Ліга Націй: напередодні вирішального матчу з Шотландією. Проблеми збірної України, які обов’язково треба вирішити
Поговоримо про готовність збірної до останнього матчу в цьому році.
Перед тим як ви перейдете до прочитання статті, хотіла би сказати, що в мене з’явився телеграм канал (да да, пахне рекламою), де я буду анонсувати вихід нових постів, писати свої думки з приводу футбольних новин і це просто буде місце, де можна буде поспілкуватися всім бажаючим допоки функції оновленої Трибуни не дозволяють цього зробити. Тож чекаю вас.
Тепер до діла. Давайте спробуємо визначити чого не вистачає нашій збірній та над чим варто попрацювати перед вирішальним матчем з Шотландією.
Збірна України у вівторок, 27 вересня, проведе свій матч 6-го туру у дивізіоні B Ліги націй УЄФА. Поєдинок групи 1 проти команди Шотландії пройде у Кракові.
Судячи з попередніх матчів (з Вірменією також), у нас є купа проблем, які шотландці нам не пробачать просто так, адже їм також потрібна перемога над нами, аби вийти в дивізіон А. З такою кількість пробілів слід очікувати на поразку, і навіть якщо українці розійдуться миром з шотландцями, цього всеодно буде замало. Отож, яку роботу над помилками ми очікуємо від Петракова?
Оборона
На матч з Вірменією Петраков змінив абсолютно весь основний склад, проте у першому матчі вересня оборона начисто програвала верхову боротьбу. Усі 90 хвилин в цій зоні грали Матвієнко та Бондар, але це невдало підібрані гравці для верхових єдиноборств. На двох ці футболісти виграли за статистикою лише 4 з 12 єдиноборства. У відборі м’яча був просто жах - 0. І це - центральні захисники. В матчі проти вірменів не так часто треба було оборонятися, тому що суперник рідко опинявся на нашій половині поля. Тим паче, вже з’явився Миколенко, який дуже прогресував, виступаючи за «Евертон» і значно підсилив нашу команду.
Також у матчі з Шотландією ми не побачили в обороні ніяких загострень від атакувальних футболістів - було дуже багато передач без просування м‘яча вперед. Кількість передач назад була значно більшою, ніж у суперника, при цьому ще й шотландці вміло оборонялися і не давали нам можливостей створювати небезпеку з м‘ячем на їх половині поля. Як наслідок цього, у нас було дуже мало можливостей для передач у штрафному майданчику, зате ми шотландцям цю можливість надали.
Втрата ключових гравців (але можливість проявити себе іншим)
Георгій Бущан, Олександр Зінченко, Микола Шапаренко, Едуард Соболь - на цих гравців не варто розраховувати в завтрашньому матчі.
Через ці втрати у попередніх матчах Петраков обрав тактику контрпресингу. Головний тренер збірної України з футболу розумів, що позиційний футбол проти силової команди нереальний без Зінченка та Шапаренка (тому робилися ставки на контрпресинг). Оборону вірменів було не так важко зламати, а от з шотландцями навпаки. За статистикою з 14 можливих атак у нас тільки два перехоплення. З цього випливає наступний пункт.
This page contains the following errors:error on line 1 at column 178: Opening and ending tag mismatch: br line 1 and div Below is a rendering of the page up to the first error.До речі, коли травмуються гравці основного складу це відкриває можливість для інших, хто до цього не міг проявити себе. На жаль, цим шансом мало хто скористався.
Жахливий пресинг
У матчі з Вірменією у команди була взаємодія і майже кожна атака закінчувала голом, то ж не дарма матч закінчився з рахунком 5:0. Починали атаку центральні захисники чи хавбеки, продовжували своїми діями надавали можливість крайнім оборонцям - вони часто заходили в центр, але грали й у ширину, а форварди в свою чергу доводили атаки до кінця. І знаєте, що виявилося самим цікавим і певно найкращим висновком, який зробила збірна після розгромної поразки від Шотландії? Забити міг будь-хто з команди. Збірники так класно взаємодіяли одне з одним і не сподівалася на одного Ярмоленка, Мудрика чи ще на якогось рятівника. В матчі не було індивідуальностей і якоїсь самовпевненості. Була команда.
Але у матчі з шотландцями про пресинг згадувати не хочеться. Це навіть жахом назвати складно. Спочатку погляньмо на статистику:
Половина пресингу шотландців завершувалася втратою м‘яча українців, натомість ми тільки імітували тиск на команду суперника, зробивши тільки 2 перехоплення!!! Шотландія вигравала нас і по швидкості, і по впевненості, і по мотивації. Варто зазначити, що футболісти збірної України давали багато неточних пасів. В результаті цього м‘яч перехоплював суперник і починав свою атаку.
Центр поля
Бентежить і те, що ми давали супернику занадто багато вільного простору на власній половині поля. Причому це було у обох матчах - і проти шотландців, і проти вірменців. Наразі у нас відсутні гравці в центрі поля, які б могли просто передати хороший пас чи протягнути м‘яч. Раніше це робили Зінченко і Шапаренко, а зараз з тих хто залишився - це Маліновський, проте він показав жахливу гру проти Шотландії. Всі інші ще не тягнуть рівень збірної. За такої гри можна було, наприклад, випустити в парі Довбика та Яремчука, переходити в центр поля за рахунок закидань м’яча та боротьби. Як на мене, це було б більш ефективніше.
Окремо варто наголосити на єдиноборствах. За поганих погодних умов та слизького поля (як у матчі з шотландцями) це мало стати одним з ключових показників гри, і, на жаль, ми і в цьому програли. На своїй половині поля хлопці все-таки були краще за суперника(хоч і ненабагато), але у центрі і на половині поля суперника провалилися.
Українці просто не витримали той темп, який шотландці задали у другому таймі і просто посипалися. Суперник був швидким і мав більше бажання забити м‘яч. На мокрому газоні м‘яч котився дуже швидко і для наших футболістів це стало проблемою. До того, усі гравці збірної України - технічні і вони дійсно губляться, коли виникають негаразди з погодою, що теж є проблемою вже не перший рік.
Фланги
У матчі проти Вірменії на флангах з’явився Миколенко, який впринципі підсилив збірну. Проте Сидорчук розчаровує вже не першу гру і знатно так підводить збірну. Він традиційно припускається позиційних помилок. Брак його дій, за статистикою, не надто високий, але коли стаються ці втрати, суперник має нагоду розпочати дуже небезпечні атаки. І що саме цікаве, як тільки його заміняють на когось іншого, відразу починається нормальна гра.
В матчі проти Шотландії, Караваєв був надто пасивним і не сильно підключався до атак, хоча можливо в нього було таке завдання. Сидорчук став знову розчаруванням, пробачте, але це факт.
Дійсно, все те, що говорить статистика правда - матч збірної України проти збірної Шотландії вперше за довгий час видався найгіршим у виконанні українців. До того ж, навіть з вірменами ми допускали багато контратак суперника. Про це зараз теж розповім. Ми дозволили Вірменії більше, ніж було в команди Капарроса в єдиній переможній грі проти Ірландії (0,57). І значно більше, ніж у програній також насухо зустрічі проти Шотландії (0,19). Це, мабуть, єдине, що засмучує у цьому матчі, адже ключова тут наша провина. Вагома частина найкращих моментів суперника – наслідок подарунків від самих українців. Але є й плюси. Як і проти Ірландії на виїзді вийшов цілком собі резервний незіграний склад України, аби трохи поберегти інших,адже тоді б на Шотландію не залишилося сил. І знову результат потішив, навіть приємно здивував. Хоча цього разу на високому рівні була й сама гра. І де б ви ще побачили такого тренера, який би поміняв абсолютно весь стартовий склад і ризикнув, зробивши 11 замін, ще й не підвів і виграв з розгромним рахунком 5:0?
Проте і тут я маю що сказати.
Чи звільнять Олександра Петракова?
Питання дня.
На своїй останній прес-конференції Петраков сказав, що все стане відомо після вирішального матчу з Шотландією. Що можна сказати за рік його роботи у збірній? Чесно кажучи, не пригадую жодного матчу де ми грали добре за позиційної гри першим номером. В матчах, коли суперник добре захищається в нас мало що виходить по створенню небезпечних моментів, нам важко долати низький оборонний блок. У матчах проти сильніших суперників граємо непогано і можемо чіплятися за результат, але лише тоді, коли у нас є простір і можливість вибігти у контратаку.
У матчах з рівними суперниками нам складно нав’язувати свої умови гри, що заводить футболістів збірної у глухий кут. Наша збірна за Петракова стала ОБОРОННОЮ КОМАНДОЮ, у якої в пріоритеті не пропустити. Атака для нас - це щось другорядне. З такою філософією важко здобувати результат.
Запитаєте, як же ми виграли Шотландію у червні?
За рахунок емоцій.
Тоді нам важливо було вирвати ту перемоги заради всіх, хто сидить в окопах, помирає кожного дня за наш з вами спокій і просто подарувати людям хороші емоції, які вони не відчували дуже давно. Щодо вересневої гри такого і близько не було, хоча у нас досі триває війна. Не було тої швидкості, тої мотивації. У грі з вірменами було краще, але всеодно були подаровані моменти від українців для суперника. І якщо збірна Вірменії не до кінця знала як скористатися цими моментами, то шотландці точно будуть діяти жорстко і не пробачатимуть цих помилок.
Як я вже казала, можете критикувати, можете ні, але Вірменія для нас не мала бути проблемою. Це команда, у якої збірна просто має вигравати. Це не суперник нашого рівня. Але ж від того і сумно, що поки ми маємо значні проблем з командами, які сильніші за нас або принаймні одного рівня.
Я дуже сподіваюся, що завтра ми побачимо збірну, яка хоче перемогти, яка грає як команда і бодай, половину з цих проблем буде вирішено.
Фото статистики: сайт the Instat