Нью-Йоркські Нікербокери. Підсумки сезону 2022/23

Вживаю наркотики після кожної 30+ очкової гри Джейлена Брансона. Вам не рекомендую.

Якщо бути відвертим, то ще по ходу регулярної частини сезону виношував ідею написання тексту про Орландо Меджик та перспективи цього колективу. Оскільки, серед всіх перегялнутих мною матчів під час регулярного чемпіонату, думаю добра третина з них припадала саме на флоридську команду.

Але побачивши, що про цю команду, в рамках конкурсу, вже написали, вирішив не повторюватись. Тим паче, що написано добре!

Захотілось різноманіття.

Тому, пішов думати : "про яку ж команду слід написати?".

Мав "на радарі" (як у Петріота русняві блохольоти) Фінікс Санс. Але вирішив, що танцювати на їх кістках - це низько. Тому, обмежився коротеньким підсумком у себе в блозі. Якщо цікаво - запрошую Вас!

Ворріорс? Лейкерс? Та кому взагалі цікаві ці нудні колективи? Якісь там рекорди на телебаченні.. таке, ніби там грають Леброн Джеймс проти Стефа Каррі в другому раунді Західної Конференції. Пфф ага, так я і повірив.

І тут "еврика!". Клуб, що лежить на поверхні - це клуб, оріджин мого нікнейму.

Нью-Йорк Нікс!

(про який також вже написали, але мені пізно переписувати, тому буде два пости про Нью-Йорк в першому раунді конкурсу)

((БІЛЬШЕ НЬЮ-ЙОРК НІКС))

Очікування перед сезоном 2022/23

Ну які могли бути передсезонні очікування від команди, котра, після успішного сезону 2020/21, добряче так регреснула у вже наступному ігровому році. Залишаючись, при цьому, з приблизно тим ж самим складом.

А вже перед початком цього, влітку, з початку вивалила гігантський контракт Джейлену Брансону. Від якого, в моменті, віяло легким вітерцем непотизму та переплаченості.

Після чого, стався момент істини. Який має всі шанси на те, щоб стати доленосним для Нью-Йорку на найближчі декілька років, так точно.

Тяганина з обміном Донована Мітчела закінчилась.. нічим. Нікс так і не наважились на обмін зіркового гарда, зберігши за собою цілу купу активів.

До вдалих підписань можна було віднести продовження контракту з Мітчелом Робінсоном, підписали контракт з Айзеєю Хартенштайном.

Ну і звісно, не можу не згадати про підписання вільного агента - Святослава Михайлюка. Якому, так і не вдалося закріпитись в команді з Нью-Йорку.

Тому, в сезон, команда входила з відчуттям "ну, хоч би не обкакатись". В пріоритеті, звісно, стояло потрапляння в плей-оф. Але, очевидно, що нижня планка - потрапляння у плей-ін, була більш реалістичною.

Цей сезон, переконаний, був ключовим в розумінні того, чи варто продовжувати співпрацю з Томом Тібодо.

Регулярна частина сезону 2022/23

Очевидно, що результати перевищили будь-які очікування, навіть найскромніші.

В якійсь мірі повторився сюжет сезону 2020/21, коли Нікс не просто вийшли в плей-оф, а зробили це на пряму. Тоді фінішувавши четвертими, цьогоріч - п'ятими.

Що тоді, що зараз, гру рівня Збірної НБА продемонстрував Джуліус Рендл.

Цьогоріч, він став першим гравцем з часів Патріка Юїнга, що фінішував в регулярній частині чемпіонату з показником не менше 25+10 - на рахунку Джуліуса 25 очок та 10 підбирань.

Ключовою фігурою успішної регулярної частини, на мою думку, був і залишається Джейлен Брансон.

Його прихід в команду, в першу чергу, допоміг Тому Тібодо та Джуліусу Рендлу.

З Рендла, банально, впав тягар бути №1 опцією команди в розіграші. Від цього, відповідно, знизилась кількість володінь, кількість втрат, виросла ефективність та результативність. Рендл частіше та успішніше почав відпрацьовувати в обороні, оскільки, йому більше не треба було віддавати всього себе в атаці.

Тоді як у Тібодо, нарешті, з часів Дерріка Роуза, появився розігруючий рівня МВЗ. Ну або хоча б трішки краще, ніж Елфрід Пейтон.

З інших позитивних моментів слід відзначити Мітчела Робінсона та Айзею Хартенштайна, які відіграли дуже важливу та недооцінену роль в успішному сезоні Нікс.

Саме завдяки їм, доволі посередня атака команди в минулому сезоні (19 атакуючий рейтинг), перетворилась на одну з кращих в цьому сезоні - атакуючий рейтинг 117, розділили третє місце з Філадельфією.

Передусім - завдяки роботі на чужих щитах. Робінсон та Хартенштайн були одними з найкращих центрових Ліги за показником підбирань в атаці, що допомогло конвертувати додаткові володіння в очки другого шансу, за якими, Нікс фінішували в топ 3 Ліги.

Забігаючи наперед - в великій мірі, за рахунок цього, Нікс вдалося доволі легко пройти Клівленд у першому раунді.

Продовжуючи про позитивне, слід також згадати і дуже солідний обмін Джоша Харта, за який, Нікс не віддали практично нічого. І який допоміг розширити і без того хорошу ротацію команди, та добре фінішувати наприкінці регулярного чемпіонату, з загальним показником перемог-поразок 47-35.

Вітм, не обійшлося і без ложки дьогтю.

Якщо обмін Михайлюка, рядового уболівальника Нікс, не здивував нічим. А українську частину, скоріше порадував!

То ось доволі посередній сезон від АрДжей Барретта - мав би насторожити.

Нагадаю, що саме прізвище Барретта фігурувало в обміні на Донована Мітчела. А після того, як ця сага завершилась - стало зрозуміло, що колишній пік №3 Драфту 2019 року залишиться в Нью-Йорку.

Насторожила, передусім, його фізична форма на початку сезону.

Тоді, декілька американських аналітиків, журналістів жартома відзначали, що Барретт, влітку, дізнавшись про те, що його чекає потенційний переїзд в Юту - забив на тренування.

Але, з огляду на те, як форвард провів перші півтора місяці регулярки, я б подібну версію не відкидав.

А отже, на місці керівництва клубу, я б засумнівався у тому, чи варто продовжувати з подібним гравцем співпрацю, оскільки, з подібним ставленням до гри, подібною трудовою етикою від гравця який відповідає статусу "майбутнього френчайзу".

Плей-оф сезону 2022/23

Не зважаючи на виліт від Маямі в 6му матчі другого раунду, сезон, без сумніву можна і потрібно занести клубу в актив!

В першому раунді, саме Клівленд Кавальєрс вважалися фаворитами цього протистояння. Їх Нью-Йорк пройшли доволі легко. За рахунок, як я вже зазначав раніше, роботи бігменів, які повністю переграли своїх клівлендських візаві. А також широкої ротації та феномену Джейлена Брансона.

Гравця-відкриття цьогорічного плей-оф, який закріпив зароблений статус, ще в регулярній частині чемпіонату - одного з найкращих гравців Ліги, одного з найкращих розігруючих.

Який, втім, так і не отримав відповідного визнання від журналістів, що порахували Дончіча та прости-господи Лілларда - гравцями, що більше вартують потрапляння в Збірну НБА.

Ситуацію трішки виправив тренер Маямі - Ерік Споельстра. Який, як і я, дивувася, як це Брансон не потрапив ні на МВЗ, ні в Збірну НБА.

Який завершив серію проти Хіт з лінійкою 31+6+6, 50/35/89%. В останніх трьох матчах граючи 44, 48 та 45 хвилин, набираючи 32, 38 та 41 очок відповідно. Роблячи все це з високою ефективністю.

Можете закидати мене гнилими овочами, але скажу наступне :

Джейлен Брансон - це краще, що ставалося з Нікс з часів Патріка Юїнга та Фіналу НБА 1999 року.

Хто вкотре розчарував - це Джуліус Рендл. Але про нього згодом. Як і про АрДжей Барретта та їх майбутнє в Нью-Йорку.

Майбутні перспективи

Думаю і сліпому видно, що майбутнє Нікс повинно бути пов'язаним, в першу чергу, саме з їх новоспеченим розігруючим-новачком.

Джейлен Брансон, очевидно, на даний момент є практично недоторканим гравцем. Якого, в теорії, якщо б і міняли - то лише на гравця рівня МВП/топ 5 Ліги.

Стосовно решти..

Нікс, очевидно, не слід оверреактити. І в пориві гніву "відсікати голови".

Проте, менеджерам клубу слід добре задуматись стосовно майбутнього своїх №2 та №3 опції : Джуліуса Рендла та АрДжей Барретта.

Перший, після зіркового сезону 2020/21, в якому потрапив на МВЗ та в Збірну НБА - цілковито та повністю провалився в плей-оф частині.

Цього року, сюжет повторився ідентично. МВЗ, Збірна НБА, сильна регулярна частина чемпіонату - після якої послідував жахливий плей-оф.

Так, в минулому, відмазкою для Рендла могла бути відсутність таланту в Нікс. Молодий Барретт в 2021 році, ще взагалі не тягнув. Тоді як Деррік Роуз, був занадто старим. Під тиском відповідальності, очікувань як від опції №1 команди та об'єму роботи, Рендл розсипався.

Цього року, Рендл, в якійсь мірі, ще вище поставив планку очікувань від власної гри. Оскільки провів найкращий сезон в кар'єрі.

Тиск відповідальності зменшився, як і об'єм роботи, з появою Брансона, дорослішанням АрДжей Барретта та появою на горизонті Квіклі, Граймса, Топпіна, Робінсона, кожен з яких зробив, хоч і малесенький, проте крок вперед порівняно з позаминулим роком.

Так, появилась нова відмазка, а саме травма - розтягнення зв'язок щиколотки на правій нозі. Через яку, Рендл був змушений пропустити останні 5 матчів регулярки.

Але, особисто я не можу спихнути все на травму.

Джуліус Рендл, історично, є найгіршим гравцем Ліги за % влучань з гри, граючи 30+ хвилин за матч.

З 15 ігор в плей-оф, за всю кар'єру, в 8 з них - Рендл влучав менше 35% (включно) з гри.

Лише в 2 матчах з 15, Рендл влучав понад 50% з гри.

У його випадку, як то кажуть "або зніми хрестик, або одягни труси".

Або ти заробляєш як зірка, отримуєш нагороди та визнання на рівні зірки - і, відповідно, граєш як зірка. Або.. самі все розумієте.

Джуліус Рендл, в цьому плані, дуже і дуже специфічний гравець.

В ідеалі, він мав би бути щось на кшталт крутої третьої опції в команді. Але для того, йому потрібно радикально змінити свій стиль гри. Оскільки, якщо ти третя опція - тобі, в першу чергу, слід виконувати відведену тобі роль.

Ідеальними прикладами можуть бути Кевін Лав, або Кріс Бош. Котрі зуміли підлаштуватись під поставлені їм вимоги та залишитись ефективними. Але, я гадаю, ні в кого не було і нема сумнівів стосовно того, що як Бош, так і Лав, могли спокійно бути першими опціями в своїх командах. Просто якість цих команд, дуже сильно б просіла.

У випадку ж Рендла, здається, він не може бути №3. По крайній мірі я не бачу розвиток подій, за рахунок яких, він залишиться в Нью-Йорку та зможе підлаштуватись під нову реальність, під нову, відведену для себе роль.

Оскільки, він навіть близько не є оборонцем на рівні тих таки Лава чи Боша. У нього нема добре поставленого дальнього кидка, як у випадку Лава. Передусім - стаціонарного. Оскільки, переважна більшість трьохочкових Рендла припадають на кидки з ведення.

Для того, щоб бути ефективним, Рендлу потрібно володіти м'ячем. Але в плей-оф, вже вдруге, ми побачили підтвердження тому, що володіння м'ячем Джуліуса, негативно впливає на якість гри його команди.

Ось такий парадокс.

Леону Роузу та Скоту Перрі вже цього літа доведеться добряче пометикувати, що робити з цим парадоксом.

Оскільки, залишити Рендла ще на рік в клубі? Це викличе гнів у уболівальників, які, провели сезон 2021/22 з гравцем на ножах. Цього разу, я переконаний, бугурт нью-йоркської торсиди буде ще сильнішим.

Спробувати обміняти? А куди і на кого? Чи треба якомусь клубу гравець з подібними навичками та характеристиками?

Тим паче, що це може негативно відобразитись на френчайзі. Який вже роками намагається відбілити свою репутацію та зробити все можливе для того, щоб знову стати привабливим для зіркових гравців.

А тут, виходить, що Нікс стає різко наплювати на свою головну зірку (2 МВЗ, 2 Збірні НБА за 3 сезони) і вони його не просто намагаються обміняти, а натурально спихнути. І все це вони роблять на фоні невдалих результатів.

Тому, зіркові гравці можуть задуматись : а нахіба нам той Нью-Йорк? Мало того, що це місце здається проклятим, з неадекватним власником, який, після продажу Санс, Робертом Сарвером, тепер вже офіційно та одноосібно займає 1 місце в рейтингу найгірших власників Ліги.

Так сюди ще додається менеджмент, який, ладний тебе викинути на раз-два при першій кращій можливості, не зважаючи на твої здобутки.

Також, тут слід згадати і за уболівальників Нікс.

Вони дуже і дуже специфічні. Я б навіть сказав токсичні. Це просто найамериканськіші американці, саме ось ці, стереотипні, типові, дурнуваті з синдромом "містянина", для якого не дуже то й важливо, чи ти з маленького хутора на львівщині, чи з Лондону - ти не з Нью-Йорку, а отже гірший.

Звичайно, я не хочу гіперболізувати і викликати на рівному місці відразу до людей, котрих особисто не знаю.

Але одне я знаю точно. Сам, будучи спортивним уболівальником, розумію їх жагу, пристрасть та відданість місцевій команді.

А ще вони заповнюють трибуни Медісон Сквер Гарден. Платять за це немалі гроші.

І ось, вся ця нью-йоркська двіжуха, сезон 2021/22 провела з тим ж таки Рендлом натурально "на ножах".

Оскільки, після успішного сезону 2020/21, закривши очі на провальний плей-оф, уболівальники Нікс дуже сильно розчарувались, що Рендл, мало того, що продовжив контракт з клубом, підписавши угоду в розмірі 117/4.

Так в наступному ж, сезоні 2021/22, сліди його зірковості, ефективності, розтанули аки той жовтий сніг весною.

Фанати "букали" свого №1, тоді як Рендл відповідав їм взаємністю, показуючи їм "пальці вниз" вимагаючи від них, щоб вони заткнулись.

А тепер уявіть, що буде вже в наступному сезоні?

Просто подивіться, якою була реакція уболівальників після поразки у матчі №6 проти Маямі.

Вони не лише гніватимуться за провал в цьому плей-оф, але й 100%, з новою силою, згадають за провал позаминулого року.

І частково будуть праві.

Нью-Йорк не кожному до снаги.

Через складну ситуацію з Рендлом, в теорії, найбільше може постраждати АрДжей Барретт.

Під "постраждати" я маю на увазі те, що саме він може стати розмінною монетою вже влітку.

Барретт провів свій четвертий рік в Лізі. Свій другий плей-оф в кар'єрі. Особисто мене він взагалі не переконав в тому, що може бути не те, що опцією №1 в команді, а хоча б опцією №3.

Хех, якщо чесно, я навіть не знаю, якою опцією в переможній команді може бути Барретт.

Тобто очевидно, що це не безталанний гравець. Та й як зазначив Стівен Ей Сміт, що з травматичністю Зайона та з придуркуватістю Морента - Барретт може стати кращим піком свого Драфту.

Але, як мінімум в сучасній конструкції Нікс, для нього нема місця.

Він не обороняється на рівні Захисної Збірної НБА. Щоб користь від нього в обороні, переважала мінуси в атаці.

Він не є топовим шутером (у його випадку, він не є навіть посереднім). Він не є ні добротним плеймейкером, ні скорером.

В матчі №6 проти Маямі, у мене зажевріла мінімальна надія. Коли в першій чверті стало очевидно, що окрім Брансона, ніхто з Нікс не збирається грати в баскетбол, Барретт взяв на себе гру і не зважаючи на те, що йому не вдавалось нічого зробити з гри, він почав йти під кільце та заробляти штрафні.

Це доволі банальний та чи не найпростіший спосіб як відрізнити суперзіркового гравця від будь-якого іншого. Запам'ятайте це собі.

Якщо не йде гра, не йде кидок, суперник добре обороняється, не дає проводити розіграші - лізеш під кільце, заробляєш фоли, набираєш очки з штрафних кидків.

Звісно, це не так легко зробити на практиці, як за клавіатурою. Але й 107 мільйонів платять не за красиві очі. Як мінімум не в НБА.

Тоді, в першій чверті шостого матчу, Барретт поліз під кільце і допоміг закріпити перевагу Нью-Йорка, виконавши 8/8 штрафних кидків.

В наступних трьох чвертях, результативність Барретта була наступною : 1/8 з поля, 1/2 з лінії штрафних - 3 очки в сумі, 1 асист, 1 підбирання в захисті, 3 фоли та 3 втрати.

Короче кажучи, майбутнє Барретта та Рендла в Нью-Йорку, тим паче спільне майбутнє гравців, я ставлю під великий сумнів.

Тут також слід додати і те, що не факт, що керманичом Нікс залишиться Том Тібодо. Причиною, банально, стане те, що на ринок тренерів, цього міжсезоння, вийде колосальна кількість якісних спеціалістів. І можливо, керівництво Нікс задумається над тим, щоб оновити не лише ростер, але й посаду головного тренера.

Стосовно решти гравців, очевидно, що клуб постарається перепідписати контракт з Джошем Хартом.

Імануель Квіклі та Оббі Топпін, можливо, будуть доступні для обміну. Опцію команди, стосовно контракту Роуза, клуб відхилить. В платіжці вивільняться зайвих майже 16 мільйонів.

Ну і зарплатним філлером стане Еван Фурн'є.

В основному, Нікс цілитимуться в шутерів. Оскільки в серії проти тих ж Хіт, особливо в першому матчі, було фізично боляче дивитись на те, як гравці Нікс не грали в баскетбол, а намагались, одразу ж на паркеті, побудувати будиночок. Стільки вони кидали "цеглин", в тому числі "ейрболів".

Але я не можу сказати, що цьогорічний ринок вільних агентів, тим паче на цю позицію, на цей профіль, є сильно багатим.

Навряд чи Нью-Йорк захоче пов'язувати себе з кимось по типу Гарі Трента. Який точно не стане апгрейдом над вже наявними гравцями. Вже давно Нікс приписують інтерес до Кайла Кузьми.

Можна вдатись взагалі до наркоманії і згадати, що Крістапс Порзінгіс має опцію гравця на наступний сезон. І чи є сенс Нью-Йорку, пробувати якось міняти Рендла на латвійця, давши тому ще один шанс.

Тому, як на мене, френчайз пріоритезуватиме наступне літо.

Після вильоту з плей-оф Мілуокі, представники американських медіа одразу ж написали про те, що Нікс уважно слідкуватимуть за ситуацією з Яннісом.

А ще, по ходу вже минулої регулярки, я неодноразово наголошував на тому, що Нікс є чи не головними кандидатами на те, щоб надати притулок Луці Дончічу, коли тому набридне цирк в Далласі.

Річ у тім, що Нікс володіють доводі масштабним пакетом піків, доволі великою кількістю молодих та цікавих гравців та й в цілому, зарплатних філлерів.

Я сумніваюсь, що їм вдасться обміняти одразу двох суперзірок. Але, поборотися за одну з них, якщо та захоче покинути свою теперішню команду - легко.

Тим паче, що це Нью-Йорк Нікс! Клуб, чиї піки, незалежно від ситуації, будь я менеджером любого з 29 інших клубів Ліги, я б оцінював чи не найвище.

Головне, щоб Нікс не накосячили вже цього літа і не вивалили якийсь божевільний контракт умовно тому ж таки Кузьмі, тим самим обмеживши власну гнучкість.

Але, з огляду на те, як функціонують Нікс на протязі останніх декількох років - привід для радощів, в уболівальників Нью-Йорку, безперечно є!

Ну і на завершення хотілося б висловити подяку та підтримку спонсорам нашої безпеки та життєдіяльності - ЗСУ! А також різноманітним службам, фондам та небайдужим українцям! Низький ВАМ уклін, честь, хвала та велике, людське СПАСИБІ!

photos taken from : nba.com

***