Найкращі перфоманси АПЛ: #50 – Джеймі Варді проти «Манчестер Юнайтед» в сезоні 2014-15
На честь 30-річчя створення Англійської прем’єр-ліги, автори сайту The Athletic проголосували за топ-50 найкращих індивідуальних перфомансів гравців.
Переклад та адаптація статті «Best Premier League performances: No 50, Jamie Vardy for Leicester City v Man Utd»
21 вересня 2014 року запам'яталося тим, що два гравці «Лестера» відсвяткували забитими м'ячами свою першу гру в АПЛ у стартовому складі – це були Естебан Камб'яссо та Джеймі Варді. Перший до цього пограв за збірну Аргентини, мадридський «Реал» та міланський «Інтер», другий – за «Флітвуд Таун», «Халіфакс Таун» та «Стокбрідж Парк Стілс».
Варді на той момент було 27 років, він запізнився на вечірку Прем'єр-ліги, але одну він все ж таки влаштує, коли через 20 місяців його клуб сенсаційно виграє чемпіонат Англії.
На нього було неможливо не звернути увагу – ірокез на голові, який нагадував про безтурботні часи гравця до дебюту у АПЛ, коли він пропускав заняття у спортзалі та вживав по 3 енергетики перед тренуванням, щоб літати по полю.
Але досить про минуле. Перформ Варді проти команді Луї ван Гала на стадіони «Кінг Пауер» був прологом майбутньої кар'єри гравця. У той день Робін ван Персі забив свій 135-й гол в АПЛ, а Варді – свій перший та, що цікаво, віддав 4 гольові передачі.
Через 8 років Варді не просто член клубу гравців з 100+ голами у АПЛ, але й займає у цьому рейтингу 14 місце, відстаючи від все того ж ван Персі на одну позицію. На рахунку 35-річного нападника «Лестера» 133 голи, і ця ціфра з кожним роком тільки зростає.
Та гра у вересні 2014-го була першим випадком за 853 матчі, коли «манкуніанці» втратили перевагу у два голи та програли. До того ж «Юнайтед» ніколи не пропускав 4 і більше голів в матчах АПЛ від команди, яка в минулому сезоні грала у Чемпіоншипі. На думку самого Варді, то була гра всього його життя.
«Ми знали, что Джеймі може створити їм проблеми, бо вони ніколи не стикалися з такими гравцями. Усі вважали, що він непридатний для гри у АПЛ та годиться лише для рівня Чемпіоншипу. Але його природня агресія в купі з бажанням довести людям, що він здатен грати у АПЛ в такому віці... Це було феноменально. Ця гра розповіла про Варді всьому світу», — казав колишній гравець «Лестеру» Метті Джеймс, який вийшов у тій грі на заміну в другому таймі.
За п'ять хвилин до кінця Варді покидав поле під овації не тільки трибун, але й товарищів по команді.
Ван Гал мав вираз обличчя людини, яка намагалась зрозуміти свідком чого вона тільки що стала. Варді раз за разом пресингував то де Хеа, то Смоллінга, то Блекета. Знову і знову, по черзі. Єдине, чого не вистачало, це кийка в його руці. Три проти одного — нечесна боротьба, але нападник «Лестеру» був схибленим. Він відступав тільки тоді, коли Смоллінг або хтось інший віддавав передачу уперед, лише після цього Варді переводив дихання та готувався до нової спроби.
Джеймі блискуче перехопив м'яч у Маркоса Рохо перед першим голом, запресингував Рафаеля перед другим, та виграв силову боротьбу на другому поверсі у Блекета перед п'ятим. Це був своєрідний ляпас для будь-кого у футболці «Юнайтед» від людини, яка була професійним футболістом лише другий рік.
Згодом Брендан Роджерс розмовляв з Варді на тему того, щоб гравець більш вибірково підходив до вибору моменту для пресингу, але у його ранні роки в АПЛ не було такого поняття, як вимикач. Здавалося, що педаль газу завжди була притиснута до полу.
Ван Гал виставив на гру схему з ромбом у центрі поля, який підтримував двох форвардів попереду – Фалькао та ван Персі. Руні грав під ними, Андер Еррера – праворуч, Анхель ді Марія – ліворуч, а Дейлі Блінд виконував обов'язки единого опорного півзахисника. Це і зіграло на руку «Лестеру», який віддзеркалив схему та вирішив вдарити по слабким місцям цієї системи завдяки швидкості Варді.
«Перед матчем ми аналізували гру Манчестера. Їх тактика передбачає забагато простору позаду крайніх захисників, на цю ділянку поля і були спрямовані наші зусилля, бо не один із центральних захисників не любить, коли його вимушують оборонятися ширше. Завдяки цьому ми створили моменті і забили кожен із них», – розповідав Варді.
Це правда, «Лестер» вразив сітку воріт «Юнайтед» кожним зі своїх 5 ударів у площину. У той же час не було жодних ознак того, що подібне могло статися, коли Ді Марія забивав другий гол «Юнайтед» у матчі, елегантно перекинувши м'яч через голову Каспера Шмейхеля.
Майже одразу після розіграшу м'яча з центру поля, захисник «Лестера» Річі де Лат зробив передачу вздовж правого флангу, де Варді випередив збиравшегося прийняти м'яч Рохо, та одним дотиком прокинув його повз аргентинського захісника «Юнайтед» в район кутового прапорця. Останній навіть не побачив, що до нього наближається форвард «Лестеру». А потім, не дивлячись на незручний кут та майже вийшовший м'яч за лінію воріт, Варді виконав ідеальний навіс на голову Ульоа. 1:2.
Але точкою відліку до камбеку «Лестера» був не гол Ульоа, а третій гол «Юнайтед» наприкінці майже часового домінування команди ван Гала на полі, коли Еррера п'ятою нахабно переправив удар Ді Марії у іншу частину воріт Шмейхеля, який вже ніяк не встигав зреагувати на зміну траєкторії польоту.
Другий гол «Лестера» майже не відрізнявся від першого, різниця була тільки в тому, що цього разу Пол Конческі закинув м'яч з лівого флангу у вільний простір між правим та правим центральним захисником «Юнайтед». Варді опинився позаду Рафаеля та виключив його з епізоду грою в корпус. В інший день це міг би бути фол, але форвард «Лестера» наголошував після гри, що зіграв плечем в плече. Рафаель підіймається, наздогоняє Варді та збиває його у штрафному майданчику. Пенальті, який вдало реалізував Девід Ньюджент. 2:3.
Через дві хвилини «лиси» вже зрівняли рахунок. Невдалий удар Діна Хаммонда влучив прямо у сумуючого в штрафному майданчику Варді, який або відразу майстерно підробив його під удар Камб'яссо, або йому просто трохи пощастило, але факт є фактом — аргентинець точним ударом зробив рахунок 3:3.
«Я бив по воротах, але нехай всі вважають, що я віддавав пас на Варді, — кепкував після матчу Хаммонд. «Після цього Естебан блискучим ударом зрівняв рахунок. Стадіону буквально зірвало дах. Це був, мабуть, найгучніший звук, який я коли-небудь чув на «Кінг Пауер».
Цей рекорд гучності протримався буквально 15 хвилин, поки Варді не вивів «Лестер» уперед. Все почалося з перехоплення де Лата. Захісник одним дотиком ошукав Хуана Мату та прокинув м'яч у вільний простір на правому фланзі. Блекет змістився з центру на перехоплення, залишивши набираючого швидкість форварда сам на сам з вільним простором перед штрафним майданчиком. Отримавший передачу Варді, напевно, вперше за матч був час прийняти обдумане рішення. Він згадав, як де Хеа діє при виходах один на один — іспанець часто присідає, збільшуючи площу свого тіла, та намагається реагувати вже на сам удар, а не пірнає відразу, щоб вгадати можливий напрямок. Цим і скористався Варді, який спокійно прокинув м'яч у лівий від воротаря кут.
Дивлячись на такий гол від Варді можна уявити, як через декілька років партнери Джеймі реагували на слова Майкла Оуена про те, що форвард «Лестера» — не природній фінішер, який жодного разу за матч не піднімає голову та покладається в багато чому на везіння. «Таке можна було казати, мабуть, у перший рік гри Варді у Прем'єр-лізі, але не зараз, коли він забив більше 100 голів за «Лестер» та довів свою користь збірній Англії. Гадаю, що зараз подібний коментар позбавлений всякого сенсу. Він агресивний форвард, але це саме те, що нам треба», — cказав Джеймс.
П’ятий і останній гол «Лестера» у ворота «Юнайтед» був забитий на 82-й хвилині, і знову Варді став головним героем. Передача де Лата зі своєї половини поля виглядала не дуже впевнено, але Варді вдалося відштовхнути Блекета у верховій боротьбі, підхопити м'яч та на повній швидкості протягнути його до штрафного майданчику, де все той же Блекет порушив на ньому правила. Ульоа забиває пенальті — справа зроблена.
Цікаво, що наступні 13 турів виявилися важкими і для «Лестера», і для самого Варді. Команда ніяк не могла перемогти, тоді як Джеймі довелось чекати свого другого голу у АПЛ цілих півроку.
«Це трохи вбило нас», — додає Джеймс, розмірковуючи про ту гру з «Юнайтед», яка продемонструвала іншим клубам сильні сторони «Лестера».
Згодом Варді знову почав забивати, а «Лестеру» вдалося врятуватися від вильоту у Чемпіоншип. Того літа форвард отримав виклик до збірної Англії, а що сталося наступного сезону — знають всі.
Хаммонд посміхався, коли його запитували про те, чи міг він передбачити такий перебіг кар'єри Варді. «Це чудове питання. І я був би брехуном, якби сказав, що міг», — відповів він. «Чи думав я, що Варді на таке здатен? Так. Чи думав, що він зможе забивати в АПЛ? Так. Чи завжди це виходить у подібних гравців? Ні. «Отже, те що він робить — його власна заслуга.
Не збираюся сидіти і розповідати, що знав, що він продовжить грати на такому рівні, потрапить у збірну, поб’є рекорди і заб’є більше 100 голів у Прем’єр-лізі».
«Він робить дивовижні речі».
