Тухель полетів на релаксаційну терапію в Індію після звільнення з «Челсі» та розлучення. Рекомендує усім
Розповів про ментальне здоров'я, розпорядок та інше.
Нині у тренерів футбольних клубів чимало головного болю – у Європі вирують матчі чемпіонатів та національних кубків (незабаром стартують плей-оф єврокубків), а більшість команд грають свої поєдинки кожні декілька днів.
Ще на початку сезону Томас Тухель працював у такому ж режимі, але після звільнення з «Челсі» на початку вересня продовжує знаходитися без роботи – і, як виявилося, серйозно дбає про своє здоров'я.
Восени Тухель відправився у Індію задля проходження аюрведичної терапії та панчакарми. Розповідаємо, що це таке
«Це одна з найскладніших заяв, яку мені коли-небудь доводилося робити. І це та заява, яку я сподівався не робити ще довгий час», – так розпочав свій прощальний лист із лондонським клубом Томас Тухель.
Із емоціями німця можна погодитися – його звільнення виглядало максимально неочікуваним. Щоб загоїти рани, Томас не схопив пляшку (чомусь ця версія була популярною серед вболівальників «Челсі»), а відправився у Індію задля покращення свого здоров'я.
«Я був дуже здивований, коли два фанати «Челсі» впізнали мене в аеропорту і попросили з ними сфотографуватися. Було круто зустрітися з ними і зрозуміти, що мене знають у цій частині світу», – подорож Тухеля уже розпочалася з приємних сюрпризів.
49-річний спеціаліст згодом відправився у місто Трессур, яке вважають культурною столицею величезного штату Керала. Там він проходив аюрведичну омолоджуючу терапію та панчакарму.
Аюрведа – місцева система традиційної медицини, якою захоплюється більша частина населення Індії. Вона включає в себе різноманітні масажі, спеціальну дієту та стародавні ліки, які, за віруваннями давноіндійських алхіміків, допомагали омолодити організм. Проте найважливіше – цей тип медицини базується на дотриманні базових рутини.
Рутина у цьому контексті – це щось на кшталт фіксованого розпорядку дня.
Панчакарма – це глибокий очисний процес, який дозволяє тілу позбутися токсинів на всіх рівнях, включаючи кров, лімфу, стінки кровоносних судин, м'язи, всі органи та клітини, що їх формують.
Інтенсивна терапія в Індії допомогла Тухелю, який останні чотири роки плідно працював в «ПСЖ» та «Челсі»: «Ця релаксаційна терапія видалася дуже заспокійливим досвідом. За 18 днів, які я провів тут, я добряче відпочив і повністю перезарядився. Я б неодмінно рекомендував таку терапію своїм футболістам та колегам. Думаю, я готовий до нового досвіду».
У 2022-му, окрім звільнення з лондонського клубу, у Тухеля були проблеми ще й у особистому житті – він розлучився зі своєю дружиною Сіссі, з якою прожив 13 років та має двох неповнолітніх доньок. Це, ймовірно, ще одна причина, чому Томас вирішив відправитися в Індію, щоб підлатати своє фізичне та моральне здоров'я.
А також розповів у інтерв'ю одному із найвідоміших індійських цілителів доктору Вігнешу Девраю багато цікавого про здоров'я, емоційність, інтуїцію та інше.
Про те, чому важливо дотримуватися рутини та як сформувати свій розпорядок – сон, їжа, спорт тощо
«Ще до інтенсивного періоду роботи в Парижі і Лондоні я встановив для себе рутину, яка базується на декількох простих речах – не їсти після 7-ї вечора, не вживати вуглеводи на вечерю, зменшити споживання цукру або ж взагалі виключити його з прийому їжі (наприклад, з вечері).
Завжди є періоди, коли це виходить робити краще, іноді це майже неможливо. Коли у одному з інтерв'ю після поразки у мене запитали, як я справляюся з негативними результатами, я сказав, що дві плитки шоколаду і перегляд матчу неодмінно допомагають. Такі ситуації можуть траплятися.
Щоправда, думаю, тіло може приймати такі моменти краще, якщо у вас загалом є рутина – я спробував і зрозумів, що це дуже корисно для здоров'я. Кожного ранку я намагався прокидатися у один із той же час, відводити дітей до школи, снідати у відповідний час і щоденно займатися спортом протягом 30 хвилин, коли спадає така можливість.
Як і гравці, я не міг наїдатися перед стартовим свистком – їв приблизно за 3 години до матчу, тож коли більшість ігор закінчувалися пізно ввечері, я міг дозволити собі з'їсти бургер разом з футболістами або ж закинутися цукерками. У кожного правила є свої винятки, але у цьому випадку важливо, щоб це не стало звичкою.
Незважаючи на усі відволікаючі фактори, корисно залишатися свідомим і в результаті можна побачити, що ти відчуваєш себе краще та маєш більше енергії, коли дотримуєшся рутини – знаєш, що і коли їсти, регулярно здаєш аналізи крові, щоб побачити реакцію організму в контексті алергічних реакцій на різні речовини. Це перший шлях до формування свого розпорядку.
Порівняно із першими 5-6 роками моєї кар'єри тренера, я втратив чимало кілограм ваги. Раніше я не знав, що це може бути для мене настільки корисним, але надихнувся Новаком Джоковичем, який дотримується серйозної дієти та має зразковий розпорядок дня
У Дортмунді, щоб зняти стрес, незважаючи від того, перемогли ми чи програли, я вирішив, що бігатиму крос після матчів, тож робив це постійно близько півночі. Так все розпочалося».
Про ментальне здоров'я і те, як справлятися з невдалими результатами і критикою
«Програш – це завжди серйозний моральний удар по тренеру, гравцям, команді і всьому клубу. Мені досі важко змиритися з поразками, вони мене дуже засмучують, тому мені є над чим працювати, щоб навчитися правильно на них реагувати.
Що допомагає? Я несуся одразу переглянути невдалий матч. Наявність негативної емоції після поєдинку допомагає краще розібратися у тому, що насправді сталося на футбольному полі. В результаті є високі шанси, що у голові з'явиться вирішення проблем та помилок, які ми допустили під час матчу.
Втім, бувають різні типи поразок. Ми грали у двох фіналах кубків із «Ліверпулем» – і в обох програли після серії пенальті. У нас є чітке розуміння, що ми зробили все можливе задля перемоги: вони були однією із найкращих атакувальних команд світу на той момент, а ми не дозволили їм забити бодай 1 м'яч. У такі моменти немає повного спустошення, але важливо підтримати гравців, які виклалися на повну. Такі невдачі також набагато легше переварити.
Проте є один зовнішній ефект, який несе великий тиск – і це критика. Вагома частина моєї рутини – захистити себе від неї. Мене немає у соцмережах (у Томаса є лише твіттер, саме там він попрощався з вболівальниками «Челсі»), я багато тренувався, щоб не читати коментарів про себе.
Чим більше я читав про себе, тим більше на мене це діяло – не лише критика, а й похвала. Критика залишає свій відбиток, хочеш ти цього чи ні – а я цього не хотів. Тож врешті-решт запитав у самого себе: «Навіщо тобі читати це щось про твою команду та про матч, який ви зіграли? Невже хтось знає краще за тебе?».
Про свою емоційність у тренерській зоні
«Загалом це допомагає скинути стрес або розчарування від якогось моменту на полі. Зазвичай за матчем спостерігає повний стадіон вболівальників, тож знайти зв'язок з гравцями на полі буває дуже важко. Іноді мені навіть шкода тих футболістів, які грають неподалік від місця, де я знаходжуся – їм прилітає найбільше.
Іноді ця енергія матчу просто всмоктує мене, але, з іншого боку, це хороший знак для запасних гравців – коли вони бачать, що тренер готовий битися, то вийдуть на поле із правильним менталітетом, хоробрістю та (здоровою) агресією.
Але згоден, що під матчу, коли я намагаюся докричатися до когось, це виглядає, як опера.
У часи, коли на стадіонах не було вболівальників через коронавірус, нам, тренерам, було набагато легше. Так, нам дуже не вистачало фанатів та шарму, який вони створювали на трибунах, але у той же час з нашого боку гра виглядала набагато тактичнішою та контрольованішою».
Про значення інтуїції у тренерській роботі
«Інтуїція – це відчуття, яке розвивається завдяки тому, що підсвідомо ти проходиш приблизно одну і ту ж ситуацію знову і знову та вже маєш певний досвід, тому коли щось схоже наближається знову, з'являються позитивні або негативні емоції.
Це дуже важливий елемент, який я б не недооцінював. Можна планувати чимало речей – особливо в тренерській роботі. Ти плануєш, намагаєшся щось організувати, систематизувати, знайти правильне рішення. Але під час матчу я завжди звертав увагу на те, що я відчуваю – так, іноді траплялося й таке, що я шкодував, що не прислухався до самого себе, а, наприклад, проговорив якусь деталь зі своїм тренерським штабом. Можливо, треба було зробити цю заміну. Напевно, треба було перейти на іншу схему.
Іноді стартовий склад на новий матч виглядає очевидним, а потім я підходжу до асистента і кажу: «Цей футболіст повинен зіграти завтра».
– Чому це? Він погано зіграв у останній грі, в останніх двох матчах.
– Нічого страшного. Я подивився на нього у тренуванні, як він сміявся після тренування, як виконував цю вправу. Це спрацює.
Так, іноді це працює, іноді – ні, але футболі є багато речей, які важко пояснити простими словами. Втім інтуїція – це те, чому я в тому числі завжди довірятиму. А вона приходить з досвідом та постійним спостереженням».
***
Що ж, сподіваємося вже згодом побачити емоційного німецького спеціаліста у керма вже іншого європейського клубу або ж збірної.
Повне інтерв'ю Томаса:
Фото: Reddit, скріншоти з інтерв'ю
