Скалоні видав топ-перформанс по грі від суперника – вимкнув гру Нідерландів в атаці, створив перепони флангам та півзахисту
Олег Барков розібрав топовий чвертьфінал.
Це був чудовий і меганасичений поєдинок, де кожен уболівальник міг знайти щось для себе – успішні (і не дуже) тактичні ходи тренерів, магію Генія та божевільну драматургію. Багато хто називає матч Нідерланди – Аргентина найкращим на ЧС-2022, і я з ними згоден. Давайте детальніше розберемо всі тактичні аспекти цього протистояння, адже поговорити є тут про що.
◾️ Одним із головних очікувань до матчу був стартовий план від Луї ван Гала. Чи змінить він свою улюблену схему гри? Ні, він не став змінювати схему, ми знову побачили 3-4-1-2. Його задуми полягали у деталях під конкретні дії – стримування Мессі, гру в атаці.
◾️ А ось схема Ліонеля Скалоні здивувала – він вперше на турнірі перейшов на гру з трьома центрбеками. Це не можна назвати «дзеркалкою» під Нідерланди, аргентинець переслідував інші завдання, та зіграв 3-5-2 з Лео та Альваресом в атаці. Так, у другому таймі матчу з Австралією Скалоні вдавався до подібної схеми, але тоді вона була спрямована на контроль володіння. Тут же був зовсім інший план.
◾️ Ми багато говорили про тактичний геній Луї ван Гала на цьому ЧС, але Скалоні вчора повністю переграв його на стартових позиціях і підготувався краще. До чвертьфіналу Аргентина мала найвищий показник володіння м'яча – 64%. Луї чекав, що аргентинці багато контролюватимуть м'яч (і це логічно, адже Мессі в моделі гри без м'яча – нонсенс), тому розраховував на контратаки і вибрав двох швидких форвардів – Депая та Бергвейна. Але Скалоні несподівано для всіх відмовився від володіння, чим перекреслив плани Ван Гала.
◾️ Адаптація схеми Аргентини під гру другим номером спрацювала. Команда Скалоні грамотно перекривала всі коридори та створювала нідерландцям проблеми з виходом із оборони. Часом траплялися моменти, коли ван Дейку не було куди віддати, не було варіантів для початку атаки.
◾️ До першого голу Аргентини Нідерланди володіли м'ячем 56% часу, але нічого з цим володінням не могли зробити. Лише один удар від Бергейса для статистики. В цьому аспекті незрозуміло, чому, маючи швидких форвардів, Ораньє не використовували довгі передачі за спини аргентинцям. За перший тайм ван Дейк зробив лише одну таку передачу.
При цьому часто Депай приходив у центр поля, дуже глибоко, для участі в розіграшах м’яча.
◾️ Ключовим фактором матчу для ван Гала була нейтралізація Мессі. До цього Луї готувався. На тренуваннях відпрацьовували, як протистоятимуть Лео, а роль аргентинця виконував Ноа Ланг. І тут Луї придумав цікавий хід: за капітаном аргентинців стежили по черзі Де Йонг, Де Рон та Натан Аке. Але вони не передавали його один одному до зон, а догравали з аргентинцем до кінця епізоду.
Ось тут Френкі опікується Мессі:
Де Рон контролює Мессі:
Тут з Лео грає Аке, який виходить вище:
А це зовсім неймовірний епізод, коли лівий центральний захисник Аке дограє за Мессі навіть на правому фланзі:
Саме з Аке у Лео було найбільше дуелей (10), майже всі залишилися за нідерландцем (9). Треба сказати, що план стримування Мессі у ван Гала працював – лідер збірної Аргентини отримав м'яч лише 16 разів за основний час. Так, треба враховувати стиль гри команди у цьому матчі, але для Лео це все одно катастрофічно мало.
◾️ Але, як відомо, генію іноді потрібен лише один шанс, і він тут же його використовує. Аке на мить втратив концентрацію, і Лео геніальним пасом знайшов Моліну, який відкрив рахунок у матчі. Тут важливі дві речі: спочатку де Йонг був обіграний Лео, а потім Аке заплутався з рішенням – кинув свого гравця, щоб протистояти Мессі, і не вибрав, який бік перекривати. Зазвичай Лео віддає у такій ситуації передачі ліворуч – ближче до флангу. Але тут зіграв максимально несподівано та геніально.
◾️ Перформанс Лео в цьому матчі можна описати одним виразом – він тягнув команду попри все. Чотири рази бив по воротах з гри (всього – 6 ударів), щоправда, всі постріли – з-за меж штрафного. Тричі віддавав передачі під удар – один раз гольовий пас. Зібрав на собі 9 фолів і 5 разів йшов в обіграш (тричі успішно). Ну і чудову форму Мессі підкреслює його впевненість у собі, чого раніше на чемпіонатах світу не було – саме Лео пішов бити перший пенальті і успішно його реалізував.
◾️ У Нідерландів був свій лідер, Френкі де Йонг. Але його виступ у цьому матчі не можна назвати видатним, що, зрештою, також вплинуло на гру Ораньє в атаці – відверто слабку та беззубу (за що слід похвалити Скалоні). Аргентинці вдало закривали всі можливі кроки для просування м'яча від Френкі. Лідером Нідерландів за кількістю передач із просуванням м'яча став голкіпер Нопперт (7), що дуже добре говорить про атаки Ораньє у цьому матчі.
◾️ Нідерландці в матчі зі США чудово використовували Думфріса та його сильні сторони. Але й тут Скалоні добре підготувався – Дензелу практично нічого не дозволяли, а Акунья дуже дисципліновано та якісно протистояв йому. З 17 мікродуелей аргентинець виграв три чверті. Крім того, саме Акунья заробив пенальті у другому таймі, а фолив як раз Думфріс.
Не допомагали навіть ізоляції, які намагалися створити Ораньє своєму вінгбеку. Ось тут Де Йонг відходить назад, отримує м'яч і чекає, поки Тімбер та партнери відведуть гравців до центру, залишивши Думфріса віч-на-віч з Акунією.
◾️ Звичайно, така гра не влаштовувала Луї ван Гала, і він повністю змінив свій план у перерві – випустив високого де Йонга замість Бергвейна, а також Копмейнерса замість де Рона, щоб додати контролю в центрі поля. Гра Ораньє стала більш вертикальною, а після другого голу Аргентини ЛВГ додав до де Йонга ще й височенного Веґгорста. Це змінило картину гри кардинально.
Нідерланди перебудувалися на 4-2-3-1, де Аке та Думфріс виконували ролі латералей, а Веґгорст став відтягнутим форвардом з широким оборонним спектром роботи – він багато й корисно рухався у центрі поля без м'яча, збирав усі верхові м'ячі та грав у підіграші. А на флангах Ґакпо та Бергейс забезпечували кроси на високих форвардів.
Кількість довгих передач у другому таймі зросла в рази (в результаті, Ораньє поставила рекорд цього ЧС для себе – 56), а навісів після перерви «помаранчеві» зробили 8 штук. І зуміли перевести гру в овертайм.
◾️ Саме один із навісів Бергейса з правого флангу привів до першого голу Веґгорста. Важливо, як здорово Ораньє насичували зону завершення. Ну і якість подачі від Бергейса – топ.
◾️ Другий гол – теж заслуга Ваута. Саме він поборовся до кінця за верховий м'яч і заробив штрафний, який майстерно розіграв із Копмейнерсом. Напевно, це один із найкращих розіграшів в історії ЧС.
Що важливо: за рахунок стінки Аргентині не вистачало гравців, щоб перекрити всіх атакуючих. Трьох гравців Ораньє, які чекали на подачу, опікували лише два захисники. Із трьома футболістами у стінці нідерландців був лише Паредес. Мессі залишився у напівпозиції, абсолютно нічим не допоміг, хоча міг також заважати розіграшу.
Ну і варто згадати, що для Веґгорста такі розіграші – не новинка. За «Вольфсбург» він забив аналогічний м'яч у ворота «Армінії».
◾️ Слід сказати, що ці два удари Веґгорста – єдині у площину воріт Мартінеса у цьому матчі. І в овертаймі саме Аргентина була ближчою до перемоги, ніж її суперник.
◾️ Серія пенальті – потік емоцій. Аналізувати її немає сенсу, але важливо зазначити, що ван Галу та його голкіперу Нопперту не допомогли наставляння тренера з волейболу, якого привезли до Катару спеціально під серію пенальті. Хоча це ще раз говорить нам про крутість ЛВГ – для нього немає деталей у футболі, всі компоненти важливі.
«Ми весь рік тренували пенальті, а зрештою все одно облажалися. Я просив гравців бити пенальті у клубах, і вони це робили. Але якщо ти не забиваєш перші два пенальті, виграти серію не вийде», – сказав після матчу тренер нідерландців.
Це третя поразка у чотирьох серіях 11-метрових для Ораньє на чемпіонатах світу. Ну а Аргентина виграла п'яту серію із шести – по-справжньому боги пенальті.
◾️ Резюмуючи, Скалоні переграв ван Гала. Його можна критикувати за стиль, який демонструвала Аргентина у цьому матчі (та й на всьому турнірі, будемо відвертими), але йому вдалося майстерно зіграти від суперника – нейтралізувати його сильні сторони, вимкнути гру Ораньє в атаці, створити максимальні перепони де Йонгу, Думфрісу, Блінду. Це був топ-перформанс по грі від суперника.
Ну а Луї так і залишився непереможеним на чемпіонатах світу (12 матчів, 8 перемог). У 2014-му він у серії пенальті програв у півфіналі, зараз – теж у серії, але у чвертьфіналі. Навіть без титулу чемпіона світу він все одно один із найкращих тренерів сучасності.
Фото: Frank Hoermann/SVEN SIMON/Global Look Press
