«Мені ніхто жодного разу не говорив, за що голосувати». Беленюк – про політику, НОК та Олімпіаду-2024

Велике інтерв’ю олімпійського чемпіона.

11 листопада, 21:00
1
«Мені ніхто жодного разу не говорив, за що голосувати». Беленюк – про політику, НОК та Олімпіаду-2024

Олімпійський чемпіон і народний депутат Жан Беленюк дав велике інтерв’ю ютуб-каналу «Бомбардир» і розповів про боротьбу за крісло голови НОК, політику та можливе повернення у великий спорт.

Про ставлення африканців до війни в Україні

- Пересічні африканці не впевнений, що всі в курсі, я був в Руанді та ПАР. Моя родина спостерігає за ситуацією в Україні, тому що в неї є конкретний інтерес – я. Якщо підійти до пересічного руандійця, ми зустрічали таких, які співчуття проявляли, коли чули, що ми з України.

Дехто не дуже орієнтується. Вони дивляться телевізор, там ретранслюється ситуація. У Руанді ретранслюється ситуація з того боку, що саме Росія напала на Україну, вони на дипломатичному фронті нас підтримують.

Ми консультувалися з МЗС, нам намагалися пояснити моменти стосовно сприйняття африканцями війни в Україні. Для Африки війна – така історія, яка постійно проходить, десь більш активна фаза, десь менш. 

Росіяни беруть якусь ситуацію, умовно кажучи, а іноді й самі її провокують. Потім її роздувають до всесвітніх масштабів, кажуть: «Там одні расисти, нацисти і все інше». 

Мені здається, це правильний хід, що я туди поїхав. Дякуючи моєму помічнику Андрію. Він побачив публікацію Корнієнка, що ми їдемо у Руанду. Він мені одразу скидає, а через секунду я вже набираю Корнієнка й кажу: «Я повинен там бути».

«Хто переможе на ЧС-2022? Це як гадання на кавовій гущі»

- У свій час вболівав за африканські команди, здається, вони вище 1/4 не піднімались. Німці сильні як завжди, Іспанія колись була така достатньо потужна, Нідерланди. Хто переможе? Це як гадання на кавовій гущі. 

- Ви б ризикнули сказати, що африканці цього року можуть роздати?

- Точно мало шансів. Гіпотетично, можуть дати хто завгодно, просто шансів дійсно мало.

«Після фото зі мною у Скабєєвої пішов кар’єрний ріст»

- Хотів би прокоментувати з приводу історичної Батьківщини. Мені постійно доводиться розповідати про те, що, от я з’їздив в Африку, всі, хто мене зустрічають питають: Ну що, як там Родіна.

Батьківщина – це там, де ти народився. Україна моя Батьківщина.  

- Чому Скабєєва вас так любить?

- Чесно кажучи, не знаю. Такий привід. Ви ж розумієте, що них там є певна політика, наративи з приводу того, що відбувається в нашій країні. Питання етнічної приналежності для них стало приводом для розмов.

- У вас колись дуже запитували за те, що вона виклала фото з вами. Ви сказали, що не знали, хто це.

- Вона тоді взагалі не була Скабєєвою у нашому розумінні наразі. Після цієї фотки пішов її кар’єрний ріст.

Вона була рядовим коментатором, який ходив по олімпійському містечку і запитував, як ви виступили.

Я вийшов після змагань, там було багато журналістів, дав пресконференцію. Вона попросила фото зробити.

- Ви ж мікрофон бачили «Росія»?

- От не бачив, вона цією стороною його розвернула, не бачив. Взагалі я був у розпачі від того, що за 30 хвилин до цього я програв найважливіший матч свого життя (Беленюк поступився у фіналі ОІ-2016 - прим.).

Мені точно було не до неї, не до тих журналістів. Вона скористалася цією ситуацією. Я не бачу в цьому нічого такого.

Якби не пішла цією стежкою, фотографія могла б залишитись невідомо де. Так склалося, що людина після цього стала Скабєєвою. Їй є що розповідати.

Колись вона фотографувалася з Жаном Беленюком і у неї є ця світлина.

«Мені не дуже сподобалось, яким чином проводили зміни до Закону «Про фізічну культуру і спорт» – я не хотів у цьому брати у цьому участь»

- Чи не боявся забруднитися, як багато хто у Верховній Раді?

- Ні, напевно, не боявся. По-перше, я досить конкретно контактую з іншою стороною – зі спортсменами, звичайними людьми, не боюся виходити на вулицю, не їжджу на мерседесах по вулиці.

- У метро чи маршрутку заходите?

- Можу зайти взагалі без питань, не користуюсь, тому що у мене є машина, але є і самокат – у Раду взагалі постійно їжджу на ньому. Контакт з людьми – це моя історія. Я серед людей почуваюся достатньо комфортно. 

- Ніхто з народних депутатів не в матеріалі по всіх законопроєктах, які проходять за день.

- Вони можуть знати назви, можуть орієнтуватися приблизно. У мене є помічник, який займається аналізом і дає суху вижимку, тому що це нереально проаналізувати.

- Ви б голосували за зміни до Закону «Про фізичну культуру і спорт», якби були присутні?

- Якщо подивитись на інші голосування, то в цей же день людина може бути присутня, потім же відсутня – просто карточка виймається.

Мені не дуже сподобалось, яким чином проводили цей законопроєкт. Я не знаю, хто його тягнув.

Я точно не хотів брати в цьому участь. Були запропоновані якісь групи для доопрацювання, нам пообіцяли, що буде голосуватись лише перше читання, і якось воно проголосувалося все одразу і за один день.

Точно в такому я участі брати не хотів, як і моя колега Ольга Саладуха, яка теж не голосувала.

Законопроєкти спортивної сфери, нашого комітету, підтримуються одноголосно як правило. Сфера спорту, що там. Спорт треба підтримувати – голосуємо, а що, це вже інша історія.

Бувають комітети, бюджетний, економічний, антикорупційний, де багато людей починають дуже чітко аналізувати, тому що це дуже важливо.

Що стосується спорту, то всі сприймають, що тут нічого подібного бути не може.

- Чому вам не сподобалась ця історія? Що дуже швидко, наскоком все робилось?

- Так, я не полюбляю, коли це робиться наскоком, тим паче, коли говорять, що буде одна процедура, а потім ведуть зовсім по іншій процедурі.

Я цього не розумію і вбачаю в цьому певні ризики.

- А ви розумієте, хто за цим стоїть?

- Я не знаю, хто це пропрацьовував, можна зайти на сайт ВР і подивитись, хто був ініціатором.

Знаю, що там є 5 клубів, по суті, зі ЗМІ. Моя команда, коли ми проаналізували всі вхідні, то зрозуміли, що брати участь у цьому не будемо.

Мені ніхто жодного разу ніхто не говорив за що голосувати.

«НОК - це мертва організація»

- Я б ставив акцент на масовому спорті. Тільки що повернувся з ПАР і був шокований кількістю людей різного віку, які там займаються спортом. Спорт повинен бути модним.

Люди повинні розуміти, що це здоров’я і ним необхідно займатися. Зараз тенденція позитивна, я бачу, що люди, які досягають чогось у своєму житті, вони прогресивні і розуміють, наскільки важливо займатися своїм здоров’ям, у тому числі спортом.

Проаналізувавши ситуацію, дійшов висновку, що НОК – по суті, на жаль, мертва організація. Там нічого не відбувається. У нас є президент НОК, і все.

Наше бачення – це перезавантаження підходу НОК. За 17 років було скасовано посаду генерального секретаря, першого віцепрезидента, тобто люди займають ці посади, яка в них функція і роль – нікому невідомо.

- Який бюджет у НОК?

- Знаю, що минулого року держава виділила десь 24 млн гривень. Там основна задача – залучення міжнародних спонсорів, питання аудиту, перевірки надходжень.

У нас є фонд підтримки українських спортсменів, який очолює Бубка. З перших днів війни він займається фінансуванням різних проєктів і безпосередньо участі спортсменів у змаганнях, зборах. До мене звертаються спортсмени, федерації з запитом, чому комусь ці гроші дають, а іншим не дають.

Я розумію, що це не повинно залежати від лояльності, тому що задача НОК - розвивати весь спорт, а не тільки підтримувати тих спортсменів, які лояльні до тебе або тобі подобаються. Коли ти менеджер і займаєшся розвитком сфери, то тут повинні бути чіткі критерії – результативність, доцільність.

Ось ця несправедливість дуже сильно відчувається спортсменом – цей підхід однозначно треба змінювати. 

- Що ви можете дати олімпійському руху в Україні?

- Зі мною зайдуть конкретні менеджери з конкретних напрямків, у тому числі і з залучення міжнародних донорів, міжнародної підтримки. Питання не в тому, хто які позиції буде після війни займати.

Ми всі поважаємо наших військових, ми їх цінуємо, тільки через їхню відданість нашій державі ми маємо змогу тут гуляти і спілкуватися.

У будь-якому випадку спорт буде жити і після війни, він живе і під час. Залучені кошти безпосередньо повинні йти на розвиток сфери. Головним критерієм не повинно бути те, наскільки там людина лояльна до мене чи до когось іншого.

Треба сприймати критику як належний фактор твоєї роботи, всі ми неідеальні і можемо помилятися. Зараз ми боремося за нашу незалежність і можливість озвучувати нашу точку зору.

Не треба на цьому питанні вбивати оцю гідність, за яку ми боремось, і робити зі спортсменів просто сіру масу, яка не має права сказати навіть слова, тому що вона отримує від когось фінансування. Це пережитки совєтчини.

«Я готовий до розмови з Бубкою»

- Ви сказали, що після перемоги треба буде розібратися з Бубкою. Була така заява з приводу його позиції. У вас була з ним якась розмова після цього?

- Ні. Хоча я готовий до розмови. Мені деякі наші спільні знайомі говорили, що можуть нам цю розмову організувати. Мені нічого боятися.

Я просто як громадянин цієї держави був у шоці після того, що ми 8 днів чекали певної реакції від голови НОК. Вважаю, що це неправильно. Коли тільки вже під тиском спортивної громадськості, яка набрала його та сказала: «Ми все можемо зрозуміти. Але зараз вбивають українців, у тому числі спортсменів. І хоча б якусь заяву, кілька слів у підтримку. Де ви, що ви, щоб зрозуміти, яка ситуація, що нам робити».

Тому що багато спортсменів було на зборах. Хоча б якась комунікація повинна була відбуватися. І він записав це звернення, де назвав війну бідою. Я не знаю, як це коментувати. Мені складно, чесно.

- Він багато років керує НОК, сприймав це як маленьку квартиру, якою керує. І він вирішує, куди гроші, але ніхто не знає, скільки. Правильно?

- Не знаю, як він сприймав. Можу лише сказати, що сам бачив, з чим зіткнувся. Я депутатський запит направив, мені не дали. Бувають різноманітні відписки, переорієнтування на МОК. Хоча я не можу зрозуміти, що тут приховувати.

Якщо ти отримуєш міжнародні гроші, ти розподіляєш під час війни ці кошти між спортсменами на їхні потреби.

Про що тут можна казати? Просто дав тій федерації на такі потреби, тому спортсмену на такі збори. Ось і все. Тут дуже проста історія. Але чомусь замовчують про це все. Не знаю, чому.

Ми просто прийшли до певного моменту. Війна стала каталізатором подібних змін, коли всі ці історії сприймаються не так, що закривають очі на якісь там заяви, підписання якихось там листів зі зверненням до міжнародної громадськості.

І ставлять резонні питання, а не замовчують. Впевнений, з плином часу цих людей буде лише більше. І громадянське суспільство набиратиме силу.

- Три речі, які ви зміните після того, якщо станете головою НОК?

- Ми повернемо позицію генерального секретаря. 

- Що це дасть?

- Не може бути, щоб людина одноосібно… Ви знаєте, як зараз відбувається засідання НОК? З 2019 року вони постійно проходять у зумі, у приміщенні НОК взагалі нічого не відбувається вже достатньо давно.

Піднімається листочок «Порядок денний», і всі голосують, не особливо звертаючи увагу, що там написано. Це називається певного роду узурпація.

Ніхто не має права нічого сказати у розріз програми партії. Ось це точно не наша історія.

Зі мною йдуть люди, яких я поважаю, які чогось досягли у своєму житті, за що їх поважають і на них орієнтуються, у тому числі і спортсмени. Я впевнений, що саме ці люди не дадуть такої узурпації у тому числі і мені.

Далі - робота за напрямками віцепрезидентів. Кожен повинен обрати собі сферу, наприклад, регіональний НОК, відбудова спортивної інфраструктури.

Зараз багато заяв від МОК і безпосередньо від різних федерацій про те, що вони будуть брати участь у відновленні спортивної інфраструктури нашої країни по завершенню війни. Це буде дуже суттєвий напрямок, яким теж треба займатися.  Залучення міжнародної підтримки для розвитку олімпійського руху в середині країни.

Кожен повинен не просто мати статус «Я віцепрезидент НОК» - і що? А з безспосередньою зоною відповідальності. Дуже важливий і суттєвий момент з приводу чіткої позиції НОК, його президента на міжнародній арені з приводу санкцій по відношенню до атлетів країни-агресорки.

- Недостатньо? Зараз пропрацьовують цю історію.

- Я не знаю, як вони пропрацьовують, тому що ніхто нічого не звітує. Головна проблема – комунікація. Ніхто нічого не говорить, що зроблено, свої плани, візію. Це суттєвий момент зараз. 

З приводу залучення спонсорів усередині країни повинна бути звітність, прозоре розуміння, куди розприділяються кошти, які приватні особи дають на розвиток спорту.

Вони повинні бути зрозумілі для кожного з них, мало кому хочеться себе відчувати наївним хлопчиком, якого просто доять. Коли буде комунікація у цьому плані, думаю, і внутрішніх спонсорів можна долучити, і достатньо швидко.

«Коли ти програєш ОІ, у тебе є шанс відігратися, а коли ти програєш війну – ні»

- Прибрав усі фото з інстаграму і залишив тільки 4. Перше фото з публікацією про те, що я думав після Олімпіади, що це найвизначніша перемога у моєму житті.

Після 24 лютого я зрозумів, що це не так. Зараз усіх українців об’єднує саме перемога над РФ, це набагато важливіше.

Коли ти програєш ОІ, я мав такий досвід у 2016 році, у тебе є шанс відігратися, а коли ти програєш війну – шансу відігратися немає.

Часто кажуть, що після першої війни буде друга, що вони прийдуть знову.

Ми ж не зможемо повернути життя наших бійців. Це про смерть, про те, що багато людей, які стали жертвами цієї агресії, їх просто не повернути. Хлопця, з яким ми тренувалися в дитинстві, 11 років він займався боротьбою, і 25 жовтня він, на жаль, загинув – все. Якби він програв Олімпіаду, то міг би підготуватися, а зараз його вже немає. 

- Якою ви бачите Україну після перемоги?

- Однозначно бачу, що вона буде іншою. Вона вже змінюється, і це достатньо добре видно. Проблеми будуть завжди, просто треба адекватно реагувати на це.

Я по життю взагалі оптиміст і впевнений, що все буде добре. Зараз ми платимо дуже високу ціну за нашу свободу.

- Спортивні змагання під час такого часу потрібні?

- У нас понад 120 спортсменів, які у свій час представляли національні збірні, загинули на війні.

Спортивний фронт і ось цей майданчик для комунікації – його однозначно треба використовувати.

Спортсмени повинні займати саме громадянську позицію і доносити після своїх виступів інформацію про те, що відбувається в їхній країні: «Я переміг, дякую за ваші привітання, але я хочу наголосити, що зараз в Україні йде війна, ми щодня воюємо за нашу свободу, за можливість бути українцями і далі жити».

Це треба використовувати, і багато спортсменів це роблять.

- Вас розчарувало, коли Ломаченко після бою сказав «Всем мир», але не сказав нічого про Україну?

- Чесно кажучи, не дуже його розумію. Не знаю, що коментувати. Я не дивився його бій. 

Його риторика з певними публікаціями, що він у був теробороні – логіки там знайти я не зміг.

«Гучні заяви Гутцайта виглядають дуже нескромно»

- Як ви сприйняли слова чинного міністра спорту Вадима Гутцайта, який сказав, що він за 2 роки своєї роботи зробив більше, ніж за попередні 30?

- Як це коментувати? Треба ж якась аргументація. Людина дала якісь аргументи чи просто сказала? Я ж теж можу розповісти, що зробив стільки, що до цього ніхто не робив.

А що тоді було? Як ми жили 30 років? Як ми їздили на ОІ, виборювали медалі, будували інфраструктуру?

Такі гучні заяви дуже нескромно виглядають, тому що до цього люди працювали, щось робили, результати якісь показували.

У Вадима Гутцайта є певний бекграунд до роботи міністром, він же очолював і департамент КМДА, працював на олімпійській базі директором. Ми добре знаємо, що і як він робив.

- Добре чи погано?

- Я не хочу коментувати це.

«Зеленському спорт цікавий глобально завжди»

- Йому цікавий спорт глобально завжди. Він сам активно займається спортом. 

Єдине, що зараз перед нашою країною стоять такі виклики, це, напевно, виправдано, що трохи не до спорту. 

У нас останні 2 роки були рекордні бюджети на розвиток спортивної сфери, понад 7 млрд на рік. Розумієте, що без благословіння президента подібні історії не бувають. 

Якщо людина розуміє, що це потрібно, якщо людина вболіває за спортсменів, за спорт. 

Зеленський виставляв усіх наших олімпійців, які завойовували медалі, у себе на сторінці, у нього ж мільйони фоловерів. Він в темі. Це залишає такі оптимістичні відчуття з приводу того, що спорт не закинутий якось в шухляду, а точно в порядку денному в українській політиці.

«Не можу тренуватися, щоб, як моя мама каже, тобою вибивали килим»

- Я звик вирішувати проблеми в міру їх надходження. Наразі у нас багато викликів і без Олімпіади.

До ОІ ще 2 роки, якщо, умовно кажучи, будуть усі необхідні умови і команді я буду необхідний... Я розумію, що тренери, які готують нашу збірну, я бачу по їхньому настрою, що роблять ставку на мене. 

Я ще цього не знаю, але бачу, аналізуючи їх розмови, підхід, що вони хочуть, щоб я продовжив.

- Зараз є мрія знову виграти олімпійське золото?

- Спочатку я приїхав і хотів просто відпочити, потім я почав тренуватися трошки для себе, потім почав боротися зі спортсменами. 

Ця необхідність у конкуренції, боротьбі, якщо ти тренуєшся, то повинен вигравати, я так для себе розумію. 

Я не можу тренуватися, щоб, як моя мама каже, тобою вибивали килим. Треба тренуватися так, щоб ти був конкурентноздатний. У процесі тренування я вже відчуваю цю конкуренцію і я запалююсь.

Наприклад, я пропустив якийсь прийом, інший думає: «Блін, я ж уже все довів», а я думаю: «Як я міг це зробити, треба відпрацювати, щоб такого не було у майбутньому».

У процесі це є, але я розумію, що мені вже буде 33. Подивимось, життя покаже. 

Зараз головне завдання - щоб спортсмени мали змогу тренуватися в належних умовах, війна закінчилася нашою перемогою, тоді вже буде час на роздуми з приводу Олімпіади та іншого.

- Ви коли заговорили про тренування, то у вас загорілися очі, а коли про депутатство, то якось все обережно. Бачив відео, що ви там засинали.

- Я приїхав з ЧС у 2019 році і мені рекомендували не йти на засідання, але я перші дні депутатства максимально відповідальний, і мене просто вирубило на засіданні. Це інша специфіка, до якої треба теж бути готовим.

Відео:

Програма Беленюка-кандидата на вибори голови НОК: аудит, арбітражний суд, повернення посади генсекретаря

Беленюк чи Гутцайт? Букмекери назвали коефіцієнти на фаворита президентських виборів в НОК

Кінець епохи Бубки. Що з виборами нового очільника НОК України

Фото: Жан Беленюк / Facebook, Volodymyr Tarasov/Ukrinform/Keystone Press Agency/Globallookpress.com

Інші пости блогу