Tribuna/Футбол/Блоги/Texto Inferno/Роберто Моралес. Про українську мову, «Мегаспорт» та службу в армії

Роберто Моралес. Про українську мову, «Мегаспорт» та службу в армії

Невелике але відверте інтерв’ю

Блог — Texto Inferno
Автор — Roman Zavalniuk
27 жовтня 2020, 18:03
14
Роберто Моралес. Про українську мову, «Мегаспорт» та службу в армії

Роберто Моралес, на суб'єктивну думку автора блогу, це один з найкращих професіоналів, яких бачила українська спортивна журналістика. В середині 00-х років його голосом супроводжувалися топові матчі, в 10-х він остаточно розкрився як ведучий, а ще продемонстрував свій патріотизм службою на східному фронті. Сьогодні він не є помітною персоною в медійному просторі, але йому точно є що розповісти.

З анонсами та передмовами закінчили, друзі. Поскакали.

"З чиновниками говорив виключно українською - це виводило їх із зони комфорту"

- Роберто, як Вам матч Шахтаря проти Реала?

- Цікавий. Радий за Додо, Тете, Маркоса та Корнієнка. А особливо за Манорчика.

- Не зважаючи на персоналії, це команда з тією самою філософією, яку заклав Містер?

- Філософія від Луческу, але команда вже зліплена Каштру. Він вміє працювати з молодими, за що його й узяли. Фонсека був більше заточений на результат.

- Вдалої роботи з молоддю достатньо щоб поборотися за вихід з групи чи українським командам 1/8 ЛЧ поки що не світить?

- Вийти в плей-оф наші можуть. За певного збігу обставин у 1/4. Далі в ЛЧ нереально.

- Є думка, що дурні гроші на футбол у вітчизняних олігархів закінчилися, з цим і пов'язані відносні фіаско в єврокубках наших команд. Яку модель розвитку ви вбачаєте найбільш ефективною, щоб make Ukraine great again на євроарені?

- Скорочення дурних грошей дає шанси зробити кар'єру таким людям як Малиновський, Яремчук, Соболь. Шлях гравців на захід це круто. А розвивати можна і треба дитячий, юнацький футбол.

- А як же методологія? Чи не надто совкова для розвитку молоді з прицілом на мінливі футбольні тенденції?

- Методологія потроху змінюється. Потрібні гроші саме на дитячий футбол. Це дасть умови, технології і можливість брати тренерами людей з педагогічним хистом.

- Моє особисте знайомство з Роберто Моралесом через екран телевізора сталося в середині 00-х. Перше, що закарбувалося в пам'яті - чисте, як для того часу, українське мовлення в контексті коментаторської роботи: мінімум русизмів, максимум цікавих речових оборотів і ось це все. Українська мова є сімейною традицією чи це переважно виробнича необхідність?

- Українська мова в моєму житті з'явилася завдяки бабусі. Кожне літо я проводив у неї і там в селі була українська і суржик. Також мені подобалося читати українською, я вчився у школі імені Тараса Шевченка. У самому ж моєму рідному місті Запоріжжі мову можна було зустріти ледь не раз на рік, на ринку. Коли ж почав працювати на обласному телебаченні, то довелося систематизувати та поліпшувати мовні навички - усе мовлення там велося українською. До речі, згодом я відкрив для себе наступну фішку. Коли дзвонив якимось чиновникам, то говорив українською і це відразу дещо знижувало їхній рівень пихатості, адже виводило з зони комфорту. Можливо солов'їна у них асоціювалася також з якимось офіціозом. Такий трюк працював навіть при розмові з київським начальством.

- Ваш батько, Карлос Моралес, є трилінгвом (іспанська, португальська та італійська). Українську та російську вивчав вже в Запоріжжі через вимушений притулок?

- Українську в Запоріжжі дуже важко вивчити :) Російську вивчив вже в Запоріжжі, так. А українською хоча й не спілкується, але досконало розуміє.

- На Вашу думку, як сталося, що у столиці козацтва українська мова є екзотикою? Відгомін радянських часів?

- Головним чином радянщина.

- Як це побороти?

- Тільки продуманою державною політикою українізації на кілька десятків років, не менше.

- Для тих, хто не надто обізнаний в історії Чилі: що таке військова диктатура Піночета і чи можна знайти якісь сучасні паралелі з тими подіями?

- Диктатура Піночета це таємні в’язниці, всесильна поліція й інші подібні структури, це комендантська година, масові вбивства. Людей знаходили і вбивали навіть в інших державах. І не було там ніякого фінансового благополуччя. Я жив, саме жив а не погостював, у Чилі 1990-1991-го років. Це якраз після Піночета. Рівень життя нічим не ліпший за пізній СРСР. Підйом почався потім, коли потроху усунули від влади військових, скоротили кількість силовиків. Чилі пограв у соціалізм Альєнде і відчув наслідки тих ігор, але найбільшим уроком для країни став Піночет. Це просто треш, держава й донині немалі гроші платить жертвам репресій і платить через суди. Не знаю, що за черговий «експерт» запустив на наших теренах міф про хорошого Піночета. Диктатори не бувають хорошими чи адекватними, а в Чилі був вельми прибитий генерал при владі. Інша справа, що сама структура держави виявилася досить міцною. Армія, до речі, не підтримувала «Пінокіо», за нього стояли силовики. Він гірший за того ж Франко, адже іспанець був дуже поганим типом, але усі хто тоді претендували на владу були ще гіршими. З Піночетом ж була інша ситуація. Усім хто на нього др*чить я раджу відрізати собі пальці і спробувати жити не скаржачись на каліцтво. Нажаль, у нас і Сталіна ще дехто любить.

- Життя та навчання в Чилі кілька років це було особисто ваше бажання?

- Ні. Батько дуже хотів додому. Проте йому не вдалося повернути свій будинок, який забрали за Піночета, мати погано адаптовувалася в новій країні, а вища освіта там була дуже-дуже дорогою. Тому згодом повернулися. Я тоді не вирішував, мені було 15-16.

Перший досвід на телебаченні. "Редактор сказав: "Вийде - поставимо в ефір, ні то ні"

- Ви обрали спеціальність "Новітня історія України" у виші. Чому?

- Це трапилося досить випадково. Першу курсову я писав про імперію Цинь Ши Гуана. Потім мій викладач пішов. Але я не шкодую.

- Журналістика на той момент не була в пріоритеті у вас?

- Журналістика ще не була мрією. Хіба що далеким натяком на мрію. Також тоді, в 1993-му в Запоріжжі не було факультетів журналістики.

- Перший досвід на обласному ТБ - це була студентська практика?

- Ні. Мій батько був знайомий з керівником спортивної редакції Михайлом Ревенком. Той якось запросив на футбол у запису. Сказав, вийде то поставимо в ефір, ні то ні. Бельгія-Франція 1996-го. В лютому, якщо не помиляюся.

- Що на той момент найбільше вразило в роботі на цьому рівні?

- Трохи хвилювався перед початком, а потім усе якось зовсім легко пішло.

- Як йшов розвиток до національного ТБ? Хто вас запросив працювати до Києва?

- Через знайомих дізнався, що є вакансія на "Новому каналі" в спортивній редакції.

- Був якийсь відбір чи вистачило співбесіди з вами?

- Ні, просто поговорили з Олексієм Маргієвим. Я начитав якийсь сюжетик про міжнародний футбол, який, здається, сам ж написав. Так домовилися.

Олексій Маргієв. На той час начальник відділу спортивних програм "Нового каналу".

- Що входило в обов'язки спортивного редактора на "Новому" в той час?

- Знімати, писати, слідкувати за монтажем і, найголовніше, завше тримати правильні хронометражі. Випуски були маленькі, по 5-6 хвилин, перебирати не можна було.

- 5-6 хвилин готового матеріалу це десь година-півтори чорнового? Скільки таких випусків було на місяць?

- Там були не лише сюжети. Ведуча зі своїм таймінгом, статистичні таблички. Випуски 5 разів на тиждень.

- Генерувати ідеї для випусків це в тому числі була ваша робота?

- Так. Усі робили все.

- Є матеріал, або якесь досягнення з того періоду яким пишаєтеся найбільше?

- Ні. Звичайна робота. Цікавинки могли бути, але не щось круте.

"У холдингу "Мегаспорт" був нелюбимим дитям: Волков був зайнятий політикою, а Безлюдна мочила канал одразу"

- Далі у вашій кар'єрі був "Інтер" та новостворений "Мегаспорт"?

- «Мегаспорт». На «Інтері» я часом коментував, але не працював.

- Вас туди запрошували вже як хедлайнера професії чи без особливих почестей?

- Як коментатора і журналіста. Там було купа можливостей. Новий колектив і спорт, нарешті, не був крайнім у черзі.

- Чому, на вашу думку, один з найкрутіших спортивних проектів свого часу згодом так регресував, а сьогодні перетворився на канал про НЛО та "лисі гори"?

- У холдингу «Інтера» він був нелюбимим дитям. Та й ініціатор створення каналу Волков був зайнятий політикою.

- Тобто спорт обміняли на містичні полювання на відьом через те, що в керівництві не знайшлося протектора для каналу?

- Спочатку канал існував на гроші Фірташа, проте він не був у холдингу. Коли ж змушений був увійти, то Безлюдна його мочила відразу. Ці гроші їй потрібні були на інші проекти, К1, К2.

Ганна Безлюдна. Функціонерка, а з 2013 р. керівник компанії Inter Media Group

- Дивовижний сюр, враховуючи рівень контенту інших "дочок" "Інтера"..

- Гроші йшли на виробництво контенту поза спортивною тематикою. "Мега" ж крутить повтори старих передач і фільмів, придбаних мішками й за копійки.

- З Ігорем Цигаником познайомилися на "Мегаспорті"?

- Так.

- Телевізійна "хімія" виникла одразу чи довго притиралися?

- Відразу стосунки склалися з усіма хороші. Новий, молодий колектив.

- В робочих стосунках розбіглися через розвал Мегаспорту?

- Так.

- Але особистий зв'язок підтримуєте?

- Так, зустрічаємося не часто, але спілкуємося.

- Як вплинуло на стосунки те, що ви, по суті, опинилися згодом у двох протилежних таборах медійних баталій?

- Ось це ніяк. Просто спілкувалися.

Роберто Моралес та Ігор Циганик.

- Як вам це вдавалося?) Просто на екрані два гіганти дійсно конфліктували, іноді достатньо прямолінійно. За кулісами все не так?

- Якщо вже Ахметов з Суркісом молодшим можуть спілкуватися досить спокійно (хай і не часто), то чому б ні. Війна це політика холдингів. Антагонізм ж може існувати лише між певними особами, а між іншими нормальні стосунки, чи нейтральні, тобто ніякі.

"Не пускай до себе прикрих людей. Я все життя на дистанції спілкуюся з токсичними персонажами"

- Коли я готувався до нашої бесіди, то перелопатив безліч матеріалу, зокрема й про вашу роботу на "Футболах". Найчастіше коментарі користувачів про вас у цей період на різних сайтах зводилися до однієї тези - "Свій серед чужих". Можете прокоментувати?

- Є завше люди без притаманних корпоративних чеснот. І таких людей більше ніж здається на перший погляд. Просто холдінги розкручують інших, вигідних медійно. На "Футболах" теж є незаангажовані загальним вектором холдингу працівники.

- Тиску або натяків з боку керівництва щодо поглядів у цьому сенсі не було?

- Не було. Люди знають на кого тиснути. Я лише двічі коментував ігри донецького "Шахтаря". Обидва рази це були матчі проти бразильських команд.

- Вам на "Футболах" чомусь рідко довіряли топові матчі взагалі. Ставили питання вище?

- Не ставив. Ти або в обіймі або ні.

- Ви філософськи до цього ставилися чи все ж була якась прикрість?

- Ні. Не пускай до себе прикрих людей і все буде добре. Я все життя на дистанції з токсичними персонажами.

- З футболів пішли остаточно через припинення трансляцій Ла ліги?

- В першу чергу через Івана Гресько, але й через втрату інтересу теж.

Іван Гресько. Шеф-продюсер каналів "Футбол 1/2/3"

- Що з вами не поділив Гресько?

- Хто його знає. Може й не тільки він, а він як ретранслятор. Зрештою розійшлися.

- Не можу не запитати щодо новини про повернення Вацко на футболи. Що думаєте з цього приводу?

- Повернення Віті це крок каналу для промоушену. Що ж це для самого Вацка я не знаю.

- Тобто це не про повернення блудного сина?

- Я різне чув про історію розставання, тому не певен стосовно мотивів повернення.

- Чим відрізняється робота коментатора у онлайн-сервісі від роботи на ТБ?

- Нічим. Все однакове. Ти, мікрофон, монітор та зачиненний простір.

- Є якась студія чи це чисто фріланс?

- Для коментування завжди повинні бути студії, більші чи менші.

"Телерейтинги це брехня. Ніхто навіть приблизно не розуміє скільки людей дивиться"

- Megogo це наразі для вас єдина можливість продовжувати коментувати чи був вибір?

- Поки єдина.

- Взагалі в українського коментатора кар'єрна стеля це хедлайнер на "Футболах" чи "Плюсах"?

- Чому ж саме ці канали. Зараз є "Сетанта", "Мегого". Це якщо мова саме про футбольні трансляції. За такими платформами майбутнє. Вони можуть заробляти, адже мають точні цифри переглядів. Телевізійні рейтинги це ж суцільна брехня. Ніхто навіть приблизно не розуміє скільки людей дивиться.

- Розмір заробітку на ТБ та в онлайн тотожний?

- На ТБ люди мають зарплату (переважно), на платформах переважно гонорари. Мабуть, поки на ТБ можна заробити більше, але не факт і не завжди.

- Як ставитесь до Олександра Зінченка?

- Дуже позитивний хлопець. Розкутість та доброзичливість дозволили йому швидко адаптуватися в Англії. У наших найчастіше проблемою є адаптація в новому суспільстві.

- Ваша цитата: "Хлопці, їдете грати у Росію, то потім не ображайтеся, коли вас називатимуть гумовими виробами. Це життя. Ви маєте право робити все, що вам хочеться у рамках чинного законодавства, а люди мають право ставитися до вас у межах чинного законодавства. І не треба потім ображено все звалювати на політику." З вище сказаного випливає два питання: 1) В чому різниця між Зінченком та Ракицьким? 2) В чому різниця між Селезньовим та умовним Василем з Бердянська, що поїхав класти плитку в Москву для того щоб прогодувати сім'ю?

- 1) На момент перебування в РФ ніякої різниці. Глобально ж Зіна завжди оминав тему політики, а Рак більше за «адіннарод». 2) Знову ніякої різниці. І Селя, і Василь для мене вороги.

- Тобто теоретично можна з'їздити побутсати мячика на теренах нашого "доброго сусіда", а потім бути одним з кращих проспектів збірної?

- Нажаль, так.

- Якби він зараз не грів лаву у "МанСіті", а був ключовим гравцем "Зеніту", при тому самому медійному антуражі, він би грав за збірну?

- З "Зеніта", думаю, не викликали б грати за збірну.

- Це лицемірство системи?

- Це вади суспільства. У нас мільйони колаборантів та латентних ватників. Мільйони homo soveticus.

- Ваша служба на сході країни. Як це сталося?

- Повістка. Військомат. Учебка і далі на Схід.

- Допоможіть укласти в голові. Роберто, невже у вашому випадку мікрофон не ефективніший за автомат?

- Не ефективніший. Призов це обов’язок перед державою, це відповідальність. Те чого катастрофічно бракує в нашому суспільстві. Шість хвиль мобілізації це ж не про вояків в першу чергу, а про мотивацію, проукраїнськість, відповідальність. У нас і нині армія має чимало вад, а тоді й поготів. Справді якісних підрозділів було обмаль, а от вати і радянськодр**ерів хоч греблю гати. Саме тому в армії і потрібні були «мобілізяни».

- Колеги та сім'я як ставилися?

- Нормально, хоча родині важко було сприйняти.

- Картинка про захисників на екрані надто ідеалізована?

- Я навіть не знаю яка вона. ТБ не дивлюся.

- Там про все виключно позитивне у цьому контексті. У людей з критичним мисленням виникають питання. Ваше враження після особистої присутності якось змінилося?

- Все позитивно не буває, є буденість. Люди ж там не з пробірки, а з суспільства. У них є вади. Глобально ж враження нормальні. Розчарування точно не було.

- Як виглядає розпорядок найзвичайнішого дня солдата зенітно-ракетного підрозділу?

- Підйом. Ранковий моціон. Шикування. Наряди, виїзди. Якщо на місці дислокацій, то обід і вечеря за розкладом з урахуванням того чи не гатять в твій бік. В полях ж як трапиться. Також залежить від того чи не на добовому чергуванні ти. Там вже поїсти шукаєш сам час, домовляєшся з напарником.

- Доведеться - ще раз підете?

- Це обовязок. Хоча за нинішнього керівництва мотивація йти в армію нульова.

- Що конкретно не так з керівництвом армії?

- З керівництвом держави, а керівництво армії вже наслідок. Вони йдуть на поступки сєпарам, зараз створені усі умови для ворога. Під час попереднього президента офіційно оголошувалося, що ми не стріляємо, або майже не стріляємо, проте мерзоту мочили. Зараз ж реально забороняють не лише стріляти, а й відповідати. Це крах.

Бліц

- "Відверто про футбол" чи "Європейський weekend"?

- "Євро-вікенд".

- Несподівано, якщо чесно) Чому?

- Це була більш грунтовна програма. Вона довше виходила, тому вдалося більше "доточити" її.

- "Мегаспорт" чи "Megogo"?

- "Мегаспорт". Він переможе усіх. А "Мегого" це ж не місце роботи. Я лише приходжу часом там коментувати.

- Микола Морозюк сказав, що здебільшого українські коментатори сьогодні це повний провал. Він правий?

- Не згоден. Абсолютно різні є коментатори.

- Хто з сучасних коментаторів вам найбільш імпонує?

- Це важко чітко визначити. Михайлюк, Гіленко, Скічко. Чимало є толкових.

- За яких обставин повернетеся на ТБ?

- Якщо буде цікавий проект. Цікава пропозиція.

- Чим би займався Роберто Моралес у світі без спортивної журналістики?

- Політикою чи подорожами, може був би сомельє. :) Не знаю.

- Топ-3 вашого музичного плейлиста?

- Не меломан. Марі Лафоре, Вівальді і усі варіації Пейнтіт Блек.

- Найкращі неочевидні міста або місця в Україні на ваш погляд?

- Косів, Верхньодніпровськ. Інші очевидні.

Косівський пейзаж

- Роберто Моралес сьогодні це "ситий кіт" в професії?

- Ні. Зараз якраз треба бігати, аби щось заробити.

- На Megogo це вдається?

- Частково.

- На чому зараз їздите?

- На метро.

- І останнє: що таке щастя?

- Це не визначення. Це стан людини.

Інші пости блогу

Всі пости