У Вірменії проросійські настрої та напружені стосунки з Україною. Але карабаський конфлікт може це змінити
Непростий виїзд для команди Петракова.
Візит в Шотландію обернувся для збірної України не так втішно, як у двох попередніх випадках цьогоріч та торік. Безлике фіаско 0:3 гнітить саме по собі, але вкупі з вайбом наступного виїзду постає серйознішим психологічним викликом для команди Петракова.
Україна в суботу зіграє у Вірменії, яка довгі роки перебуває в зоні впливу Росії. І це позначається на настроях її мешканців. Ми вже мали нагоду почасти відчути це, коли команди зустрічались у червні. На фоні решти суперників вірменська збірна публічно не висловила підтримку українській державі через напад РФ. Це зокрема вилилось в ситуацію на післяматчевій пресконференції за участі репортерки Tribuna.com Ірини Козюпи.
Такій поведінці є пояснення, яке веде до іншого збройного конфлікту - уже за участі Вірменії - і реакції на нього уже України. У вересні цей конфлікт загострився, що тепер означає - збірна їде грати туди, де зараз також воюють, і через що українців може чекати холодна зустріч.
Вірменія - член російського аналога НАТО. Їй це потрібно через конфлікт за Нагірний Карабах, в якому вірмени наразі програють, через що росте невдоволеність РФ
Нагірний Карабах - це регіон на Південному Кавказі, який розташований між Вірменією та Азербайджаном і територія якого є предметом давнього і складного протистояння між обома країнами.
Якщо говорити про нинішній конфлікт, то зародився він в останні роки існування СРСР (хоча суперечки та бої за ці землі мають набагато глибшу історію), відтоді триває з різною інтенсивністю і на сьогодні складається з трьох війн (Перша карабаська війна, Чотириденний конфлікт та Друга карабаська війна) та дрібніших ситуативних загострень.
Спрощено, суть претензій Азербайджану на Нагорний Карабах - в союзні часи він у статусі автономії був частиною Азербайджанської Радянської Соціалістичної Республіки.
Спрощено, суть претензій Вірменії - більшою частиною населення регіону є етнічні вірмени, які історично називають його Арцахом (колись це була частина стародавнього Вірменського царства, а сьогодні це самопроголошена вірменами республіка). Азербайджанців тут мешкає менше.
В тому числі через конфлікт і виникла нинішня міцна прив’язаність Вірменії до Росії, як пояснив Tribuna.com редактор видання «Європейська правда» Юрій Панченко. Він відстежує тему карабаського протистояння та висвітлює її.
«Вірменія дуже довго була тотально проросійською країною. При цьому це така вимушена проросійськість - в Росії там бачили гаранта збереження Нагірного Карабаху у своїй орбіті».
З 1992 року Вірменія є членом Організації договору про колективну безпеку, скорочено ОДКБ. Це своєрідна відповідь НАТО від російськоцентричних країн колишнього СРСР, яка на словах також передбачає колективний захист для кожного з членів, якими на сьогодні також є Росія, Білорусь, Казахстан, Таджикистан та Киргизстан.
Зрозуміло, чільною в організації є Росія. На її збройну допомогу й розраховують вірмени у своєму протистоянні з Азербайджаном, союзником якого своєю чергою виступає Туреччина. Але не завжди отримують те, на що очікують.
Так сталось після війни дворічної давності, за підсумками якої азербайджанці відвоювали значну частину контрольованих Вірменією територій Нагірного Карабаху. Або як відбувається зараз, після подій 13-14 вересня, коли Азербайджан пішов ще далі - скористався зайнятістю вірменського союзника війною в Україні й обстріляв уже суверенну вірменську територію та пішов туди наступом.
«Ще після Другої карабаської війни у 2020 році це [проросійськість Вірменії] піддалось стійкій корозії, - розповів Панченко. - І проросійські настрої [в країні] стали падати. Це продовжилось після 24 лютого, коли до Вірменії стали приїжджати росіяни, опозиційно чи скептично налаштовані до влади РФ. Це також повпливало.
В ці дні ми бачимо інший відчутний вплив. 13 вересня Азербайджан почав обстріли безпосередньо території Вірменії. І Вірменія звернулась по допомогу в ОДКБ. Але отримала глибоке занепокоєння.
Для них це сильний [удар], що їхній союзник їх кинув. Те, що для нас було очевидно, для них стало шоком. В Єревані відбувся великий мітинг за вихід з ОДКБ. Це момент, коли вірмени переосмислюють своє відношення [до РФ]».
В конфлікті за Нагірний Карабах Україна стала на бік Азербайджану, чим образила Вірменію. Але сьогодні Київ закликає поважати її суверенітет
Згаданий на початку тексту інцидент на післяматчевій пресконференції можна сприймати як наслідок ставлення вірменів до України загалом і сприйняття ними вторгнення РФ на наші землі.
Наприклад, соціологічні опитування показують, що більш ніж половина населення Вірменії різко засуджує введені санкції проти Росії. Також показовими є дані про те, кого вірмени вважають винуватцями війни в Україні. В більшості такими вони вважають США, НАТО або Володимира Зеленського. Тоді як Росію винною визнають лише 5%.
Доволі промовиста картинка, пояснювати яку може той же карабаський конфлікт. Як мінімум на рівні держав.
«Відношення [Вірменії] до України - це окрема історія. Вірмени ображені на позицію України, яка вважається союзником Азербайджану. І наші заяви щодо карабаської війни там боляче сприймались», - пояснив сформований характер стосунків України та Вірменії Юрій Панченко.
З іншого боку маємо приклад українських футболістів, чимало яких виступає у чемпіонаті Вірменії. Приміром, захисник «Пюніка» Сергій Вакуленко нещодавно розповів, що не зустрічається в Єревані з негативним чи упередженим ставленням до себе, як українця:
«Ті люди, з якими спілкуюся, підтримують нас. В команді запитують, як справи в мене в Україні, у рідному місті, як батьки. Усі підтримують, пропонують допомогу. Чи є такі, хто виступає за Росію? Я з такими не спілкуюсь. Думаю, що вони є скрізь, а не лише у Вірменії. Але гадаю, що таких меншість».
До всього нинішні події, схоже, віють потеплінням у взаєминах двох держав, оскільки після подій 13 вересня Україна уже не стала категорично висловлюватись в підтримку дій Азербайджану.
«Наше МЗС закликало поважати територіальну цілісність і Вірменії, і Азербайджану. Тобто, в цьому випадку ми підтримуємо виведення азербайджанських військ з Вірменії. Це те, чого вони не дочекались від Росії. Хоча ми ніби як ворожа країна, а Росія ніби як головний союзник», - розповів Панченко.
Ефект посилило втручання США, які теж виступили на захист Вірменії після обстрілів її території, а Єреван нещодавно відвідала спікерка Палати представників Конгресу Ненсі Пелосі. Що в сукупності може привести до геополітичного розвороту вірменів, які все більше розчаровуються в союзництві з РФ
«Поки невідомо, куди це все поверне. Можливо, проросійські настрої у Вірменії взагалі опиняться в меншості, - резюмував редактор «Європейської правди». - Але по Україні тут складніше, бо в нас непрості відносини. Хоча зменшення симпатії до Росії може покращити наші відносини».
Через загострення бойових дій Вірменія втрачає деякі міжнародні змагання. УЄФА натомість дозволяє грати в Єревані, хоча на збірну України можуть чекати провокації
Днями стало відомо, що Міжнародний союз ковзанярів відмовився від ідеї провести цього жовтня в Єревані юніорський Гран-Прі. Причина - загроза загострення конфлікту в Нагірному Карабасі.
З іншого боку авторитетніший за ISU УЄФА поки не бачить підстав для перенесення матчів з Єревану. Наприклад, уже 15 вересня - через два дні після азербайджанських обстрілів по території Вірменії - «Пюнік» вдома зіграв матч Ліги конференцій проти словацького «Слована».
Тому не дивно, що і матч Вірменія - Україна в УЄФА вирішили не переносити.
Водночас Юрій Панченко допускає - проросійські сили можуть використати приїзд збірної України, щоб змінити динаміку невдоволеності РФ в країні.
«Є проросійська опозиція, є російське посольство, яке може через дружні сили організовувати провокації чи перфоманси, щоб показати - Вірменія підтримує саме Росію, а не Україну. Подібне виключити неможливо, адже Росії дуже потрібна така картинка - твердження, яке вважалось беззаперечним, тепер поставлене під сумнів».
Втім, конкретних підстав очікувати подібне нема. Як пояснив після матчу зі Шотландією пресаташе збірної України Олександр Гливинський, в УЄФА немає жодних застережень щодо матчу. До того ж українській команді нададуть відповідний супровід у Вірменії.
Також варто пам’ятати, що у Вірменії є і симпатики України, які в тому числі взяли участь у згаданих протестах за вихід країни з ОДКБ. Що безумовно тішить.
Фото: AFP/EAST NEWS, Радіо Свобода
