«Виїхали готуватися Романчук та Говоров, яким дали таку змогу. Так само Усику». Ольга Саладуха – про перемоги України в спорті під час війни
Розмова з депутаткою та колишньою легкоатлеткою.
Розмова з депутаткою та колишньою легкоатлеткою.
«Спортсмени повинні підіймати наш прапор, щоб лунав наш гімн»
- Чим займається Ольга Саладуха з початком повномасштабної війни?
– З початком війни багато спортсменів узяли до рук зброю або захищають Україну на тих фронтах, яких можуть. А ми допомагаємо їм з переїздами, психологічною та гуманітарною допомогою. Тими речами, які зараз потрібні в теробороні, нашим воїнам. Більш така волонтерська діяльність з мого боку.
Зараз все ще багато виїздів за кордон наших спортсменів, ще є змагання. Ми вирішили, що вони повинні підіймати наш прапор, щоб лунав наш гімн. Те, що ми побачили от і від Ярослави Магучіх, і Марина Бех також, наші гімнасти вдало виступили. Це зараз вкрай важливо, тому все робимо для цього.
Працюємо з міністрами та загалом людьми, які можуть нам допомагати, щоб наші спортсмени виїжджали.
- Це стосується лише наших зіркових спортсменів чи усіх загалом?
– Усіх. Якщо взяти легку атлетику, до нас звернулись багато [іноземних] федерацій, які готові допомагати нашим спортсменам безкоштовно. Наприклад, з тренувальними базами, щоб наші могли займатись, чи психологічною допомогою.
Також є великий фронт – ми спілкуємось із Міжнародним олімпійським комітетом, щоб відстороняли білоруських та російських спортсменів. В цьому напрямку працюють всі федерації. Бо те, що робить Росія, не вкладається в жодні рамки.
В мене, можна сказати, дежавю. Бо у 2014 році ми уже тікали від руского міра. І сьогодні знову така ж ситуація в Києві, де ми зараз перебуваємо. Небезпечно.
- Знаємо, що чоловікам зараз заборонено покидати Україну. Як бути в цьому плані зі спортсменами-чоловіками?
– На останньому комітеті [ВР з питань молоді та спорту], де був присутній міністр [спорту] та представники Національного олімпійського комітету, обговорювали це питання. Кому треба – ми це вирішуємо.
Знаємо, що уже виїхали готуватись Михайло Романчук та Андрій Говоров, яким дали таку змогу. Так само Усику Саші. А от Ломаченко відмовився, сказавши, що буде захищати країну.
Нашим топ спортсменам треба дозволяти виїзд за кордон. Вони мають приносити максимум користі Україні
Є випадки, як зі спортсменкою [Анастасією] Осняч, яка перебувала у Будапешті, готуючись до чемпіонату Європи з вільної боротьби. Вона є в Нацгвардії, через що її викликали [до України]. Але ми висловили занепокоєння, бо вона претендує на золоту нагороду. І зараз вона повернулась знову до Будапешта. Нам важливо, щоб вона готувалась і перемогла.
Тобто, це така мотивація, підтримка наших воїнів, які будуть бачити, що не даремно захищають нашу Батьківщину та її кордони.
- Виходить, зараз держава Україна зацікавлена, щоб наші спортсмени якомога більше виступали на міжнародних змаганнях і своїми результатами нагадували про війну в країні, так?
– Звичайно. Ми повинні показувати, що ми сильні, мужні і незламні. Показувати, що наша країна готова боротись до останнього.
Бачимо, як Ярослава [Магучіх] зібралась з останніх сил. Марина [Бех] так само. Я себе згадую у 2014 році, коли мені казали: «Ні, ти не зможеш. Тобі краще психологічно відпочити». Я ж хотіла, щоб звучав наш гімн, висів наш прапор – це показувало б силу нашої нації.
- Війна в Україні – це такий додатковий стимул для наших спортсменів, своєрідний допінг?
– Так. Кожен на своєму фронті, як президент сказав. Ми можемо класно виступати і змагатись, показувати тут свою силу.
Ніколи опускати руки. Навпаки, бачимо, як усі об’єднались в прагненні миру. Пишаюсь нашими спортсменами, як вони теж згуртувались – і ті, хто виступає, і ті, хто закінчив свій сезон.
«Потрібно довічно відсторонити тих російських спортсменів, які пропагують рашизм та підтримують війну»
- Як загалом постраждав графік підготовки спортсменів, виступів на внутрішніх змаганнях, які сьогодні, зрозуміло, не проводяться?
– Звичайно, усі спортсмени, з ким я спілкуюсь, в розпачі. Харків, Маріуполь, Чернігів – всюди в тому числі пошкоджені або зруйновані наші об’єкти спортивні. Нові або ті, які будувались роками. В Маріуполі зовсім складна ситуація, в мене друг дитинства загинув там.
Зараз намагаємось розмістити спортсменів у містах, де вони можуть хоч якось тренуватись. Наприклад, Львів та Луцьк. Але не всюди є, наприклад, великі басейни, тому наші синхроністки виїхали за кордон.
Щодо календаря українських змагань, то поки важко сказати. Мабуть, турніри будуть переносити або скасовувати. Наразі немає українських змагань, які б проводились.
- Яка на сьогодні ситуація з фінансуванням спорту державою? Можливо є наміри забрати частину коштів на потреби армії або інші важливіші сфери?
– Поки про це не йде мова. У нас є колосальна підтримка, багато грошей нам надають міжнародні партнери. Наприклад, для спортсменів зараз працює фонд Міжнародного та Національного олімпійських комітетів. Завдяки йому багато спортсменів виїхало на змагання чи просто за кордон, щоб перебути деякий час.
Є кошти від [міжнародних] федерацій. Окремо самі спортсмени збирають кошти, допомагають один одному. Поки не йде мова, щоб забрати кошти від спорту.
- Які успіхи у роботі з МОК по тотальному відстороненню російських та білоруських спортсменів, а також виключення їхніх федерацій та олімпійських комітетів зі світового спортивного товариства?
– Щодо олімпійських комітетів, то там плідно працює Сергій Назарович [Бубка]. На останньому комітеті йшлося про те, що вже о шостій ранку 24 лютого вони спілкувались із [Томасом] Бахом щодо відсторонення.
Багато федерацій уже відсторонили, деякі ще працюють, але ми всі звертаємось до них постійно. На комітеті також обговорювали, що потрібно взагалі довічно відсторонити від змагань тих спортсменів, які пропагують рашизм та підтримують війну. Ми готуємо лист до МОК.
Ми на зв’язку також з комісією атлетів МОК – розповідаємо та показуємо з допомогою фото та відео, що відбувається в нашій країні. З допомогою цього вдалось добитись відсторонення білорусів і росіян від участі в Паралімпіаді-2022.
Їх потрібно карати, поставити на місце. Хай сидять у своїй Рашці. Бо навіть от був випадок останній з Мариною Бех. В Сербії вона стрибала також в довжину, в неї був стрибок на сім метрів, який мав принести їй ще одне срібло, але його не зарахували через заступ. Хоча доводили всіляко, показували відео, але ніяк. Думаю, це все серби, які є колоною Кремля.
Навіть у тих спортсменів з інших країн, які хотіли підтримати українців якимись стрічками, резинками, браслетами, то у них, кажуть, забирали – щоб ніхто з українською символікою не виходив. Але багато все одно малювали собі наш прапор, на волосся щось одягали. Це було приємно.
Є підтримка від міжнародного спорту, це відчувається навіть на зборах зараз. Наприклад, наші поїхали от в Португалію, Туреччину. Всюди намагаються якось підтримати, всюди нам раді. Всі розуміють, в якому ми становищі, пропонують свою допомогу і всі засуджують спортсменів з Росії. Це підтримка всього світу.
Нашим топ спортсменам треба дозволяти виїзд за кордон. Вони мають приносити максимум користі Україні
Фото: сторінка Ольги Саладухи у фейсбуці, Pavlo_Bagmut/Keystone Press Agency
