На ЧС-1990 зі збірної Камеруну також вигнали основного воротаря. Це призвело до ії найкращого результату за всю історію
Проводимо параллель між Андре Онаною та Жозефом-Антуаном Беллом
Один із найгучніших скандалів цьогорічного чемпіонату світу, не пов'язаний беспосередньо з його організацією - це відсторонення Андре Онани від збірної Камеруну з дисциплінарних причин просто під час турніру. За інформацією Фабріціо Романо, головний тренер "левів" Рігобер Сонг вимагав від голкіпера "Інтера" грати в "більш традиційному" стилі, на що Онана відповів відмовою.
Але мало хто пам'ятає, що 32 роки тому зі збірної Камеруну також було виключено основного воротаря під час Чемпіонату світу - і так само з дисциплінарних причин. Цим голкіпером був гравець французького "Бордо" Жозеф-Антуан Белл.
То хто ж такий Жозеф-Антуан Белл?
Якщо для багатьох європейських вболівальників (особливо молодших) Жозеф-Антуан Белл - це повний ноунейм, то для камерунського футболу цей пан - справжня легенда. Переможець Африканського кубку чемпіонів, двічі переможець КАН, двічі срібний призер чемпіонату Франції у складі "Марселю" та "Бордо" - непоганий список для будь-якого камерунського футболіста.
Його досягнення також відзначені й на міжнародному рівні: у 2000 році Белла було визнано найкращим африканським воротарем сторіччя за версією IFFHS. Більше того, у голосуванні на "найкращого воротаря сторіччя" загалом у світі камерунець посів 33 місце - між Рене Ігітою та Андоні Субісарретою. Та й 45 місце у списку найкращих футболістів в історії Африки від Сергія Барановського - теж досягнення. Тому за масштабом особистості Жозеф-Антуан із співвітчизників поступається хіба що Роже Міллі, Самюелю Ето'о та Рігоберу Сонгу. А також, можливо, іншому камерунському воротарю свого часу - Томасу Н'Коно.
Белл був на 2 роки старшим за Томаса, проте виграти конкуренцію не зумів. Починаючи з моменту свого дебюту, саме Н'Коно грав на всіх великих турнірах - від кубку Африки до ЧС-1982, де він чудово себе показав, пропустив 1 м'яч у 3 матчах та підписав контракт з "Еспаньйолом". Белл же в той час грав за єгипетський "Мокавлун", з яким, щоправда, виграв чемпіонат Єгипту.
З 1984 року Белл став основним. Але некоректна поведінка завадила йому зіграти на ЧС-1990
Незважаючи на те, що Н'Коно грав у Іспанії, а Белл - лише в Єгипті, саме Жозеф-Антуан став основним воротарем Камеруну на КАН-1984. Не в останню чергу, завдяки своєму стилю гри: під час атак Белл виганяв захисників ближче до воріт суперника, і сам також підіймався вище, виконуючи роль ліберо (нікого не нагадує?). Завдяки впевненій грі воротаря та голам Роже Мілли Камерун здобув перемогу на турнірі, а сам Белл забив післяматчевий пенальті в півфіналі та перейшов до "Марселю".
Так само основним він був і на другому переможному для Камеруну кубку Африки в 1988 році. І хоч на провальному КАН-1990 у воротах Камеруну стояв Н'Коно, саме Белл їхав на ЧС-1990 у якості основного. Проте за 5 годин до початку гри Н'Коно почув, що у старті проти Аргентини вийде саме він. Здивований був навіть Марадона, який у перерві підійшов до голкіпера, з яким перетинався в Іспанії.
До 2010 року подробиці того, чому Белл не вийшов на поле, залишалися невідомими. Хтось казав, що справа в грошах, які Жозеф-Антуан вимагав від федерації за вихід збірної на мундіаль, хтось - що Белл занадто жорстко критикував головного тренера збірної. Правда ж, як завжди, виявилася десь посередині. У 2010 році тренер збірної Камеруну на тому чемпіонаті світу Валерій Непомнящий дав інтерв'ю ВВС, де детально розповів про цю ситуацію.
"Незадовго до чемпіонату світу виходить номер журналу "Франс Футбол" з великим інтерв'ю нашого воротаря Белла. Так от він у ньому понаписав, що збірна Камеруну приїхала до Італії "хлопчиками для биття", що грошей на підготовку не виділяли, навіть екіпірування нормального немає, що якщо програємо Аргентині 0:3, буде вже добре тощо.
Я зустрівся з Беллом, запитав – навіщо так написав? Він каже, мовляв, у нас свобода слова. Тоді ми з ним домовилися - він залишається в команді, але поводиться коректно. Ось так Белл не зіграв жодної хвилини - добре, що чудово стояв Н'Коно."
Н'Коно й Мілла затягнули Камерун у чвертьфінал. Могли виходити й у півфінал, але прикро програли англійцям.
Важливо розуміти контекст ситуації, яка виникла у збірній Камеруну. У команді на всіх позиціях були зібрані як професіонали з європейських чемпіонатів, так і аматори. До останніх належав і 38-річний Роже Мілла, який на той час вже закінчував з великим футболом і грав у аматорській лізі Франції. Втім, дехто і в цьому факті знаходив переваги. "Аматори мали набагато більше часу на підготовку, а ми, професіонали, приїхали з усім досвідом, який ми отримали за кордоном за попередні сім-вісім років. Це стало гарним поєднанням," - розповідав Томас Н'Коно в інтерв'ю.
Проте саме позиція голкіпера була єдиною, яка була повністю укомплектована сильними гравцями. Під Беллом, на відміну від Онани, сидів не Епассі з середняка чемпіонату Саудівської Аравії, а Н'Коно, який на той час вже встиг відіграти більше 300 матчів за "Еспаньйол" та стати легендою клубу. Третім ж воротарем збірної був Жак Сонго'о - гравець "Тулона", міцного середняка Ліги 1. Щоб охарактеризувати всю велич воротарської ланки "левів", достатньо одного факту: всі три голкіпери збірної Камеруну на ЧС-1990 увійшли до топ-6 найкращих африканських воротарів століття за версією IFFHS (Белл - перший, Н'Коно - другий, Сонго'о - шостий).
Саме Н'Коно і вийшов у старті на перший матч групового етапу проти чинних чемпіонів світу - Аргентини. Коментатори перед матчем жартували, що шансів здобути бодай-якісь бали у цій грі в Камеруна трохи менше, ніж нуль, проте з перших же хвилин матчу "леви" показали, що не планують здаватися. Трохи не кожну небезпечну атаку аргентинців камерунські захисники зупиняли грубим фолом, а коли м'яч все ж таки доходив до воріт - надзвичайно надійно грав Н'Коно.
Навіть незважачи на лояльне ставлення тогочасних арбітрів до жорсткої гри, все ж таки колись грубість камерунців мала бути покарана. Так і сталося на 61-й хвилині, коли захисник Андре Кана-Біїк отримав пряму червону картку. А за 5 хвилин "леви" забили - після навісу зі штрафного Франсуа Омам-Біїк у неймовірному стрибку спрямував м'яч у бік воріт, де дуже невдало зіграв воротар аргентинців Пумпідо. Н'Коно ж, в свою чергу, провів просто ідеальний матч і зіграв на нуль, хоч камерунці і догравали матч вдев'ятьох після другого вилучення.
Після цього був бенефіс Роже Мілли у матчі з румунами (дубль після виходу на заміну та перемога 2:1) та розгромна поразка від збірної СРСР у матчі, який вже нічого не вирішував. Камерун сенсаційно вийшов з групи з першого місця і в 1/8 фіналу потрапив на Колумбію. Аргентина ж, яку Камерун обіграв, ледве посіла третє місце, але потім дійшла аж до фіналу.
Колумбійців вдалося обіграти лише в додатковий час - завдяки вдалій грі Н'Коно, черговому дублю Мілли та жахливій помилці Рене Ігіти, після якої й було забито вирішальний гол. Легендарне фото, де Ігіта біжить за форвардом збірної Камеруну, було зроблене саме в цій грі.
А далі була Англія. Камерунці пропустили першими, але в другому таймі забили 2 м'ячі за 4 хвилини. Усе йшло до перемоги "левів", проте захист африканської збірної все ж таки не витримав й привіз пенальті. Н'Коно досі шкодує про неправильне рішення в дуелі з Гарі Лінекером: "Я знав, куди битиме Лінекер, знав, що він битиме вліво. Але в останній момент я сказав собі, що він знає, що я знаю, і стрибнув в інший бік".
А в додатковий час у своєму штрафному майданчику сфолив уже сам Томас. Сьогодні за такий фол останньої надії він би отримав червону картку, але тоді арбітри були значно менш жорсткими, тож Н'Коно відбувся лише жовтою. Цього разу він вже стрибнув вліво, проте Лінекер пробив по центру.
Незважаючи на поразку від англійців, збірну Камеруну вдома зустрічали як переможців чемпіонату світу. Ще б пак: вони стали першою в історії африканською збірною, яка вийшла до чвертьфіналу мундіалю. А лідери тієї збірної Н'Коно й Мілла, який до того ж став третім бомбардиром ЧС-1990, стали справжніми національними героями.
А що ж Белл? Він дебютував на чемпіонатах світу за 4 роки, на ЧС-1994, коли йому вже виповнилось 39 років. Виступ вийшов дуже невдалим: Камерун посів останнє місце в групі, Белл пропустив 5 м'ячів у двох перших турах і залишився в запасі на третій, після чого повідомив про завершення кар'єри, а роздратовані фанати збірної після турніру спалили голкіперу будинок.
Ще одна цікава паралель: в Епассі на цьогорічному чемпіонаті світу був той самий номер, під яким на ЧС-1990 грав Н’Коно. А тепер просто уявіть: якої казки, можливо, нас позбавила збірна Швейцарії на цьому мундіалі?
Фото: Gettyimages, Pinterest
