Змішуємо футбол із політикою: Іран, Сербія та ще 4 збірні, проти яких хочеться вболівати на ЧС-2022

Особливо після ранкових обстрілів.

24 листопада, 21:00
41
Змішуємо футбол із політикою: Іран, Сербія та ще 4 збірні, проти яких хочеться вболівати на ЧС-2022

України на ЧС-2022 не буде, тож волею-неволею бодай частина з нас обиратиме країну, за якою буде трохи цікавіше поспостерігати на турнірі, ніж за іншими.

От тільки не усі вони заслуговують на нашу підтримку ‒ адже своїми діями після 24 лютого зробили все, щоб зафіксувати себе як прямих чи не дуже союзників Росії. Фраза «спорт поза політикою» остаточно перетворилася на мем. Звичайно ж, вони пов'язані між собою. Успіхи представників країни у спорті часто використовуються лідерами держав у своїх цілях. Тому нам складно буде радіти перемозі, наприклад, Ірану, чи не так?

Знайомимося з усіма національними збірними країн, які не на нашому боці у війні з агресором.

Катар

Починаємо зі збірної-господарки. Хто б міг подумати, що країна, яка фактично корупційним шляхом придбала ЧС (як Росія), плює на права людини загалом (як Росія), законодавчо забороняє певним категоріям людей існувати (як Росія) і загалом буде товаришувати із Росією? (сарказм)

Тим паче, що зовсім нещодавно, 13 жовтня, емір Катару Тамім бін Хамад Аль Тані зустрівся у Казахстані із президентом РФ Володимиром Путіним. Там він, зокрема, дякував російському диктатору за допомогу в організації ЧС-2022:

«Росія досягла значного успіху в організації ЧС-2018, і наші російські друзі надали Катару велику підтримку, особливо щодо організації турніру, по лінії оргкомітету ЧС-2022.

Ми дякуємо вам за це і пишаємось цими відносинами, які збережуться до кінця ЧС. Я дуже радий зустрічі, пане президенте. Дякую вам».

Це, звісно, трохи суперечить початковій позиції країни, яка раніше засуджувала вторгнення РФ в Україну. «Путіна нервувала позиція Катару про засудження окупації України, а емір вирішив піти на повідку, щоб зберегти хороші відносини з рашистами», ‒ пояснює експерт аналітичного центру ADASTRA Давид Деревляний.

Іран

Про цю країну та її злочини щодо України говорити довго не доводиться ‒ занадто багато життів українців забрали іранські дрони.

Власне, їхнє походження випадково визнав навіть російський пропагандист, хоч пізніше й сказав, що не пам'ятає, щоб таке казав.

За повідомленням президента України Володимира Зеленського, станом на 19 жовтня ЗСУ вдалося збити 233 іранські дрони. Лише у період з 10 по 22 жовтня РФ запустила, за даними заступника начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексія Громова, 176 дронів.

На цьому тлі Україна не продовжила акредитацію послу Ірану та розпочала процес розірвання дипломатичних відносин з азійською державою ‒ відповідне подання Зеленському вніс міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Також СБУ відкрила кримінальне провадження щодо постачання іранських дронів і ракет агресору у війні проти України. За матеріалами слідства, є всі підстави стверджувати, що представники іранської влади й оборонно-промислового комплексу умисно допомагають РФ у війні проти України.

Не варто забувати й про епізод зі збиттям «Боїнга» МАУ, відповідальність за яке Іран дуже довго не визнавав і досі не поніс.

«Іран досить довгий час знаходиться під санкціями та протиставляє себе США, шантажуючи світ розробкою ядерної зброї. Подейкують, що саме в обмін на атомні технології та модернізацію зброї російськими системами ГЛОНАСС і погодився передавати росії дрони», ‒ пояснює Деревляний.

Іран закликають дискваліфікувати з ЧС ‒ й місцеві активісти за порушення прав жінок, й українці за сприяння агресії РФ. Зокрема, з офіційною заявою вже виступив «Шахтар».

Іран закликають зняти з ЧС через злочини щодо протестувальників. Режим вбиває і своїх громадян, і українців

Сербія

Сербія ‒ традиційно найприхильніша до Росії держава в Європі. Ще 25 лютого президент Александр Вучич засудив вторгнення на словах, але заявив, що накладати санкції на РФ було не «в інтересах» країни. Упродовж довгого часу аеропорти Сербії залишалися чи не єдиними в Європі, де продовжували приймати російські літаки.

Географічне положення та прагнення усе ж стати членом Євросоюзу не дозволяють країні бути відкрито проросійською, але через цю прихильність про вступ до ЄС у 2023-му вже не йдеться, говорить експерт аналітичного центру ADASTRA із центральної Європи та Балкан Богдан Мироненко: «Влада [Сербії] виконує мінімум для того, аби не втратити статус кандидата на членство в ЄС, тому що цей статус зобов'язує дотримуватися європейських стандартів у царині міжнародних відносин. Тому Сербія повинна, як то кажуть, знати своє місце. Але нещодавно у Єврокомісії відзначили, що її прогрес суттєво знижується. Тому якщо раніше говорили, що Сербія може у 2023-2024 роках стати повноцінним членом ЄС, то зараз, звичайно, про це не йдеться».

Також важливим фактором прихильності сербів до Росії є Косово: Путін ‒ головний союзник країни у цьому питанні. Та й загалом у Сербії чекають, коли ж вже санкції можна буде зняти відкритіше, ніж в інших країнах. «У Сербії загалом існують втома й роздратування через санкції проти Росії. Періодично міністр внутрішніх справ говорить, що від санкцій треба відмовитися», ‒ пояснює Мироненко.

Бразилія

У Бразилії теж доволі проросійські погляди від початку повномасштабної війни ‒ і неважливо, хто виграє вибори президента (чинний очільник держави Болсонару набрав у першому турі 43%, його опонент Лула да Сілва ‒ 48%, буде другий тур).

Болсонару, наприклад, називав Путіна однією з наймогутніших людей на планеті вже після 24 лютого: «Кілька тижнів тому я зустрічався з одним із наймогутніших людей у світі. Він переживає конфлікт із сусідньою країною. Ми розмовляли з ним майже три години — тільки ми та наші перекладачі — про стратегічні питання».

Також президент Бразилії у червні брав участь у саміті БРІКС із Путіним на чолі та навіть пропонував Україні здатися за сценарієм Аргентини у Фолклендській війні.

Опонент Болсонару Лула да Сілва теж відзначився ‒ наприклад, звинувачував Зеленського у війні: «Він (Зеленський – прим.) хотів війни. Він би ще трохи домовлявся, якби не хотів війни. Так воно і є. Я критикував Путіна, коли був у Мехіко, сказавши, що вторгнення було помилкою. Але я не думаю, що хтось сприяє миру. Люди розпалюють ненависть до Путіна. Це не закінчить війну. Треба стимулювати згоду, натомість є заохочення до конфронтації.

Іноді бачу президента України по телевізору, ніби він святкує, йому аплодують стоячи всі парламенти, розумієте? Цей хлопець так само відповідальний, як Путін. Він має нести таку ж відповідальність, як і Путін».

Тож вболівати за Неймара і компанію навряд буде можливим ‒ особливо враховуючи, що той відкрито підтримує Болсонару.

Бразильські фанати відмовляються від традиційної жовтої футболки збірної – усе через чинного президента-фаната Путіна

Мексика

Несподівано, але шаленіти від радості, коли бачите Гільєрмо Очоа, теж не варто. Країна утрималася від того, щоб підтримати Україну, при цьому ще й зігравши на руку росіянам.

Виразилося це у мирному плані президента Мануеля Лопеса Обрадора, який було оприлюднено у вересні. Той запропонував, щоб Папа Римський Франциск, генсек ООН Антоніу Гуттеріш та прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді сформували «комітет миру» й заморозили війну щонайменше на 5 років. Також він звинуватив ООН (!) у «масових поставках зброї» Україні й, хоч і засудив вторгнення РФ, «не може залишатися в стороні, коли війну підживлюють інтереси військової промисловості».

Цей план засудив радник голови ОП Михайло Подоляк: «Лопес Обрадор, ваш план ‒ це залишити мільйони під окупацією, збільшити кількість масових поховань та дати Росії час відновити резерви перед новим наступом? Тоді ваш «план» ‒ це російський план».

Чому Мексика зайняла таку позицію?

«Частково причини криються у зовнішньополітичній мексиканській традиції, яка послуговується так званою «доктриною Естради». Ця доктрина полягає у невтручанні Мексики у різні конфлікти та промоцію мирного вирішення всіх питань. Тому не слід вважати, що Мексика якось особливо негативно ставиться до України. Загалом ця країна просто має доволі пасивну зовнішню політику.

Війну в Україні, через російську пропаганду, у Мексиці багато хто уявляє як таку, що сталася з вини США. А велика кількість лівих латиноамериканських партій, «Морена» (партія Лопеса Обрадора ‒ прим. Tribuna.com) у їхньому числі, діють або наперекір Заходу, або, принаймні, не підтримуючи політику західних країн, насамперед США.

Сам Лопес Обрадор виріс та сформувався за часів Холодної війни, а відповідно мислить категоріями того, що «імперіалістичні США диктують свою волю всьому світу, а росія (до 1991 р. СРСР) цьому протистоїть». Таке мислення, на жаль, притаманне старшому поколінню латиноамериканських політиків. Відповідно до цього логіка доволі проста: ми не любимо Сполучені Штати, а раз вони цю війну розв'язали, то чого ми маємо допомагати Україні?» ‒ пояснює експерт з Латинської Америки аналітичного центру ADASTRA Олексій Откидач.

Марокко

Марокканців теж навряд можна віднести до переліку союзників України. Попри те, що, як і більшість країн у цьому матеріалі, на словах вони публічно виступають на нашу підтримку.

Їхня двоякість, щоправда, ще більш епічна, ніж в інших. Марокканці ‒ учасники зустрічей на авіабазі Рамштайн, де вирішується доля військової допомоги Україні. Водночас вони проігнорували усі перші голосування щодо засудження агресії РФ.

Утім, вже в жовтні держава підписала договір із російською держкомпанією «Росатом» щодо побудови атомної електростанції та постачання ядерного палива. Фактично, Марокко, оплачуючи цю угоду, фінансує бюджет РФ.

«Такі дії можна пояснити загрозою голоду в державі, неминучим зростанням цін на електроенергію (що викликане в першу чергу російською агресією) і необхідністю диверсифікації засобів її виробництва, та необхідністю балансування у відносинах з Алжиром (традиційним союзником росії у північній Африці), з яким Марокко має довгу історію напружених відносин, і який у листопаді цього року проведе спільні контртерористичні навчання з росією, що пройдуть неподалік від алжирсько-марокканського кордону», ‒ пояснює експерт аналітичного центра ADASTRA Олександр Булін.

Він відзначає, що від ще більшої співпраці марокканців стримує лише тиск Заходу, від військової допомоги якого залежить держава, та можливі санкції.

Лікарняний замість ЧС. Канте, ді Марія, Дібала та інші зірки, які пропустять чи ризикують пропустити турнір через травми

Цікаві історії ЧС: український арбітр відмінив гол через тиск шейха, капітана англійців заарештували за крадіжку за тиждень до турніру

Стадіон з контейнерів та майбутній корпус навчального закладу. Де гратимуть матчі ЧС-2022

Фото: REUTERS/Lisa Leutner, Vegard GrØTt/Global Look Press, Federico Pestellini/Global Look Press, PEDRO SANCHEZ/Global Look Press, Joaquin Corchero/Global Look Press; Mohammad Abu Ghosh/Global Look Press

Інші пости блогу