Мілан в глибокій кризі, але це закономірність
А далі буде гірше
Чемпіонство Мілана сприймалося як велике повернення, але це був стрибок вище голови. Команда скористалася шансом і виграла чемпіонат, але зараз все повертається до нормальності. В клубі є проблеми і подібного варто було очікувати.
Склад команди обмежений і за літо став слабшим
Мілан вже кілька сезонів грає одним складом і ви добре його знаєте. В оптимальному складі на поле постійно виходять одні й ті самі люди яким нема заміни. В розпорядженні Піолі є 15 футболістів тож вибір обмежений до мінімуму. Гра Мілана одноманітна та передбачувана, а гравці втомилися фізично та морально. Ця команда вперлася в стелю свого розвитку, а також стала передбачуваною для суперників.
Не дивно що граючи 7 матчів за 25 днів команда провалюється і чим далі то глибше. Навіть якщо була провалена підготовка до другої частини сезону це не головна причина.
Та й навіть оптимальний склад не зовсім оптимальний, позиції правого та атакувального півзахисників досі слабші за інші. Про адекватну ротацію можна говорити тільки в центрі захисту, а на інших позиціях велика втрата в якості. Будь яка травма, дискваліфікація чи просто втрата форми призводять до великих проблем.
Також літом команду не підсилили, а навпаки відбулося послаблення. Замість Кессі з оренди повернулися Побега та Адлі, замість Романьйолі купили Тіава (це хто взагалі?). Орігі заміняє Ібру, а Дест тимчасово заміняє травмованого Флоренці. Це не схоже на чемпіонські трансфери. Єдиний серйозний трансфер це де Кетеларе, але він поки що себе проявив.
Серія А з кожним сезоном стає більш конкурентоспроможною і сильнішою і потрібно постійно підсилюватися. Тож невдалі результати не мають дивувати.
Провалена підготовка до другої частини сезону та психологічні проблеми
Коротко про те як Мілан жив до Піолі. Приходить новий тренер з новими ідеями, провалює передсезонну підготовку а потім і старт чемпіонату. Гравці не розуміють як їм грати і починають сумніватися в собі. Тренер під тиском невдалих результатів починає хаотично змінювати тактику і все стає ще гірше. Проблеми множаться і тренера звільняють. Приходить новий тренер, нові ідеї, новий сезон, нове коло.
Піолі зміг виправити цю проблему. Команду добре готували фізично, а проста тактика була зрозумілою гравцям. Мілан добре стартував в чемпіонаті і в момент спаду (в листопаді) був серед лідерів, мав впевненість в собі і потім легко повертався в боротьбу.
Сам Стефано поки тримається, але вже згадував про психологічні проблеми гравців. З темних часів команда суттєво змінилася, стала чемпіоном, але це досі дуже молода команда. Тож Мілан може загрузнути в цих проблемах до кінця сезону.
Трансфери не допоможуть бо їх не буде
Такі проблеми вирішуються трансферами, але власники з гедж-фонду «Елліот» дуже неохоче виділяють гроші. Мілан робить трансфери в дуже економному режимі. Для порівняння, один Михайло Мудрик це всі покупки Мілана за цей та минулий сезони (важко уявити як заздрісно Мальдіні та Массара дивляться на трансферну політику Челсі).
Літом купили де Кетеларе за 28 мільйонів і буде з вас. До наступного літа. Можна ще когось в оренду взяти і Орігі, але тільки тому що безплатно.
Минулого сезону викупили Томорі та Тоналлі і купили Адлі, але то на майбутнє. Як і більшість трансферів Мілана то на майбутнє. Окрім вже досвідчених і дешевих футболістів як К’єр, Ібрагімовіч та Жиру, одразу заграли тільки Тео та Томорі. Всім іншим був потрібен час щоб розкритися і власники готові чекати.
Власники з гедж-фонду тож і бачать гравців так як і сам клуб – як інвестицію. Гравців треба купити поки молоді і дешеві, почекати поки виростуть в ціні і продати. Все. Цілі вигравати трофеї взагалі не стоїть. Якщо у вас ще залишилися жарти про Арсенал та четверте місце - не викидайте. Можете переробити їх на жарти про Мілан (Арсеналу вони вже і так не потрібні). Іван Газідіс побудував в Мілані новий Арсенал, тоді як старий без Івана прекрасно себе почуває.
Головне завдання Мілана зараз це зменшувати борги які має клуб, відбити затрати фонду на покупку клубу, а потім давати прибуток. І якщо колись настане оте потім то може буде інша трансферна політика. А поки що життя складна річ тому маємо те що маємо.
Мальдіні та Массара працюють майже ідеально, але колись це закінчиться
Поки що вони працюють безпомилково і всі серйозні трансфери Мілана під їхнім керівництвом успішні. Тео, Леау, Беннасен, Тоналлі, Томорі, К’єр, Ібрагімовіч, Жиру, Ребіч, Меньян. Де Кетеларе та Ядлі ще рано оцінювати, для них це перший сезон.
Інші трансфери не беру до уваги бо це зовсім інша категорія, їх купили на здачу з основних трансферів. Але навіть тут відмітився Калюлю, якого купили за пів мільйона просто для кількості, а він став основним захисником чемпіонської команди.
Але завжди так не буде. Рано чи пізно будуть провальні трансфери бо всі роблять провальні трансфери, це нормально. Але інші клуби перекривають ці проблеми кількістю трансферів де хтось та й заграє, а Мілан такої можливості немає.
І що буде коли таке трапиться? А що якщо воно вже трапилося? Що як де Кетеларе так ніколи й не заграє, а наступний трансфер також буде провальним? Мілан два роки буде без підсилення ззовні і «силу» цієї команди не складно собі уявити. А такий сценарій цілком реальний.
При такій трансферній політиці ціна кожної помилки суттєво більша. А помилки обов’язково будуть.
Піолі теж винен
Запорука успіху Піолі в Мілані це простота. Він не корчив з себе генія футболу, не грався в Гвардіолу, а поставив команді простий робочий футбол. І це спрацювало. Це хороше рішення на короткий час і схоже цей час минув. Прості рішення Стефано завжди давали результат, але потім його завжди звільняли.
Зараз тренер має щось змінити в грі команди щоб виправити ситуацію, або ж змінять його. Це ризикований варіант бо може стати ще гірше і команду понесе десь в 2018 рік. Не відомо як команда на це відреагує, та й де знайти хорошого тренера який погодиться на таку трансферну політику?
Але так як Мілан не має грошей на трансфери, простіше змінити тренера.
Що далі?
Цей сезон вже якось доїдуть як є, а літом треба робити невелику перебудову. Так як «Елліот» грошей не дадуть, доведеться продавати когось з основи щоб купити більше ніж двох гравців. І якщо Мальдіні та Массара не зроблять чергове чудо Мілан так і буде боротися за місце в Лізі чемпіонів з перемінним успіхом.
