Стелла Захарова: «Бубка агітує за Гутцайта, а це пряме порушення хартії олімпійського руху»

Інтерв'ю з одним із найбільших критиків нинішніх керівників спорту в Україні.

13 листопада, 14:05
9
Стелла Захарова: «Бубка агітує за Гутцайта, а це пряме порушення хартії олімпійського руху»

У 2020 році Стелла Захарова була однією з тих, хто вітав призначення Вадима Гутцайта міністром спорту. Нині ж олімпійська чемпіонка та віцепрезидентка федерації гімнастики України - у категоричній опозиції до Гутцайта, а також до поки що президента НОК Сергія Бубки. Про що регулярно свідчать її критичні пости у соцмережах із закликами до зміни влади.

Як так вийшло і чому Захарова сьогодні критикує систему спорту, в якій вже довгі роки працює сама, а також підтримує кандидатуру Жана Беленюка на виборах президента НОК - в її інтерв'ю Миколі Решнюку.

«Бубка йде після того, як вичавив тут все»

- Чому ви – людина, яка давно в українському спорті і яка працювала за різних її керівників, – саме зараз стали одним із найбільших критиків спортивної влади?

– Я у спорті 42 роки. Все бачила у своєму житті – виступала ще за Радянського Союзу, працювала за кордоном у Швеції дуже довгий час, потім приїхала вже до незалежної України та почала себе реалізовувати як менеджер. Відчула на своїй шкурі все від А до Я, як працює система спорту. Але такого неподобства, як зараз, я однозначно не бачила.

Воно вже настільки накипіло. Усі інші роки також бували якісь незгоди, але процес якось ішов. Не було знищення нашої спортивної еліти. А зараз перейшли усі бар'єри.

Це почалося ще після Олімпійських ігор у Пекіні, коли дуже багато спортсменів та тренерів були обурені. А Сергій Назарович Бубка разом із Вадимом Марковичем Гутцайтом працювали в одній зв'язці для себе хороших та вирішили всіх одразу погасити. Привезли сюди президента Міжнародного олімпійського комітету Баха, зібрали масовку у концертному залі «Україна» та розповідали, що все чудово.

Навіщо це свято було? А для того, щоб погасити цю бурю, цей гнів спортсменів та тренерів. Що все чудово, ви що? Хтось там щось каже, а подивіться – нас підтримує Бах. І все. Для них ми – маса. Не історія, а маса. Вони на нас заробляють гроші божевільні, але люди цих грошей не мають - вони їздять за свої на збори та змагання, щоб підготуватися до Олімпійських ігор.

Я – незалежна та демократична людина. Я маю свою думку. Зачекайте, а де фінансування? Я знаю, як це працює і не можу погодитися з цим. А мене почали переслідувати та знищувати, прокуратуру на мене цькувати. Є ж адмінресурс у міністра. Ти проти? Зараз я покараю. Мені це нагадує Рашку, совдепію, диктатуру. Для мене це дикість.

Багато тренерів після Пекіна втомилися боротися з вітряками. Відчувати себе рабами тих, хто сидить нагорі. Вони їдуть. Слухайте, ми весь свій золотий потенціал своїми руками викинули з країни з таким підходом.

Я запитую - а що далі? Я ще вісім років тому говорила, що Сергій Назарович Бубка - дуже складна людина, яка любить себе і не поважає спортсменів. Ось воно і виявилося зараз. Він іде вже після того, як вичавив тут усе. Йому начхати. Почувається комфортно в Монако, у нього там своє житло.

Наразі йде до Міжнародного олімпійського комітету і хоче передати крісло своєму наступнику, з яким вони, напевно, дерибанили гроші. І перед нами зараз чорна безодня. Або ми негайно робимо перезавантаження і приводимо команду нових людей – демократичних, активних спортсменів, тренерів та функціонерів, які живуть цим… У нас дуже багато таких людей, але їх настільки прибили. Десь знаходять якісь слабкі місця і одразу через прокуратуру, одразу мочать.

Так от, якщо цього не станеться зараз, ми будемо далі як раби і бурлаки в такому ж річищі працювати. Коли федераціям нав'язують державних тренерів, їх призначає комісія з людей, некомпетентних у тому чи іншому виді спорту. Як це може бути взагалі? Якщо держчиновники втручаються в це навіть, то незабаром будуть втручатися, кому слід виступати.

- Хочете сказати, що за попередніх міністрів спорту настільки не контролювався процес призначення держтренерів?

– Та я такого взагалі не пам'ятаю. Тому що це визначалося всередині конкретної дисципліни та федерації, а потім уже подавали до міністерства. А сьогодні можна заборонити, викинути, зробити все, щоб цієї людини не було, стерти її. В мене враження, що міністр не зацікавлений вигравати медалі.

- Ви до того, що ті гроші, які держава виділяє сьогодні на спорт, не йдуть за призначенням?

- Коли сідають там усередині певні громадяни і починають ділити міністерство на трьох, вважаючи, що вони будуть розпоряджатися цими грошима, як хочуть…

Сьогодні є подвійні стандарти. Є кишенькові федерації, які дуже добре почуваються. І вони все робитимуть для того, щоб залишитися на тому ж рівні. З тими самими грошима.

- Кого ви маєте на увазі?

- Давайте я не ображатиму ці федерації. Не хочу просто, це вже їхнє сумління. Але міністерство не повинно мати подвійних стандартів.

Такий приклад. Наразі міжнародна громадськість під час війни дуже сильно допомагає Україні. У всіх видах спорту. Ось ми їздили на чемпіонат Європи до Мюнхена. Європейська федерація гімнастики повністю сплатила федерації гімнастики України проїзд, харчування та проживання. Повністю.

Але ж до бюджету міністерства це все було забито наприкінці минулого року. Куди воно поділося? Ніхто ж відповіді не дає. Листи [у міністерстві] не реєструються. Навіщо їм спілкуватися з нами? Ми ж бурлаки, а там високі люди. Керують бюджетом - комусь дати, а комусь не дати.

Сьогодні існують у цьому міністерстві подвійні стандарти. Хто поганий – не дамо. Хто хороший і потрібний нам – дамо.

Ось оренда Палацу спорту коштує 250 тисяч на день. Весною була оренда для кількох НТЗ на півтора місяці у сумі – вийшло всього десь 10 млн. А люди за кордоном сидять, їм міжнародна громадськість допомагає, оплачує проживання, харчування та тренувальні зали. У мене питання – НТЗ взагалі потрібні у Палаці спорту? Є свої зали, де можна тренуватися і пересидіти цей складний для всіх час.

– Хто проводив ці НТЗ?

– Давайте після 17 числа я вам скажу. Повірте, це все згодом виллється.

Так ось, я запитую, а мені відповідають, що потрібно підтримати штани Палацу спорту. Але за чий рахунок?

Ось забито гроші для міжнародного турніру з гімнастки в Україні, що входить до міжнародного календаря. Зрозуміло, що зараз його неможливо провести. Я говорю, що знімайте з нас гроші, але частину залиште, щоб провести чемпіонат України у Палаці спорту на помості. Але ні, не дають. А НТЗ для певної федерації проводять, це важливіше. Це як? А куди ці гроші пішли, якщо міжнародний турнір не проводимо? На інші види спорту, які міністерство поважає та любить?

Інший випадок. Чемпіонат світу [з гімнастики], їде команда. Подається список, і Захарову єдину викреслюють із нього. На якій підставі? Я спілкуюсь із міжнародною громадськістю, мене там поважають. Ви для кого це робите? Любите ви мене чи ні, але я – віце-президент федерації гімнастики. Я маю там бути, наприклад, для роботи з міжнародною громадськістю, спілкування з президентами ФІЖ, Європейської гімнастики. Ці органи нам сьогодні допомагають і могли б ще більше допомогти, якби я була там!

Ось я поїхала на чемпіонат Європи та домовилася привезти, розмовляючи з президентами європейських федерацій, спортивний інвентар на 150 тисяч євро. Плюс нам дали на всі види гімнастики 100 тисяч на потреби. Хіба це погано? То що ви робите? Оплатіть хоча б проїзд, а харчування та проживання я сама оплачую. Ні.

- А чому?

- Ось я й хочу поставити запитання. Тому що Захарова висловлює свою думку, чому гроші йдуть незрозуміло куди.

Сьогодні була розмова із першим заступником міністра Симоновим. Це людина, яка прийшла з КМДА, працювала там у «Зеленбуді». Я йому говорю: «Це вам не ялинки садити, а працювати у спорті. І мені дуже шкода, що ви, неспортивна людина, яка не знає структури спорту та фінансування спорту, навіть не зволили зі мною зустрітися, а спілкуєтеся у месенджері».

Я – олімпійський чемпіон. І так із усіма. Це повний ігнор та неповага до олімпійських чемпіонів та історії нашої країни.

- Це лише у гімнастиці так?

- Ні, не лише гімнасти. Повірте, і в багатьох інших видах – у легкій атлетиці, у боротьбі, гандболі, велоспорті. Люди вже не витримують. Ми стали вигнанцями, нас позбавили всього.

Я за свої гроші хлопцям форму купила, наплічники. Прийшли з Америки такі накладки для рук, гімнасти без них не можуть. Треба було розмитнити, сплатити мита. Я дзвоню до Бубки, це ж безпосередньо його робота. «Сергію Назаровичу, хлопці їдуть на чемпіонат світу. Потрібні ці накладки, така ситуація». А він відповідає: «А я тут до чого?». Зрозуміло.

Дзвоню до київської митниці, знаходжу його голову. Він каже під'їхати до нього. За годину все владнали. То це Стелла Захарова. А в нас же Сергій Назарович Бубка такий великий, має владу та зв'язки в руках. Невже він не може подбати про свої олімпійські збірні?

Тому тренери не хочуть більше сперечатися. Спортсмени розвертаються та йдуть. Адже якщо хтось щось пікне, то з нас знімають зарплати, преміальні. Знаходять безліч причин. Так от люди використовують свою владу.

- Тобто, зараз взагалі до вас не доходить фінансування від держави? Чи не в повних обсягах?

- Для деяких федерацій воно у дуже добрих обсягах. А ось пріоритетні види спорту… Ось у гімнастиці розігрується 36 медалей, наприклад.

А сьогодні гроші йдуть в одні ворота. А решта що, бурлаки? Сказав погане про мене? Ну то йди звідси. Але це не так має працювати.

Просто сил немає далі жити у такій системі. Настав час змін. Міністерство на трьох поділили Гутцайт, Панченко та Симонов (заступники міністра спорту – Tribuna.com). І я не боюся цього сказати. Гутцайт привів Панченко та Симонова з КМДА, де він працював. Не хочу вдаватися до подробиць, які кримінальні справи на нього відкриті. Є прокуратура, суди. Знаєте, міністр – не пам'ятник, вічно не стоятиме.

А сьогодні є можливість змінити все це. Щоб усе було прозоро. Наприклад, ніхто не знає, хто за що отримує кошти із фонду солідарності МОК. Коли звертаєшся запитати, то в тебе плюють. Це марна трата часу. Бубка просто ігнорує. Прозорості жодної.

- Ви натякаєте на те, що, перерозподіляючи бюджетні гроші та спрямовуючи їх на потрібні види спорту, керівництво міністерства таким чином відмиває їх?

- Спортивна спільнота має підозри, що саме так спортивні чиновники й можуть діяти.

– І тому міністерству вигідно щільно контролювати призначення потрібних державних тренерів, через які ці гроші проходять?

- Відповісти на ці питання можуть компетентні органи – поліція та прокуратура. У нашого суспільства давно визрів такий запит.

- І це тільки за Гутцайта з'явилося? Раніш такого не було?

– Ви знаєте, такого не було. У всякому разі, кожна федерація подавала свій бюджет і виконувала свою роботу. Хтось отримував менше, хтось більше, але такого звірства та варварства не було, як зараз.

І коли весь світ нам допомагає і із закордонними зборами, і переїздами, і таке інше. Але ж це передбачено все в бюджеті! Куди ці гроші йдуть?

- Ви не хочете називати, які федерації сьогодні у дружніх стосунках із міністерством. Скажіть хоча б їх кількість. Їхня більшість чи меншість?

- Їх менше, звісно. А навіщо їх багато? Є п'ять-шість федерацій і вистачить.

«Гутцайт на час виборів має піти у відпустку, а краще й зовсім із міністерства. Адже це використання адмінресурсу, порушення закону»

- Виходить, більшість спортивного товариства України, більшість федерацій незадоволені ні Гутцайтом, ні Бубкою. І що з цим робити?

- Зараз ось конгрес НОК 17-го числа. Бубка хоче залишити свого наступника, міністра спорту. Але він до того ж президент федерації фехтування. Це порушення закону України та, як мінімум, конфлікт інтересів. Якщо ти міністр, то маєш залишити федерацію. А Бубка сьогодні агітує за Гутцайта, а це є прямим порушенням хартії олімпійського руху.

– Я не чув, щоб Бубка підтримував кандидатуру Гутцайта.

- Публічно ні, але у спортивному середовищі нашому це є.

– Також Гутцайт казав, що піде з посади міністра, якщо його оберуть президентом НОК.

- Зачекайте, так він має зараз піти з цієї посади. Його кандидатуру на президента НОК висунули офіційно через київський осередок НОК.

Тому на час виборів ти маєш як мінімум піти у відпустку, а краще й зовсім із міністерства і залишити свою федерацію, адже це використання адмінресурсу, порушення закону. Ти не маєш права на це.

– Серед кандидатів у президенти НОК є Ігор Малинський. Хто це?

- Я навіть не знаю. Навіть не хочу акцентувати увагу на цій людині. Вибачте, але його взагалі не знаю. У спортивному середовищі його ніхто не знає. Звідки це прізвище вийшло, незрозуміло.

- Але це член НОК. Він є у списку членів на офіційному сайті.

– На жаль, у нас багато членів НОК, про яких ніхто навіть не чув. Люди, які для спорту жодної копійки не дали, просто на папірці числяться.

Коли подивилися всі списки НОК, у мене просто волосся дибки встало. Якийсь Петров, Іванов, а олімпійських чемпіонів викреслили.

- З огляду на те, що ось ці члени НОК і обиратимуть президента, ви вірите, що вдасться провести прозорі вибори?

- Наша команда над цим старанно працює, і ми поєднуємо в собі молодість, досвід та мудрість. Ми даємо можливість людям відкрити очі, даємо надію, що є у нас бажання, характер та сили змінити це все. Показати, що це можливо. Вже настав час.

Тому ми й виходимо зараз до громадськості та кажемо, що потрібні зміни. Намагаємось донести народу, щоб нас зараз підтримали. Адже у нас відкрилося вікно можливостей і шанс змінити те, що ми маємо зараз, є величезним. Гірше вже бути не може, є шанс змінити все на краще.

- Кого ви маєте на увазі, говорячи про вашу команду?

– Ви ж знаєте Жана Беленюка. Ми працюємо зараз всі на нього. Ми - це багато федерацій, але давайте я зараз не озвучуватиму складу команди. Трохи згодом відкриємо для громадськості весь наш склад. Трохи потерпіти треба. Адже є команда, де рішення ухвалюються колегіально. Сама я не маю права ухвалювати таке рішення. Ми є демократичною командою, заточеною на досягнення найвищих результатів. А не як у наших опонентів – вирішує один цар.

Коли президент України призначав Гутцайта міністром, то була дуже велика надія. Вадим Маркович — сам спортсмен, який пройшов усі спортивні кола, — казав, що треба багато міняти, потрібна молода кров, потрібні зміни. І ось, будь ласка – що ми сьогодні маємо?

До міністра неможливо потрапити, неможливо донести ту чи іншу проблему, з якою ми як спортивні функціонери стикаємося (я ж не в гості до нього додому напрошуюсь). Це така величина сьогодні. Замість того, щоб самому ініціювати такі зустрічі. А перші два місяці війни людину взагалі не було видно на горизонті. Ні Гутцайта, ні Бубки. Де вони били у цей час?

- Чому ситуація має змінитись, якщо Беленюк стане президентом НОК?

- По-перше, у Жана вже підготовлена потужна програма, яка передбачає фундаментальні зміни та відкриває новий підхід до спорту в цілому, природно з використанням найкращого та передового досвіду провідних спортивних країн світу. Незабаром вона буде офіційно представлена ​​(розмова відбулася 5 листопада, до представлення програми Беленюка - Tribuna.com). А про програму Гутцайта ми взагалі не знаємо нічого і чи вона взагалі є.

Друге. Жан як спортсмен відчув це гноблення на собі і він знає, як реагує на це гноблення спортивна спільнота, і він чудово розуміє, що з таким підходом високих результатів не буде.

Коли наша команда збирається, всі ці питання обговорюються. І найголовніше - це створити максимально прозору систему фінансування, де кожен розумітиме скільки, коли і куди пішло коштів.

- Ок, припустимо. Але Гутцайт залишається міністром навіть якщо програє вибори президента НОК. Чому щось має змінитись?

- Я впевнена, що президент країни є мудрою людиною. І думаю, що не вся важлива інформація зі сфери спорту до нього доходить. Ми сьогодні з усіх сил, але все ж таки намагаємося цю інформацію донести. Щоб він почув нас, спортсменів, тренерів та функціонерів, які славлять нашу країну Україну.

Я сподіваюся, що цей меседж президент почує. Я впевнена в цьому. І міністр не пам'ятник, вічно стояти не буде. А ось що буде згодом? Чи не плюнуть міністрові в обличчя? Вибачте за цю грубість.

- Тоді насамкінець глобальне питання. Весь конфлікт у спорті, про який ви кажете, — про гроші з бюджету і про те, кому скільки куди. Чи не здається вам, що ця застаріла модель залежності спорту в Україні від державних грошей і є коренем проблеми? І набагато логічніше було б, якби федерації самі шукали собі способи заробітку, а не сперечались за гроші з бюджету країни.

- Дуже правильне запитання. Хочу з вами погодитись. Я також порушувала це питання багато разів.

Ось розповім, як працює система спорту у європейській країні, де я жила. У них все чітко – є Національний олімпійський комітет, федерації та клубна система. І ця система працює настільки злагоджено і чітко, що вони не мають цих божевільних проблем.

У них федерація заробляє на спонсорах, трансляціях, квитках тощо. Вони мають закон про меценатство. І є клубна система, де клуби з одного боку розміщують у себе рекламу, наприклад, на формі, а з іншого їм платять членські внески, а вони у свою чергу сплачують такі ж внески у федерації за своїми видами спорту.

Щоб була спортивна інфраструктура, держава звільняє бізнесмена, який побудує, наприклад, зал для гандболу, на якийсь період від податків. Бо клуб сам собі не може збудувати залу. Або держава будує цю залу самостійно та передає в управління клубу.

І якщо спортсмени якогось клубу показують результати, держава може дотувати цей клуб. Щоб він мав бажання розвиватися. Є вже давно розроблені системи дотації або грантів.

У нас ця система взагалі розлагоджена. У нас із дитячо-юнацьким спортом жахлива проблема. Я ось була в Одесі, своєму улюбленому місті, і мене громадськість попросила прийти до залу СКА, де виросли олімпійські чемпіони. І коли я прийшла із журналістами, нас зустрічали з охороною. Але ми прорвалися. Я в шоці була, коли побачила зал.

Там призначають директором ДЮСШ підконтрольну людину, яка може контролювати виділені гроші з бюджету на школу. І коли я увійшла до зали – все побито, все старе та допотопне, 50-х років. Тренери не отримують зарплат у повному обсязі, по паперу повно мертвих душ, багато заступників директора. А ремонт – ну лавку пофарбують. Директор використовує школу у своїх інтересах. Відкрив свій фонд і батьки дітей, які там займаються, туди ще платять за тренувальний процес. А може ще й здавати в оренду приміщення школи.

Так от у нас спортивної інфраструктури для роботи взагалі немає. І ми повинні зараз перейти на ось таку європейську чи скандинавську модель спорту. Адже ми зараз воюємо за свободу, за те, щоб стати європейською країною та увійти до Євросоюзу. І за те, щоб позбавитися цього старого барахла. Ми повинні це зробити для майбутнього нашого спорту. Крапка.

Кінець епохи Бубки. Що з виборами нового очільника НОК України

«Мені ніхто жодного разу не говорив, за що голосувати». Беленюк – про політику, НОК та Олімпіаду-2024

Фото: Pavlo Bahmut: Keystone Press Agency, сторінка Стелли Захарової у фейсбуці

Інші пости блогу