Tribuna/Бокс/Блоги/Просто про спорт!/«Ми з Васею та Анатолієм Миколайовичем не спілкуємось». Гвоздик – про повернення, Ломаченка та росіян у боксі

«Ми з Васею та Анатолієм Миколайовичем не спілкуємось». Гвоздик – про повернення, Ломаченка та росіян у боксі

Відверте інтерв’ю українського боксера.

8 листопада 2022, 08:45
12
«Ми з Васею та Анатолієм Миколайовичем не спілкуємось». Гвоздик – про повернення, Ломаченка та росіян у боксі

Колишній чемпіон світу у напівважкій вазі Олександр Гвоздик в інтерв’ю ютуб-каналу «Тайк Майсон» розповів про повернення в бокс, спілкування з Ломаченком та росіян у боксі.

«У спарингах з Канело я жодного разу не відчував, що мене побили»

Коли Канело тобі запропонував піти у свій табір, у якому ти був стані, коли власне прийшла ця пропозиція чи довго ти вагався, чи не вагався взагалі?

– Ні, я не вагався, тому що це сталося якраз через тиждень після того як почалася війна, мені зателефонував відомий боксерський блогер та каже зачекай хвилинку і дає слухавку Канело особисто, це був відеодзвінок, то він особисто запросив, каже: «Приходь, допоможеш мені готуватися до Бівола», а я кажу: «Та я не в формі», а він каже: «А ми тут будемо не відносини виясняти, а працювати, вчитися чомусь новому». Я погодився і пішов до нього в табір.

І ти на той момент готувався і був в нормальній формі?

– Ні, я не був у формі зовсім, не спарингував може рік. Просто підтримую форму завжди, бігаю, роблю якісь вправи з вагою, велосипед, але з боксерської точки зору я не був готовий зовсім.

Канело – один з найбільш видатних боксерів сучасності. Те, що вирізняє великих людей – у них є якісь дуже тонкі моменти, які їх вирізняють, якісь забобони. Ти помітив щось таке в мексиканця?

– Чесно кажучи ні, я знаю, що багато людей каже багато недобрих речей про нього, але я нічого цього не помітив, все дуже чемно, вони відносилися до мене з великою повагою, я дуже задоволений, саме тому я вболівав за нього в бою проти Бівола.

Це були суто професійні стосунки чи ти міг з ним нормально побалакати по-дружньому поза табором?

– Я б сказав, що це були суто професійні відносини, я відчував, що вони добре до мене ставляться, але ми не заходили далі, ніж якісь суто професійні відносини, працювали, казали одне одному – привіт, бувай.

А потому як ти спарингував, що ти бачиш у поєдинках Канело – він для тебе №1 у Р4Р чи хтось інший стоїть у твоєму власному рейтингу?

– Це важко визначити, тому що я не спарингував з іншими. Він мене вразив своїм вмінням захищатися дуже добре, якось пом’якшувати удари, які він пропускає, в нього є цей інстинкт.

Сказати, що він №1 Р4Р – важко, тому що є багато інших добрих боксерів.

Якби я поспарингував з ними, то, можливо, дав би тобі цю відповідь, але так не можу.

Так, мені подобається, він 100% один з трьох, хто в P4P – це 100%.

Канело може бути конкурентним у напівважкій вазі, тобто бій з Біволом показав, що реально шанси є і сенс на реванш є? Чи показав те, що краще не йти вище?

– Мені здається, що він вже не так мотивований, як раніше. Якщо взяти Канело зі 100% мотивацією, то він дуже конкурентоспроможний у цій вазі, навіть проти таких монстрів як Бетербієв, ми бачили бій проти Бівола, але, на мою думку, це не був 100% Канело.

Він може бути конкурентоспроможним у цій вазі. Якщо захоче, звичайно.

Як ти себе відчував у спарингах з Канело?

– Я тобі на 100% скажу, що я не був мішком для биття, спочатку було важче, але ми й не починали з довгих спарингів, це було 3-4 раунди, потім почали збільшувати. Усі дні я жодного разу не відчував, що мене побили. Такої задачі у нього не було.

Всього у Канело було 4 спаринг-партнери. Мені здається, що мені прилітало менше за усіх.

Про спаринги з Хільберто Раміресом

– У 2015 році ми спарингували, але це було декілька разів, 2 чи 3, я не пам’ятаю. У мене непогано виходить працювати проти шульги.

Мені було зручно з ним працювати, він цікавий боксер, великий, дуже багато працює по корпусу, що не дуже притаманно високим бійцям. 

Поясами у твоєму дивізіоні володіють росіяни. Якщо не брати до уваги Зурдо, є боксер, який може здолати Бівола і Бетербієва?

– Якщо не говоримо про Зурдо… Чесно кажучи, я не знаю. Може, це буду я?

«Намагаюся почати співпрацю з Едді Рейносо»

– Тренуюся, постійно готуюся. Мене годують сніданками, «завтраками». Нічого не підтверджено. Готувався спочатку на вересень, потім на жовтень, потім на листопад.

І зараз не знаю, на який місяць готуватися. Може, це станеться наступного року. Перебуваю в бойовій готовності. Ніякої конкретики поки немає. Усі чутки, які були, не підтвердилися.

Тобі морально не складно постійно бути в стані, коли ти готовий, готовий, готовий, а поки немає нічого?

– Складно. Мені подобається тренуватися. Я не починав тренування на 100%, тому що розумію – ні до чого доброго це не призведе.

Я повинен почати табір за два місяці, і тоді вже виходити на свій пік. Зараз я десь біля піку, але не виходжу, бо в цьому немає сенсу.

Так, є такий момент, що це вже втомлює морально. Бо не можу нікуди полетіти відпочити, чимось іншим зайнятися.

Тобто постійно перебуваю в режимі, але при цьому не тренуюсь на 100% та просто чекаю якусь дату. Так, це трохи дратує.

Відчував у спарингах з Канело, що вже от свербить, руки чешуться й самому вийти?

– Саме тоді я й відчув, тому що відчув, що ще можу. Добре почувався у спарингах. Бачив, що мене поважають за мою роботу насамперед, не за якісь минулі досягнення. Тому й вирішив повернутися.

Ти ж ставиш мету й повернути титул? Заради цього все це повернення?

– Звичайно. Але розумію реалії цього, не готовий одразу боксувати, скажімо, з Бетербієвим.

Тому що якщо ми кажемо, що хочу боксувати просто за чек - так, дайте мені Бетербієва, я вийду та програю в перших трьох раундах, покладу собі гроші в кишеню та піду.

Ні, я так не хочу. Хочу спочатку провести бій з якимось мішком, відчути, як це бути в ринзі. Бо бути в спарингу та боксувати реальний бій – зовсім різні речі.

Скільки боїв треба провести, щоб вийти на чемпіонський?

– Важко сказати. Треба подивитися, як відчуватиму себе в першому поєдинку. Може, його буде достатньо.

По-перше, мені вже 35 років, не так багато часу лишилося. Але я б хотів провести хоча б один бій, щоб зрозуміти. Так, може, після цього можна виходити на топову опозицію.

Тому що спарингую я з топовими хлопцями та не відчуваю дискомфорт.

Якби міг обрати суперника на чемпіонський бій, хто був би зручнішим? Бетербієв? Бівол?

– Вважаю Бетербієва номером 1 у напівважкій вазі. Щоб з ним боксувати - це повинен бути бій твого життя. Ти повинен бути готовим на 100%. Я б спробував спочатку з Біволом, а потім можна боксувати з Бетербієвим.

В очній битві Бівола з Бетербієвим віддав би перевагу другому?

– Думаю, так.

Можеш підтвердити, що Клімас не займатиметься твоїми справами надалі? Чи є інформація, хто це буде?

– Намагаюся почати співпрацю з Едді Рейносо. Але, як вже казав, ніякої конкретики немає. Тому що немає ні боїв, нічого.

А Рейносо проявляє до тебе інтерес?

– Коли я був на спарингах, він цей інтерес і проявив. Він мені запропонував це. Я вирішив, що це непогана ідея.

Це твій мексиканський місток до нього через Канело та Раміреса?

– І двічі проти Бівола.

«Почав відчувати, що приношу дискомфорт у команду Ломаченка»

Гіпотетично: ти б хотів пройти повний табір з Анатолієм Ломаченком?

– Гіпотетично, ні. Можливо, колись так, але зараз вже ні.

Це щось особисте чи професійне?

– Мені здається, більше особисте. Ми з Васею та Анатолієм Миколайовичем не спілкуємось.

Яка найбільша сторона тренера Анатолія Ломаченка? Він класно ганяє по фізиці, добре прораховує всі варіанти по ходу бою чи він просто класний психолог?

– Мені здається, усі ці сторони сильні у його випадку. Він добрий психолог, дуже добре знає усі фізіологічні етапи підготовки, він розуміє бокс.

Папаченко найсильніший тренер під керівництвом якого ти працював чи все ж таки ти б назвав Тедді Атласа?

– Мабуть, звичайно, це Ломаченко. Але я під його керівництвом ніколи не працював, він допомагав, давав поради.

На ОІ був у моєму кутку, вся збірна працювала під його керівництвом. Кожен з нас мав своїх тренерів, але Анатолій Миколайович складав весь план роботи. Він мені допомагав багато, але моїм тренером ніколи не був.

Перед Олімпіадою у нас була команда з шести осіб: Вася, Берінчик, я, Хитров, Усик та Рома Капітоненко. Ми тренувалися окремо, Шелестюк і Буценко – окремо.

Сосновський був головним тренером, але більше як організатор і менеджер команди, тому що сказати, що він проводив тренування, можливо, одне за всю історію, що я був у збірній.

Він завжди був присутній, але всю роботу виконували його помічники.

Коли з Ломаченком перетинаєтесь на спільному заході, ви з ним хоча б вітаєтесь?

– Так, ми привіталися (на благодійному заході Усика - прим.). Ніяких проблем і ворожої атмосфери немає, просто в якусь мить я почав відчувати, що приношу дискомфорт у їхню команду, потім мені було це майже прямим текстом сказано.

Я просто вирішив, що, напевно, у цих стосунків строк придатності вже сплив – ніяких проблем немає.

Це трапилось ще декілька років тому. Я відчуваю повагу до цієї сім’ї, тому що я дуже багато почерпнув для себе, будучи поряд з ними, але навіщо я буду комусь доставляти дискомфорт.

Останнього разу, коли я бачив Ломаченка, у нього починався табір проти Коммі, мені це майже прямим текстом було сказано, я відповів: «Добре, до побачення». Ніяких проблем немає.

Які причини? У мене своє бачення ситуації, а яке воно у Василя, то ти краще запитай у нього.

Тобто ніякого жорсткого зіткнення чи сварки не було?

– Ні, ні. Такого не було і немає.

Як тобі останній бій Ломаченка проти Ортіса? Як ти вважаєш, Вася вже не той, чи це після річного простою нормально, що він не дуже переконливо здолав суперника?

– Тут є така комбінація, чому так сталося. По-перше, це простій. По-друге, треба визнати, що, напевно, Василь вже не на своєму піку, але він досі десь близько біля нього.

Ломаченко – дуже висококласний боксер, дуже досвідчений, знає, що робити, коли вже не стільки топлива є у паливному баку. Не треба списувати з рахунків його суперника.

Я не можу сказати, що це топовий суперник, але є один момент, що він спарингував з Василем.

Мені здається, що багато боксерів програють Ломаченку ще до бою або в перших раундах, коли Вася починає їх крутити, робити всі кути – вони просто не знають, що робити.

Одна справа бачити це по відео, а зовсім інша, коли ти відчув у ринзі проти нього.

Цей хлопець це відчував і був до цього готовий і технічно, і морально. Це теж фактор, чому бій виявився близьким.

Ломаченко буде фаворитом бою проти Хейні?

– Це 50 на 50. Знаю, що зараз всі після його останнього бою кажуть, що він андердог, тому що Хейні молодий і в розквіті сил, але я б не списував Василя з рахунків.

До цього бою він буде готовий ще краще, буде мотивований ще краще, тому що на кону буде його мрія.

Так, Хейні більший, але на останньому зважуванні перед боєм з Камбососом його обличчя виглядало не дуже добре.

Мені здається, що він має деякі проблеми і з вагою, це також може вплинути. Для мене це 50 на 50. Василь старіє, можливо, не на піку, але досі у хорошій формі, а Хейні дуже важко робить вагу.

«Усик може вдарити дуже сильно»

Чи можна таким ударом Усика звалити Вайлдера чи Ф’юрі?

– Подивіться на Белью, на його рекорд, скільки там нокаутів (в Усика 13 нокаутів - прим.).

Саша може вдарити дуже сильно. Він ніколи не робить ставку на це (на нокаут - прим.), це не його спосіб перемагати.

Він більше технічний і показує ігровий бокс. Якщо він встане, впреться, то може дуже добре вдарити.

Щоб нокаутувати суперника, навіть такого як Ф’юрі та Вайлдер, не так важливо бити сильно, а більш важливо бити несподівано.

Вайлдер чи Ф’юрі – хто б Усику був більш зручним?

– Це важке питання. Вайлдер не дуже класичний боксер, якоїсь техніки немає, його потужний удар, який викидає несподівано, може бути дуже небезпечний.

Ф’юрі, мабуть, не має такої артилерії, як Вайлдер, але він великий і також може завдати багато проблем, завдяки розміру та стилю.

Мені здається, що ці 2 поєдинки дуже небезпечні для Олександра.

Усик каже, що Ф’юрі його боїться. Ф’юрі боїться його чи ні?

– Я не думаю, що він боїться. Можливо, у нього є якісь проблеми і тому він неготовий дати бій Сашку відразу. Тому він йде цим шляхом, боксуючи проти незрозумілого Джошуа.

– Другий бій проти Джошуа і 9-й раунд, тобі в цей момент десь стало лячно за Сашка?

– Ні, тому що я не побачив якоїсь такої сильної проблеми. Пропустив удар, буває. Але я не бачив, щоб Усик був у поганому стані.

Він почав відступати, Джошуа побіг вперед, але нічого такого екстраординарного я не побачив, щоби почати хвилюватися.

На наступний раунд він відновився і почав забирати. Якась нервовість була, але сказати, що я дуже хвилювався, то ні.

Про російських боксерів, які підтримують війну

Деякі російські боксери буквально публічно підтримали війну і Путіна в його агресії проти українців. Вони щиро переконані в тому, що роблять правильно? Чи їх просто купили?

– Думаю, що це і перше, і друге. Якщо говорити про те, чи вони вірять в це – думаю, так. У Росії пропаганда працює понад 20 років, мені здається, що вони щиро в це вірять.

Вони зараз займають якісь посади, напевно, у них добра зарплатня і вони просто не готові від цього відмовитись. Мені так здається.

Існує стереотип, що боксер пропускає в голову і він, м’яко кажучи, не дуже розумна людина. Тобі не здається, що такі хлопці підтверджують, що цей стереотип має право на життя?

– Я не думаю, що це пов’язано з боксом, це особисте і залежить від типу людини і оточення, в якому він живе.

Якщо це станеться, то я ні на каплю не засмучусь. У мене немає ніяких симпатій до цього.

Хоч і кажуть, що спорт поза політикою, але це ж неправда. Це може бути тільки для спортсменів та навіть для них, мабуть, ні.

Спорт – це потужний інструмент політичного впливу, тому логічно, що люди так роблять.

Можна й спортсменів зрозуміти, які готувалися, нічого не підтримують, не цікавляться політикою, але це не той випадок.

Щоб ти гіпотетично для себе обрав, щоб Бетербієва не відсторонили, але ти в очній битві забрав у нього пояси чи щоб його просто відсторонили від боксу?

– Було б цікавіше особисто забрати у нього пояси. Це було б цікавіше безпосередньо для мене.

«Через війну втратив багато грошей»

Рахував свої збитки через війну?

– Скажу так, багато грошей.

Понад 100 тисяч доларів?

– Так, набагато.

Яке ставлення в США до українців?

– Місцеві, коли ти кажеш, що ти з України, опускають очі і починають співчувати. Життя продовжується, всі продовжують жити тут.

Якими джерелами інформації ти користуєшся, щоб дізнатися, що відбувається в Україні?

– Моє джерело інформації – моя дружина. Я ніяких джерел не дивлюсь, коли все почалося, я тиждень зранку до вечора дивився телевізор.

Потім вирішив, що це не дуже прикольно, бо можна так і з глузду з’їхати. Дружина повідомляє всю інформацію, це якісь телеграм-канали. Моє джерело – це мої друзі і дружина, - сказав Гвоздик.

Фото: інстаграм Олександра Гвоздика

Інші пости блогу

Всі пости