«Мінспорту займається протиправними діями». Очільник федерації велоспорту Грівко вважає Гутцайта причетним до повернення Башенка
Говоримо про новий виток скандальної історії.
Попри війну, калейдоскоп скандалів в українському спорті звично строкатий. Один з таких проявився влітку - в держреєстрі юридичних осіб несподівано змінився керівник Федерації велоспорту України. Замість Андрія Грівка, який очолює структуру з 2019 року, таким тепер є сумнозвісний Олександр Башенко, якого Грівко й замінив три роки тому на посаді.
У 2019 році за участі Башенка спалахнув конфлікт. Олександр нагрубіянив спортсменам-велосипедистам. Наприклад, пригрозив вигнати зі збірної чемпіонку Європейських ігор-2019 Анну Соловей:
«Ти відкрила рот, тепер ти будеш за це відповідати. Їздиш на моєму велосипеді, їздиш в моїй формі, на голові у тебе мій шолом. Чого ти ще хочеш, щоб я тебе возив? Будеш робити роботу – приймемо тебе, будеш смердіти – проженемо і не згадаємо як звали».
Ще раніше пропонував іншій велосипедистці Ользі Віюк зайнятись проституцією, апелюючи до її інтелекту:
«Ось подивіться на Нідерланди, Німеччину, Швейцарію – проституція легальна. Дівчата рівня Ольги мають шанс жити по-людськи, хоча в них, як і в Ольги, також відсутні мізки. Країни Європи, перепрошую, просунуті країни, піклуються про громадян з обмеженими розумовими даними й дають їм можливість жити та утримувати себе».
В обох випадках випади Башенка були реакцією на критику його роботи та роботи федерації, яку він очолював. В підсумку через резонанс та суспільний тиск Олександр втратив посаду. І ось, через три роки, несподівано знову опинився в цьому статусі, хоча чинний президент у ФВСУ є, а виборів організація не проводила.
Щоб з’ясувати, що ж відбувається в цій історії і які підстави є для повернення Башенка, Tribuna.com поспілкувалась із очільником Федерації велоспорту України Андрієм Грівком, якого Башенко змістив у держреєстрі.
«Якщо президентом є Грівко, його можна лякати позбавленням ФВСУ статусу національної федерації. А якщо Башенко, то нормально, можна працювати»
- Що відбулось із поверненням Башенка? Чому він знову керівник Федерації велоспорту, принаймні у держреєстрі?
- Почнемо з подій 2019 року, коли й сталась та непристойна поведінка пана Башенка. Ми тоді, як громадське об’єднання та національна федерація, виходили зі свого статуту та передбачених ним процедур. Мета федерації - популяризація та розвиток даного виду спорту в Україні. Тому всі дії спортсменів, тренерів чи керівників, якщо вони деструктивні чи знеохочують людей займатись цим спортом, караються національною федерацією.
Тому спочатку, згідно зі статутом, у нас була скарга [Ярослава] Поповича в федерацію [на поведінку Башенка]. Потім за процедурою її розглянула президія ФВСУ, яка засудила ці дії і скликала [позачергову] конференцію. А вже вона, як найвищий керівний орган, позбавила пана Башенка статусу президента і призначила новим президентом мене, Андрія Грівка.
Андрій Грівко (крайній зліва) та Олександр Башенко (по центру)
Протоколи з цими всіма змінами ми подали в Мін’юст, які там внесли [в реєстр]. А потім почались цікаві речі.
Башенко подав на рішення конференції [про позбавлення статусу президента] аж в сім судів. Один з них - Печерський - чомусь постановив, що ця конференція була нелегітимна, не мала права голосу. Суд скасував рішення конференції 2019 року і визнав, що мають бути чинними рішення попередньої конференції, у 2018 році.
- А чому конференція у 2019 році була нелегітимна?
- Річ у тому, що у 2015 році було змінено закон України про громадські об’єднання. Згідно зі змінами, громадські об’єднання повинні були змінити свій статус. Наприклад, зараз наші обласні осередки - тобто, місцеві федерації - діють як окремі юридичні представництва з власним статутом. А зміни до закону передбачали, що громадські об’єднання повинні мати відокремлені підрозділи [замість самостійних обласних федерацій] і працювати по одному статуту.
Але перехідний період [для проходження цих змін] був до 31 грудня 2017 року. Відповідно, конференція 2018 року - тоді балотувались Башенко та Попович -, федерація як громадське об’єднання уже була де-факто нелегітимна згідно з чинним законодавством.
А тепер нам в Мін’юсті кажуть, що конференція 2018 року легітимна, і саме пан Башенко є президентом. Тому у нас із юристами тут є запитання до пана Малюськи.
Тим паче змінам в держреєстрі та поверненню Башенка передували такі події. В лютому цього року, до початку агресії, нам [в ФВСУ] надійшов лист із Мін’юсту, що у нас є 60 днів, щоб змінити структуру [федерації]. Інакше нас позбавлять статусу національної федерації. Відповідно, Мінспорту уже не мав би права працювати з цією федерацією.
Ми подали від президії документи в Мін’юст на відкриття відокремлених підрозділів. А нам відписали, що у нас в статуті не прописана ця процедура, а я не маю таких повноважень як президент. Це може лише конференція. Але ж конференція в нас нелегітимна. Ходимо по колу.
Пройшло уже пів року. Я тепер [після появи Башенка в держреєстрі як керівника ФВСУ] звернувся в Мін’юст із запитом, чому ж вони досі не позбавили нас статусу національної федерації. Цікаво буде побачити їхнє бачення.
Виходить така ситуація - якщо президентом ФВСУ є Грівко, то його можна лякати позбавленням статусу національної федерації, а якщо Башенко, то нормально, можна працювати.
Ще один момент. Чому зміни в держреєстрі [з відновленням статусу Башенка] відбулись в червні 2022 року, якщо рішення суду по апеляції, яке залишило в силі рішення Печерського суду (ФВСУ намагалось його оскаржити - Tribuna.com), прийняте, здається, в грудні 2021 року. Чому Мін’юст сидів, а потім влітку різко захотілось змінити керівника [федерації велоспорту]?
Значить, до нього хтось звернувся. Я роблю такий висновок, що це був Башенко. Але чому він не зробив цього одразу? У своєму зверненні до UCI (Міжнародного союзу велосипедистів - Tribuna.com), де він просив визнати його президентом ФВСУ [після змін в держреєстрі], Башенко написав, що цьому будуть раді і в Мінспорту, і в НОК. Вони будуть добре співпрацювати з ФВСУ.
Мабуть, в Мінспорту попросили пана Башенка звернутись в Мін’юст, щоб в підсумку знову файно працювати разом як в старі добрі часи.
- А яка тоді різниця, хто є президентом ФВСУ, якщо ви самі розповідаєте, що вона, як юридична особа, не відповідає вимогам законодавства? Вона ж не виконує закон, так?
- Звичайно. Але в нас є договір, ніхто його не розривав. Наша федерація має всеукраїнський статус, національний. Вона визнана міжнародною асоціацією як така, що має можливість користуватись її правилами та адаптувати їх на території України, проводити змагання тут за цими правилами, видавати ліцензії суддям.
Це вирішує не Мінспорту, а UCI. І вона на сьогодні вирішила, що це робить федерація, яку очолює Грівко, а не Башенко. А таке враження, що пан Гутцайт хоче зробити так, що без Мінспорту планета не крутиться і сонце не встає.
Бюджетні гроші, виділені на федерацію, має міністерство. І не федерація їх розподіляє згідно зі своїм календарем, а державні головні тренери, у яких договори з підконтрольним Мінспорту «Укрспортзабезпечення», разом з начальниками департаментів. А в мене запитання - де в законі України прописано, що державний тренер має право на свій розсуд розподіляти кошти, направлені на забезпечення національної збірної.
Поясню. У штатних тренерів є простий контракт з «Укрспортзабезпечення», в якому прописано, що він є тренером штатної збірної України. А що таке штатна збірна? Це спортсмени, які отримують [від держави] зарплату. В нас тренером штатної збірної є Підгорний, і в нього на ставці сім чи вісім спортсменів. І він по договору з «Укрспортзабезпечення» є тренером цих семи спортсменів. А в нас по треку виїжджає 20 спортсменів. Тобто, ці тренери не відповідають за всю збірну, а лише за цих сім спортсменів по договору.
В решти контрактів [з «Укрспортзабезпечення»] нема, вони не є членами штатної збірної. За їхньою [Мінспорту] логікою, ми цього спортсмена не веземо, бо він не штатний. Хоч може бути сильнішим. А ми маємо возити ось цих спортивних трупів, яких обирають штатні тренери. Просто щоб звозити.
«Гутцайт хоче впливати на бюджет федерації»
- Ви вважаєте, що до історії з поверненням Башенка причетний Гутцайт. Чому?
- У велоспорті є 30 штатних тренерів. Але у них договори не з національною федерацією, як в європейській системі, а з Мінспорту. Це вже є порушенням законодавства, яке забороняє втручання держави в роботу громадських об’єднань.
За статутом ФВСУ, наприклад, головні тренери є членами президії виконкому. А це другий керівний орган після конференції. У нас [у виконкомі] сім чоловік, які приймають рішення. А Гутцайт пхає чотирьох з них в керівний орган федерації.
І цим тренерам, коли є виїзд за кордон, нараховуються більшу частину грошей, передбачених для цього виїзду. Тобто, спортсмени отримують добові, а решту - 70-80% від всієї суми - може отримати головний тренер на картку.
Далі я вже не буду розповідати, чому вони хочуть контролювати цих тренерів. Мабуть, всі вже здогадались.
- Можливо, й не всі. Для чого це Гутцайту?
- Він хоче впливати на бюджет федерації.
- Щоб що?
- От нам на велоспорт виділили в цьому році 32 млн грн. Але це гроші на забезпечення членів збірної України, збори та виїзди. Не на федерацію велоспорту.
Нас також просять заповнити табличку, що ще треба для покращення результатів. Ми вписуємо, що окремий тренер з фізичної підготовки, хороший лікар (не такий, що в нас потім буде багато допінг-позитивних). Це закордонні фахівці все. Також прописуємо, що нам треба більше змагань в календарі, щоб у деяких спортсменів було не 10-15 їх, а хоча б 30-40. Треба більше виїжджати за кордон.
Але війна почалась, і зв’язок [з Гутцайтом] обірвався. Грошей нема. Рік тому така ж ситуація була. А за три роки президенства, я бачив три-чотири кошториси. Тренери, яких ставить Гутцайт, приховують їх. Я не знаю, куди вони витрачають всі ці кошти. І чи правильно тратять. Ми їх не контролюємо.
- Яка вигода з цього Гутцайту?
- Він контролює державний бюджет, направлений на спорт. Контролює одна людина по факту.
Ок, ці гроші йдуть через «Укрспортзабезпечення». Але чому, коли ми формуємо склад команди на чемпіонат світу, звідти викидають половину спортсменів і тренерів, а їдуть інші. Ті, які хтось собі захотів.
- При цьому всьому навіщо тоді Гутцайту вся ця ситуація з поверненням Башенка і зміщенням вас із посади?
- Я думаю… Ну от в мене чемпіонат України має відбутись в Англії, де нам дають велотрек на три дні безплатно. Без копійки українських грошей. А в Мінспорту кажуть: «Ні, ми хочемо провести у Львові». І зробили з Башенком положення - мінімум 200-300 тисяч гривень бюджетних грошей туди відправити. Хоча казали, що грошей нема.
Хтось виділені на федерацію гроші дав, хтось - забрав, а хтось - витратив. І ніхто за це не відповідає.
«Мінспорту втручається в роботу громадського об’єднання. Це протиправні дії»
- Наскільки я розумію схему фінансування спорту державою в Україні, в цьому і є одна з ролей Мінспорту - вивчати потреби різних федерацій і розподіляти, відштовхуючись від цього, бюджетні кошти. Хіба в цьому є якась помилка чи несправедливість?
- Ну ці ж гроші розподіляються згідно з Єдиним календарним планом, який подають національні федерації. А вони зробили так, що державний тренер подає цей ЄКП, і Мінспорту його закріпляє. Тобто, самі вирішують календар, самі вносять зміни. Всі ці процедури вони висмикнули від федерації.
І є кишенькові федерації, які з ними [з Мінспорту та державними тренерами] так працюють. Підкладають ці листи. А є деякі, які не погоджуються на такий безпрєдєл. Вот вони наразі так працюють.
Ви запитуєте, який в цьому сенс. Мабуть, треба іншим структурам запитувати про це. Виясняти, який сенс контролювати чужий бюджет.
- Але ж це державні кошти. Логічно, що держава хоче контролювати їх.
- Правильно. Але я вивчав, як це в інших країнах Європи. Спілкувався з колишнім міністром спорту Німеччини, з президентами федерацій в Італії, Франції. По всій Європі держава дає близько 1% свого ВВП на спорт.
В Італії держава виділяє ці гроші на олімпійський комітет, а він по формулі розподілу спрямовує їх на федерації. Федерації велоспорту Італії отримує через таку схему 20 млн бюджетних коштів. На власний розсуд - на виїзді, змагання і так далі. А загалом в них бюджет - 25 млн. Тобто, лише 5 млн - це спонсорські надходження.
В нас десять людей мають погодити якийсь наказ, а в них [в Європі] нема цієї бюрократичної і завідомо можливо корупційної схеми. Там держава визначила, якому спорту скільки [грошей] в порядку пріоритетності, і роздала. А в нас держава виділила, поставила задачу, а потім гроші попадають в Мінспорту, а федераціям - дуля.
Хоча Мінспорту - це кінцевий розпорядник коштів. Депутати проголосували бюджет, президент України підписав його, а Кабмін вирішує - це тобі, а це тобі. Але в нас виходить як - ось ваш бюджет, але вирішувати будемо ми [Мінспорту].
- Ок, але ж в Україні діє експеримент, за яким кільком федераціям дозволили самостійно розпоряджатись виділеними державними коштами.
- Я в листопаді подавав листа [на участь в експерименті]. Отримали відмову. Основна причина - в нас немає офісу. Але ж є бухгалтер, є рахунки. Хоча зараз, з Башенком, не треба цього - грошей ніхто не побачить.
Чому ми не могли б так працювати? Чим відрізняється Бродський (президент федерації баскетболу, Михайло Бродський - Tribuna.com)? Йому дають ці гроші. Хіба в Україні баскетболістів більше, ніж велосипедистів? Не думаю. Більше чемпіонів світу та Європи? Там взагалі немає чемпіонів Європи. Але він отримує 60 млн спокійно (у 2022 році на баскетбол з держбюджету виділили 50 млн грн - Tribuna.com). А нам працювати не дають.
- У 2022 році на велоспорт держава виділила 32 млн грн. Вам взагалі не дають ці кошти опрацювати?
- Ні. В мене взагалі нема доступу, нема розуміння, як їх… От дивіться. Нам кажуть, що не дадуть грошей на шосе, бо там результатів немає. Хоча шосе тягне за собою велоспорт, а далі вже йдуть трек, маунтенбайк. Там легше щось виграти, бо конкуренція слабша.
Ми кажемо: «Ок, давайте, куди даєте. Ми самі зробимо менеджмент - цим стільки, а цим стільки». Вони з цим не погоджуються. Кажуть, що будуть самі вирішувати.
От був у нас прецедент рік тому. У нас чемпіонат світу з шосе, а нам кажуть, що на нього є тільки 200 тисяч гривень. Нема грошей. Я з криками, боями та іншими можливими варіантами добився, щоб забрати мільйон з велотреку й перекинути на шосе, щоб шосейна збірна змогла взяти участь.
А потім вийшов у грудні нюанс, коли мені сказали: «Ой, ми шось погано порахували. У велотреці ми не використали 1.2 млн коштів з бюджету». Вони просто згоріли. Як вони рахують ці гроші? Як прораховують календар? То кажуть, що грошей нема, а потім вони згорають. Вот вам менеджмент Мінспорту. А в нас під зривом був чемпіонат світу.
Я зараз заявляю, що Міністерство займається протиправними діями. Розподіляє без нашого відома виділені на велоспорт гроші. Гроші на національну збірну. А її ж збирає федерація, а не Мінспорту. Мінспорту заборонено втручатись в систему реєстрації, відбору спортсменів. В жодній європейській країні мінспорту не втручається в склад національної збірної.
Я їм повідомляю - як президент ФВСУ та член Європейської асоціації велоспорту -, що це протиправні дії. Вони втручаються в роботу громадського об’єднання.
От Гутцайт каже, що Башенко - президент ФВСУ. Але міністр спорту не має це робити. Йому федерація сама повідомляє, хто є її президентом. І міністерство має працювати з тим президентом, якого обрала національна федерація як громадське об’єднання.
- Він лише говорить про те, що відбулись зміни, і тепер Башенко є президентом ФВСУ.
- В держреєстрі написано, що він керівник, а не президент. А в нас в статуті прописано - щоб бути керівником, треба бути громадянином України і членом національної федерації. Башенко не є членом з 2019 року.
Мене у 2018 році обрали першим віцепрезидентом ФВСУ. Згідно зі статутом, фізична або юридична відсутність президента (а в нас юридична відсутність, бо він не є членом федерації) означає перехід його обов’язків до першого віцепрезидента.
Тобто, Башенко з двох причин не може виконувати обов’язки президента ФВСУ. Ми про все це повідомили Мінспорту, але вони відмовляються отримувати документи згідно зі статутом національної федерації.
«На час розслідування UCI вважає мене президентом федерації»
- То ким ви є насправді - президентом ФВСУ чи виконувачем обов’язків президента ФВСУ?
- Виконувачем обов’язків президента. Але вони [UCI] проводять розслідування, екзаменують всі рішення конференції ФВСУ, президії, президента - як Башенка, так і мої. І на час розслідування вважають мене президентом федерації. Тому я підписую рішення федерації згідно з рішенням UCI [як президент].
- Гутцайт нещодавно сказав, що міжнародні федерації уже визнали Башенка як президента ФВСУ.
- Це брехня. Рішення приймаю я як президент. Єдине, що конференція ФВСУ згідно з чинним законодавством не може бути легітимна, бо нема відокремлених підрозділів. Навіть скажу, що в нас половина спортивних федерацій з такою проблемою. Це ящик Пандори.
Тому на разі в нас альтернативний план змін до реєстрації - в нас є громадська спілка. Сподіваюсь, її визнають міжнародною асоціацією на подальшу нормалізацію роботи в України. Скоро буде конференція UCI, і там будемо розглядати це питання, можливо.
- В підсумку вся ця історія з поверненням Башенка сталась тому, що Гутцайт, послідовним критиком якого ви є, вирішив ось так насолити вам, правильно?
- Ну звичайно. Їм [Мінспорту] вказують на проблеми, а вони кажуть, що їм насрати. Людина каже, що їй насрати. То може ця людина не має права бути міністром.
Він каже: «Ми оплачуємо тільки пріоритетні групи [спортсменів]». З двохсот чоловік командирують тільки десять. А інші 190 мають здохнути чи що? Хлопці та дівчата з перспективами стати призерами чемпіонатів Європи зав’язали, бо нема світла в тунелі. Міністерство не допомагає, UCI всіх не витягує, а НОК взагалі десь зник.
А я, як президент, розумію - якщо зараз не підтримую 16/17-річних спортсменів, то в нас на Олімпіаду-2028 буде дуля. Мінспорту все одно. Міністру головне рік-два на посаді протриматись. Потім прийде інший все це розгрібати.
Я три роки вже хочу провести гонку в Києві. Але з нашими процедурами… Тур де Франс легше провести. Мінспорту то не дає гроші, то потім дає.
- А у ФВСУ не має можливості самій генерувати якісь кошти для своїх потреб?
- Це було б можливо, якби ФВСУ була в Італії, Бельгії, Данії. Щоб була якась система, як в Італії, наприклад. Якщо компанія інвестує 10 тисяч євро в якийсь юнацький клуб, умовний наш ДЮСШ, вони ці гроші списують собі з податків. В Україні такого нема - закон про меценатство для посміятись.
Нема системи стимулювання спонсорів, реклами. Як федерація може отримати якесь спонсорство? Десь хтось вкладає, бо комусь шкода. Це показово. Нема чіткої системи приваблювання до національної збірної.
Їм [Мінспорту] цікаво поставити своїх тренерів, давати гроші їм, командувати, куди їздити. А розвиток велоспорту не цікавий.
- Ви натякаєте на корупцію, на відкати?
- Це треба брати за вуха тренерів. В біографії Вадима Марковича теж багато запитань.
- А ви з самим Башенком спілкувались про це?
- Ну це ж людина трохи не в адекваті. Декілька разів спілкувався, півразу нормальну. Десь 2-3 місяці тому. Потім якісь образи, крики. Не знаю, біла гарячка. Тому не бачу сенсу взагалі, якщо нема конструктивного діалогу.
- І ви вважаєте його ручним президентом - умовно, президентом - в руках Гутцайта, так?
- Я знаю, що він давно в дуже теплих стосунках з Людмилою Панченко - правої, лівої та голови Вадима Марковича. Видно, вона і радить йому, що з Башенком буде краще. Вони будуть виділяти багато грошей туди, куди не треба. Їм буде комфортно працювати разом.
- Як вийти з цієї ситуації тепер, коли Башенко - керівник ФВСУ згідно з держреєстром, а ви є її очільником по факту?
- Є запитання до Мін’юсту, чому воно не дивилось в статут, коли вносило зміни [в держреєстр]. Чому ви внесли їх за зверненням Башенка, а не згідно зі статутом [ФВСУ]. Вкажіть тоді вже, що в нас взагалі нема керівника. Я цього не розумію. Видно, їм це не цікаво.
Якщо вони не хочуть робити згідно зі статутом, в правовому полі, тоді будемо робити іншу федерацію, в якої буде чиста совість, так би мовити. Правильний статут, до якого не буде запитань ні у Мін’юсту, ні у Мінспорту, ні у Башенка, ні у Гутцайта. Я бачу тільки такий шлях.
***
Tribuna.com готова висвітлити позицію й інших сторін цього конфлікту, зокрема, Олександра Башенка та міністра молоді та спорту Вадима Гутцайта.
