Головна зірка Марокко – Ашраф Хакімі: був не потрібен «Реалу», міг грати за Іспанію, святкує перемоги з мамою
А ще здружився з Рамосом та Мбаппе.
Збірна Марокко – головна сенсація цього ЧС. Виграли доволі рівну групу (до турніру її називали «групою смерті»), а потім по пенальті пройшли збірну Іспанії та дісталися чвертьфіналу – вперше в історії.
У цього досягнення багато імен: Софʼян Амрабат, якого вже називають найкращим опорником турніру, Хакім Зієш, який зробив 1+1 на турнірі, зрештою, Яссін Буну – перший голкіпер, якому вдалося повторити рекорд Шовковського. Але серед усіх за грою виділяється правий захисник Ашраф Хакімі, який вже у 24 став лідером своєї збірної.
Народився у Мадриді, але вирішив не грати за Іспанію – хоча свідомо обирав між збірними
Той факт, що Хакімі народився в Іспанії та виріс там, має бути ще болючішим для команди Енріке. Ашраф – вихованець академії «Реала», хоч його родина й проживала у містечку Хетафе, де також є доволі відомий футбольний клуб.
У мадридському клубі справи не пішли: Хакімі доріс до основної команди, але так і не зміг там закріпитися. У підсумку – лише 17 появ на полі за сезон 2017/18, в якому хоч і виграв ЛЧ, але в цілому опинився у доволі турбулентній атмосфері кінця першого приходу Зінедіна Зідана.
Десь тоді ж він обирав між збірними – адже мав право виступати як за Іспанію, де народився й виріс, так і за Марокко, звідки родом його батьки. Як зізнається, довго не вагався – до історичної батьківщини тягнуло сильніше:
«Так, були моменти в часи молодіжки. Були контакти, я також пішов у збірну Іспанії, щоб спробувати, з Де ла Фуенте (вихованець «Барселони», який зрештою обрав збірну США – прим.). Я був у Лас-Росасі (містечко, де знаходиться база збірних – прим.) кілька днів і побачив, що це не те місце для мене, я не почувався як вдома. Це було не через щось конкретне, а через те, що я відчував, бо там я не відчував того, що увібрав у себе вдома – арабської культури, відчуття себе марокканцем. Я хотів бути тут».
Футболістом світової величини він вже став у дортмундській «Боруссії». Там він у першу чергу запамʼятався своєю швидкістю – встановив і побив рекорд Бундесліги, розбігшись до 36,48 км/год (на 4:18). Нині цей рекорд вже побитий Альфонсо Девісом.
Але найгучніше про себе він заявив вже в «Інтері», куди перейшов за 40 млн євро і де став визначальною складовою успіху в чемпіонському сезоні – і звідки не без сприяння фінансових проблем міланців пішов до «ПСЖ». Парижани виклали за нього 60 млн євро плюс бонуси.
У паризькому клубі він також став гравцем основи – вийшов в старті на 28 з 32 матчів минулого сезону Ліги 1, в яких брав участь. В ЛЧ, яка для «ПСЖ» принциповіша, відіграв майже усі доступні хвилини – лише у матчі-відповіді з «Реалом» в 1/8 фіналу пішов з поля на 88-й хвилині.
Святкує перемоги з мамою, затроллив Енріке за невиклик Рамоса
Одні з наймиліших фотографій цього ЧС – святкування Ашрафом Хакімі перемог своєї команди разом з мамою.
Він пішов до неї, коли Марокко перемогло Бельгію – надважливий результат, який допоміг їм вийти з групи:
До мами підбіг й одразу по виходу у чвертьфінал, у який вивів команду своєю максимально холоднокровною паненкою.
До речі, танок «пінгвіна», який він станцював одразу після удару, був теж не просто так.
Саме так свої голи святкує доволі своєрідна за підбором компанія товаришів «ПСЖ» – Серхіо Рамос, Кіліан Мбаппе та, власне, Ашраф Хакімі.
Тож, скоріше за все, це був ще й привіт Луїсові Енріке, який не взяв його друга Серхіо Рамоса на ЧС.
Аж цікаво, якщо Франція та Марокко зійдуться у півфіналі, чи станцюють Мбаппе та Хакімі разом?
Тим паче, що Кіліан точно в захваті від його гри.
Фото: The Sun, Bundesliga
