Зайон нарешті почав грати в баскетбол, і його «Пеліканс» миттєво взлетіли вгору. Це одна із найцікавіших команд НБА прямо зараз
Неймовірна глибина та можливість необмеженого прогресу.
«Новий Орлеан» належить до того типу команд, про яких на думку одразу ж спадає фраза персонажа Коліна Фаррелла з «Залягти на дно в Брюгге». «І лайном ти не був, і до вершин не дістався… як «Тоттенгем» (закреслено) «Пеліканс».
Команда стабільно раз на кілька сезонів грає у плей-оф, іноді може пройти навіть у другий раунд, при цьому є нечастим гостем у постсезоні, але й у регулярці сильно не провалюється (шалених стріків на кшталт 10+ років без плей-оф, або кілька сезонів поспіль на дні турнірної таблиці у них теж не було).
Після найуспішнішого, можливо, в історії франшизи сезону-2017/18 (пройшли аж у другий раунд плей-оф), подальшого провалу та обміну Ентоні Девіса на пачку молодих зірок із «Лейкерс», вибір на драфті-2019 Зайона Вільямсона сприймався як справжня панацея. Вона мала дозволити «Пеліканс» не тільки повернутися на попередній рівень, а й стрибнути вище голови, почавши встановлювати історичні для організації досягнення.
Однак Зайон у НБА нагадував лише бліду (ніякого расизму) версію самого себе з коледжу – постійно боровся із травмами і зайвою вагою, влітав на кілька матчів, де встигав усіх здивувати потужною статистикою, а потім знов губився на кілька місяців через різного роду проблеми, з’їздив на Матч зірок (як стартер!) і пропустив увесь наступний сезон. Період адаптації розтягнувся не на тижні чи навіть місяці, а майже на три роки. І тільки цьогоріч Зайон почав показувати те, чого від нього очікували ще з часів університету – домінувати на майданчику (паралельно відпрацьовуючи свій величезний контракт, виданий авансом) та вести «Пеліканс» до перемог.
«Пеліканс» стали на правильний шлях ще без Зайона – він лише довершив композицію
У сезоні-2021/22 «Новий Орлеан» вперше за три роки потрапив у плей-оф. Причому «Пеліканс» вибороли це місце буквально в останній момент – у плей-ін пройшли спочатку «Сан-Антоніо», а потім «Кліпперс». Вже у серії на виліт особливого успіху не досягнули (вилетіли від «Фінікса» в шести матчах), але довели свою конкурентоспроможність.
Зайон Вільямсон, який повністю пропустив сезон минулий, вилікувався, скинув зайву вагу і одразу ж взявся за діло вже у сезоні нинішньому. За нього (та за умови часткової відсутності Брендона Інгрема) команда почала краще захищатися та поступово вирішувати проблеми, що завадили їм стрибнути вище голови й минулого сезону. Баскетболісти «Нового Орлеана» краще працюють на м’ячі у захисті (стабільно входять у топ-3 за перехопленнями) і розкішно володіють розмінами, змушуючи суперників атакувати через «незручних» гравців.
Сам Вільямсон, до речі, захищається доволі пасивно, і радше страхує партнерів, які «вмирають» у захисті, відкриваючи йому багато нових можливостей в нападі – і тут Зайон використовує їх на максимум.
«Пеліканс» активно «пакують» фарбу під час своїх атак, віддаючи перевагу кидкам з близької відстані, а не триочковим («Новий Орлеан» буквально одна із найгірших команд ліги за дальніми спробами), а в цьому аспекті Зайон почувається як риба у воді. Пробігти через всю фарбу і закинути в кільце? Так. Поштовхатися і потужно поставити згори? Так. Знести всіх (і суперників, і партнерів) як бульдозер на шляху до кільця? Знову так.
Часто можна почути, що Зайон грає передбачувано – і це справді так, іноді його арсенал на матч дійсно обмежується кількома не найоригінальнішими кидками. Але чи легше від цього його суперникам зупинити 130-кілограмову машину, яка біжить на них із метою поставити епічний постер? Говорити про Вільямсона в контексті гонки за MVP, звісно ж, дуже і дуже рано, але те, що Зайон вже зараз є елітним лідером команди НБА, який має шанси потрапити до п’ятірки найкращих гравців ліги вже найближчим часом – це факт, із яким сперечатися доволі складно.
І захист, і напад «Нового Орлеану» зараз дуже далекий від ідеалу, очевидно, що команда шукає себе та перебирає різні методи досягнення успіху, що, тим не менше, не заважає команді вже кілька тижнів триматися у топі Західної конференції (час від часу застрибуючи навіть на перше місце). І коли Зайон та Інгрем остаточно наберуть форму, а команда загалом чітко зрозуміє свої сильні та слабкі сторони – потенціал підопічних Віллі Гріна буде дуже складно передбачити.
Ще один секрет успіху «Пеліканс» – дуже глибока лава запасних
«Наші тренування складніші, ніж наші ігри», – так нинішню ситуацію в клубі охарактеризував Леррі Ненс-молодший. «Новий Орлеан» у питанні глибини складу вийшов на принципово новий рівень – за третину сезону одразу 14 гравців мають у середньому понад 10 хвилин ігрового часу в одному матчі (до уваги бралися тільки ті баскетболісти, які вже зіграли у 10+ матчах регулярного чемпіонату).
Тобто якщо лідери з тих чи інших причин пропускають матч, резервісти не просто готові їх замінити, вони вже знаходяться у хорошій формі, провели мінімум десяток матчів та не входять у гру «сирими», а чітко знають, що їм робити та які завдання перед собою ставить команда.
Цим «Новий Орлеан» користується на максимум – зараз це не просто команда, яка виграє, коли лідери грають, і програє, коли лідери відпочивають, а колектив, який може перемогти завжди. На початку сезону від цього настраждався «Даллас» (тоді «Пеліканс» перемогли без Зайона, Інгрема та Герберта Джонса), молодий Трей Мьорфі натренував кидок після невпевненого першого сезону і зараз є четвертим найкращим скорером команди (головним після тріо Макколлум-Зайон-Інгрем), а в окремий вдалий день матч усього життя може видати і незадрафтований Хосе Альварадо («Денверу» його 38 очок снитимуться у нічних жахіттях).
І не слід забувати, що Зайон Вільямсон та Сі Джей Макколлум теж нікуди не поділися (а разом із ними і Брендон Інгрем, який наразі відновлюється від травми, але за присутності точно є одним із найважливіших гравців команди). Усі ці гравці разом відкривають багато можливостей для тренерського штабу команди, який може «тасувати» склад та підлаштовуватися під кожного суперника окремо. Це буде особливо корисним у плей-оф, куди «Пеліканс» точно планують потрапити та затриматися там якомога надовше.
Зараз у команди є чітка стеля, але вони можуть стати кращими самостійно, без обмінів та нових підписань
Куди б ви, звісно ж, у здоровому глузді, поставили б «Новий Орлеан» за підсумками цього сезону з огляду на нинішній перебіг подій? Топ-6 конференції і другий раунд плей-оф? Можливо, фінал конференції? Це все доволі непогано, але в той же час чітка стеля команди – її ніхто не розглядає як контендера, фіналіста НБА чи тим більше майбутнього чемпіона.
Але, на відміну від низки інших команд зі схожою ситуацією (як от, наприклад, «Мемфіс», де заправляє сусід Зайона по драфту Джа Морент), «Пеліканс» не потрібно обов’язково шукати когось на ринку, вимінювати, відраховувати чи підписувати нових баскетболістів – їм достатньо всього лише знайти необхідну роль та правильно розвинути нинішніх гравців.
Зайон та Інгрем за сприятливих умов та відсутності травм – панівний дует, який може домінувати в лізі не один рік, Сі Джей Макколлум вже хороший помічник, який виконує роль другої-третьої зірки, Альварадо – елітний запасний (найкращий шостий ліги, чому б ні?), Трей Мьорфі та Герберт Джонс – хороші рольові гравці, та й навіть Йонас Валанчюнас ще може стрибнути вище голови та стати важливою фігурою у «Пеліканс», що претендуватимуть на чемпіонство.
Такі сюжети не обходяться без безлічі «якщо»: якщо вдасться усіх зберегти, якщо вдасться уникнути травм, і так далі, і тому подібне. Але прямо зараз «Новий Орлеан» виглядає справді виграшно на тлі інших – не потрібно шукати допомоги на стороні, потрібно навчитися правильно використовувати нинішніх баскетболістів.
Сезон-2022/23 має стати показовим для «Пеліканс» і допомогти зрозуміти їхні перспективи. Поки що «Новий Орлеан» вчиться справлятися без Брендона Інгрема (доволі успішно), далі їм потрібно буде навчитися знову правильно інтегрувати Інгрема в склад, а далі має бути плей-оф, який чітко окреслить можливості «Пеліканс». І дасть відповідь на запитання: це команда, яка вже скоро буде контендером, чи команда, яка розвалиться за 2-3 роки та знову все починатиме спочатку?
Фото: Andrew Wevers/USA TODAY Sports, CBS Sports, Adam Pantozzi/NBAE, nba.com
