Слент, скрін та шотган. Поглиблений гайд з американського футболу

До початку нового сезону НФЛ залишилось майже рівно два місяці. А отже що? А отже потрібно розпочинати підготовку до нього! І за традицією підготовка розпочинається з навчального матеріалу, який допоможе краще розуміти гру.

В історії блогу вже був невеликий гайд по НФЛ, був гайд побільше і ось тепер настав час ващє великого гайду жесть. Після його прочитання ви будете розуміти абсолютно все (ну майже), про що кажуть коментатори під час трансляції та пишуть експерти на різноманітних сайтах.

Гайд розбитий на розділи і дасть вам уявлення про побудови в нападі, захисті, різноманітні комбінації та дії гравців на полі. Окрім цього, на вас чекає невеличкий бонус. Де це було можливо, я додав відео для кращого розуміння термінів.

Попри ніфіговий об’єм тексту, не виключено, що деякі терміни залишились поза увагою. Тому якщо у вас будуть питання, не соромтесь писати їх у коментарях.

Формації

Формацією (formation) в американському футболі називають певне розташування гравців перед початком розіграшу. Їх поділяють на атакуючі та захисні. Кожна формація має різний набір позицій на полі, свої переваги та недоліки. Зазвичай, формації чітко заточені під певний тип розіграшу (пас чи виніс) хоча чітких обмежень у їх застосуванні немає.

Варіантів формацій дуже багато, бо певні формації мають по декілька варіантів (такі собі підформації). Перевантажувати вас інфою не бачу сенсу, тому розглянемо найосновніші.

Формації нападу

Ай формація (I formation) – найбільш уживана формація. При ній квотербек стоїть впритул до центра та отримує м’яч від нього із рук до рук. Одразу за квотербеком розташовується фуллбек, а за ним – раннінгбек. Через те, що позиція фуллбека поступово відходить у небуття, зараз частіше використовується інший варіант формації Ай – Ейс (Ace) чи Сінгл сет бек (Single set back). В ній фуллбека замінює додатковий ресивер.

Ай формація найчастіше використовується для виносних розіграшів. Зазвичай її грають на першому дауні чи в червоній зоні, коли для тачдауну треба набрати менше 5 ярдів.

Шотган (Shotgun) – формація за якої квотербек стоїть на відстані 5-7 ярдів від центра та отримує снеп не передачею м’яча з рук в руки, а кидком. Збоку від квотербека стоїть раннінгбек.

Формація шотган найчастіше використовується для пасових розіграшів, хоча виносні розіграші теж можуть бути.

Пістол (Pistol) – модифікована версія шотгану. Різниця в тому, що квотербек стоїть ближче до центру (в 3-4 ярдах), а раннінгбек розташовується одразу за квотербеком.

Цю гібридну формацію з однаковим успіхом можна використовувати і для пасу, і для виносу.

Вайлдкет (Wildcat) – при цій формації місце квотербека займає раннінгбек чи ресивер, а сам квотербек відходить на фланг чи взагалі йде з поля.

Ця формація найчастіше використовується для виносних розіграшів і різноманітних фінтів та обманок (наприклад, от таких).

Емпті бекфілд (Empty backfield) – формація, за якої позаду чи збоку від квотербека немає жодного гравця. Зазвичай на поле виходять п’ять ресиверів, які розташовуються в лінію та розтягуються на всю довжину поля.

Формація аж кричить, що її мають використовувати виключно для пасових розіграшів, але ніт. Виносні розіграші також можливі. Квотербек може зберігти м’яч та скористатись великим розривом в захисті між захисною лінією та групою лайнбекерів.

Гол лайн формація (Goal line formation) – формація виключно для ситуацій, коли команді треба набрати 1-2 ярди. Зазвичай використовується перед заліковою зоною. При цій формації на полі взагалі немає ресиверів. Їх місця займають тайт-енди, раннінгбеки та додатковий лайнмен.

Гол лайн формація має за мету набрати ярди тупо через силу, коли лінія нападу має перештовхати лінію захисту та дати можливість квотербеку чи раннінгбеку набрати один ярд. Хоча пасові розіграші для цієї формації зовсім не заборонені. Один з блокувальників може відкритися в заліковій зоні під пас після того, як він виконав блок чи просто відклеївся від лінії нападу.

Вікторі формація (Victory formation) – найулюбленіша формація нападу. При ній квотербек стоїть впритул до центра, а навколо нього стоять три раннінгбеки. Після отримання м’яча квотербек одразу стає на коліно, щоб запустити відлік часу. Як можна здогадатися з назви, формація використовується коли команда перемагає і ій просто треба завершити матч.

Формації захисту

4-3 діфенс (4-3 defense) – основна захисна формація. В ній використовується 4 лайнмени, 3 лайнбекери, 2 корнери та 2 сейфті. Це універсальна формація, яка дозволяє ефективно захищатися і проти пасу, і проти виносу.

3-4 діфенс (3-4 defense) – самі здогадаєтесь, в чому відмінність від попередньої формації? Ладно, скажу вам. В цій формації використовуються 3 лайнмени та 4 лайнбекери. Застосовуючи цю формацію команда жертвує потужністю заради швидкості. Перевагою цієї формації є те, що квотербек не певен, хто з лайнбекерів буде допомагати лайнменам робити сек.

4-4 діфенс (4-4 defense) – а в цій формації доводиться жертвувати одним сейфті. В схемі 4-4 на полі грають 4 лайнмени, 4 лайнбекери, 2 корнери та 1 сейфті. Її ще називають «вісім чоловік в коробці» (8 man in the box). Схема дуже ефективна проти виносу, але є вразливою до пасових комбінацій.

Нікель (Nickel) – це будь-яка формація, в якій використовується 5 діфенсів-беків. Найбільш уживаною є схема з 4 лайнменами, 2 лайнбекерами, 3 корнерами та 2 сейфті. Цю схему застосовують проти команд, які тяжіють до пасової гри. Інколи третього корнера можуть міняти на стронг сейфті і тоді ця схема стає більш ефективною проти виносної гри.

Дайм (Dime) – це будь-яка формація, в якій використовується 6 діфенсів-беків. Найчастіше складається з 4 лайнменів, 1 лайнбекера, 4 корнерів та 2 сейфті. Це очевидна схема проти пасу і використовується вона лише тоді, коли напад стовідсотково буде грати через пас.

Розіграші

В нападі та в захисті існують різні типи розіграшів. Напад може використовувати різні комбінації для виносу, пасу, фейкових та оригінальних розіграшів. Захист може захищатися персонально, зонально чи самому агресивно йти в наступ та задавити суперника ще до того, як він організує якийсь притомний розіграш. Як і з формаціями, існує безліч варіантів різноманітних розіграшів. І як і з формаціями, розглянемо лише найпоширеніші.

Розіграші в нападі

Дайв (Dive) – найпростіший та найпоширеніший розіграш для виносної гри. При ньому раннінгбек біжить прямо по центру та намагається пробитись через дірки, які відкривають для нього лайнмени.

Тосс (Toss) – при цьому розіграші раннінгбек починає бігти в сторону, а квотербек відкидає йому м’яч на хід.

Дроу (Draw) – обманний розіграш за якого напад робить вигляд, що буде грати пасову комбінацію, а по факту розігрує виносну. При ньому квотербек притримує м’яч в себе та робить вигляд, що шукає варіант для пасу, а раннінгбек стоїть поруч і робить вигляд, що готується блокувати захисників. Після цього квотербек віддає м’яча раннінгбеку і той біжить вперед.

Плей-екшн (Play-action) – повна протилежність дроу. За плей-екшену напад робить вигляд, що буде грати виносну комбінацію, а по факту грає пасову. За цього розіграшу квотербек відбігає назад до раннінгбеку та робить вигляд, що передає йому м’яч. Після цього раннінгбек біжить свій маршрут, а квотербек з м’ячем відбігає в сторону та кидає пас.

Бутлег (Bootleg) – розіграш, за якого квотербек робить вигляд, що передає м’яч до рук раннінгбека, але при цьому зберігає його при собі, після чого робить ривок в протилежний від раннінгбека бік.

Квотербек снік (Quaterback sneak) – за цього розіграшу квотербек стоїть впритул до центра і після отримання м’яча одразу пірнає вперед з метою набрати 1-2 ярди. Снік використовується, коли команді необхідно набрати не більше одного ярду (якщо ви не «Джаєнтс», звісно).

Ріверс (Reverse) – розіграш, за якого раннінгбек після отримання м’яча передає його до рук ресивера, який біжить йому назустріч. Після отримання м’яча ресивер продовжує рух в протилежному раннінгбеку напрямку.

Гоу (Go) – найпростіший маршрут ресивера. Він має бігти просто прямо паралельно боковій лінії і бігти так швидко, як тільки може. Використовується коли в ресивера є перевага над корнером в швидкості та виключно для дальніх пасів.

Пост (Post) – маршрут, за якого ресивер пробігає 10-15 ярдів по прямій, а потім різко зміщується в центр де і приймає пас. Пост може використовуватися на середні та дальні дистанції.

Аут (Out) – маршрут, за якого ресивер пробігає близько 10 ярдів по прямій, а потім розвертається на 90 градусів та біжить прямо до бокової лінії. Розіграш частіше за все закінчується виходом ресивера за межі поля, тому він і отримав назву «аут».

Ін (In) – абсолютно те саме, що й аут, лише ресивер розвертається не до бокової лінії, а до центру поля.

Слент (Slant) – маршрут, за якого ресивер робить два-три кроки вперед, а потім зміщується та біжить по діагоналі. Частіше за все використовується для коротких пасів не більш ніж на 10 ярдів.

Скрін пасс (Screen pass) – пас, який не перелітає через лінію скрімміджу. Застосовується проти агресивного захисту, коли багато захисників відправляються вперед з метою зробити сек. Через це утворюється вільний простір, в якій і вбігає гравець, який отримав скрін пасс. Різновидом скрін пассу є розіграш, за якого три ресивери збиваються до купи. Коли один з них отримує пас, інші двоє виступають в ролі блокувальників.

Чекдаун (Checkdown) – це короткий пас на 3-4 ярди, який зазвичай виконується на раннінгбека чи тайт-енда. Чекдаун є безпечним, але не надто ефективним пасом. Зазвичай виконується, коли квотербек не може знайти жодного відкритого ресивера і намагається набрати хоч якісь ярди.

Флі Флікер (Flea Flicker) – обманний розіграш за якого квотербек передає м’яч раннінгбеку, після чого той добігає до своїх лайнменів та відкидає м’яч назад квотербеку. Після цього квотербек виконує звичайний пас на ресивера.

Розіграші в захисті

Раш (Rush) – розіграш, за якого 3-4 захисники намагаються прорватися через лінію нападу та завалити квотербека на газон або хоча б завадити йому зробити розіграш. Раш може закінчитися секом (найбільш бажаний варіант), харрі чи нокдауном.

Харрі (Hurry) – це ситуація, за якої квотербек зміг кинути пас, але це був не той пас, який він хотів. Тобто не всі його ресивери закінчили свої маршрути чи йому довелось кидати пас ресиверу в менш вигідному положенні, щоб не прийняти сек.

Нокдаун (Knockdown) – це ситуація, за якої квотербек кинув пас і одразу після цього в нього врізався захисник. Частіше за все, це також далеко неідеальні паси. До того ж, нокдауни мають певну психологічну функцію залякування.

Бліц (Blitz) – за цього розіграшу в раш йдуть не лише лайнмени захисту, а й хтось з лайнбекерів чи діфенсів-беків. Це агресивний розіграш, який збільшує шанси зробити сек, але залишає вільні зони для пасів.

Мен-ту-мен кавередж (Man-to-man coverage) – це захисна схема, за якої кожен діфенсів-бек та лайнбекер має свого персонального ресивера, якого він має опікати.

Зоун кавередж (Zone coverage) – за цієї схеми гравці мають прикривати певні зони та грати проти всіх ресиверів, які до цієї зони забігають. Існує шість основних видів зонного захисту. Відрізняються один від одного вони кількістю гравців, які мають тримати зони. Наприклад, при cover 1 свою зону має лише один гравець – сейфті. Всі інші грають персонально по своєму ресиверу. А при cover 4 зони прикривають одразу 6 гравців – три корнери та два сейфті.

Фінти та силові прийоми

Щоб пройти з м’ячем якомога більшу відстань, гравці використовують певні фінти та силові прийоми. Не важко здогадатись, що перші спрямовані на те, щоб обдурити суперника, а другі – тупо знести його з дороги. Порівняно з видами розіграшів, їх не так вже й багато.

Джук (Juke) – фінт, за якого гравець з м’ячем показує рух в один напрямок, а потім різко зривається в протилежний. Якщо фінт виконано правильно і захисник на нього купився, то він просто сяде на дупу або пролетить декілька метрів в бік, якщо фінт спіймає його на швидкості.

Спін (Spin) – фінт, за якого гравець з м’ячем робить оберт на 360 градусів навколо своєї вісі та змінює напрямок руху. Якщо фінт виконано правильно – захисник пролітає повз гравця з м’ячем або чіпляє його лише мимохіть, після чого гравець з м’ячем може продовжити рух вперед.

Хардл (Hurdle) – фінт, за якого гравець з м’ячем перестрибує захисника. Зазвичай виконується, коли захисник вже починає падати, щоб схопити гравця з м’ячем за ноги. За правильного виконання хардл навряд чи дозволить продовжити рух з м’ячем (оскільки одразу налетить другий захисник, який страхує свого партнера), але декілька додаткових ярдів набрати допоможе. Ну і це просто ефектно виглядає

Стіфф-арм (Stiff-arm) – силовий прийом, який частіше за всіх використовують раннінгбеки. За нього гравець з м’ячем виставляє руку в бік та відштовхує відкритою долонею захисника від себе. За правильного виконання та достатньої сили, стіфф-арм може збити захисника з ніг. Проте навіть якщо захисник встоїть, він все одно не зможе виконати текл. А ще стіфф-арм – це чудовий спосіб принизити свого опонента.

Трак (Truck) – чиста сила без зайвих хитрощів. Гравець з м’ячем нахиляє плече та голову донизу і тупо влітає на повній швидкості в захисника. Маневр трохи з площини самогубства, тож виконувати його є сенс лише коли в гравця з м’ячем є перевага в антропометрії. Або наглухо відбитий інстинкт самозбереження.

Різні терміни

В цій невеличкій збірці зібрані терміни, які важко віднести до якоїсь певної категорії, але знати їх також варто для кращого розуміння гри.

Хаддл (Huddle) – коло гравців навколо квотербека, в яке вони збираються перед початком розіграшу і в якому квотербек замовляє необхідну комбінацію.

Фейр кетч (Fair Catch) – знак, який подає рітернер під час кік-оффа чи панта. Свідчить про те, що рітернер не буде бігти з м’ячем, а просто зловить його і залишиться на місці. Звісно, що атакувати його, при такій ситуації, не можна.

Харрі-ап Оффенс (Hurry-up Offense) – стратегія нападу, за якої всі розіграші відбуваються максимально швидко та без проведення хаддлів. Найчастіше використовується під час останніх двох хвилин гри кожної половини.

Окопи (Trenches) – звісно, термін використовується в переносному значені. Окопами називають лінію скрімміджу, в якій відбувається зіткнення лайнменів нападу та захисту. Коментатори зазвичай кажуть про «контроль над окопами» (control trenches), як про один з головних факторів, який визначає переможця.

Пересувати палки або пересувати ціпки (Moving the sticks/Moving the chains) – термін, який означає просування команди, що атакує, до залікової зони суперника. Мабуть ви помічали збоку поля чувачків, які тримають дві палки, між якими натягнуто ціпок. Цим пристроєм відміряють ті самі необхідні 10 ярдів для набору першого дауну. І коли команда їх набирає, чувачки з палками перебігають на нову позицію. Звідси і вислів.

БОНУС. Сленг вболівальників

Ці терміни ви навряд чи почуєте під час трансляцій, але точно зустрінете у соцмережах. Тому для кращого розуміння срачів та жартів, їх варто знати.

Франшиза для бідних (Poverty Franchise) – термін не має нічого спільного з грошима та економікою. Ним позначають відстійні франшизи, які виглядають як лайно і на полі, і поза його межами. Термін відображає як і низький рівень гри футболістів, так і низький рівень менеджменту, який приймає дурні рішення або відмовляється робити правильні речі. Найчастіше цей термін застосовують до «Нью-Йорк Джетс» (які мають найдовшу чинну серію без плей-офф в НФЛ), «Клівленда» (який примудряється просрати все навіть коли починає робити нібито правильні речі) та «Нью-Йорк Джаєнтс» (намагання яких побудувати компетентну команду чудово відображає той самий забіг Деніела Джонса).

Палаючий смітник (Dumpster Fire) – термін схожий на попередній, але якщо poverty franchise демонструє тенденцію на доволі великому відрізку часу, dumpster fire застосовується для позначення ситуації тут і зараз. Гадаю, не важко зрозуміти в яких випадках його застосовують. «Палаючий смітник» означає катастрофічно погану ситуацію. Минулого сезону ідеальним прикладом «палаючого смітника» був «Джексонвілль».

Вже у формі, як посеред сезону (Already in midseason form) – саркастичний термін, яким коментують фейли команд чи гравців у міжсезоння чи на перших тижнях сезону. Наприклад, коли Кірк Казінс майже промазав пасом з 5 ярдів під час з’ясування статі немовляти. Або коли «Джаєнтс» розіграли цей шедевральний розіграш на відкритому тренуванні.

Пас у лікарню (Hospital Pass) – один з найболючіших варіантів як квотербек може підставити ресивера. Терміном позначається пас, після прийому якого ресивер одразу потрапляє під жорсткий текл захисника та не може від нього захиститися.

Бендвегон (Bandwagon) – синонім терміну «глори». Ним позначають фанатів, які починають вболівати за команду одразу, як вона починає перемагати. Раніше майже синонімом терміну bandwagon fans вважали фанатів «Нью-Інгленда». Зараз найбільша популяція глорів спостерігається біля «Канзас-Сіті» та «Тампа-Бей».

Хайп-потяг (Hype Train) – термін використовують, коли до окремої персони чи команди прикуто багато уваги ЗМІ та фанів. Він має скоріше позитивне забарвлення і демонструє, що від об’єкта хайп-потяга очікують великих звершень. Проте він створює і додатковий тиск, який може призвести до провалу гравця чи команди. І тоді кажуть, що його чи її перехайпували.