Нові імена Аргентини: Альварес витіснив з основи зіркового Лаутаро, Енцо Фернандес – Паредеса. Гол Мак Аллістера вивів команду в плей-оф
Десант Лео Мессі.
Збірна Аргентини за традицією асоціюється в першу чергу з Ліонелем Мессі. Чемпіонат світу в Катарі стане останньою світовою першістю для Лео, тож головна мета національної команди – перемога на турнірі.
Лео, без сумніву, головна зірка «альбіселесте», але на цьому ЧС поряд із ним сяють і інші молоді футболісти, які лише розпочинають свій шлях у збірній.
Хуліан Альварес – вже зірка. Запалив у Аргентині та перешов до «Ман Сіті», тепер забиває разом з Голандом
Розпочати доречно було б саме з Хуліана Альвареса – мабуть, найвідомішого з «нових» імен у національній команді. 22-річний форвард влітку нарешті приєднався до «Манчестер Сіті» і вже провів 16 матчів за збірну. Але все ще можна сказати, що Альварес – лише на початку свого шляху з Аргентиною.
На батьківщині футболіст вже встиг себе зарекомендувати за місцевий гранд «Рівер Плейт», хоча до 16 років грав за «Аталаю» з околиць Буенос-Айреса. Ще у дитинстві він завжди був дуже помітним футболістом, вже у 11-річному віці ледве не перейшов в «Реал» – завадили суворі правила трансферів неповнолітніх в Іспанії.
Юний футболіст не дуже засмутився (в одному з дитячих відео казав, що вболіває за «Барсу»), продовжив свій розвиток на батьківщині, а згодом перебрався до юнацької команди «Рівера». Вже за 2 роки він дебютував за першу команду, а ще за 2 – став невід'ємною частиною стартового складу.
Альварес став справжньою знахідкою для тренерського штабу команди – переважно через здатність зіграти на будь-якій позиції в атаці. В Аргентині Хуліана найчастіше порівнювали із Серхіо Агуеро. Головним аргументом завжди був схожий стиль гри завдяки антропометрії, гнучкості в атакувальних діях та вмінням знаходити вільні зони у чужому штрафному майданчику суперника.
Аргентинець зацікавив чимало європейських топ-клубів (придбати його хотів навіть «Шахтар»), але найбільш наполегливим виявився «Ман Сіті» – придбав його за 21,5 млн євро взимку 2022-го і залишив догравати сезон на батьківщині. Останні півроку в уже рідному «Рівер Плейт» пішли Хуліану лише на користь – він продовжив запалювати (закінчив сезон із показниками 18+6 в 24 матчах), а в одному з поєдинків і взагалі оформив гекса-трик і тим самим змусив говорити про себе весь футбольний світ.
В Манчестері конкуренцію Альваресу складає Ерлінґ Голанд (хоч Гвардіола і не цурається використовувати аргентинця на флангах атаки), але загалом він отримує достатньо ігрового часу і нерідко відзначається результативними діями: на його рахунку – 7+2 в 20 матчах в усіх турнірах.
За збірну Аргентини форвард виступає ще з літа 2021-го. Щоправда, лише одного разу він відіграв усі 90 хвилин – у спарингу з Естонією, тож нинішній ЧС – хороша для нього можливість закріпитися у національній команді. І це у нього доволі непогано виходить: Хуліан перші 2 матчі розпочав на лаві запасних, а потім витіснив із основи зіркового Лаутаро Мартінеса і вже забив 2 м'ячі на турнірі.
Енцо Фернандес лише півроку в «Бенфіці», але вже зацікавив європейські гранди
Разом із Хуліаном Альваресом до основи збірної Аргентини рветься його експартнер по команді і хороший друг Енцо Фернандес. Лише навесні цього року вони разом грали за «Рівер Плейт», а з тих пір вже встигли перейти до серйозних європейських клубів і вибороти місце в старті національної команди на ЧС в Катарі.
На відміну від Хуліана Альвареса, Фернандес приєднався до академії «Рівер Плейт» у 5 років – тобто оформив свій перший трансфер ще до того, як пішов у школу.
Вміння контролювати гру було головною чеснотою юного Енцо – кажуть, що навіть у 5-річному віці він був лідером на полі серед старших хлопців, вів гру і віддавав дуже точні передачі. «Він приймав рішення, до яких можна було додуматися тільки з трибуни, спокійно стежачи за грою – а він робив це в такому ранньому віці, ніби розумів футбол на глибшому рівні. Крім того, у нього був класний середній пас та удар», – розповідав дитячий тренер «Рівера» Бруно Кінтерос.
Енцо швидко розвивався, постійно сяяв на футбольному полі і навіть заслужив на прізвисько «музикант» – тому що грав так, немов керував оркестром. Але в один момент зіткнувся із серйозною проблемою. Гармонія у грі Фернандеса відійшла на другий план, тому що через проблеми із зайвою вагою юний футболіст ледве не залишив рідний клуб.
Ситуацію врятував один із скаутів «Рівера», який порадив Енцо змінити підхід до тренувань і харчування, а також постійно спілкуватися із тренерами і намагатися вдосконалювати себе. Аргентинець сконцентрувався над саморозвитком і вже через декілька років почав тренуватися із першою командою. Переломним для нього став 2021-й, коли він влетів в стартовий склад, зацементував собі місце в основі і звернув увагу європейських клубів.
Як і Альварес, Фернандес залишив «Рівер Плейт» влітку. Перейшов в «Бенфіку» за 12 млн євро.
За 3,5 місяці у португальському клубі Енцо вже перетворився на одного з лідерів команди і трансферну ціль багатьох топ-клубів. Захопившись грою аргентинця в першу чергу у матчах Ліги чемпіонів, «Ліверпуль», «МЮ» і «Барселона» почали пильно стежити за футболістом. А після чемпіонату світу цей список точно поповниться «Реалом» та іншими європейськими грандами (уже зараз є інформація, що «Мадрид» готовий викласти за нього понад 80 млн євро).
Також цікаво, що за збірну Аргентини Енцо дебютував лише у вересні цього року, а свій перший матч в старті відсвяткував вже на ЧС в Катарі, на який їхав запасним гравцем за спиною Леандро Паредеса. Вміння якісно закрити будь-яку позицію в центрі поля стало вирішальним у виборі Скалоні – так Енцо і присадив на лаву запасних зіркового хавбека «Ювентуса».
Алексіс Мак Аллістер з дитинства мріяв грати у АПЛ – і перейшов в «Брайтон». Влітку змінив позицію і проводить свій найкращий сезон в Англії
Алексіс Мак Аллістер – ще один футболіст, якого Скалоні поставив у стартовий склад на матчі з Польщею та Австралію – і не прогадав. Саме 23-річний хавбек забив перший і надзвичайно важливий гол у ворота поляків, чим допоміг команді вийти в плей-оф.
Футбольний шлях Мак Аллістера також надзвичайно цікавий. У Алексіса максимально футбольна родина: батько виступав за «Архентінос Хуніорс» і «Боку» та навіть їздив у збірну (пересікався там з Марадоною!), а рідні брати Френсіс і Кевін грають у місцевому чемпіонаті.
Алексіс з дитинства мріяв грати у АПЛ і старанно працював, щоб повторити шлях своїх кумирів – Карлоса Тевеса і Серхіо Агуеро. Засвітився ж юний футболіст у Аргентині у все тому ж «Архентінос Хуніорс». Вже за півтора роки у першій команді Мак Аллістер зацікавив «Брайтон» – аналітики-гіки англійського клубу неодноразово купляли футболістів за статистичними даними.
«Брайтон» витратив 8 млн євро за трансфер футболіста взимку 2019-го, але залишив Мак Аллістера в оренді ще на півроку. Влітку Алексіс знову поїхав в оренду на батьківщину, але тепер – вже у «Бока Хуніорс». Дуже непогано проявивши себе у складі південноамериканського гранда (особливо – у матчах Копа Лібертадорес), хавбек вже взимку 2020-го повернувся у розташування «Брайтона».
Мак Аллістер приїхав у Англію десяткою – атакувальним хавбеком з хорошим пасом і ударом, креативним плеймейкером. Але Грем Поттер довго не міг знайти аргентинцю позицію – використовував не лише в центрі поля, а й на флангах атаки і навіть у центрі нападу. У сезоні 2022/23 Поттер нарешті зрозумів, як максимально ефективно задіяти аргентинця – і почав ставити його в опорну зону. І Алексіс засяяв ще яскравіше – вже забив 5 м'ячів у нинішньому сезоні АПЛ, а новий тренер Роберто Де Дзербі продовжує награвати на позиції 6-ки.
На відміну від Хуліана Альвареса і Енцо Фернандеса, Алексіс Мак Аллістер дебютував за національну команду ще у 2019-му, але з тих пір зіграв лише 11 матчів за збірну.
Вразити Ліонеля Скалоні вдалося якраз у 2022-му – напередодні чемпіонату світу. Мак Аллістер провів 90 хвилин на лаві запасних у провальному стартовому матчі з Саудівською Аравією, але згодом виходив лише у старті – а Аргентина лише перемагала.
Фото: Tom Weller/picture alliance/Global Look Press, James Gill/Global Look Press, REUTERS, www.imago-images.de/Global Look Press
