«Полісся» Буткевича дебютувало в УПЛ: він колишній міліціонер та глава служби безпеки Тимошенко, який створив мережу «АТБ»
Мільярдер, який цікавиться багатьма видами спорту.
В історії українського футболу лише три області ніколи не мали представництва в еліті національного чемпіонату – Херсонщина, Черкащина та Житомирщина. З наступного сезону таких залишиться лише дві.
Сьогодні житомирське «Полісся» офіційно дебютувало в УПЛ матчем з «Вересом». А це абсолютно нова сторінка в літописі клубу, який заснували ще в 1959 році, але який ніколи не грав на вищому рівні, натомість навіть припиняв існування на десятиліття.
Насправді, нинішній успіх «Полісся» – це все одна історія відродження, яке у 2016 році започаткувала міська влада Житомира, а прихід потужного спонсора у 2021 році вивів процес на категорично інший рівень.
Так, у нинішнього успіху житомирського клубу є одна конкретна причина. Її звати Геннадій Буткевич. Мільярдер зі списку Forbes за два роки на чолі «Полісся» збільшив його бюджет в десятки разів, уже добився історичного тріумфу, хоча каже, що ще навіть не починав серйозно вкладатись у футбол.
В переліку футбольних власників зʼявився ще один потужний гравець, і Tribuna.com знайомить із ним ближче.
Буткевич мріяв стати міліціонером. І став – доріс до керівника відділу боротьби з оргзлочинністю
Геннадію Буткевичу 64. Він родом з Кривого Рогу – з того ж району, звідки сімʼя президента України Володимира Зеленського. Але виростав і навчався хлопець уже в Дніпрі, де закінчив школу та Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут. Правда, за спеціальністю йому так і не судилось попрацювати.
З дитинства Геннадій мріяв про роботу в міліції.
«У мене така мрія була навіяна братами Вайнерами (радянські письменники, які писали в жанрі детектив, а їхня книга «Ера милосердя» стала основою для сценарію фільму «Місце зустрічі змінити не можна», – Tribuna.com).
Після армії зайшов до начальника УВС [Дніпра], розповів про себе. Сказав, чим хочу та мрію займатися. Він каже: «Ти йди поки влаштовуйся на [тимчасову] роботу». Тоді перевіряли дуже довго. Дев'ять місяців була перевірка. Вони мене вивчили і запросили. Я довгий час із економічними злочинами працював», – розповідав Буткевич.
Попри відсутність профільної освіти, карʼєра в міліції у майбутнього мільярдера вдалась. За його словами, допомогли загострене почуття справедливості та вуличне виховання спільно зі заняттями боксом. Наприклад, в ось таких ситуаціях:
«Повертаюся якось увечері [з роботи], черговий по рації каже: «Ти де?» – «Я там і там». Каже: «Заїдь на сімейне. Там щось не дуже добре, а дільничний зовсім в іншому місці». Довелося заїхати.
Підходжу до дверей, дзвоню. Відчиняє мужик 1,9–1,95 метра росту. У трусах, з сокирою. Дружина в крові. Каже: «Ну шо, мусор, заходь. Зараз я тобі розповім, як треба поводитися в моєму будинку». А я без зброї. Треба було якось виходити зі становища.
Трішки допомогли вулиця та спорт. Відводжу погляд на дружину, ніби до неї звертаюсь, він повертає голову, раптовий удар у пах... Після цього він спокійно поїхав у райвідділ».
Геннадій пропрацював у органах до середини 90-х – в різних відділах. За часів СРСР це карний розшук та боротьба з розкраданням соціалістичної власності. Після розвалу Союзу – боротьба з організованою злочинністю, відділ якої згодом навіть очолив.
Але вже до середини 90-х чоловік покинув міліцію, отримавши значно привабливішу пропозицію.
Буткевич працював з Юлією Тимошенко. Для її фірми він створив службу безпеки, яку сам очолив
Закінчити з міліцейською роботою, за словами Геннадія, його підштовхнула його чесність. Він каже, що принципово не брав хабарів.
«Це стало причиною того, що я пішов з міліції трохи раніше. Була пропозиція по зарплаті, від якої було неможливо відмовитися. Це 4 тисячи доларів на місяць.
Запропонувала Юлія Володимирівна. Вона тоді разом із Пінчуком працювала. Я обом надавав послуги з безпеки», – розповідав бізнесмен.
Згодом шляхи Пінчука та Тимошенко розійшлись, і Геннадій залишився працювати з Юлією в її компанії «Єдині енергетичні системи України», що займалась, зокрема, імпортом природного газу.
Для фірми Геннадій створив з нуля службу безпеки, залучивши колишніх правоохоронців з міліції та КДБ. І розвинув її настільки, що, за його словами, вона тоді вважалась найкращою в Україні.
«Працювали не лише по фізичній охороні. Хоча погрози вбивства Тимошенко надходили, звісно. Але профілактична робота була зроблена достатньо добре – запобігати цим спробам не доводилось», – ділився спогадами майбутній власник «Полісся».
Через це у Буткевича збереглись хороші стосунки з Тимошенко. Щоправда, з розвитком власного бізнесу у Геннадія кількість їхніх контактів поменшала. За його словами, спілкуються вони зараз «вкрай рідко», але, коли Юлія сиділа в тюрмі за часів Януковича, бізнесмен був поряд з її сімʼєю.
Нічого дивного, адже робота у Тимошенко та зарплата там дозволили Буткевичу започаткувати власну підприємницьку справу, яка через роки виросла у масштабну корпорацію під назвою АТБ.
Буткевич починав із 6 гастрономів. Зараз «АТБ» налічує понад 1000 магазинів, які зробили Геннадія мільярдером
Ще працюючи на Тимошенко, Буткевич разом з партнерами заснував компанію «Агротехбізнес», абревіатура якої і дала символічну нині назву. Допомогли якраз заробітки Геннадія, які він збільшив завдяки розлуці Юлії з Віктором Пінчуком.
«Я тоді мав розмову з Віктором Михайловичем, – пригадував бізнесмен. – Він хотів, щоб я лишився в нього. Але я вирішив працювати із Юлією Володимирівною. Відчував, що 4 тисячі доларів було мало, тому треба було скористатися моментом.
У мене з нею була розмова. Я сказав: «Юліє Володимирівно, ось ви розійшлися сьогодні з Пінчуком. Завтра ви вирішите піти в політику…». Про це ще ніхто не думав, а я відчував. І попросив бонус. І цей бонус ми запустили у бізнес.
Пристойний [був бонус]. Змогли купити м'ясне обладнання. І з нього, в принципі, пішли нормальні заробітки на купівлю магазинів».
«АТБ» почало з шести гастрономів у Дніпрі. А виросло до найбільшої мережі супермаркетів в Україні. Щоб зрозуміти масштаби, ось ключові дані від самого Буткевича станом на 2020 рік (тобто, без врахування втрат через повномасштабне вторгнення Росії, але з врахуванням втрат через російську окупацію Криму та Сходу України):
- 1077 магазинів;
- понад 60 тисяч працівників з середньою зарплатою в 14 тисяч гривень;
- близько 4 мільйонів людей, які щодня роблять покупки в АТБ;
- товарооббіг за 2019 рік – 128 мільярдів гривень.
Буткевич наголошує, що такі досягнення не були б можливі без двох його партнерів, з якими він є співвласником цієї торгової імперії до сьогодні. Мова про Віктора Карачуна та Євгена Єрмакова: «Без Єрмакова не вдалося б зробити виробництво, а без Карачуна я б нічого не реалізував – він завжди продавав дорожче, а купував дешевше. Це купець із великої літери».
Утім, серед них трьох саме Буткевич доріс до високих позицій у рейтингу найбагатших українців. У 2021 році видання Forbes оцінило його статки в 530 мільйонів доларів та розмістило на 15-му місці у списку.
Після року повномасштабної війни ця оцінка очікувано зазнала змін. За підрахунками того ж Forbes, Геннадій уже не потрапив навіть у 20 найбагатших українців, останній з яких володіє статками в 340 мільйонів доларів.
З одного боку, нічого дивного, бо за перше півріччя 2022 року компанія «АТБ» отримала виторг у 80.2 млрд грн, що на 5 млрд менше, ніж за аналогічний період попереднього року.
З іншого боку, це не категоричний удар по компанії, яка змогла пережити втрату 152 магазинів у 2014 році через напад Росії. За даними того ж Forbes, у 2022 році «АТБ» відкрило 25 нових магазинів. Тобто, продовжує розвиватись.
Тим часом, на фоні цього розвитку Буткевич не концентрується виключно на «АТБ», а й пробує й інші напрямки в бізнесі, які за його оцінкою мають потенціал вирости у значно більший проєкт, ніж найбільша мережа супермаркетів України.
Буткевич інвестує у видобуток берилію, урану та граніту, хоче розвивати атомну енергетику. Це привело його до «Полісся»
BGV Group – так називається компанія, яку Буткевич заснував у 2015 році окремо від основних партнерів по «АТБ». Власне, її назва і вказує на сольність проекту, повторюючи ініціали Геннадія Владиславовича.
BGV Group займається видобутком берилію, граніту, графіту, нафти, газу, титану, циркону та інших рідкісноземельних елементів. Для того, щоб вкластись у цей напрям бізнесу, Буткевич вирішив навіть продати нерухомість у Штатах – настільки вірить у перспективу цього напряму.
«Чи може це принести більше грошей, ніж «АТБ»? Набагато більше. Це той випадок, коли мільярди зроблять десятки мільярдів і створять багато робочих місць», – прогнозував Буткевич у 2020 році. І, судячи з усього, продовжує вірити у цю перспективу.
Сьогодні BGV Group володіє родовищами в кількох областях України, зокрема в Житомирській. На півночі цього регіону компанія займається видобутком граніту, берилію, цинку та інших елементів. Право на це, за словами Буткевича, він отримав в чесній боротьбі на торгах. Видобуте планують в тому числі використовувати для виробництва малих ядерних реакторів.
Окрім цього, у 2022 році Геннадій інвестував 22 млн дол у запуск в Житомирі щебеневого заводу. В BGV Group очікують збільшення попиту на цей матеріал в ході відбудови країни після війни.
Як бачимо, на Житомирщині у Буткевича чимало бізнесових інтересів. Цей привело його до «Полісся», яке до 2021 року існувало на кошти місцевого бюджету як комунальне підприємство.
Ось як про це розповідав сам Геннадій:
«Коли Україну накрив ковід, був збір бізнесменів в адміністрації президента України. І мені поручили Житомирську область. Я допомагав лікарям, лікарням, людям. В тому числі допомагав спорту і футболу, зокрема.
Ходив на футбол, дивився. Знаєте, було таке – я допомагаю, а вони програють. А житомиряни люблять футбол, приходять сімʼями. Стало трохи образливо. Підійшов до мера, а він каже, що треба було більше [грошей дати].
Я подумав, якщо більше, то вже самому хочеться керувати процесом. Так і пішло. Тепер клуб у приватній власності».
Далі ви вже знаєте. На гроші Буткевича, який в процесі збільшив статутний капітал клубу до 150 млн грн, «Полісся» підсилилось гравцями рівня УПЛ і фаворитом добилось виходу в еліту.
Щоправда, в цьому випадку Геннадієм керують амбіції не бізнесмена, а мецената. Бо доходу і прибутку від «Полісся» він, звісно, не очікує. Принаймні, поки. Все тому, що спорт в його житті відіграє інше значення. Він приносить задоволення, і мова не лише про футбол
Звʼязок Буткевича зі спортом: займався футболом і боксом, має кінний клуб, організовував тенісний турнір
Футбольний клуб «Полісся» зацікавив Геннадія не просто так. За власними спогадами, він у дитинстві та юності займався футболом у школі «Дніпро-75». Окрім цього, як людина з вуличною школою життя, Буткевич відвідував також заняття з боксу. В обох випадках він непогано прогресував, в тому числі виступаючи в аматорських змаганнях.
«Футбол і бокс дивлюсь, не пропускаю. Дуже люблю і розумію бокс. Знайомий з Кличками, Усиком, Ломаченком. Усика вважаю нашим Мохаммедом Алі, талант Ломаченка взагалі важко з чимось порівняти», – розповідав Геннадій у 2020 році.
З Усиком у нього взагалі особливі стосунки. Геннадій навіть літає з ним на бої Олександра, лого «АТБ» було на формі боксера для виходу на ринг. А після 24 лютого обоє разом вступали у територіальну оборону.
«Масштаб людини вимірюється величиною проблеми, яка може вивести його з себе. Так от Усика неможливо вивести із себе», – каже про свого друга Буткевич.
Він і досі, у свої 64, боксує, але не спарингує – займається з пневматичною грушею. Також грає в настільний теніс, а у великий колись грав, як він сам каже, «на пристойному рівні». Власне, Буткевич навіть довгий час організовував у Дніпрі тенісний турнір під назвою Dnepr Cup.
Можна бізнесмена назвати і поціновувачем кінного спорту. Обидві його доньки є КМС із цього виду спорту, також у нього є свій кінний клуб під Києвом під назвою Equides.
Любить Геннадій і гольф. Настільки, що є членом правління української федерації з цього виду спорту.
А ще хокей (грав у армії), шахи (навіть зіграв партію з Каспаровим) і ще й мисливство (володіє багатьма земельними угіддями на Київщині, підготовленими для полювання). Так, Буткевича легко можна назвати людиною спорту.
Буткевич і політика: допомагав Порошенку, оточення Януковича хотіло викупити «АТБ», Зеленський ймовірно погрожував санкціями
Геннадій переконаний – бізнес і політику не можна змішувати. Це шкодить першому. Начебто саме тому він не зʼявився на політичній авансцені. Але звʼязок з політиками в його біографії все ж є, і чималий.
По-перше, з 2006 по 2014 роки він на громадських засадах був помічником нардепа-регіонала Юрія Самойленка, в минулому працівника КДБ, який після 1991 року також працював на різних посадах в СБУ.
З іншого боку, в найкращі часи регіоналів – за президентства Віктора Януковича – його оточення намагалось відібрати у Буткевича бізнес в «АТБ»:
«Хотіли, щоб я продав їм, але ціна не обговорювалась. Дивились в очі і запитували, чи я не хочу продати. Але я цей погляд витримав. Після цього довелось охорону посилювати.
Це були при Вікторі Януковичу, люди, які входили в його оточення. Але чи він знав про це, то я не знаю. Я з ним ніколи не зустрічався».
А уже з наступним президентом України, Петром Порошенком, у Буткевича був прямий контакт – він допоміг тому на президентських виборах у 2014 році.
«Він не просив у мене грошей, але просив допомогти на виборах. В «АТБ» покупців багато. На той момент – біля 3 млн в день.
Він спитав: «Що б ти хотів?». Я йому сказав: «Мені потрібно, щоб країна була як наш бізнес». Ніщо так не допомагає капіталізації, як жити в демократичній країні.
Він залишив мені номер телефону. Але я ним скористався один раз. 25 травня 2014-го написав: «Ми все зробили, щоб ви стали президентом». Більше я не користувався [його] телефоном».
Можливо, з самим Порошенком у Буткевича контактів більше й не було, але з його партією та бізнесом він таки контактував. Наприклад, журналісти «Слідство-Інфо» виявили, що у 2018 році корпорація «Рошен» влаштувала корпоратив у тому ж кінно-відпочинковому комплексі Equides, яким володіє Геннадій.
А видання «Наші гроші» встановило, що за президентства Порошенка його партія лобіювала виділення бюджетних коштів на будівництво дороги до цього комплексу. Оскільки бюджетний комітет Верховної Ради в ті часи очолював президент УАФ Андрій Павелко, не виключено, що і з ним Буткевич пересікався ще до приходу в «Полісся».
Що стосується президентства Володимира Зеленського, то, за інформацією видання «Українська правда», в якийсь момент співвласник «АТБ» хотів отримати вплив на групу депутатів «Слуги народу». Ось що про це говорив інсайдер медіа, наближений до президента та його команди:
«Зеленський почув, що Буткевич щось там хоче свою групу в «Слузі» скупити. Зе набрав Арахамію і попросив передати, що якщо той не перестане, то наступне засідання РНБО буде про «АТБ». І все – як рукою зняло».
Зрештою, нічого дивного, якщо Геннадій дійсно весь цей час прагнув мати контакт з потрібними людьми в парламенті, зважаючи на великий бізнес, який розвивається.
На сьогодні за даними аналітичної платформи Youcontrol, підприємець загалом володіє 78-ма компаніями. А ще серед його активів 15 земельних ділянок на Київщині та Херсонщині, та ще 10 обʼєктів нерухомості – в тому ж Києві, Криму, на Закарпатті та Херсонщині.
Поряд з тим видання Forbes відзначало, що Буткевич є одним з тих бізнесменів, хто найбільше допомагає країні та армії після повномасштабного вторгнення. А, за словами самого Геннадія, він активно допомагає ЗСУ ще з 2014 року.
Фото: «Полісся», Гордон
