Tribuna/Баскетбол/Блоги/Штатна ситуація/Перемагають своїми: 15 учасників фіналу НБА були задрафтовані саме «Голден Стейт» та «Бостоном» – зокрема, й головні зірки

Перемагають своїми: 15 учасників фіналу НБА були задрафтовані саме «Голден Стейт» та «Бостоном» – зокрема, й головні зірки

13 червня 2022, 15:45
14
Перемагають своїми: 15 учасників фіналу НБА були задрафтовані саме «Голден Стейт» та «Бостоном» – зокрема, й головні зірки

Як фіналісти НБА на драфті обирали.

Драфт НБА – найважливіший момент у житті більшості молодих баскетболістів, що планують потрапити в найсильнішу лігу планети. Адже саме тут вирішується їхня доля та майбутня кар’єра у світовому баскетболі. Для клубів ця відповідальність не менша, адже вибір на драфті – це завжди величезний ризик.

Кожна команда щороку йде на цей ризик, обираючи молодих баскетболістів, у яких бачать майбутнє своєї франшизи. І саме цьогорічні фіналісти НБА – «Голден Стейт» та «Бостон», мабуть, найкращі в лізі індикатори того, як потрібно працювати на драфтах та обирати молодих баскетболістів. Адже переважна більшість їхнього складу – це саме задрафтовані ними ж гравці, які вже дають результат та повністю виправдовують свій вибір.

«Голден Стейт»

Стефен Каррі, драфт-2009, 7-й вибір

Найстарший гравець «Ворріорз», якого було задрафтовано клубом, це їхня головна зірка Стеф Каррі. Триразовий чемпіон НБА, дворазовий MVP регулярного чемпіонату, багаторазовий учасник Матчу всіх зірок та найкращий снайпер в історії НБА. З огляду на те, наскільки Каррі змінив конкурентоспроможність «Голден Стейт» у боротьбі за чемпіонство та увесь баскетбол загалом, можна лише позаздрити менеджерам «Ворріорз», які змогли роздивитися у гравці талант та підписати його в команду.

Клей Томпсон, драфт-2011, 11-й вибір

Другий учасник знаменитого дуету «Splash Brothers» та геніальний снайпер Клей Томпсон, який також є триразовим чемпіоном НБА та надважливою ланкою у династії «Голден Стейт». Томпсон став ідеальним доповненням до обраного раніше Стефа Каррі та дозволив «Ворріорз» реформувати НБА, нав’язавши лізі свій триочковий баскетбол.

Дреймонд Грін, драфт-2012, 35-й вибір

Напевне, найколоритніший персонаж «Ворріорз», зробити ставку на якого наважилася б далеко не кожна команда НБА. Вибраний десь у підвалі драфту Грін – теж триразовий чемпіон НБА, найкращий гравець захисного плану у 2017-му і просто геніальний захисник, який здатен оборонятися проти будь-кого. А ще завзятий треш-токер, що робить кожен матч з його участю ще веселішим, і автор безлічі матчів із неймовірною та дещо навіть карикатурною статистикою, на кшталт першого в історії тріпл-даблу без 10 набраних очок.

Ківон Луні, драфт-2015, 30-й вибір

Дворазовий чемпіон НБА у складі «Голден Стейт» Ківон Луні часто відновлювався від травм та був глибоким резервістом команди, не сильно фігуруючи на перших шпальтах в описах звитяг «Ворріорз». Але вже цього сезону Луні зумів стати справжнім Ікс-фактором «воїнів» у плей-оф, де встановив купу особистих рекордів та був дійсно важливий гравцем «Голден Стейт», допомігши їм вийти до фіналу.

Джордан Пул, драфт-2019, 28-й вибір

Ще одне здивування сезону, якого «Ворріорз» обрали аж наприкінці першого раунду драфту, яке доводить, що «ГСВ» не просто бездумно драфтує гравців, бо треба, а вичіпляє справжніх талантів. Джордан Пул провів настільки потужну «регулярку», що його вже записали третім до Каррі та Томпсона у «Splash Brothers». У плей-оф Пул поки не є тим самим діференс-мейкером, проте якісно виконує свою роботу, наближаючи «Голден Стейт» до чергового чемпіонства.

Джеймс Вайзмен, драфт-2020, 2-й вибір

Гравець, який повинен був на довгі роки вирішити проблему із центровим «Ворріорз». Однак закріпитися у ролі стартера «ГСВ» йому завадили постійні травми, від яких він страждає всю свою недовгу кар’єру в НБА. Вайзмен ще точно отримає свій шанс у майбутньому і, якщо обійдеться без нових травм, має цілком реальний шанс справді стати важливим гравцем «воїнів».

Джонатан Кумінга, драфт-2021, 7-й вибір

Кумінга, який проводить свій лише перший сезон в НБА, вже настільки чітко вписався в структуру «Ворріорз», що став важливим гравцем ротації команди. Форвард вже інколи виходить в основі, вирішує в окремих епізодах та допомагає «Голден Стейт» у черговій гонитві за чемпіонським титулом. Джонатан має шанс не просто стати чемпіоном в дебютний сезон через те, що опинився у потрібному місці та у потрібний час, а справді внести свою лепту до виграшу чемпіонських перснів.

Мозес Муді, драфт-2021, 14-й вибір

Молодий атакувальний захисник отримує постійні ігрові хвилини в своєму дебютному сезоні в лізі, провів кілька десятків матчів в «регулярці» і виходить на паркет навіть у матчах плей-оф (хоч і частіше тоді, коли це вже нічого не вирішує). Однак Муді має все, щоб стати гравцем основи команди у майбутньому і чемпіонство у першому ж сезоні, на яке він ще досі зберігає шанси, цілком може йому в цьому допомогти.

Головна зірка «Ворріорз», задрафтована не ними: Ендрю Віггінс

Канадець був задрафтований «Клівлендом» під загальним першим номером драфту у 2014-му та невдовзі був обміняний в «Міннесоту», де грав аж до 2020-го, поки не опинився у «Голден Стейт». Ендрю Віггінс – надважливий гравець нинішнього складу каліфорнійців: він грає багато, грає в старті, грає ефективно, довершуючи механізм, зібраний «Голден Стейт» на драфті впродовж останніх 13 років.

Варто відзначити, що Гері Пейтон ІІ та Отто Портер, які є гравцями основної команди та отримують солідні ігрові хвилини, теж прийшли в «ГСВ» тільки в результаті обмінів і були задрафтовані не «воїнами». Що, однак, ніяк не порушує тендецію «Голден Стейт» збирати команду із молодих талантів на драфті та точково підсилювати проблемні позиції вдалими обмінами.

«Бостон»

Маркус Смарт, драфт-2014, 6-й вибір

«Селтікс» почали збирати свою команду пізніше за «Голден Стейт», і перший учасник фіналу-2022 прийшов у «Бостон» лише в 2014-му. Маркус Смарт завжди вважався хорошим захисником, але довго вважався гравцем, який не може розкрити свій талант на максимум. Однак протягом останніх сезонів Смарт став стабільним гравцем основи, у нинішньому навіть був визнаний найкращим гравцем захисного плану, а їхнє тріо із Тейтумом та Брауном справді, здається, має просто таки необмежений потенціал та має шанс стати наступним «Великим тріо».

Джейлен Браун, драфт-2016, 3-й вибір

А от Браун зумів закріпитися та стати важливою частиною команди набагато швидше. Хоч у свій перший сезон він був швидше резервістом Ейвері Бредлі, вже згодом Джейлен зумів спрогресувати та стати основним атакувальним захисником «Селтікс». Про якісь суттєві індивідуальні досягнення Брауна поки що говорити не доводиться, але Джейлен в першу чергу гравець, який працює на команду та є надважливою складовою саме якісної командної гри «Бостона».

Джейсон Тейтум, драфт-2017, 3-й вибір

За чотири роки «Селтікс» змогли обрати у топі драфту трьох гравців, які зараз формують кістяк команди-фіналістки НБА. Вишенькою на торті став Джейсон Тейтум, який вже у 19 років став основним гравцем команди і є її головною зіркою прямо зараз. MVP фіналу Східної конференції викладається на максимум і у фіналі НБА, а у випадку перемоги «Бостона» саме Тейтум, із великою ймовірністю, стане найціннішим гравцем фінальної серії та закріпиться у статусі елітної суперзірки НБА.

Роберт Вільямс, драфт-2018, 27-й вибір

«Таймлорд» став стабільним гравцем основи та баскетболістом, із яким почали рахуватися суперники, лише цього сезону. У кожному з матчів, в якому Вільямс брав участь, він виходив у основі, демонстрував хороший захист, за що і потрапив до збірної найкращих захисників НБА за підсумками сезону-2021/22.

Роберт Вільямс саме той, кого не вистачало «Бостону» в минулі роки, саме він зумів збалансувати «Селтікс» та додати їм необхідної агресивності в захисті, із чим не змогли впоратися суперники команди Іме Удоки у цьогорічному плей-оф.

Грант Вільямс, драфт-2019, 22-й вибір

Ситуація із Грантом Вільямсом дещо нагадує ситуацію із Джорданом Пулом в «Голден Стейт». Прийшли на одному драфті, закріпилися в команді вже цього сезону і зараз є невіддільною частиною команди, що претендує на чемпіонство. Свій вибір на драфті, який тоді багато хто вважав доволі сумнівним, Грант Вільямс вже виправдав у сьомому матчі серії проти «Мілвокі», коли він реалізував сім триочкових та вивів «Бостон» до фіналу конференції.

Арон Несміт, драфт-2020, 14-й вибір

Несміт – типовий молодий рольовик команди. Виходить тільки з лави для запасних та отримує дуже обмежені хвилини, які намагається використати по максимуму, аби довести свою конкурентоспроможність. До основи команди НБА йому ще далеко, але й нормального шансу (на відміну від того ж Кумінги), аби показати все, на що він здатен, Арон досі ще не отримав. Однак набиратися досвіду в команді, що грає у фіналі НБА – далеко не найгірший варіант для початку кар’єри.

Пейтон Прітчард, драфт-2020, 26-й вибір

Ще один молодий гравець ротації «Селтікс», який приємно дивує. Прітчард стабільно отримує кілька хвилин у кожному матчі, які конвертує у набрані очки та інші корисні дії, що дозволяє йому заявляти голосніше і голосніше заявляти про себе. Так, переважно це та сама «сміттєва статистика», коли на результат матчу повпливати вже неможливо, але резервісти, які здатні дати лідерам перепочити – це теж надзвичайно важлива складова чемпіонської команди, і з цією задачею Прітчард справляється на відмінно.

Головна зірка «Селтікс», задрафтована не ними: Ел Горфорд

Домініканський бігмен був задрафтований під загальним третім номером ще у 2007 році «Атлантою». Це вже другий прихід Горфорда в «Селтікс», він вже грав за «Бостон» у 2016-2019 і тепер повернувся знову, вийшовши до свого першого за довгу кар’єру фіналу НБА. І зараз 35-річний Горфорд один із основних гравців «Селтікс» – стартовий центровий, який вже неодноразово доводив свою здатність проводити великі матчі на найвищому рівні.

А ще у «Бостона» є Деррік Вайт – теж задрафтований іншим клубом важливий резервіст, що здатен вийти та зробити різницю в одному конкретному епізоді чи навіть цілому матчі.

Цікаво, що навіть тренери «Голден Стейт» та «Бостона» вписуються в цю концепцію «доморощених». Як Стів Керр, так і Іме Удока, хоч і є вихованцями тренерської школи Грега Поповича в «Сан-Антоніо», дебютували у якості головних тренерів саме в тих клубах, із якими зараз грають у фіналі НБА.

Хто б не став чемпіоном НБА у сезоні 2021/22, це в будь-якому випадку буде дуже показова історія про те, що чемпіонські команді досі можна будувати на драфтах, довіряючи молодим та амбітним гравцям, а не женучись за гучними іменами та контрактами, нехтуючи драфт-піками на обміни чергової суперзірки.

Фото: Carlos Avila Gonzalez/San Francisco Chronicle, Nathaniel S. Butler/NBAE via Getty Images

Інші пости блогу

Всі пости