Президентом «Герти» став ексультрас, якому тричі забороняли вхід на стадіон. Йому доведеться витягати клуб з провалля
Обійшов на виборах колишнього депутата Бундестага.
Якщо ви й чули останнім часом про «Герту», то лише через невдачі в менеджменті й на футбольному полі. Сезон 2021/22 берлінський клуб завершив на 16-му місці (і програв усі три берлінських дербі «Уніону», два в чемпіонаті й один в кубку), врятувавшись від вильоту лише завдяки ще слабшій грі «Гамбурга» в плей-оф.
Тепер у клубу вперше за 14 років новий президент – і є шанс на зміни.
До влади прийшов ексультрас, якому тричі забороняли вхід на стадіон. Прямо каже, що клуб в реанімації
Вибори виграв колишній ультрас «Герти» Кай Бернштейн. Він набрав 1670 голосів, обійшовши іншого головного кандидата – колишнього депутата Бундестага та головного інвестора клубу, фаворита перегонів Франка Штеффеля (1280 голосів).
Новину про його обрання вболівальники зустріли з оплесками.
«Я хотів би подякувати кожному за їхню довіру й підтримку. Наша «Стара пані» (одне з прізвиськ клубу – прим. Tribuna.com) зараз знаходиться у відділенні інтенсивної терапії. Ми можемо покращити ситуацію й одужати лише зсередини – ми можемо досягти цього лише разом. Кожен з нас – представник бренду «Герти» і повинен допомогти нам спробувати повернути назад нашу біло-синю душу. Дякую вам!» – такими словами своє обрання привітав Бернштейн.
Свого часу він заснував одне з угрупувань ультрас Harlekins, був споукменом на трибуні (людина, яка заводить інших фанатів на секторі) протягом багатьох років. Йому тричі забороняли відвідувати стадіон – одного разу його навіть випроваджувала зі стадіону поліція.
В однієї з заборон доволі цікава історія. Восени 2005-го «Герта» роздала фанатам 40 тисяч брязкалець від спонсора, енергетичної компанії Vattenfall, на матч проти «Вольфсбурга». Бернштейн, як споукмен, закликав фанатів «викинути це лайно». Ті й викинули ці брязкальця, однак одне з них травмувало людину, яка тримала прапор клубу. Потерпілий подав скаргу на невідомих осіб. Служба безпеки клубу тоді й заборонила Каю відвідувати «Олімпіаштадіон» на певний термін.
А у 2010-му, коли сектори ультрас були закриті через порушення ними правопорядку, він організував перегляд матчу на свіжому повітрі.
Наразі в нього є власний бізнес – володіє комунікаційним агентством. Однак жодного управлінського досвіду у футболі Бернштейн не мав.
Його віцепрезидентом буде Фабіан Дрешер, який і до цього був у керівництві клубу. «Я знаю, як працює клуб. «Герта» повинна бути клубом у столиці, який єднає усіх», – висловився він після обрання.
«Герті» критично потрібні зміни: клуб за три роки втратив 85 млн євро, змінив шістьох тренерів і провалився – і це все на тлі несподіваного зростання «Уніона»
Попередній президент «Герти» Вернер Гегенбауер очолював клуб ще з 2008 року. За його управління «Стара пані» тричі виходила до єврокубків, двічі вилітала з Бундесліги, однак зрештою, здавалося, стабілізувалася як один із типових середняків німецького чемпіонату.
Нова ера повинна була статися у 2019-му: 37,5% акцій клубу за 125 млн євро придбав німецький бізнесмен Ларс Віндгорст. Він планував розвивати «Герту» за принципом Big City Club – «великий клуб великого міста». Його бентежило, що у всіх європейських столицях головних футбольних країн є потужні клуби у той час, як в Бундеслізі були сезони взагалі без команд з Берліна.
У перший же сезон Віндгорст та Гегенбауер витратили 110 млн євро (!), чотири трансфери з цієї суми потрапили у топ-5 найдорожчих придбань клубу в історії.
Наступного року витратили ще 30 мільйонів, у сезоні 21/22 – ще 27. При цьому продав клуб лише на 82,4 млн євро за три роки – менше, ніж витратили у перший сезон. Чисті збитки становлять 85 млн євро.
Це цілком нормальна картина для клубу, в який прийшли гроші й він женеться за результатами, якби не одне але: вони відсутні. За ці три роки «Герта» зайняла послідовно 10, 14 та 16 місця в Бундеслізі, двічі програвала у третьому раунді Кубка та вилітала вже у першому раунді в сезоні 2020/21 від друголігового «Айнтрахта» Брауншвайг.
У цей час рішеннями Віндгорста клуб змінював тренерів ледь не щопівроку. Одним із перших рішень було непродовження контракту з Палем Дардаї, який керував командою з 2015-го, і подальше його призначення в юнацьку команду. Потім клуб очолювали Анте Чович (5 місяців), Юрген Клінсманн (3 місяці), Александер Нурі (3 місяці), Бруно Лаббадія (10 місяців), Паль Дардаї (10 місяців) і Тайфун Коркут (4 місяці). Зрештою, наприкінці минулого сезону керівництво витягло з попелу Фелікса Магата, який з муками, але врятував «Герту» від вильоту. Якщо щось і було у клубі стабільне, то це стабільні зміни тренерів.
Вболівальникам такий стан справ не подобався – вони вимагали, щоб з клубу забралися обидва керівники. Банер «Віндгорст і Гегенбауер, геть!» були не рідкістю на «Олімпіаштадіоні». Ось, наприклад, з матчу плей-оф за виживання проти «Гамбурга»:
Тим часом Віндгорст почав публічно критикувати діяльність президента і звинувачувати його у неефективному використанні його коштів. Розчарування у проєкті помітно, до речі, й за тим, як клуб перестав робити гучні й великі підписання – минулого сезону на найдорожче придбання виділили лише 8 млн євро.
Болю вболівальникам додавали ще й події на іншому кінці Берліна. Там «Уніон» несподівано увірвався в еліту німецького футболу, і попри прогнози про швидкий виліт, закріпився у вищому дивізіоні. А далі – 7 та 5 місця в Бундеслізі, які дали їм право грати у єврокубках два сезони підряд (наступного року гратимуть в ЛЄ), вихід до півфіналу Кубка. І, що найголовніше, три перемоги над «Гертою» у сезоні 21/22 з трьох можливих із загальним рахунком 9:3.
Проєкт «великого клубу великого міста» поки що лише забезпечив втрату першості «Герти» у самому Берліні. Бернштейну доведеться добре попрацювати, щоб повернути бодай попередні позиції.
Фото: «Герта», Ottmar Winter via Bild, globallookpress.com/Sören Stache/dpa, IMAGO/Michael Taeger
