Трибуна

Символічна збірна Бундесліги XXI століття

Як вам наш вибір?

Блогder Kopfball
АвторKostiantyn Stepaniuk
25 серпня, 13:33
17
Символічна збірна Бундесліги XXI століття

Tribuna.com продовжує серію матеріалів про символічні збірні європейських топ-чемпіонатів. Ми вже показували вам наші версії збірних АПЛ, Серії А і Ла Ліги. На черзі – Бундесліга.

Символічна збірна АПЛ XXI століття

Символічна збірна Серії А XXI століття

Символічна збірна Ла Ліги XXI століття

Звичайно ж, враховуючи, що за останні 22 сезони «Баварія» 16 разів ставала чемпіоном, можна було б просто скласти символічну збірну мюнхенського клубу у ХХІ столітті. Але цей список – суб'єктивний, базується не лише на кількості трофеїв або ж результативних дій, а й на спадщині, що залишив той чи інший футболіст у німецькому чемпіонаті.

Отож, розпочнімо.

Мануель Нойєр (2005-2011, «Шальке», 2011-н.ч., «Баварія»)

З тих пір, коли 20-річний Нойєр дебютував за «Шальке» в Бундеслізі, він одразу ж став одним із найперспективніших голкіперів чемпіонату і воротарем, якому приписували велике майбутнє.

На щастя, все так і сталося: Мануель – один із найкращих голкіперів в історії не лише німецького чемпіонату, а й світового футболу. У Німеччині завжди було багато крутих голкіперів, але внесок Нойєра – це щось особливе, те, що не можна недооцінювати.

Нойєр – одна із головних причин, чому із розвитком футболу гра ногами голкіперів стала невід'ємною частиною білд-апу. Він з шаленою впевненістю грає на виходах, у верхових дуелях, підчищає ззаду і грає на лінії – просто геній воротарського цеху.

Велич Мануеля підкреслюється перемогами на усіх рівнях, на яких він грав, 32-ма командними титулами і низкою індивідуальних нагород.

Філіпп Лам (2002-2017, «Баварія», 2003-2005, «Штутгарт»)

У футбольному світі не так багато футболістів, яких поважають (або навіть люблять!) фанати суперників, і Філіпп Лам – один з таких.

Мініатюрний Лам із зростом 170 см виявився справжнім авторитетом серед одноклубників, футболістом, що брав на себе відповідальність і добре спілкувався з усіма – від найкращих друзів у команді до легіонерів команд-суперників.

Фантастичний лівий і правий захисник, чудовий гравець центра поля, багаторічний капітан клубу і збірної. Особистість, за якою дуже сумує німецький футбол.

До речі, на Tribuna.com є колонка Філіппа Лама, в якій він ділиться думками про не лише про німецький футбол, а й про світовий спорт. Радимо підписатися!

Налдо (2005-2012, «Вердер», 2012-2016, «Вольфсбург», 2016-2018, «Шальке»)

Ви точно пам'ятаєте Налдо – принаймні його гол у ворота «Шахтаря» в фіналі Кубку УЄФА.

Бразилець ніколи не вигравав Бундеслігу, лише двічі підійняв над головою Кубок Німеччини (у 2006-му і 2015-му), а за збірну Бразилії зіграв лише 4 матчі. Незважаючи на це, він – справжня легенда бременського «Вердера» і німецького чемпіонату, захисник, на якому виросло покоління майбутніх бразильских футболістів.

Налдо не лише був чудовим оборонцем, а й одним із найрезультативніших центральних захисників в історії німецького чемпіонату – забив 45 голів і віддав 16 асистів у Бундеслізі.

Матс Гуммельс (2007-2009, 2016-2019, «Баварія», 2008-2016, 2019-н.ч., «Боруссія» Дортмунд)

Вихованець «Баварії», який втік у «Дортмунд», став там легендою, повернувся в «Баварію», а потім знову втік у «Дортмунд» – кар'єра Матса Гуммельса пройшла лише у двох клубах (вигравав трофеї і там, і там), але була наділена драматичними розв'язками.

У свої найкращі часи Гуммельс був одним із найкращих у світі центрбеків, ним цікавились «МЮ», «Реал», «Барса» і інші топи світового футболу, але він залишився вдома і перетворився на національну легенду.

В Бундеслізі, мабуть, ніколи не було такого ЦЗ з такою поставленою дальньою передачею.

Деде (2001-2011, «Боруссія» Дортмунд)

Зізнаюсь, це був насправді тяжкий вибір між Деде і Давидом Алабою, але вибір все ж припав на бразильця.

Деде – улюбленець серед фанатів «Дортмунда» і один із футболістів, яких вважають найбільшими легендами у клубній історії. Він вигравав чемпіонства із двома абсолютно різними «Боруссіями» (у 2002-му і 2011-му), пережив із клубом чимало злетів і падінь, але завжди виглядав на дуже високому рівні.

Багато співвітчизників вважали Деде прикладом для наслідування, адже, незважаючи на фестивальний бразильский характер, він завжди був дисциплінованим футболістом.

Бастіан Швайнштайгер (2001-2015, «Баварія»)

Свого часу Бастіану Швайнштайгеру вистачило лише двох тренувань із основною командою, щоб заробити шанс на дебют за «Баварію» – так само швидко він увірвався у чарти німецьких топ-футболістів.

18 трофеїв у Мюнхені – це, звичайно, круто, але коли Йоахім Льов називає тебе «найбільшим мозком у футболі», а Юпп Хайнкес називає «найкращим півзахисником у світі», ти дійсно чогось вартий.

Томас Мюллер (2008-н.ч., «Баварія»)

Ви – один із багатьох, якщо задавали самі собі питання «А він точно футболіст?». Мюллер, на перший погляд, не схожий навіть на професійного спортсмена, але ж наскільки він фантастичний футболіст!

Томас став основним в «Баварії» у 19 років і з того часу є невід'ємною частиною стартового складу мюнхенців. Жодного разу у своїй кар'єрі він не пропустив і більше місяця через травму, завжди був одним із найкращих гравців в сезоні і вражав результативністю: 228 голів і 245 асистів у 629 матчах за Рекордмайстер.

Цього року Томас став першим в історії Бундесліги футболістом, який виграв чемпіонат 11 (!) разів.

Марко Ройс (2009-2012, «Боруссія» Менхенгладбах, 2012-н.ч., «Боруссія» Дортмунд)

На відміну від Мюллера, Ройс страждав від травм – і дуже багато. Інколи здається, що половину своєї кар'єри Марко пропустив через пошкодження, але навіть це не заперечує факт, що він – один із найкращих німецьких футболістів за всю історію.

Ройс – не найталановитіший футболіст світу, але просто неймовірно відчуває гру. Окрім видовищної гри і чудової результативності, Ройса як нікого іншого люблять у Дортмунді.

Впевнений, якщо років через 10-15 у будь-якого фаната «Боруссії» запитають про найкращого гравця команди за всю історію, як мінімум, відсотків 80 назвуть прізвище Марко.

Франк Рібері (2007-2019, «Баварія»)

Рібері – іноземець з найбільшою кількістю матчів за «Баварію», незважаючи на травми в останні роки його кар'єри в Німеччині і один із найкращих іноземців в історії клубу.

Багатьом захисникам Бундесліги тих часів Рібері досі сниться у жахіттях – він просто розвивав суперників нестандартними діями, забивав фантастичні голі і віддавав асисти тоді, коли ніхто цього не чекав.

У 2013-му, коли Рібері виграв із «Баварією» все і провів, ймовірно, свій найкращий сезон в кар'єрі, він повинен був вигравати «Золотий м'яч», але...

Роберт Левандовський (2010-2014, «Боруссія» Дортмунд, 2014-2022, «Баварія»)

Одна з тез, які будуть обговорювати дуже багато років – «Роберт Левандовський – найкращий футболіст в історії Бундесліги».

В зв'язку з еволюцією футболі і новими реаліями німецькі футбольні експерти ставлять поляка навіть вище за легендарного Герда Мюллера. Гол-машина Роберт ще у «Дортмунді» зарекомендував себе як топового бомбардира, в «Баварії» став одним із найкращих футболістів світу і справжньою гол-машиною – 312 голів у 384 матчах німецького чемпіонату.

Та які ще аргументи потрібно? Це ж Роберт Левандовський.

Клаудіо Пісарро (2001-2007, 2012-2015, «Баварія», 2008-2012, 2015-2017, 2018-2020, «Вердер», 2017-2018, «Кельн»)

Легендарний перуанець зарекомендував себе в Німеччині ще наприкінці минулого століття, коли вперше приїхав у Європу, а у ХХІ столітті показав, наскільки є крутим футболістом.

«Вердер» і «Баварія» – головні клуби у кар'єрі Пісарро, про це свідчить майже однакова кількість матчів за обидва клуби (320 проти 327 відповідно). Клаудіо постійно розвивався, адаптувався не лише до гри під керівництвом нових тренерів, а й до нових футбольних реалій – і саме тому став таким успішним у німецькому футболі.

Головний тренер – Юрген Клопп (2001-2008, «Майнц», 2008-2015, «Боруссія» Дортмунд)

Так, Клопп вже багато років асоціюється з «Ліверпулем» і нічим іншим, але його просто неможливо було не поставити у цю збірну.

Причина полягає як в титулах, виграних з «Дортмундом», так і процесом перебудови, який передував цьому успіху. Клопп зробив «Боруссію» командою, матчі якої з умовним «Аугсбургом» дивилися мільйони вболівальників по всьому світу, а все тому, що ця команда дарувала емоцію – найважливіше, що може запропонувати футбол.

Це якраз той випадок, коли кількість титулів не грає настільки важливу роль.

***

Як вам команда і з якими позиціями ви не згодні? Пишіть в коментарях.

Фото: beIN Sports, bundesliga.com, UEFA

chuma4oka
Напевно, найпростіший топ-чемпіонат для подібної збірної. Навіть посперечатись особливо немає де. Хіба що Деде слабуватий на фоні інших. А з тих, кого не вистачає, в голову приходить лише Роббен і з натяжкою Боатенг.
Відповісти
21
Расти Шеклфорд
існує купа фото Налдо без реклами газпрому
Відповісти
15
Andrew Hummer
А як же Роббен?
Відповісти
12
Kostiantyn Stepaniuk
відповів на коментар користувача Andrew Hummer
Роббен є на лаві запасних) Все ж, йому далеко до Ройса в контексті футболістів Бундесліги, як на мене
Відповісти
0
cantona79
де Мірослав Клозе. Чим Піссаро кращий за нього?
Відповісти
9
dima.diwade
відповів на коментар користувача cantona79
Наприклад, тим, що більше відіграв у Бундеслізі та забив там більше голів
Відповісти
4
cantona79
відповів на коментар користувача dima.diwade
а за рівнем гри і здібностями значно гірше, але ж відіграв більше). Легендарний чемпіон світу, топовий гравець в усіх командах де грав, супроти Піссаро, просто смішно.
Відповісти
4
Kostiantyn Stepaniuk
відповів на коментар користувача cantona79
А чим не легендарний Пісарро? Тим, що народився в Перу, а не в Німеччині? 😅
Відповісти
1
ay-ay
Чесно кажучи, ця збірна виглядає так, щоб був склад не тільки з баварців. Бо Роббен і Алаба просто зобов'язані тут бути замість Деде і Ройса, при всій повазі до цих дійсно класних гравців. Ну й замість Налдо я б Лусіо сюди поставив, який не тільки в Баварії пограв, а ще й в найсильнішому в історії Байєрі.
Відповісти
8
TommmmyBoy
причепитись хіба можна до особи тренера, Юпп пасував би більше
Відповісти
5
Ігор87
Якось навіть і причепитися нема до кого. Всі по ділу. Шкода.
Відповісти
4
Vitalii Kacherovskyi
Досить гідний склад вийшов. Єдине, що веселить - це фотка Налдо з газпром на грудях. При тому, що вище була з часів Вердера :))
Відповісти
3
Дмитрий Клименко
Писарро реально легенда
Відповісти
2
Чудове Чудовисько
Замінив би Налдо на Лусіо, він і в захисті грав надійніше, і забив за свої дев'ять сезонів у БЛ теж немало - більше 20 голів.
Відповісти
1
victorio712
відповів на коментар користувача Чудове Чудовисько
Так так так
Відповісти
0
debur
хоть вклад де Брюйне в Бундеслигу не велик, но его бы тоже можно было вспомнить Баллак до 2006 играл в Бундеслиге.
Відповісти
-5
відповів на коментар користувача debur
Де Брюйне, серйозно?)
Відповісти
6

Інші пости блогу