Джованні Сімеоне набив у 13 років лого ЛЧ на руці та пообіцяв поцілувати його, коли заб'є у турнірі вперше. Вчора він це зробив
Виконав дитячу мрію.
Третій гол неаполітанців забив 27-річний Джованні Сімеоне – так, старший син Дієго Сімеоне, чия команда трохи пізніше влаштувала гольовий трилер із «Порту» в компенсований час.
• Для Сімеоне-молодшого це був перший матч у ЛЧ в кар'єрі, і, відповідно, перший гол. Ще минулого року він грав за скромну «Верону», звідки його й забрали в «Наполі», до того в Європі - «Дженоа», «Фіорентина», «Кальярі».
Тож у першу чергу він поцілував своє тату з емблемою Ліги чемпіонів.
• Звісно ж, у цього тату є передісторія, а цей поцілунок був ще обіцянкою з дитинства. Про це минулого року Джованні розказав виданню Guardian:
«Мені було 13, коли я набив перше тату. Взагалі-то для цього треба, щоб тобі було 18, але я настільки був фанатом Ліги чемпіонів, що я набив лого турніру в 13. Батько не хотів, щоб я це робив. А мама запитала, чому. Я сказав: «Тому що у день, коли я зіграю і заб'ю свій перший гол на цьому турнірі, я поцілую це тату». Мені було 13, і все, про що я думав, було: «Європа, Європа, Європа».
Своєї обіцянки він дотримався.
• Згадав він про неї й у післяматчевому коментарі: «Мені було 14 років, я завжди мріяв зіграти в Лізі чемпіонів, з самого початку. Через дванадцять років я тут. Я зробив це татуювання, тому що мріяв пройти так далеко, забити гол і поцілувати цей м'яч. Це було хвилююче. Кожен раз, коли я бачив це тату в дитинстві, я мріяв про цей момент. Я схвильований, я зробив багато, щоб потрапити сюди, і тепер я тут».
• Усі ще з дитинства очікували, що він повторить успішний шлях свого батька - у часи, коли він дійшов до гри у вищому дивізіоні за «Рівер Плейт», його навіть називали El Cholito (зменшувальне від прізвиська Дієго - Чоло). «Я не El Cholito, я Джованні Сімеоне, крапка», - жорстко реагував він.
Хоча пізніше до прізвиська «Чоліто» почав ставитися спокійніше: навіть викладав графіку із ним у свій інстаграм, коли приходив у «Верону».
«Батькам теж важко. Є напруга; вони усвідомлюють це відчуття, що їхні сини ніколи не зрівняються з ними. Я забивав голи, прогресував, потрапляв до першої команди, але це було так, ніби – і я говорю про моє власне відчуття всередині – цього було недостатньо» – пояснював він свої труднощі.
• Утім, з батьком Джованні постійно на зв'язку – сам зізнався про це після перемоги над «Ліверпулем»: «Зазвичай перед грою ми телефонуємо один одному. Він мені сказав, що якби я вийшов на поле, то міг би багато зробити, так і сталося. Ми завжди розмовляємо перед грою. Сьогодні ми зробили це, як і всі інші рази. І ми завжди будемо».
Та й на нещодавньому весіллі Джованні батько, звісно ж, був серед гостей.
Обоє розпочали сезон ЛЧ із перемог – чекаємо на очну зустріч у плей-оф?
Фото: «Наполі», globallookpress.com/Alessandro Garofalo/Keystone Press Agency; скриншоти трансляції
