Вразливість в обороні і поганий контроль м‘ячу-«Ліверпуль» дедалі більше провалюється. Зміна тактики піде їм на користь?
Потужна промова в кінці. Не критикуйте «Ліверпуль».
Дорогі читачі блогу! Нещодавно в мене розпочалося навчання і подеколи я буду пропадати. Але це не означає, що перестану писати. Просто це буде не так регулярно як зазвичай. Якщо вам цікаво дізнаватися про анонси постів і трохи про моє життя, то я нагадую, що в мене є телеграмм-канал.
https://t.me/+AB-MZdV4_dI4NTg6
4 жовтня "Ліверпуль" переміг мадридський "Рейнджерс" у домашньому матчі 3-го туру Ліги чемпіонів сезону-2022/23
Звичайно, у всіх повстає питання, що відбувається? Причому для мерсисайдців новий матч в АПЛ мав стати переможним, адже всі обставини тому сприяли. Після міжнародної паузи до команди повернулися травмовані раніше гравці; Тьяго Алькантру, найбільше талановитого півзахисника червоних, не викликали до збірної, а це значить, що у нього була можливість набратися сил і продовжувати розривати АПЛ, а Клопп ніби вже й мав зробити висновки і нарешті запустити цю машину. Проте, що ми побачили? «Ліверпуль» знову провалився в захисті й обіграли такого собі середняка «Рейнджерс», хоча ніколи не варто недооцінювати суперника. Таким чином, я хочу сказати, що мерсисайдці все ж таки на голову вище за шотландців по грі, але при цьому навіть у цьому матчі підопічні Юргена Клоппа демонстрували багато браку.
В цій статті я пропоную розібратися з головними проблемами, які на даний момент є та нову тактику, яку Клопп підібрав для гри проти «Рейнджерс». Вийшло досить непогано, але ще є над чим попрацювати.
Після травневої поразки «Ліверпуля» у фіналі Ліги Чемпіонів проти «Реал Мадриду» Карло Анчелотті зазначив, що тактика Клоппа є занадто «зрозумілою для суперників» і що іспанцям було занадто просто підготуватися до цієї гри і розгадати всю схему:
«У них дуже чітка ідентичність, і ми змогли дуже добре підготуватися до них, – пояснив Анчелотті. – Ми знали, яку стратегію вибрати – не давати їм простору в обороні, куди можна втекти».
Після першої поразки на «Олд Траффорд» від «Манчестер Юнайтед» воротар мерсисайдців Аліссон сам наголосив на тому, що «команди, які грають проти нас знають чого їм чекати і намагаються цим скористатися. У них це виходить».
Після нічиєї з «Брайтоном» Клопп сказав, що колишній тренер «Шахтарю» Роберто де Дзербі правильно налаштував свою команду, але насправді він просто знав чого йому чекати.
Характерна схема, якої Клопп притримується вже декілька років 4-3-3 перестає працювати. Для футболу мерсисайдців притаманний високий пресинг, постійний контроль м‘ячу і швидкий біг. Заради цього гравці «Ліверпуля» на своїх тренуваннях долають величезні дистанції для того, аби бути у хорошій формі. Як раніше писав The Athletic, через постійні навантаження у гравців часто виникає все більше і більше травм.
Останнім часом ця схема перестала працювати. «Ліверпулю» стало складно вигравати і навіть утримувати нічию.
Одним із варіантів для поліпшення ситуації – спробувати перейти на схему 4-2-3-1, яку Клопп використав у другому таймі в гостях у «Евертона» місяць тому. Того разу він поставив Роберто Фірміно по перерві, щоб той зіграв з Дарвіном Нуньєсом. Він також має молодих гравців - Фабіу Карвалью і Харві Елліота, кожен з яких може виступати в ролі «десятки».
Роберто Фірміно забив двічі у суботній нічиїй проти «Брайтону» — 12-й раз за 15 матчів «Ліверпуль» пропустив першим.
Нуньєс досі адаптовується. Неодноразово на прес-конференціях після матчу Клопп наголошував на тому, що він звикає до нового стилю футболу і йому портібен час (чого не скажеш про Голанда, який зараз просто розриває АПЛ, хоча в нього ніхто не вірив).
Можна грати будь-якою схемою, якою тільки хочеш, але якщо не стежити за гравцями, що забігають, і не закривати простір, у команди будуть серйозні проблеми. Якби не геніальність Алісона, «Брайтон» відірвався б у рахунку ще сильніше ще до того, як ожив «Ліверпуль».
Найбільша проблема для Клоппа на даний момент заключається в тому, що так багато елітних гравців роблять так багато елементарних помилок і грають набагато нижче за свої звичні стандарти. «Ліверпуль» виглядає настільки слабким в обороні, а в центрі поля читається повна відсутність контролю. Вони настільки відкриті, створюють забагато вільного простору.
Тотальний пресинг та нереальна швидкість змінилася на повільний темп і переросла в розгубленість. Іноді мерсисайдці просто не знають, що їм робити на полі й губляться, намагаючись просто захищатися.
"Зараз ми пропускаємо схожі голи, дозвольте мені сказати це так - коли суперник проходить через одні й ті самі наші розриви", - зізнався Клопп.
У суботній грі проти «Ліверпуля» "Брайтон" досить часто використовував вільний простір, передавав м'ячі через щілини між лініями, де гравці могли розвернутися, і ще багато чого іншого, де суперник міг легко повернути хід гри в свою користь.
Якби не Алліссон, чайки б 100% повели в рахунку, допоки «червоні» не заграли.
Взагалі у мерсисайдців помітна тенденція, коли вони починають грати нормально після першого забитого голу.
До того, гравці Мерсисайду ніби-то розігріваються і не хвилюються, явно недооцінюючи суперника. Після того як їм забивають гол, вони починають роздуплятися, але при цьому всеодно попадаються на елементарних речах. Варто зауважити, що всі зіркові гравці «Ліверпуля» наразі і близько не показують того рівня, який їм притаманний. Той же Салах, який за 7 матчів забив тільки 2 голи!!!
Цього сезону «Ліверпуль» провів дев'ять матчів у Прем'єр-лізі та Лізі чемпіонів.
Якщо не враховувати розгром «Борнмута» з рахунком 9:0, то в інших 8 матчах вони ввели в рахунку лише півгодини.
Ні драматичний гол на останніх хвилинах від Карвалью в матчі з «Ньюкаслом», ні аналогічний гол Жоеля Матіпа, у матчі проти «Аяксу» не переконав в тому, що «Ліверпуль» одужав і повернуся в гру.
У суботу «Ліверпуль» пропустив першим вже в 12-е за останні 15 матчів у всіх турнірах. Впевненість зазнала нищівної поразки.
Зміна схеми вирішить проблему?
Після хаосу в матчі з "Брайтоном" "Ліверпуль" відновив необхідний рівень спокою, здобувши перемогу в Лізі чемпіонів над "Рейнджерс". Ця схема була схожа на 4-2-3-1 або 4-2-4, але Юрген Клопп наголошував на тому, що схема була саме 4-4-2 й ніяк по-іншому. Після такої незрозумілої гри проти «Брайтону» і такого невдалого початку сезону, тренер зрозумів, що пора щось змінювати. Нарешті.
«Ми хотіли захищатися інакше, ніж зазвичай, – пояснив Клопп. Оскільки неділя була днем відновлення, хлопці мали лише одне тренування в понеділок у Кіркбі, щоб попрацювати над новою схемою, але на перший погляд так і не скажеш, що в них було так мало часу. Нагородою став їхній (поки) третій сухий матч у всіх змаганнях цього сезону.
Найбільше мене порадувало те, що у мерсисайдців нарешті була взаємодія на полі. Вони не розгубилися, знали що робити, чудово закривали вільний простір, коли м‘яч був у суперника.
Як так вийшло? Почнемо з того, що вони виглядали більш компактніше з подвійною опорною завдяки Джордану Хендерсонв і Тьяго Алькантрі, які обороняли четвірку захисників.
Рішення не випускати Фабіньйо, який, як і всі інші, зазнав труднощів на початку сезону було правильним.
Хендерсон виконав 58 із 62 своїх передач (94%), а Тьяго не сильно відстав від нього, виконавши 52 із 60 (87%). У команді був баланс. Приємно було бачити, що підопічні Клоппа контролюють півзахист, а не коли суперник заганяє їх в кут. Також Трент Александер-Арнольд виконував іншу роль у грі проти «Рейнджерс». Спочатку він відкрив рахунок неймовірна ударом зі штрафного на початку матчу. «Ми знали, що ліва сторона «Рейнджерс» — творча, з Райаном (Кентом) та Баришичем», — сказав Клопп.
Схоже Александер-Арнолд повинен був розташовуватися глибше, а не бігти вперед як зазвичай. Звичайно, така роль - рідкість для цього гравця. Але з чотирма нападниками на полі було достатньо креативу в інших місцях, і він показав тактичну дисципліну, вміло відбиваючи атаки "Рейнджерс".
Його дії викликали безліч проблем у суперника, коли він проривався вперед, і деякі його моменти у зв'язці з Мохамедом Салахом, Діогу Жотою та Луїсом Діасом дає надію на те, що в зовсім скоро до нас повернеться нас старий-добрий «Ліверпуль».
Дарвін Нуньєс ще повинен пристосуватися до АПЛ, але помітно, що час, проведений на тренувальному полі, приніс свої плоди. Він більше не схожий на новачка, який намагається зрозуміти, що відбувається і що йому робити.
Підписання Нуньєса мало надати «Ліверпулю» більше тактичної гнучкості, і уругваєць ідеальний гравець для того, аби реалізувати цей план. Його партнер по атаці Діогу Жота показав, що вміє опускатися поміж лініями, зробивши чотири ключові паси. Салах, реалізувавши пенальті, ще й завдав трьох ударів по воротах і зробив три ключові передачі..
Однак, як на мене, «Рейнджерс» - це ще не той матч по якому потрібно судити. Можна буде говорити про те, що «Ліверпуль» остаточно повернувся в гру після матчу з «Арсеналом». Ото буде гра за життя. Якщо все пройде добре, то так, будемо робити вже інші висновки. Хочу ще додати, що «Ліверпуль» має багато браку в передачах. Навіть в такому хорошому матчі проти «Рейнджерс». Дуже часто паси не точні і м‘яч опиняється у суперника. «Рейнджерс» все-таки слабша команда і мерсисайдці виграють, але судити треба про їх рівень і готовність у матчах проти сильніших команд.
Проте, поки що не варто повертати схему 4-3-3. Навіщо? "Ліверпуль" повернув собі в матчі проти "Рейнджерсу» те, що втратив. Форму та цілісність. Взаємодію.
«Ліверпулю» потрібно тактично розвиватися, у них має бути більше чогось непередбачуваного, щоб змусити суперників ламати голову.
На останок хочу додати на захист мерсисайдців і Клоппа також, бо такі речі бачать не всі:
Коли «Астон Вілла» перемагає «Сіті» з рахунком 2:0 у заключному турі на 70 хвилині та Стів Джерард ось ось зробить щось неймовірне, але містяни роблять камбек наприкінці з рахунком 3:2 і забирають цю АПЛ. Це вибиває з колії.
Коли у фіналі «Реал» захищався щоразу від атак «Ліверпуля» і Куртуа здійснював неймовірні сейви, не пропустивши жодного гола. Коли «Реал» забиває якимось випадковим чином на тлі гострих моментів «Ліверпуля», які так і не були реалізовані. Це вибиває з колії.
Коли було зіграно на вищому рівні абсолютно всі матчі у сезоні, які тільки можуть бути і команда була так близька до історичного рекорду - квадруплу. Це вибиває з колії.
Коли декілька сезонів поспіль «Ліверпуль» майже набирає сто очок у турнірній таблиці, але досягають чемпіонства лише раз. Це вибиває з колії.
Коли власники ведуть надмірно стриману трансферну політику та використовують здобутки клубу для досягнення власних цілей та лише потім, для спортивних успіхів.
Коли за ці сім років, Клопп ніби перевершує себе, щоб привести таку команду до її піку, але при цьому стає дедалі апатичнішим, стриманішим і в його погляді дедалі більше розчарування, яке залишило його без характерного йому ентузіазму. А все це через те, що він втрачає перемогу за крок до її досягнення.
Коли після яскравого злету Ліверпуля не залишається нікого, хто міг би недооцінити команду і весь футбольний світ бачить у клубі якусь нечисту силу, яка досягає успіхів на спортивній арені, але ніхто не бачить, скільки зусиль їм доводиться прикладати, щоб йти хоча б нарівні з грандами, у яких удвічі, а то й утричі більше грошей на це.
І нарешті, коли команду наздоганяє чорна смуга, люди починають критикувати Клоппа і вимагати його звільнення.
Яка ж у людей коротка пам'ять! Команда віддала всю себе за ці 6 років та виснажена як фізично, так і емоційно. Це нестерпно боляче, коли команда не вириває перемогу у фіналі, де грала як переможець. Коли Сіті робить незбагненні камбеки наприкінці сезону.
Якщо такі сумбурні та абсурдні речі впливають на нашу психіку, то уявіть, який моральний тягар висить на тих, хто безпосередньо замішаний у досягненнях клубу за ці останні 6 років?
Цей сезон ще не програно. Ця команда ще не вичерпала себе. Цей тренер ще не закінчив з цим клубом. Цей клуб ще живий і продовжує бути топом!
І поки що Ліверпуль не здається - а це головне. Адже рано чи пізно настає біла смуга.
Зрештою, після шторму точно виходить сонце.
Не критикуйте того, чого не знаєте. Ніхто не знає, що зараз з гравцями, який в них моральний стан і що відбувається в їхньому житті.