Кубка Австрії, 3-разовий володар Суперкубка Австрії, чемпіон Німеччини, володар Кубка Німеччини, дворазовий переможець Кубка Мітропи і Кубка володарів кубків. Стоп, що? Яка Німеччина?

Так, «Рапід» – перший і єдиний переможець німецького чемпіонату в історії не з Німеччини. Якщо ви добре розбираєтеся в історії, то розумієте, коли орієнтовно це могло статися.

Після аншлюсу австрійські клуби грали за новою системою. У першому фіналі клуб з Відня поступився «Шальке» 0:9

У березні 1938-го відбулася важлива подія в історії гітлерівської Німеччини – аншлюс Австрії. Це могло статися на чотири роки раніше, але тоді австрійський канцлер Дольфус, незважаючи на важкі поранення, отримані в ході нападу австрійських есесівців на його канцелярію, відмовився писати заяву про відставку. Нападники в підсумку здалися, задум нацистів провалився, але канцлер помер.

Новий – Курт фон Шушніг – в лютому 1938-го під загрозою військового вторгнення Німеччини підписав (прямо в резиденції Гітлера) ультиматум, який по суті переводив Австрію пiд протекторат німецького уряду. Уже через місяць війська Третього Рейху безперешкодно увійшли на територію сусідньої держави. Це дуже короткий виклад тих подій.

Звісно, зміни торкнулися і австрійського футболу. Деякі клуби були розпущені, а гравці втікали за кордон, рятуючись від режиму. Але все ж без гри Австрія не залишилась. Чемпіонат проводився, але клуби були включені в одну з регіональних ліг Німеччини (Гаулігу Остмарк). Переможець ліги, в якій було 10 команд, того ж сезону потрапляв в групу з найкращими серед iнших німецьких ліг. Граючи між собою за круговою системою, визначався переможець групи. А потім – півфінал з чотирма учасниками.

У першому такому сезоні до фіналу чемпіонату Німеччини дiйшла віденська «Адміра». У суперниках – «Шальке», про прихильно ставлення до якого з боку нацистів було багато історій. Гельзенкірхенці знищили австрійську команду з рахунком 9:0. Примітно, що «Адміра» догравала з 8 гравцями.

Австрійці мріяли, щоб «Рапід» помстився. Фанів «Шальке» вони не любили через різницю в культурних традиціях

Через два роки, в 1941-му, іншому клубу з Відня довелось змагатися з «Шальке» в фіналі. «Рапід» вдруге поспіль виграв Гаулігу Остмарк, впевнено пройшов групу з трьома німецькими командами, вийшов до півфіналу, де розібрався з «Дрезднером». «Шальке» йшов до фіналу (і п’ятого титулу за сім років) ще впевненіше, тому фаворит вирішального матчу був визначений заздалегідь.

Додавало вогню цього матчу одразу кілька факторів.

Перше – помста за приниження «Адміри», яке всі австрійські вболівальники сприймали як особисте, незважаючи на клубні переваги. В 1941-му «Адміра» знову зустрічалася з «Шальке», але вже в Відні і не в фіналі. Гра завершилася з рахунком 1:1, але через несправедливе суддівство вболівальники влаштували безлади (постраждав автобус гельзенкірхенців і лімузин рейхсюгендфюрера Бальдура фон Шираха).

Друге – в 1940-му «Рапід» зупинився за крок від фіналу. Тоді вони взяли вгору в матчі за третє місце, але все ж хотіли більшого.

І третє, мабуть, найважливіше. Гельзенкірхен знаходиться в Вестфалії, яка колись була частиною Пруссії. Австрійці не любили той регіон, і це почуття було взаємним. В першу чергу – через різнi культурнi традиції. Жителі Австрії вважали прусаків неосвіченими і грубими, а у відповідь отримували закиди в недолугості і відсутності дисципліни. Незважаючи на контроль Третього Рейху, під час футбольних матчів між клубами Австрії і Німеччини часто можна було почути антинімецькі гасла (звичайно, тільки на австрійських стадіонах).

«Шальке» забив три за годину, але все перевернули 11 хвилин у другому таймі

Фінал чемпіонату традиційно проходив в Берліні, на «Олімпіаштадіоні». 95 тисяч уболівальників прийшли, щоб побачити черговий тріумф «Шальке». Суддя – Адольф Рейнхардт зі Штутгарта. Від австрійської команди чекали тільки гідної поразки.

Якщо хтось і сподівався на сенсацію, то до 7-ї хвилини таких можна було порахувати на пальцях однієї руки. Два голи від Хінце і Еппенхоффа на старті матчу змусили нагадати про розгром «Адміра». На початку другого тайму той же Хінц довів рахунок до розгромного на користь «Шальке». Варто відзначити, що між другим і третім голом форвард «Рапіда» Франц Біндер не забив пенальті. Але його зоряний час настане трохи пізніше.

0:3 за першу годину гри могли демотивувати австрійських уболівальників, але не гравців клубу з Відня. Настали найепічніші 11 хвилин в історії «Рапіда».

60 хв. – Георг Шорс потужним дальнім ударом скорочує відставання. 1:3.

62 хв. – Біндер робить рахунок 2:3.

63 хв. – Біндер забиває з пенальті, 3:3.

71 хв. – Біндер ударом зі штрафного виводить австрійців вперед. 4:3!

«Шальке» так і не зміг оговтатися від шоку. Вперше в історії чемпіонату Німеччини титул взяла не німецька команда. Навряд чи Гітлера це сильно турбувало. Того дня фокус його уваги був сконцентрований на іншому – на календарі було 22 червня 1941 року.

Капітан «Шальке» вважав, що «Рапід» тягли до фіналу. Біндера призвали на фронт

Гельзенкірхенцям необхідно було якось виправдовуватися за цю божевільну поразку. Поступалися вони рідко, тому гідно прийняти її не могли. Капітан «Шальке» Ернст Куцорра вважав, що такий результат – політична справа. Під час нагородження він кинув срібну медаль в Ханса фон Чаммер унд Остена – керівника спорту в Третьому Рейху. Пізніше він казав, що в цілях пропаганди нацисти хотіли, щоб чемпіонат виграла австрійська команда, тому їм допомагали на шляху до фіналу. Щоб показати, що нова Німеччина – єдина.

Не менш категоричними були і фани «Шальке». На їхню думку, суддя тягнув «Рапід» в програшному матчі, поставивши у ворота німців два пенальті і штрафний. Складно судити, чи мають вони рацію, так як на відео вiдстунi фрагменти порушень перед пенальті. Але відрізок з фолом перед штрафним є. Навряд чи рішення було несправедливим.

Але i у австрійців є аргументованi відповідi. Футболісти «Рапіда» пізніше розповідали, що ні про яку допомогу судді або влади не йшлося, адже вони бачили, як в перерві на трофей вже наносили напис «Шальке-04». Пiзнiше герой поєдинку Франц Біндер попав на Східний фронт.

Після війни Біндер повернувся в «Рапід», сумарно забивши за кар’єру 546 голів в офіційних матчах, а потім почав тренерську кар’єру. 

***

У наступних чотирьох сезонах чемпіонату Німеччини «Рапід» не зміг повторити досягнення. Тричі поспіль першим в Гаулізі Остмарк ставав віденський «Ферст». Їм вдалося дійти до фіналу в 1942-му, але там вони поступилися тому ж «Шальке» 0:2. У сезоні 1944/45 «Рапід» йшов на першому місці в лізі австрійських команд, але чемпіонат був перерваний зі зрозумілих причин. Після війни клуб 18 разів ставав чемпіоном Австрії, але востаннє аж тринадцять років тому – у 2008-му.

Фото: Zwischen Blau und Weiß liegt Grau, Stefan Goch

Інші пости блогу

Всі пости