Найкращі перфоманси АПЛ: #48 – Месут Озіл проти «Лестера» в сезоні 2018-19

Кар'єра Месута Озіла в «Арсеналі» вкрита контрастами.

Це був гравець світового класу, чиї недоліки як на полі, так і поза його межами тренери намагалися приховати.

Особливо контрастність Озіла відчувалась за часів роботи в Лондоні Унаї Емері. Різкі зміни в екосистемі команди після відходу Арсена Венгера спровокували появу проблем в житті клубу без його многорічного тренера, але в день гри проти «Лестера» в жовтні 2018 року все здавалося цілком гармонійним.

Півзахиснику щойно виповнилося 30 років, перед грою з «лисами» у «канонірів» була переможна серія з 9 матчів у всіх турнірах, але цьому передувала поразка «Челсі» (2:3) у серпні, після якої у турка стався конфлікт з Емері через рішення тренера замінити його на 68-й хвилині. Реакція Озіла не забарилася – відповів 3 голами в 4 матчах до кінця вересня.

Вплив Месута зростав. Він успадковував капітанську повязку в матчах проти «Вотфорда» та «Карабаху» після того, як поле покидали Петр Чех та Начо Монреаль, а проти «Лестера» взагалі був капітаном із самого початку гри. В той день він продемонстрував такий рівень, який був гідний не тільки статусу капітана, але й футболки під номером 10, яку Озіл забрав собі влітку після трансферу Джека Вілшера в «Вест Гем».

Перформ гравця в той вечір був особливим, або «сексуальним», як казав про футбол команди в той вечір сам Месут.

За останні роки футбол перетворився в більш контрольований вид спорту, тому все частіше чутно про те, що позиція класичної «десятки» на полі переживає свій занепад. Тренери більш детально слідкують за тим, куди і коли рухаються їх футболіста та у яких зонах створюють більшість, щоб заважати креативним гравцям суперника щось створювати.

Озіл розквітав, коли отримував свободу на позиції плеймейкера. Проти «Лестера» він дрейфував від однієї ділянки поля до іншої в залежності від того, де був потрібен команді найбільше. Якщо подивитися на карту його дотиків в тій грі, то виявиться, що гравець охоплював своїми діями велику площу атакувальної третини поля.

Протягом першої півгодини гри Озіл знаходився на лівому півфланзі (що добре прослідковується по карті дотиків гравця за перший тайм нижче) біля Алекса Івобі.

Месут закінчив ту гру, віддавши 11 передач на гравця збірної Нігерії, а той в свою чергу віддав 14 передач на німця, що доводить тісну співпрацю гравців у той вечір.

Головною метою на цьому етапі було комбінування з Івобі задля створення простору за спинами захисників «Лестера», паралельно Месут опускався в опорну зону, щоб допомагати команді рухати м'яч вперед.

К 31-й хвилині «Арсенал» програвав, і чи то через вказівки Емері, чи через інтуїцію самого Озіла турок змінив акцент своєї гри на правий півфланг. Ось тоді і почалося справжнє шоу.

Уміння знаходити вільний простір та користуватися ним – це те, що робило Озіла особливим. У той час як більшість відзначала його здатність віддати гостру передачу, Месут також вмів просто протягнути м'яч вперед на швидкості, коли траплялася така нагода. Обидві ці якості він продемонстрував якраз у грі з «Лестером».

Карта дотиків за другий тайм лише підтверджує те, що після перерви Месут переключив свою увагу в атаці на правий півфланг.

Момент з першим голом «Арсенала». Все почалося з того, що «Лестер» зависоко пішов зустрічати «канонірів» на їх половині поля у спробі швидко перехопити м'яч. Ляказетт залишився зовсім неприкритим у центрі поля, одному з центральних захисників «лис» Евансу довелося висмикнутися з лінії захисників та грати з французом персонально, щоб обмежити його можливості, але тим самим Еванс відкрив простір позаду себе.

Форвард «Арсенала» в один дотик віддав передачу назад у півзахист на Граніта Джаку. В цей час праворуч від швейцарця стартував Генріх Мхітарян, який побіг у вільний простір як раз за спиною у Еванса. Озіл у цей час все ще тримав позицію.

Мхітарян своїм забіганням забрав увагу не тільки Еванса, але й лівого захисника Бена Чілвелла, через що у Озіла та Бельєріна з'явилося безліч простору та часу для подальших дій. Месут вирішив взяти гру на себе та власноруч протягнути м'яч вперед, не задіяючи Бельєріна відразу.

Подальші дії двох «канонірів» були досить стандартними - Озіл, майже добігши до штрафного майданчика, віддав м'яч Бельєріну, а той в один дотик повернув його Озілу вже в штрафному майданчику, де Месут в один дотик точно пробив під дальню стійку воріт Каспера Шмейхеля. Сам удар є ще одним прикладом того, що відрізняло Озіла від інших гравців клубу.

Деякі у подібній ситуації пробили би на силу, не замислюючись, враховуючи падаючу траєкторію зворотної передачи, але німець пробив набагато технічніше, вдаривши у верхню частину м'яча таким чином, щоб він опустився на землю та залетів точно у кут.

Імпульс від взяття воріт був використаний вже після перерви, але протягом перших 15 хвилин другого тайму «Арсенал» володів м’ячем без гостроти. Все почало змінюватися після замін Емері на 61-й хвилині, коли замість Мхітаряна та Ліхтштайнера на поле вийшли Обамеянг та Гендузі.

Обамеянг, який замінив Мхітаряна, заняв місце лівого вінгера, Івобі переместився направо, Гендузі зайняв місце Джаки у півзахисті, а швейцарець перетворився на лівого захисника замість Ліхтштайнера. Варто акцентувати увагу саме на лівому фланзі, бо тепер замість Озіла туди почали зміщуватись Торрейра з Ляказеттом. Загалом це дало дві речі.

Перша - «Лестер» почав задіювати більше гравців для оборони правого для себе флангу. На скриншоті добре видно, як одразу 6 футболістів контролюють праву частину поля.

Друге - це відволікало увагу від Озіла та правого флангу атаки. Месут отримував м'яч, маючи достатньо вільного простору для креативу та зустрічаючи менший кількісний супротив перед собою.

Фанати на «Емірейтс» звикли до передач Озіла поміж центральним та крайнім захисником суперника, але ця передгольова передача на Бельєріна перед другим голом була ще більш вражаючою за попередні, бо відрізала відразу 4-х гравців «Лестера». Обамеянгу залишалося лише забити у пусті ворота.

Незважаючи на свою ефективність на правому фланзі, Озіл знову почав діяти вздовж всього поля, коли «Арсенал» забив 3 гол. Іноді він опускався в опорну зону, де обмінювався короткими передачами з Гендузі задля уповільнення темпу гри.

Коли з'являлася можливість - підключався в атаку для кооперації з крайніми півзахисниками. Під час одного з таких моментів йому майже вдалося записати на свій рахунок ще одну гольову передачу. Під час обіграшу з Івобі йому пощастило відносно легко опинитися у вільному просторі за спинами захисників «Лестера» та прострілити вздовж воріт на вільного Ляказетта.

Але француз з пари метрів влучив у Каспера Шмейхеля.

Для креативних гравців дуже важливо вміти грати на інстинктах, відіграватися з партнерами в декілька дотиків, при цьому особливо не витрачаючи час на роздуми.

Це дає можливість вводити захист суперника в оману, коли він не розуміє, що йому доведеться зробити в наступну мить, та дає змогу уникати персональної опіки.

Через декілька хвилин після другого забитого м'яча відбулося щось схоже на цей опис. Спочатку «Арсенал» перевантажив ліву частину поля, щоб витягнути туди гравців «Лестера», а потім перевів м'яч праворуч на Озіла та компанію.

Магія почалася з паса Озіла п'ятою на Гендузі. Бельєрін заповнює простір на правому фланзі біля лінії, Івобі - простір між захисниками у півфланзі, Озіл біг позаду та страхував їх обох.

Івобі змінює напрямок та зміщується вправо, ближче до Бельєріна, який отримав пас від Гендузі, тим самим даруючи вільний простір Озілу. Далі починається найцікавіше. Ектор пасує на Месута, а той хибним рухом назустріч пасу виключає з гри Магуайера, просто пропустивши м'яч поміж своїх ніг на Ляказетта, після цього він одразу вбігає у звільнившийся простір позаду захисника «Лестера», отримує зворотній пас від француза та асистує Обамеянгу, який вдруге опинився напроти пустих воріт.

Загалом ця атака складалася з 15 передач поміж 10 гравців «Арсенала». Почалася вона зі штрафного удару та зайняла 36 секунд, протягом яких всі гравці «Лестера» знаходилися в тіні. Якщо і існує момент, який уособлює кар'єру Озіла в «Арсеналі», то це був він.

Інколи саме навички, яким не навчають, створюють моменти, що запам’ятовуються найбільше.

Така гра в порівнянні з серпневим матчем проти «Челсі» була чітким проявом настрою Месута.

Натовп «Емірейтс» почав скандувати «We've got Ozil», коли «Лестер» розводив м'яч після третього пропущенного голу і продовжував це робити до того моменту, коли його замінив Аарон Ремзі.

Подібні моменти ставали все менш частими до його остаточного відходу з клубу в січні 2021 року, але завжди було приємно спостерігати за тим, коли Озіл видавав на полі щось подібне.

Справді сексуальний футбол.