Блоги

В 2002-му «фанат з Борисполя» поскаржився в газету на договірняк «Полісся» – і завадив їм вийти до Вищої ліги

Чули про таку історію?

Авторол райт
29 вересня, 16:40
20
В 2002-му «фанат з Борисполя» поскаржився в газету на договірняк «Полісся» – і завадив їм вийти до Вищої ліги

Ви знаходитесь у Жосткому блозі. Його автор радує нас матеріалами на цікаві та оригінальні теми. Підтримайте його плюсами та коментарями.

***

«Полісся» розпочало новий сезон в ролі фаворита першої ліги. Тут зібрався якісний склад і затвердилося стабільне фінансування, що навіть дозволяє використовувати бренд «Усик» задля піару. Вперше за десятиліття житомирські фанати не відчувають себе цілковитими «dead inside», а дивляться в підзорну трубу і бачать потенційний приїзд «Динамо» і «Шахтаря». Бачать, як Житомир залітає до вищого дивізіону після стількох років перебування в статусі красивого, але не футбольного міста.

Востаннє яскраві перформанси тут спостерігалися 20 років тому. Тоді «Полісся» мчало до Вищої ліги, але в одну мить перетворило історичний сезон на театр абсурду.

На зламі століть «Полісся» лихоманило. Тоді їх президент потоваришував з «донецьким кланом» і справи пішли вгору

Влітку 2000-го «Полісся» підсумувало свою стагнацію 90-х – і таки гепнулося в Другу лігу. Причина цього лежала не на поверхні, а в трудовій книжці 18 тренерів, бо ж саме стільки попрацювало в клубі за останні 9 сезонів. Футбольні справи накрив желеподібний морок, через який проглядався суцільний хаос в управлінні.

Акурат під час перебування в Другій лізі на авансцені з’явився одіозний Зая (ні, я не про Олександра Ярославського). Зая Авдиш – колишній радянський футболіст, який в 90-х фігурував в зведеннях кримінальної хроніки. Паралельно з «вирішенням питань» він крутився біля футбольних людей, виступаючи в ролі житомирського Дячука-Ставицького, займаючи пост менеджера, коли той був вільним. В 1999-му вільною стала посада президента – Зая зайняв вже її.

Авдиш виявив неабияку зацікавленість до футболу, грошей і мав зв’язки в донецькому кримінальному оточенні. Бекграунд оцінив Рінат Ахметов, що збирав команду для протидії Суркісам та ФФУ. То ж коли в грудні 2000-го посада очільника ПФЛ дісталася «гірнику» Равілю Сафіулліну, його «кишеньковим» віце-президентом вибрали саме Авдиша.

Через півроку «Полісся» підвищилося в Першу лігу. Зая зателефонував в Донецьк і попросив гравців в оренду, щоб швидко залетіти до вишки і синергувати вже там.

«Полісся» орендувало низку гравців «Шахтаря» та закріпилося в лідерах. В квітні вони вирушили в Бориспіль і начебто зіграли договірняк

«Шахтар» відгукнувся і відправив в Житомир 5 футболістів, хоча і доволі посереднього рівня (найталановитішим серед них був Адріан Пуканич). В сучасних реаліях така кількість орендованих не здається чимось огидним, але тоді викликала недовірливі погляди з Києва.

Але гірники не робили погоди. Тодішнім лідером «Полісся» рахувався Павло Паршин. Колись він виводив в єврокубки вінницьку «Ниву», а зараз забив 14 голів і тримав Житомир в групі лідерів. Тримався там і пан Авдиш, що призначив на посаду тренера самого себе. Як пізніше виявилося – навіть не маючи для цього необхідної ліцензії.

Майбутнє розширення Вищої ліги зробило першість 2001/02 доволі прохідною. За регламентом, підвищення в класі отримували одразу три команди, а четверта виходила в перехідні матчі. Станом на середину квітня турнірна ситуація набрала зрозумілих окреслень. Ніхто не мав сумнівів в промоушені «Чорноморця» і «Волині», натомість бронзову перепустку взялися розіграти «Оболонь» та «Полісся».

19 квітня «Полісся» приїхав в Бориспіль і одержав рядову звитягу над аутсайдером «Борисфеном». Грі не приділили жодної уваги в оглядах, навіть арбітр Годулян відпрацював без особливих нарікань, що є доволі дивно для його біографії.

Тишу перервав гучний гуркіт. 24 квітня в газеті «Команда» опублікували лист вболівальника «Борисфена», який назвав матч ганебним договірняком. І просив негайно розібратися, адже український футбол несподівано «полили брудом».

ФФУ почала розслідування. Авдиш влаштував полювання на його автора та звинуватив Суркісів в цькуванні

В гнівній тираді Петра Куриленка (автор листа) і справді багато пафосу та теорій змов, що викликало лише усмішку у людей, які знайомі з трясовиною нашого футболу. Одначе автор підняв дуже важливий тезис, навколо якого і будувалося майбутнє розслідування. Досить жити принципом «не впіймали – не злодій».

Григорій Суркіс отримав нагоду одним пострілом вбити двох Зай. Трохи призупинити хоробрий спурт шахтарівського сателіта у Вищу лігу і показати себе першопрохідцем в боротьбі з договірними матчами. Вже наступного ранку зібрався КДК ФФУ і змусив ПФЛ негайно розслідувати гру.

З коментарем виступив і арбітр того дійства Віталій Годулян: «Я не можу говорити, що гра договірна, але вона як мінімум дуже дивна. Боротьби майже не було. Таких легких матчів мені ще не доводилося судити».

Авдиш збагнув, що пахне смаженим – і кинувся в контратаку. Він миттєво приїхав до президента «Борисфена» Ігора Ковалевича і почав розшукувати автора листа в Борисполі. Першочергово у хід йшли дані з державних установ. Розчарувавшись в пошуку, Зая дійшов висновку, що Петра Куриленка не існує взагалі, а представляє він збірний образ «кишенькових журналістів Суркіса».

30 квітня відбулося засідання ПФЛ, де люди Сафіулліна посилались на відсутність доказів і закрили справу. КДК ФФУ не відступив і зібрався повторно. Цього разу вони відкопали відеозапис гри і запросили четвертого арбітра Вадима Шевченка, який резюмував дійство так: «На мій погляд, спортивної боротьби не було, обидві сторони просто ледаче перекатували м’яча».

Після тривалого засідання комітет виніс рішення про ануляцію результату і зняття 3 очок з «Полісся». ПФЛ миттєво відповів, влаштовавши перформанс з жорстких тезисів. Анатолій Попов вимагав розігнати однополярну контору, а Сафіуллін порівняв житомирський клуб з незаконно заарештованими: «Ось уявіть, що ви йдете по вулиці, а на іншій стороні лежить труп. Тут до вас підбігає міліція і заявляє – це ви його вбили. Загрібає за ґрати без всілякої доказової бази».

Авдиш подав безперспективну апеляцію в підконтрольний ФФУ орган і влаштував циркові вистави, розсилаючи командний лист у друковані ЗМІ країни. Його суть доволі дивна – гравці «Полісся» називали себе чесними і видавали це ключовим аргументом проти договірної гри.

Федерація дотиснула Авдиша. «Полісся» програло боротьбу за 3 місце «Оболоні», а в стикових матчах відлетіло від «Поліграфтехніки»

Руйнівний ефект договірняка геть розклеїв «Полісся» – в наступних турах вони втратили очки проти «Вінниці» і розгромно програли «Електрометалург-НЗФ». В підсумку «Оболонь» вискочила на бронзову позицію ще до кінцевого вердикту ФФУ.

Одразу ж змінилася і риторика «пивоварів». Якщо раніше тренер Петро Слободян був обережний у заявах що до вишки, то тепер конкретизував: «Свій шанс втрачати не збираємось. Ніхто не знає, коли наступного разу «Оболоні» випаде нагода підвищитись в класі».

В середині травня помер Валерій Лобановський. Шокований Суркіс відійшов від різких рішень ФФУ і намагався втримати на плаву команду, яка програла кубок і чемпіонство «Шахтарю». Авдиш розраховував, що вплив братів похитнувся, а комітет задовольнить апеляцію. З 30 травня по 6 червня проходила низка вкрай напружених засідань. Там провина «Полісся» та «Борисфена» була остаточно доведена. Матч отримав приставку – «перший договірняк в історії українського футболу».

«Полісся» втратило шанси на вишку, але все ще могло пройти туди через стики. В суперники дісталася «Поліграфтехніка», яка посіла 13 місце у еліті, ледь обігнавши «Закарпаття». Для Авдиша це була гра всього життя, не тільки в спортивній метриці. Житомирський авторитет занадто болюче сприймав той факт, що його «нагнули» шляхом листа в газету.

Перехідний матч видався нервовим. «Поліграфтехніка» забила зусиллями Олександра Бабича, а «Полісся» відповіло лише регулярними спробами заробити пенальті і дзвінким ударом в хрестовину на останніх секундах. Поразка остаточно зірвала дах Авдишу, по закінченню гри той поліз битися з журналістами «Команди».

Після бійки була ще прес-конференція, на якій тренер «Поліграфтехніки» послав прес-аташе «Полісся», а сам пан Авдиш заявив про зняття своєї команди з чемпіонату. Потім він, звісно, передумав, але події стали «логічним» фінішем циркового сезону.

Більше «Полісся» на Вищу лігу не претендувало.

Інші пости блогу