10 головних подій регулярного сезону НБА
75-й регулярний сезон найсильнішої баскетбольної ліги планети завершився та залишив у історії багато топових подій. Згадуємо, чим нас радувала та чим запам’яталась ювілейна «регулярка» НБА.
Стеф Каррі нарешті побив рекорд Рея Аллена та став найкращим снайпером в історії
Лідера «Голден Стейт» вже давно називали найкращим шутером, який коли-небудь грав у НБА, але лише цьогоріч Стефу Каррі вдалося довести це офіційно та статистично.
У грудневому матчі проти «Нью-Йорка» Каррі закинув свій 2974-й триочковий у регулярних чемпіонатах НБА, обійшов Рея Аллена та вийшов на перше місце в історії ліги за кількістю точних кидків з-за дуги.
Вже згодом Стеф став також першим гравцем в історії, хто зміг дістатися до красивого числа у 3000 реалізованих триочкових. Сам Каррі відреагував на свої рекорди досить скромно і доволі нескромно водночас: «Сподіваюсь довести рекорд до такої цифри, яку ніхто більше не зможе досягнути».
Попереду у Стефа ще точно буде кілька сезонів у НБА і тепер до нього та його геніального снайперського рекорду буде прикуто ще більше уваги.
Грегг Попович переписав історію одразу по трьох показниках
Історія головного тренера «Сан-Антоніо» дещо схожа на історію Каррі – його вже давно вважали найкращим та найлегендарнішим, але лише тепер Попович зумів довести це ще й статистично.
Цього сезону 73-річний Грегг Попович остаточно переписав тренерську історію НБА:
- Став першим тренером, який провів 2000 матчів на чолі однієї команди;
- Став першим тренером, який одержав 1500 перемог у регулярних чемпіонатах та плей-оф;
- Вийшов на перше місце за кількістю перемог у «регулярках» НБА – 1336 перемог за 2030 матчів (попередній рекорд належав Дону Нельсону – 1335 перемог у 2398 іграх).
«Сан-Антоніо» Поповича провів доволі посередній сезон і фінішував лише десятим на Заході (хоча все ще зберігає шанси, аби зіграти у плей-оф), але саме Грегга із його чисельними рекордами можна назвати головним тренером цього сезону.
Довгоочікуване повернення Клея Томпсона
Ще одна трепетна для усіх фанатів «Голден Стейт» подія – повернення Клея Томпсона. Він пошкодив хрестоподібну зв’язку у фіналі НБА у 2019-му, відновився, порвав ахілове сухожилля перед самим поверненням і знову відправився на лікування.
Клей не грав у баскетбол 941 день, його повернення кілька разів відкладалося, але врешті решт відбулося – Томпсон знову зіграв у НБА 10 січня 2022 року. З того часу шутер «Ворріорз» продовжує своє відновлення – все ще не грає у кожному матчі, але вже отримує багато хвилин та серйозно допомагає своїй команді.
Цього сезону Томпсон провів всього 32 матчі (усі 32 в старті), але гравець і сам неодноразово наголошував, що повністю поверне свою форму саме до плей-оф. Тепер після камбеку у «регулярці» ми маємо шанс поспостерігати ще й за поверненням гравця у постсезон.
Головний трейд сезону: Харден отримав шанс стати чемпіоном, а Сіммонс продовжує просто сидіти вже у іншій команді
Вже другу зиму поспіль Джеймс Харден змінює свою прописку – у січні 2021-го він перейшов із «Х’юстона» до «Брукліна», а в лютому 2022-го перебрався до «Філадельфії». В «Нетс» взамін поїхала ціла пачка гравців – Бен Сіммонс, Сет Каррі, Андре Драммонд і ще два піки першого раунду драфту.
Суперзіркове тріо Харден-Ірвінг-Дюрент, яке так довго та тяжко збирали у «Брукліні» провело разом аж 16 матчів. Тепер Харден, заручившись підтримкою одного з найкращих (якщо не найкращого) гравця сезону Джоел Ембііда, спробує взяти свій перший чемпіонський титул, а «Бруклін» буде думати, що робити із Беном Сіммонсом, який тепер став їхнім клопотом.
Втім, Сіммонс все ще не грає (і не зіграє навіть у плей-оф, а влітку у нього запланована операція), а «Бруклін» із Дюрентом та Ірвінгом може зустрітися із Харденом навіть у цьому постсезоні, щоправда, лише у фіналі Східної конференції, куди спочатку треба вийти, подолавши два раунди плей-оф.
Фантастичний «Мемфіс» та Джа Морант із головним захисним хайлайтом сезону
Напередодні сезону всі провідні баскетбольні аналітики пророчили «Мемфісу» боротьбу у середині турнірної таблиці: участь в плей-ін або, можливо, максимум 5-6 місце у конференції. Від цього усі тріумфи «Гризліс» у сезоні сприймалися ще більш серйозно.
«Мемфіс» зумів одержати 56 перемог (при прогнозованих 40-44), посісти друге місце на Заході (вперше у історії франшизи), а також, маючи зірку калібра Джа Моранта, який значну частину сезону всерйоз розглядався як претендент на MVP, побудувати команду, що може стабільно перемагати і за відсутності її головного гравця.
Сам Джа Морант цього сезону теж подарував не один інфопривід: набрав 52 очки у одному матчі, що є найкращим результатом в історії «Мемфіса», став автором купи ефектних данків та поставив абсолютно нереальний блок-шот у грі проти «Лейкерс», який по праву можна назвати найефектнішим захисним хайлатом усього сезону.
Девонте Грем і найепічніший кидок року
Якщо є найкращий хайлайт у захисті, має бути аналогічний і в атаці.
«Оклахома» зусиллями Шая Гілджеса-Александера зрівняла рахунок у грудневому матчі проти «Нового Орлеану» за 1.4 секунди до кінця матчу. Причому сам кидок гравця «Тандер» вже міг очолити будь-яку підбірку найкращих хайлайтів: дальна дистанція, неакцентований кидок зі спротивом суперника, який зрівняв рахунок у кінцівці.
Але потім м’яч потрапив до Девонте Грема із «Пеліканс», і той зі своєї половини зарядив шалений гейм-віннер із сиреною. Баззер із 19 метрів став найбільш дальнім у НБА за останні 25 років.
Рекордна кількість гравців, що набирали 50+ очок в одному сезоні НБА
Цьогоріч баскетболісти НБА робили усе можливе, щоб фанати повністю переосмислили своє розуміння поняття «бомбардирський рекорд». Одразу 14 гравців у сезоні-2021/22 зуміли набрати 50 і більше очок в одному матчі. Декому це вдавалося зробити навіть неодноразово.
50+ очок набирали: Кевін Дюрент (тричі), Кайрі Ірвінг (двічі), Джейсон Тейтум (двічі), Леброн Джеймс (двічі), Карл-Ентоні Таунс, Трей Янг, Джа Морент, Лука Дончіч, Саддік Бей, Стефен Каррі, Джоел Ембіід і Янніс Адетокумбо.
Бомбардирський рекорд сезону належить Карлу-Ентоні Таунсу та Кайрі Ірвінгу – по 60 очок. Особливо цікаво, що вони видали свої перформанси із різницею в один день – 14 березня Таунс накидав 60 «Сан-Антоніо», а вже 15-го Кайрі повторив його досягнення у матчі із «Орландо».
Леброн творив дива, але не врятував «Лейкерс», які з головних фаворитів перетворилися на головне посміховисько сезону
На початку сезону «Лейкерс» були одними із головних претендентів на чемпіонський титул, а після завершення «регулярки» їх вже почали називати головним провалом ледь не усього ХХІ століття в НБА. Лише уявіть, що команда із трьома суперзірками, які разом отримують понад 120 мільйонів доларів за сезон, посіла лише 11-те місце у конференції.
Расселла Вестбрука вже «спихують» в інші команди (зокрема серед претендентів називаються «Оклахома» та «Х’юстон», за які Расс грав раніше, цьогоріч вони були найгіршими командами Заходу), Ентоні Девіс відмовляється будь-як коментувати своє майбутнє у команді, а Леброн, який проводить один із найкращих своїх сезонів, навіть не став його догравати і боротися за титул найкращого скорера, оскільки «Лейкерс» завчасно втратили шанси на вихід навіть до турніру плей-ін.
37-річний Леброн продовжує творити дива – цього сезону він набирав понад 30 очок у середньому за матч (найстарший гравець, якому вдавалося подібне), став першим гравцем у історії НБА, який одночасно набрав щонайменше 30000 очок, 10000 підбирань та 10000 асистів, а також обійшов Карла Мелоуна та вийшов на друге місце в історії ліги за кількістю очків у регулярних чемпіонатах.
І попри це він не зіграє у плей-оф, адже «Лейкерс» здобули всього 33 перемоги та уже остаточно завершили свій сезон. Це лише четвертий сезон в кар’єрі Леброна Джеймса, у якому він не зіграє у плей-оф і, мабуть, перший, де дострокове припинення боротьби за титул не закономірний результат, а справжній провал.
«Міннесота» оформила найнеочікуваніший прорив року
«Тімбервулвз», які за останні 18 сезонів спромоглися всього один раз вийти до плей-оф НБА (і там програти у першому ж раунді), вже не сприймалися навіть як претендент на участь у плей-оф. І лише цього сезону те, що «Міннесота» так активно, довго та вперто напрацьовувала, та з чого так сміялися усі інші, нарешті почало працювати.
«Вовки», чиєю рушійною силою було тріо Таунс-Расселл-Едварс, змогли фінішувати в топ-8 та з першого ж матчу плей-ін пройти до плей-оф – лише вдруге із 2004 року. Епічності цьому тріумфу додає те, що «Міннесота» як завжди погано почала сезон, борсалась у нижній частині таблиці, а потім зуміла видати кілька переможних серій та взлетіти у Західній конференції настільки високо, наскільки ніхто навіть не очікував.
«Міннесота» одержала 46 перемог, що рівно вдвічі більше, ніж минулого сезону (тоді, щоправда, у «регулярці» було лише 72 матчі замість 82), такий стрибок всього за рік без серйозної перебудови команди свідчить лише про закономірний прогрес гравців та організації загалом.
Тепер «Вулвз» треба не просто пограти, але й спробувати перемогти у серії плей-оф, чого їм теж не вдавалося з 2004-го. Але навіть той результат, який маємо зараз, є хорошим стартом для появи нової команди із чемпіонськими претензіями.
Остаточне повернення центрових до ролі головних зірок НБА
У ХХІ столітті шутери у НБА настільки перетягнули на себе усю увагу та відсунули центрових на другий план, що справді почали виникати розмови, начебто класичні центрові у сучасному баскетболі зовсім не потрібні. Тепер п’яті номери в НБА нарешті довели, що це зовсім не так.
Тендецію розпочав, мабуть, чинний володар титулу MVP Нікола Йокич, якого важко назвати класичним центровим, зважаючи на його роль на майданчику. Але сперечатися із тим, що увесь «Денвер» побудований навколо сербського п’ятого номера просто неможливо. Минулого сезону Йокич став першим з 2003 року центром, що став найціннішим гравцем сезону (тоді нагороду взяв Тім Данкан із «Сан-Антоніо»), і Нікола всерйоз претендує на цю нагороду і цьогоріч. А його головний суперник – ще один центровий Джоел Ембіід.
Ембіід проводить свій без сумніву найкращий сезон у кар’єрі – він вже став найкращим скорером сезону, а це досягнення не підкорювалося центровим понад 20 років (востаннє найкращим бомбардиром, який виступає на позиції п’ятірки, був Шакіл О’Ніл у сезоні-1999/00).
Не варто забувати і про Руді Гобера, від якого багато чого залежить у «Юті» і який один за одним штампує нагороди найкращому гравцю захисного плану, про Карла-Ентоні Таунса, який є одним із головних авторів дива «Міннесоти», а також Ейтона та Адебайо, чиї команди фінішували першими у своїх конференціях, в чому є і їхня чимала заслуга.
Сезон 2021/22, у якому два центрових є найкращими гравцями ліги та борються за нагороду MVP, має стати переломним та повернути важливість великих гравців у сучасний баскетбол.
Плей-ін НБА вже стартував, незабаром ми дізнаємося усіх учасників плей-оф та спостерігатимемо за фінальними етапами розіграшу чергового чемпіонського титулу.
Фото: Getty Images
