Диво «Цинциннаті» та трагедія «Сан-Франциско». Огляд фіналів конференцій НФЛ
Ми отримали прекрасний Супербоул, який мало хто прогнозував на початку плей-офф
Від редакції: ви знаходитеся в блозі «Hail Mary». Його автор тримає нас в курсі всіх подій НФЛ і став топ-блогером нашого сайту за підсумками 2021 року. Підтримайте його плюсами, коментарями і підпискою!
***
«Цинциннаті» створили дивовижний камбек та шокували «Канзас-Сіті»
Цей матч не міг скластися інакше, зважаючи на те, який шалений сезон ми спостерігаємо. Майже весь дивізіонний раунд був тріумфом андердогів. Тому не дивно, що у фіналі аутсайдери також отримали своє місце під світом софітів. А те, в якому стилі вони його отримали – це були диво і фантастика, які неможливі за межами НФЛ.
Перед початком плей-офф були побоювання, що «Цинциннаті» не вистачить характеру, якщо матч піде не за їх сценарієм. Тепер можна констатувати, що характеру в «Бенгалз» з лишком. Після повного провалу в першій половині, в другій «тигри» постали зовсім іншою командою – як в нападі, так і в захисті. Кожен зробив свій внесок і кожен дістав з себе все, щоб здобути необхідний результат.
Перш за все, давайте знову поаплодуємо Джо Барроу. Молодий квотербек творив справжні дива. Навіть попри помилку, яка призвела до перехоплення, Джо провів фантастичний матч. На фінальному драйві він двічі втік від майже гарантованих секів на третіх даунах та обидва рази набрав перший даун. Якби не ці розіграші – «Бенгалз» ніколи не перевели б гру до овертайму. Барроу також опанував себе та перестав робити занадто ризиковані розіграші. Коли «Канзас-Сіті» лупили дальніми пасами, які не приносили жодної користі, Джо спокійно набирав ярди короткими пасами на фланги та по центру. Кульмінацією став переможний драйв в овертаймі, де Барроу двома пасами на Хіггінса вивів свою команду на відстань філдголу. А потім вже Джо Міксон потурбувався, щоб ця відстань стала максимально комфортною. І тут ми переходимо до іншої сильної сторони «Бенгалз».
«Цинциннаті» показали, що їх напад – це не лише зв’язка Барроу-Чейз. Коли Чейза почали нещадно тримати під подвійною опікою, своє слово сказали Ті Хіггінс та Джо Міксон. Хіггінс став рятівником пасової гри, постійно відкриваючись під важливі паси. Він так і не заніс тачдаун, але закінчив матч із 103 ярдами, які набрав усього 6 прийомами. Міксон запропонував себе в якості подвійної загрози та не лише робив виноси, але й декілька разів відкрився під дуже важливі паси. Хоча його бенефісом звісно став овертайм. Джо набрав 28 ярдів та зробив все, щоб у МакФірсона був стовідсотковий шанс забити філдгол.
Переходимо до МакФірсона. Після виступу цього юнака люди нарешті мають зрозуміти, наскільки важливі кікери для загального успіху команди. Весь плей-офф Еван був зброєю із самонаведенням, яка ніколи не дає осічки. 12 спроб – 12 забитих філдголів. Це рекорд НФЛ для плей-офф. Філдгол, який дозволив «Бенгалз» перевести гру до овертайму, МакФірсон ввалив з 52 ярдів. Може здатися оверреакцією, але я б взагалі назвав МакФірсона найкращим новачком цього сезону. «Цинциннаті» зірвали джекпот та мають зробити все, щоб втримати Евана в команді на довгі роки.
Не можна забувати і про захист «Бенгалз». Попри загальний провал в першій половині (3 тачдауни на 3 драйвах), свій перший важливий розіграш в захисті «тигри» зробили як раз перед перервою. Вони не дозволили Тайріку Хіллу занести тачдаун та зберегли розрив в 11 очок. У другій половині гра перетворилась на шоу оборони «Цинциннаті». Лише два перших дауни аж до фінального драйву, чотири секи, перехоплення – це доробок захисників «Бенгалз», без якого перемога була б неможливою. Лінія закошмарила Махоумса та заставила його заплатити за своє намагання завжди йти до кінця. Секондері показали дива опіки, та наглухо закрили всіх ресиверів «Чіфс». Тайрік Хілл в другій половині не прийняв жодного пасу! В овертаймі «Бенгалз» двічі не дозволили Махоумсу кинути пас, а потім зробили ключове перехоплення. Це був дивовижний камбек. І «Бенгалз» повністю заслужили свій квиток до Супербоулу.
«Канзас-Сіті», схоже, повторили свою помилку з регулярного сезону. Нагадаю, що на передостанньому тижні «Чіфс» так само вдома грали з «Бенгалз». В них так само була комфортна перевага в рахунку після першої половини. І вони так само провалили другу половину, що коштувало їм перемоги. «Вожді» не зробили жодних висновків та ганебно злили найважливішу частину матчу. Чи то вони вирішили, що перемога вже у них в кишені. Чи то не очікували такого ривку від суперника. Причини провалу «Канзас-Сіті» невідомі і мабуть зараз вони самі не можуть сказати, що трапилось.
Перш за все, в «Чіфс» посипався напад. Махоумс не міг знайти жодного відкритого ресивера. Ресивери, в свою чергу, не могли придумати як їм скинути щільну опіку «Бенгалз». А виносна гра не могла знайти жодних дірок в монолітній лінії «тигрів». Коли Махоумс намагався витискати максимум – в найкращому випадку це закінчувалось неточним пасом. Навіть попри очевидні труднощі «Чіфс» були настільки самовпевнені в собі, що не доклали жодних зусиль на фінальному драйві, щоб виграти матч. Замість виносу з 4-ярдової відмітки на другому дауні, Махоумс чомусь вирішив кидати пас. Замість пасу вийшов сек з втратою п’ятьох ярдів. А коли гра через пас була вже необхідністю, Махоумс втратив ще 17 ярдів та зробив фамбл. Напад «Чіфс» проспав всю другу половину та став головним винуватцем провалу команди.
Історія «Цинциннаті» цього сезону неймовірна. Два роки тому вони мали найгірший рекорд в НФЛ. А за два тижні вони зіграють в Супербоулі вперше з 1988 року. Вони знову в статусі аутсайдерів, але їх це не хвилює. Вони вже шокували світ і точно не збираються на цьому зупинятись. Як сказав Джо Барроу після перемоги над «Теннессі»: «Ми тут, щоб наробити шуму та виграти все». До заповітної мрії залишився лише один крок. І особисто в мене є чуйка, що вони цей крок зроблять.
«Лос-Андежелес Ремс» нарешті подолали свій криптоніт у вигляді «Сан-Франциско»
«Ремс» не перемагали «Найнерс» з 2018 року. Саме в матчі з «баранцями» «49ті» вибороли путівку в плей-офф цього сезону. І все йшло до того, що «Сан-Франциско» знову ткнуть дулю під ніс своїм сусідам по дивізіону. Але «Найнерс» стали жертвою власних помилок. Декілька розіграшів як в захисті, так і в нападі поставили хрест на всьому сезоні «червоно-золотих».
«Сан-Франциско» грали матч в своєму стилі – майже без вибухових розіграшів в нападі та з максимально надійним захистом. Це приносило свої плоди і після трьох чвертей в «Найнерс» було 10 очок переваги. А потім сталися фатальні помилки. Спочатку «Сан-Франциско» втратили можливість поховати «Ремс» на початку фінальної чверті. Стаффорд спіймав запару, кинув дурний пас вглибину поля і м’яч м’якенько опускався до рук сейфті Джаквіскі Тартта. Проте захисник «Найнерс» не втримав м’яч і впустив стовідсоткове перехоплення. «Лос-Анджелес» подарунком скористалися і вийшли на філдгол, який зрівняв рахунок. Потім напад «Сан-Франциско» протримався на полі всього 23 секунди. Неймовірно швидкий пант після трьох даунів дозволив «Ремс» провести комфортний драйв та забити другий філдгол, який вивів їх вперед. І нарешті фінальний провал. Звісно «Найнерс» мав поховати Джиммі Гаропполо. Квотербек, намагаючись уникнути секу, кинув навмання пас в напрямку раннінгбека Хесті, м’яч відскочив від його рук та впав прямо до лайнбекера Тревіна Ховарда. Завіса. Коли «Сан-Франциско» потребували розіграшу від Гаропполо – не від Семуела, не від Кіттла, а саме від Джиммі – він провалився. І це остання глава у кар’єрі Джиммі Джі в Каліфорнії. Ніхто не очікує, що квотербек в наступному сезоні повернеться до табору «Найнерс».
«Ремс» цього сезону пішли ва-банк і ця стратегія поки виправдовує себе. Стаффорд додав досвіду «баранцям» та здатності робити розіграші в критичні моменти. На рахунку квотербека обидва тачдауни команди та декілька важливих пасів, які дозволили «Ремс» пробити вирішальні філдголи. Проте не варто забувати й про слабкості Метта. Він кинув одне перехоплення в червоній зоні і ледь не кинув фатальне перехоплення, про яке згадувалось вище. Його дальні паси на 40+ ярдів – це відверта лотерея, яка з рівною вірогідністю може закінчитися успішним пасом чи перехопленням. І його рішення в червоній зоні інколи викликають багато питань. Тому Стаффорд став для «Ремс» підсиленням із зірочкою. Частіше він рятує команду, але може й поховати.
А от яке надбання має стовідсотковий позитивний ефект для «Ремс», так це підписання Оделла Бекхема. Ресивер розцвів після втечі з «Клівленда» і став ідеальним доповненням до Купера Каппа. Бекхем пропонує можливості як для коротких, так і для дальніх пасів. Проти «Найнерс» він прийняв 9 пасів на 113 ярдів. Загалом в цьому плей-офф на рахунку Оделла 19 прийомів на 236 ярдів. Його присутність робить пасову гру «Лос-Анджелеса» надзвичайно небезпечною. Він може як відволікати увагу від Каппа, так і робити розіграші самостійно. Навряд чи буде перебільшенням сказати, що підписання Бекхема стало одним з ключових факторів, які дозволили «баранцям» потрапити до Супербоулу.
В перемозі «Ремс» був і прикрий момент. Мова про травму Тайлера Хігбі. Тайт-енд є важливою частиною нападу «Лос-Анджелеса» і Стаффорд часто довіряє йому в ключові моменти. Хігбі травмував коліно і поки невідомо, чи відновиться він до Супербоулу. Якщо ні, то «Лос-Анджелес» залишиться майже без тайт-ендів. Єдиним здоровим гравцем на цій позиції є Кендалл Блантон, який більшість кар’єри провів в тренувальному складі. Хоч проти «Найнерс» Кендалл проявив себе виключно з позитивного боку (5 прийомів на 57 ярдів), відсутність Хігбі стане серйозним ударом по варіативності та ефективності нападу «Ремс».
«Ремс» зробили ставку на цей сезон і не мають права на помилку. Якщо всі ці підписання та накачування ростера зірками виявляться марними – навряд чи «баранці» повернуться до Супербоула найближчим часом. Вони є фаворитами фіналу, але не мають значної переваги над суперником. «Бенгалз» пережили зустріч з набагато небезпечнішим суперником, ніж «Ремс». В Супербоулі «Лос-Анджелес» має уникати дурних помилок а-ля дальній пас від Метта Стаффорда та зберігати максимальну концентрацію протягом всього матчу. Якщо вони і мають засвоїти якийсь урок з фіналу АФК, то це те, що навіть 18 очок переваги може бути недостатньо.
Результати фінальних матчів конференцій виглядають наступним чином.
Це фантастичний сезон і його має завершити фантастичний Супербоул. Вперше в історії НФЛ до Супербоулу не пробилась жодна команда, яка фінішувала в ТОП-3 конференції за підсумками регулярного сезону. В букмекерів «Ремс» були на 4-5 місці в котируваннях на потрапляння до Супербоулу. «Цинциннаті» взагалі були останніми після раунду вайлд-кард. Це найбільш непередбачуваний Супербоул останніх років. І це чудово. Хоч до гри ще два тижні, я вже повністю задоволений нею.
Ми на фінішній прямій. В цьому сезоні залишилась остання зупинка. В ніч з 13 на 14 лютого, в передмісті Лос-Анджелеса зіграють 56-й Супербоул. Як ви і просили, цю подію буде супроводжувати друга (і сподіваюсь далеко не остання) SuperBowl Party. Її формат я поки притримаю в секреті, але скажу, що планується не просто текстова трансляція в блозі. Паузу в два тижні я обов’язково буду намагатись заповнити цікавими постами, щоб очікування головної події сезону проходило легше. Тож слідкуйте за оновленнями в блозі. До зустрічі!
Супербоул LVI
14 лютого, понеділок, 01:30, «Цинциннаті» – «Лос-Анджелес Ремс»
Фото: NFL
