Тріумф «Джексонвілля», відскок «Маямі» та трагедія «Грін-Бей». Огляд вісімнадцятого ігрового тижня НФЛ
«Джексонвілль» вирвав путівку в плей-офф з рук «Теннессі»
Це був найінтригуючий матч останнього тижня регулярки. На кону – путівка в плей-офф. Хто переміг – той і забрав. І команди видали гідне видовище. Це був захопливий трилер, долю якого вирішив один ключовий розіграш.
«Джексонвілль» цього сезону неймовірно змінився. Дуг Педерсон показав, що він не дарма вигравав Супербоул. Під його орудою фани побачили розквіт Тревора Лоуренса, трансформацію нападу «Джегс» в ефективну одиницю та повернення надійного захисту, яким славились «ягуари», коли вони були релевантними. Та головне – в цієї команди з’явився характер. Вони зламали негативну тенденцію і з рекорду 3-7 перед bye-week вийшли на боротьбу за чемпіонство. І вони зламали негативну тенденцію у вирішальному матчі всього сезону. «Джексонвілль» не лідирував в матчі аж до кінця останньої чверті. Проте вони не посипались під тиском, а завжди тримали дистанцію, яка б дозволила нанести їм один фатальний удар. І коли вони побачили свій шанс – «Джегс» ніхто не міг завадити.
За плей-офф «Джегуарс» мають сказати величезне дякую своєму захисту. Він тягнув команду як в старому-доброму 2017-му. Джошуа Доббс відчув достатньо труднощів, прийнявши 4 секи та кинувши перехоплення. Деррік Генрі, хоч і пробив відмітку в 100 ярдів, але набирав в середньому на виносі всього 3,6 ярди. В другій половині захист «ягуарів» повністю знищив суперника, дозволивши набрати їм всього 112 ярдів та 3 очки. І звісно найголовніший здобуток – саме захист заніс тачдаун, який приніс «Джексонвіллю» перемогу. Окрема подяку сейфті Дженкінсу за вимушений фамбл і лайнбекеру Аллену за його повернення в залікову зону «Тайтенс». Від цього захисту дійсно є вайби 2017 року. Він готовий бути козирем команді в постсізоні.
Попри заслуги захисту, відмітити треба і напад «Джегуарс». А конкретно – Тревора Лоуренса та Крістіана Кірка. Саме цей дует був відповідальний практично за всі здобутки «ягуарів» в атаці. Квотербек набрав 212 ярдів, кинув один тачдаун без перехоплень та не поплив після фамблу, який «Теннессі» конвертували в тачдаун. А ресивер набрпав майже половину зі всіх пасових ярдів команди (99 з 212) і прийняв той самий єдиний тачдаун. Це був не найкращий виступ, але цього було достатньо, щоб не відпустити суперника далеко. І якщо «Джексонвілль» збере до купи свої найкращі якості – це буде дуже неприємний суперник для кожної команди в плей-офф.
Для «Теннессі» сезон завершився провалом. «Тайтенс» знову були вимушені долати зливу травм, в них фактично не було жодного нормального ресивера впродовж сезону, а їх квотербек-новачок, на якого покладали суттєві сподівання, виявився настільки сирим, що в ключових матчах довелось ставити чувака, якого підписали в ростер лише 21 грудня (і це виглядає як вирок для Маліка Вілліса). В «Тайтенс» все ще є чудовий захист, який вчергове довів свою профпридатність. Саме він утримував лідерство «титанів» в матчі з «Джексонвіллем» майже 43 хвилини. Але на одному захисті та Дерріку Генрі далеко не заїдеш. «Теннессі» і так достатньо відскокували в попередніх сезонах. Ліміт відскоків закінчився. Тепер на них чекає важке міжсезоння, під час якого треба ухвалити багато важливих рішень.
«Нью-Інгленд» не зміг перемогти «Баффало» і не потрапив до плей-офф
В обох команд був свій зиск від цього матчу. Для «Нью-Інгленда» перемога гарантувала вихід до плей-офф. Для «Баффало» – другий номер посіву і що вони точно не гратимуть фінал конференції на чужому полі, якщо туди дійдуть. Окрім цього, був надзвичайно емоційний фон від ситуації з Дамаром Хемліном. Гравець «Біллз», який цього тижня пережив клінічну смерть, дивився матч своєї команди з госпіталю. Лише через це «буйволи» не мали права програвати. І вони з перших секунд дали зрозуміти, що вони не програють.
Щоб занести перший тачдаун «Баффало» знадобилось 14 секунд. Саме за такий час м’яч долетів до Нахіма Хайнса, після чого рітернер пробіг 96 ярдів. Коли в середині третьої чверті «Біллз» вперше втратили лідерство, Хайнс знову повернув кік-офф. Тепер вже на 101 ярд. Нахім став лише 11-м гравцем в історії НФЛ, якому вдалось повернути для тачдауну два кік-оффа в одній грі. Під кінець зустрічі «Нью-Інгленд» вже настільки боявся рітернера «Баффало», що вони вважали кращим вибити м’яч за межі поля, ніж дати ще один шанс на повернення. Хайнс зробив величезний внесок в перемогу «Біллз» і може цим пишатися.
Звичний MVP «Баффало – Джош Аллен – також не пас задніх. На його рахунку три тачдауни. Загальну картину трохи зіпсувало перехоплення в червоній зоні, але квотербек повністю виправдав себе чудовими пасами на 40+ ярдів на Джона Брауна та Стефона Діггса. Загалом, це був звичний для всіх шалений напад «Баффало». З невеликими огріхами, як то фамбл Сінглтері чи вже згадане перехоплення Аллена, але «Біллз» щоразу знаходили спосіб перебити ці помилки. «Баффало» будуть фаворитами в плей-офф і лише від них залежить, чи зможуть вони нарешті довести справу до кінця.
«Нью-Інгленд» виглядав набагато краще, ніж в останніх матчах. «Петріотс» віднайшли виносну гру, а Мак Джонс впевнено роздавав точні паси на всіх ресиверів. Навіть попри миттєво отриману фору в -7, «патріоти» тримались на одному рівні з суперником і не давали задавити себе. Але їх вистачило лише на одну половину. В другій Мака Джонса трохи поплавило і він став приймати дуже сумнівні рішення. На першому ж драйві в червоній зоні квотербек намагався всунути пас на закритого Нельсона Аголора. Результат – перехоплення. Ближче до кінця гри, коли «Нью-Інгленду» конче необхідний був тачдаун, щоб скоротити відставання, Джонс кинув занадто високий пас на Хантера Генрі. І це було друге перехоплення. А своїм останнім пасом в сезоні-2022 Мак кинув ще одне перехоплення. Компенсувати всі ці помилки не могли ані виносна гра, ані захист. Тим паче останній двічі провалився та дозволив Аллену кинути ті сами 40+ ярдові паси для двох тачдаунів. Цк був логічний підсумок сезону для «Нью-Інгленда», який програв 5 з останніх 7 матчів. Вони завжди знаходили спосіб програти, будь-то всратий розіграш у фіналі гри проти «Лас-Вегаса» чи фамбл в червоній зоні на останній хвилині гри з «Цинцинаті». «Петріотс» варто проаналізувати ганебний фініш сезону та знайти спосіб перезапустити команду.
«Маямі» ледве перемогли «Нью-Йорк Джетс» і вимучили путівку в постсізон
Поразка «Нью-Інгленда» відкривала прямий шлях до плей-офф для «Маямі». Для цього «Долфінс» було потрібно перемагати позбавлених будь-якої мотивації «Нью-Йорк Джетс». От тільки на папері це виглядало значно простіше за реальність. «Дельфіни» страждали весь матч, не могли знайти свою гру в нападі і ледве відскочили завдяки порушенню суперника.
Справжнім головним болем для «Маямі» цього сезону є ситуація з квотербеками. Туа Тангаваілоа регулярно отримував по голові, тому часто не міг грати через протокол струсу мозку. Тедді Бріджвотер намагався підміняти Тангаваілоа, але на фініші сезону отримав травму руки. Тому на вирішальний матч сезону «Долфінс» були змушені ставити новачка з сьомого раунду драфту Скайлара Томпсона. На жаль для «дельфінів», свого Брока Пердью вони не отримали. Томпсон не міг провести жодного нормального розіграшу. Лише 5 пасів квотербека пролетіли більше 10-ти ярдів. І цими пасами він набрав 99 із загальних 152 ярдів за гру. Тобто 15 пасів в сумі дали 53 ярди. Вражаюча ефективність. З виносною грою справи були кращі, але більшість вдалих виносів були на своїй половині та в центрі поля. «Маямі» якимось дивом двічі змогли доповзти до червоної зони «Джетс», але обидва рази були змушені пробивати філдголи. До останньої хвилини у «Маямі» в активі було лише 6 очок. Овертайм був би неминучим, як би не порушення лайнбекера Вілльямса одразу після 2-minute warning. Захисник «Джетс» схопив Джалена Ваддла ззаду за комір і завалив на газон. Ці 15 ярдів врятували «Долфінс». Але треба казати відверто – якщо в плей-офф «Маямі» знову доведеться ставити в старті Скайлара Томпсона – вони в лайні. Тому всі фани «Долфінс» мають молитися, щоб Тангаваілоа встиг відновитися за тиждень і не отримав по голові десь на тренуванні.
Для «Джетс» це була шоста поразка поспіль. В середині сезону «Нью-Йорк» цілком міг сподіватися на плей-офф, а у підсумку он як все вийшло. «Надзвукові» чудово знають, над чим їм треба працювати. І це не захист. В «Джетс» немає надійного квотербека, бо Зак Вілсон – це баст, а Майк Вайт лише тимчасова затичка. В них суттєві проблеми з лінією нападу. Те, що «Маямі» не зробили жодного секу – справжнє диво, яке цього сезону траплялось на рівні статистичної похибки. Вся виносна гра полетіла коту під хвіст після травми новачка Бріса Холла. А в корпусі ресиверів єдиною світлою плямою був новачок Гаррет Вілсон, в бік якого Джо Флакко кинув більше половини своїх пасів у матчі з «Долфінс». «Джетс» треба полагодити свій напад. В них є перспективи і в они можуть вийти до плей-офф наступного сезону. Але для цього їм потрібен хоча б середній квотербек і виносна гра не має триматися на одному новачку.
«Сіетл» в овертаймі дотиснув «Лос-Анджелес Ремс»
Цю гру ви навряд чи показуватиме комусь, кого бажаєте заохотити дивитися американський футбол. Обидві команди мали відчутні труднощі з просуванням м’яча та конвертацією третіх даунів. Обидва квотербеки зіграли на рівні нижче середнього, а єдиною світлою плямою принаймні намагалась бути виносна гра. Якщо від «Ремс» можна було очікувати такої гри (мотивації на кінець сезону – нуль цілих нема десятих), то «Сіхокс» потрібна була перемога. І як у випадку з «Маямі», ця перемога все ж сталась, але була вистражданою.
Що це буде довгий день для «Сіетла» стало зрозуміло на першому ж драйві. Перший пас Джино Сміта в грі перехопив Джален Ремзі. І те, що «Ремс» теж навряд чи вразять стало зрозуміло одразу. Отримавши м’яч на 11-ти ярдах суперника «баранці» спалили три дауни і пробили філдгол. Такий початок задав тон всій грі. Команди реалізували лише 5 з 25 третіх даунів і робили ставку на виносну гру. «Сіетл» зробив 36 виносів проти 31 пасу, а «Ремс» – 28 проти 26. Зрозуміло, що квотербеки не вражали. Сміт після першої помилки намагався грати обережно та не ризикувати. Це не вберегло його від ще одного перехоплення, втім хоча б один тачдаун він кинув. У Мейфілда не було навіть цього. Жодна команда не могла відірватись і коли «Сіхокс» в кінці грі, маючи 5 даунів у червоній зоні, не змогли занести тачдаун, стало зрозуміло, що гра приречена на овертайм. А в ньому Мейфілд зробив те, що вміє краще за всіх – кинув перехоплення та злив гру.
Це не була красива перемога. Але «Сіетлу» на це плювати. Перед початком сезону їм прогнозували останнє місце в дивізіоні та початок довгої перебудови. «Сіхокс» мали б претендувати хіба що на вибір у ТОП-5 драфту. Але побудувавши команду на списаному квотербеці та перспективних новачках, «Сіхокс» видали максимум та стрибнули вище голови. Піт Керролл показав, що не він був проблемою «яструбів» в останніх сезонах і він все ще вміє тренувати. А тому «Сіетл» занадто рано відправили на перебудову. Вони все ще тут і вони все ще можуть перемагати. Оу, і я казав про те, що «Сіхокс» мали б претендувати на вибір у ТОП-5 драфту? Так ось, в них є вибір у ТОП-5 драфту. Як справи, «Денвер»?
По «Ремс» говорити особливо немає чого. Вони провели один з найгірших сезонів для чинного володаря Супербоулу. Наприкінці сезону єдиним приводом для оптимізму в «баранців» був Кем Ейкерс. Раннінбек набрав форму, віднайшов свою гру і наштампував достатньо ігор на 100+ ярдів. Експеримент з Бейкером Мейфілдом теж приніс певні плоди і повним провалом його не назвеш. Мейфілд ні в якому разі не може розглядатися як стартовий квотербек (і овертайм з «Сіетлом» показав чому), але як бек-ап – це цілком прийнятний варіант. «Лос-Анджелес» має свої завдання на міжсезоння і цілком можливо, що серед них буде пошук нового тренера. Шон МакВей може не повернутися на новий сезон. Якщо це станеться – в новому сезоні ми побачимо абсолютно нових «Ремс».
«Детройт» без турнірної мотивації переміг «Грін-Бей» і позбавив їх плей-офф
Я кайфую від «Детройта». Після перемоги «Сіетла» «Лайонс» втратили всі шанси потрапити до плей-офф. І на це вони сказали «Ай, до дупи, давайте просто зіпсуємо сезон цим додікам з «Грін-Бей». І зіпсували! Навіть без плей-офф, «леви» показали, що за довгий час в них є світле майбутнє.
Протягом всього матчу сяяв захист «Детройта». І це було дивно, бо весь сезон оборона «Лайонс» була серед найгірших в лізі, а координатора захисту звільнили ще в листопаді. Проте в останньому матчі ця група відшукала всі внутрішні резерви і видала матч набагато вище за свої стандарти. «Детройт» не позбавив повністю «Грін-Бей» можливості набирати очки. «Пекерс» регулярно доходили принаймні до відстані пробиття філдголу. Але на цьому все закінчувалося. За всю гру «Пекерс» занесли всього один тачдаун. І це у найважливішій грі сезону. Аарон Роджерс ледь перевалив за 200 ярдів, а Аарон Джон та ЕйДжей Діллон обидва набрали менше 50 ярдів на виносі. «Леви» зробили вимушений фамбл, перехоплення та два секи. «Детройт» втримався в грі виключно завдяки захисту, бо напад провалив першу половину. Але він включився в другій.
«Лайонс» знову показали, що в них достатньо плеймейкерів. Джаред Гофф таки не просто тимчасовий квотербек, а цілком прийнятна опція на позицію стартера. Джамаал Вілльямс не просто раннінбек на підстраховку, а дуже навіть лідер для виносної гри. Д’Андре Свіфт та Амон-Ра Сент-Браун не просто перспективна молодь, а вже готові гравці, здатні тягнути команду у вирішальні моменти. Всі вони зробили свій внесок в успіх «Детройта». В Гоффа не було тачдаунів, але він зіграв без помилок та був точним в критичні моменти. Вілльямс заніс два тачдауни і довів їх кількість до 17-ти за сезон. А Свіфт та Браун розіграли ризикований, але креативний розіграш, який закрив матч на користь «левів». «Детройт» залишився без плей-офф. Але наступного сезону вони мають там бути.
«Грін-Бей» зробив титанічну роботу, щоб перетворити провальний сезон на майже успішний. «Пекерс» потрібно було просто перемогти «Детройт». І в головній грі сезону в «пакувальників» все зламалось. На першому ж драйві «Грін-Бей» мав чотири дауни на п’ятьох ярдах «Лайонс» і закінчив атаку лише філдголом. Це задало тон всій грі. «Пекерс» тринькали одну нагоду за іншою. Втрата даунів, фамбл, промазаний філдгол – з кожного розіграшу «пакувальники» могли витиснути хоча б три очки. Коли «Грін-Бей» занесли свій єдиний тачдаун – вони вже відставали в рахунку. Та й тачдаун не допоміг, бо після нього знову були лише втрачені можливості та провал в захисті, який дозволив «Детройту» провести 8-хвилинний результативний драйв. «Пекерс» не втекли від своєї долі. Цей сезон мав закінчитися поразкою.
Результати вісімнадцятого ігрового тижня виглядають наступним чином.
Підсумкові турнірні таблиці дивізіонів.
Американська конференція
Національна конференція
Все. Регулярний сезон закінчено. Попереду найцікавіше – плей-офф! Вже цими вихідними зіграють матчі Wild Card. Тож готуйтесь до найцікавішої частини сезону.
Не забувайте підписуватись на телеграм-канал Hail Mary
