Телепульні війни затвердили: УПЛ – ліга хворих амбіцій та трешу
Мала об'єднати всіх, а результат – черговий розбрат, запевняє Микола Решнюк.
Чемпіонат України має відновитися 23 серпня. Красива дата - День прапора України, переддень Дня незалежності. Красива локація матчу-відкриття - головна арена країни НСК «Олімпійський». Красивий символізм - відновити футбол, попри найстрашнішу з часів Другої світової війну на планеті, яка вже шостий місяць знищує нашу країну. Попри намагання російського ворога відібрати у нас все й знищити нас самих.
Але на цьому краса закінчується. Бо зліпити з українського футболу символ незламності не вийшло ще до факту самого відновлення змагання. Замість цього вийшло те, що й мало вийти з концентрованого згустку хворих амбіцій та трешу, яким є наш недорогоцінний копаний м’яч. Вийшов символ розбрату.
Історія зі вкотре зірваним єдиним телепулом - одна з багатьох, які ми всі добре знаємо і які підкреслюють ці міжусобиці. Останні події на засіданнях УПЛ є наче збірним образом усього непотребу, з якого формується український чемпіонат.
Бо український чемпіонат - це не спорт, яким він повинен бути. Навіть близько не індустрія розваг, яка заробляє на інтересі до себе і в яку заходять, щоб заробити. Облиште.
Це лише нікчемне змагання нуворишів, які такими й стали, бо йдуть по життю, обходячи правила гри та порушуючи домовленості, в тому числі зі собі подібними. Чому вони мають чинити інакше в футболі, де так роблять навіть ті, хто мав би за дотриманням правил стежити і карати за протилежне?
Тому в цій конкретній ситуації і маємо безглузді пози Суркіса чи Козловського, які знають - тільки за те, що вони мають багато грошей, щоб гратись у футбол за своїми правилами і у своїх інтересах, ніхто їх не приструнить. Нехай для цього і є всі підстави.
УАФ чи УПЛ - не УЄФА, яка ніколи в житті не дозволить транслювати Лігу чемпіонів на ютубі, бо «уболівальнику важко, треба транслювати безплатно на загальнодоступному каналі, гроші нам не потрібні».
Саме через безкарність власників клубів створена ними ж ще 15 років тому Прем’єр-ліга так і не стала тим, заради чого задумувалась. Натомість стала покручем, який нас цікавить тільки тому, що він наш.
Тільки через спорідненість і хотілось вкласти в нього якийсь благородний символізм, коли постало питання відновлення чемпіонату в Україні. Але всі ті надії та зусилля перекреслила незаперечна сутність нашого футболу, яка притягує моральних маргіналів, щоб ті спотворювали все навколо.
