Як грає…? №1. Фіорентина Вінченцо Італьяно.

Світовий футбол перейшов від стану, де головними є футболісти та індивідуальні характеристики, до домінування тренерських ідей та аналітики. Рубрика «Як грає…?» націлена те, щоб, аналізуючи матчі окремо взятої команди, в рамках двох вікендів, скласти загальну картину моделі гри. За 2-3 матчі спробуємо зрозуміти поведінку команди в узагальнених фазах матчу, що допоможе пересічному вболівальнику отримати базу для розуміння гри, та, під час перегляду матчів, доповнювати думки автора своїми власними спостереженням.

Перший матеріал буде присвячений Фіорентині Вінценцо Італьяно, зокрема аналізу матчів Фіорентина - Наполі та Удінезе – Фіорентина. Якщо Вам даний матеріал сподобається, пишіть про яку команду зробити наступний. Дякую!

Фіорентина

Влітку 2021, після скандального приходу і відходу Дженаро Гаттузо, Фіорентина звернулась за послугами до тренера новачка чемпіонату Вінченцо Італьяно. Вінченцо на той момент мав за плечима лише 1 сезон в Серії А зі Спецією, та з першої спроби зайняв з командою, якій пророкували виліт, 15-е місце. Гра Спеції в тому сезоні виділялась серед інших команд, які боролись за виживання, в першу чергу своєю ефективністю в атаці. В тому сезоні команда забила голів більше, ніж сама Фіорентина та будь-хто інший, хто закінчив сезон нижче 10-го місця.

Симбіоз Вінченцо Італьяно та «Фіалок» видався успішним та в минулому сезоні Фіорентина була однією з найцікавіших команд ліги. Сезон команда завершила на 7-му місці, яке дозволило отримати путівку в Лігу Конференцій. 7-е місце – це найкраща позиція команди з сезону 15/16.

В сезоні 22/23 після 4 турів команда займала 10-ту позицію. В перших чотирьох турах у «Фіалок» дві безгольові нічиї з Наполі та Емполі, поразка від Удінезе 0:1, а також перемога над Кремонезе на останніх хвилинах матчу. Очікуємо покращення результатів вже по ходу чемпіонату.

Перед стартом сезону 22/23 команда підсилилась якісними виконавцями. Зокрема Додо, Мандрагора, Барак, Йовіч та Голліні вже залучаються до гри з перших хвилин. Відчутних втрат для команди в міжсезоння було не багато. Серед основних гравців команду покинули Альваро Одріосола та Лукас Торрейра, які повернулись до Реалу та Арсеналу відповідно. Також команду покинув вільним агентом Хосе Кальєхон, який, в силу свого віку, вже був гравцем ротації.

За оцінками порталу Whoscored.com найкращим гравцем «Фіалок» в цьому сезоні є Марко Бенасі, Sofascored відзначає Роландо Мандрагора, як найкращого.

Фіорентина є лідером чемпіонату за кількістю виконаних подач, як успішних, так і невдалих, в контексті подач логічним виглядає і лідерство команди за кількістю кутових – 32 за 4 матчі. Але ефективність цих подач є низькою – 0 голів.

Також Фіорентина є лідером Серії А за часом роботи з м’ячем. В середньому, за матч «Фіалки» володіють 36:57 чистого ігрового часу. За загальним чистим ігровим часом матчі команда Вінченцо Італьяно теж займає лідируючі позиції, середній час гри Фіорентини складає 56:58, тобто в перших 4 турах команда мала відсоток володіння на рівня 65%. Враховуючи що у суперниках були Наполі та Емполі, які в цьому рейтингу займають 2-е та 9-е місце, цей показник можна вважати успішним.

Фіорентина – Наполі 0:0

На матч проти Наполі, Вінченцо Італьяно підготував схему 4-3-3, якою Фіорентина починала всі матчі цього сезону. В порівнянні з минулим матчем Серії А проти Емполі було зроблено 4 зміни:

- На позицію лівого захисника повертається Бірагі, який замінює Терзіча;

- В центрі поля Мандрагора та Мелеха замінюють Амрабат та новачок команди Антонін Барак;

- Та зліва в атаці Соттіль замінює Сапонару.

За перші 5 матчів цього сезону (3 в Серії А та 2 у Лізі Конференцій) ще не було жодного матчу, в яких би повторювався стартовий склад. Отже, Вінченцо Італьяно ще шукає оптимальну 11-тку для старту сезону. Підписання Антоніна Барака дозволило закрити найслабшу ланку в складі, тому до завершення трансферного вікна від «Фіалки» не очікуємо більше нових підписань.

Стартова схема це одне, а її використання це зовсім інше. Подивіться на середні позиції гравців в усіх офіційних матчах Фіорентини в цьому сезоні. В першу чергу, в очі кидається дисбаланс в позиціях двох вінгерів, в незалежності, яка пара грає. По середній позиції схема більше схожа на 4-4-2, ніж на 4-3-3.

Білд-ап

Наполі з першої хвилини намагався пресингувати Фіорентину відразу біля чужого штрафного майданчика, і такий пресинг спостерігався протягом, майже, всього матчу, за виключеннями певних пауз в середині першого тайму. Тому у «Фіалок» було лише 2 варіанти виходу з оборони, якими вони користувались найчастіше:

1. Центральний захисник або воротар виконує довгу передачу на чужу половину поля, в зону де повинен бути Йовіч. Логіка такої передачі полягає у виграші Лукою першого дотику та переадресація пасу на фланг, де Соттіль залишатиметься 1 в 1 проти Ді Лоренцо. Такий варіант розвитку атаки був найбільш безпечним, з точки зору ризику втрати на своїй половині поля, але ефективність таких передач була мінімальною. За Йовічем зазвичай слідував Ррахмані, який і вищий і потужніший за серба, тому лише одного разу така атака спрацювала, але ні до чого небезпечного не призвела.

2. Амрабат або Куатре (рідше Бонавентура) отримуючи м’яч намагались протягнути його через першу лінію оборони Наполі. Це працювало, але лише в перехідній фазі, зазвичай після виходу до центральної лінії Арабат бачив закритих партнерів по команді та продовжувалось все діагональними передачами на Соттіля та Іконе. Бірагі, який піднімався вище в таких ситуаціях давав додаткову опцію для передачі, але покидаючи свої позицію змушував Соттіля грати нижче, що в принципі і не змінювало самої структури. В другому таймі декілька разів вдалось видозмінити ідеї з підключенням Бірагі, на його позицію опускався Барак, однак грамотна гра в обороні від Наполі не дозволило з цього створити небезпечні моменти.

Захист

Захист Фіорентини починався відразу біля чужої штрафної. Після втрат м’яча Фіорентина намагалась відразу, в зоні втрати накривати суперника та йти в пресинг біля чужої штрафної.

Пресинг Фіорентини був високим але не дуже агресивним. Як видно зі скріншоту вище, команда використовувала персональний пресинг. Барак піднімався вище до Ррахмані створюючи тиск та не даючи достатньої кількості часу для виконання середньої та довгої передачі, Амрабат перекривав варіанти короткої передачі в центр та грав близько до Лоботки, якщо Ангісса або Зелінскі опускались нижче щоб допомогти в початковій фазі за ними слідували Бонавентура та Куатре. Цей пресинг був зорієнтований не на відбір мяча на чужій половині поля, а на провокування Наполі на довгі передачі де у Осімхена проти Міленковіча боротьба не клеїлась. Нігерієць виграв всього 1 з 8 єдиноборств за матч. Такий варіант пресингу Фіорентина використовувала весь матч та він працював. Але як тільки хтось один з гравців Фіорентини не догравав до кінця та залишав свого суперника у вільному просторі, відразу ця піраміда руйнувалась. Найчастіше цим гравцем був Соттіль, адже дуже часто він залишався один проти двох в досить великій зоні та закриваючи одного з пари Ді Лоренцо – Ангісса давав простір іншому.

Біля власних воріт Фіорентина продовжувала грати персонально, лише один Куатра залишався страхуючим, то Бірагі то Міленковіча. В першому таймі Фіорентині вдавалось оборонятись, виключенням стала атака Наполі на 43-їй хвилині, коли єдиний раз в зустрічі м’яч побував у воротах (хоча після перегляду VAR був скасований). Даний момент виник через ряд помилок Фіорентини та вдалих дій Наполі. По-перше, гравець з м’ячем має необмежений обсяг часу для виконання передачі, тут питання до Йовіча, він міг би опуститись за своїм захисником та створювати тиск. По-друге, Кварацхелія максимально широко грає виводячи за собою Додо, а зону за Додо ніхто не страхує, адже у Міленковіча персональна гра з Осімхеном, навіть зі стоп-кадру видно як Барак показує на цю зону, але ніхто не встигає швидко зорієнтуватись. По-третє, Зелінскі з Лоботкою за рахунок свого руху в центрі поля заплутали Амрабата. Спускаючись глибше Лоботка зробив вигляд, що пас піде саме на нього, відповідно Амрабат передав свого футболіста Бонавентурі та пішов словацьким півзахисником Наполів і в цей момент Зелінскі помічає ту зону, про яку було згадано вище та успішно отримує в ній м’яч. Далі вже була метушня в штрафній та гол Осімхена з оффсайду, дуже пощастило Фіорентині що тут арбітр зафіксував положення поза грою, адже один з захисників вже намагався рятувати від голу на лінії воріт.

Гра з мінімальною кількістю моментів, як з однієї так і з іншої сторони. В другому таймі, по-справді небезпечним був лише момент на початку, коли Фіорентина можливо вже заплутавшись, хто де повинен грати, упустила Лозано на дільній стійці. Позиція лівого захисника Бірагі, який стоїть в напівколі показує, що можна відіграти 89 хвилин ідеально в захисті, але одна помилка одного гравця може все зруйнувати. На щастя, тут Лозано не вистачило точності.

Атака

Якщо в захисті у Фіорентини була налагоджена гра та кожен вміло виконував свою функцію. То заняття по діях в атаці цього тижня гравці напевно пропустили. 5 ударів в площину – не виглядає ніби моментів зовсім не було? Але що це за удари, 4 з них це однакові удари Соттіля після зміщення з флангу в центр. Соттіль так був націлений на удар, що абсолютно не бачив жодних інших варіантів розвитку атаки.

Знизу можете побачити приклад з першого тайму. Після втрати Наполі в центрі поля Амрабат знайшов на фланзі Соттіля. В цій ситуації у вінгера є великий вибір варіантів для розвитку атаки, можна хитнути опонента та вивести Барака віч-на-віч, можна змістись у фланг та зробити прострільну передачу на того ж Барака, у якого величезний вільний простір, а можна намагатись самому обігрувати. Соттіль вибрав останній варіант, він його вибрав, ще коли на фланзі прийняв м’яч, адже після цього жодного разу не підняв голову, щоб подивитись де партнери. Дивним в цьому моменті є не рішення Соттіля, а залученість Барака до атакувальних дій, адже Антонін жодним чином не намагається запропонувати себе. Перед тобою є вільний простір, у твого напарника по команді є час, щоб знайти варіанти загострення, чому не намагатись атакувати цей 20-ти метровий коридор між центральними захисниками, навіть якщо партнер тобі не віддасть пас, завжди є шанс що після сейву воротаря буде можливість зіграти на добиванні.

Ще одна атакувальна модель, яка задіювалась в першій половині першого тайму, але абсолютно не працювала – це флангові подачі. На 26-ій хвилині, за трохи більше ніж 60 секунд, Фіорентина виконала 4 подачі до штрафного майданчику, жодну, з яких не було виграно, жодна з них навіть не йшла в зону де у «Фіалок» була перевага. Якщо такі навіси були у минулих матчах у команди, яка виконує найбільшу кількість навісів, то Вінченцо Італьяно варто переглянути інші варіанти надсилання м’яча до штрафного майданчика суперника.

Також у другому таймі були моменти Барака після контратаки та момент Йовіча, але до справді небезпечних моментів вони не дотягнули. Погоджусь із Sofascore, які нарахували 0 “Big chances” у Фіорентини за 90 хвилин.

Удінезе – Фіорентина 1:0

Склад

На матч в Удіне Вінченцо Італьяно вибрав дублюючий склад команди, залишивши в основі лише Куатра та Барака з попереднього матчу проти Наполі. В цьому матчі Фіорентина виглядала так, як вона буде виглядати в Лізі Конференцій, або щось близько цього. Не потрібно плутати, проти Удінезе не грала молодь, якій дали шанс дебютувати в Серії А, грав повноцінний склад, та гравці, які награють зв’язки між собою на тренуваннях. З таким складом Фіорентині посилу боротись з аутсайдерами чемпіонату Італії та навіть вийти з групи ЛК, але гра, яка була показана в цьому матчі була безперспективною.

Фіорентина вийшла грати за своєю стандартною схемою 4-3-3. І в цьому матчі схема, з певними виключеннями, але відповідала тому малюнку гри, який був на полі. Певним виключенням була ротація в першому таймі на лівому фланзі атаки, коли Сапонара зміщувався в центр, а його місце займав Малех.

Білд-ап

Структура побудови атаки відрізнялась від тієї, яку ми бачили в матчі з Наполі, якщо в попередньому матчі Наполі намагався створювати тиск та обмежувати простір для гравця з м’яч, то Удінезе вибрало тактику агресивного пресингу, який проявлявся сплесками та після забитого голу був менш інтенсивним.

Відсутність постійного тиску давало змогу центральним захисникам підніматись до центра поля та намагатись починати атаки. Обидва варіанти продовження атаки, які хоч трохи успішно працювали в матчі з Наполі, в цьому матчі були неефективними. Кабрал і Малех, на яких спрямовувались довгі передачі дуже рідко чіплялись та втримували м’яч, а всі підбирання після таких передач були за захистом. За відсутності Бонавентури та Амрабата функції транзиту м’яча в атаку повинні були лягти на плечі Барака, але він зі своїми задачами не впорався, через свою неініціативність.

Всі 90 хвилин у Фіорентини не було жодного руху, як з мячем так і без нього. За таких умов, коли всі 11 гравців на полі перебувають в стоячому положенні, про який розвиток атак може йти мова. За рідкими виключеннями Мандрагорі вдавалось знаходити своїх партнерів по команді проникаючими передачами між лініями, однак через 2-3 передачі м’яч знову опинявся в центральних захисників і все починалось з нуля.

Захист

Знову Фіорентина в захисті грала персонально і це працювало, адже поруч з футболістом, який отримує мяч, завжди був захисник. Не сподобалось те, що Фіорентина була не готова до будь-яких швидких та агресивних дій з боку Удінезе та було мінімум 3 моменти, коли Делофеу та компанія комбінували безпосередньо в штрафній зоні Фіорентини.

Гол був покаранням за неквапливість Фіорентини у всіх аспектах гри. Поки Венуті (який грав правого захисника) та Куатре намагались показати Куаме, куди йому варто спуститись для розвитку атаки, Делофеу просто пішов в активний відбір і за лічені секунди вже віддавав передачу на Бето на порожні ворота.

Атака

Важко аналізувати те, чого не було. Декілька бездарних навісів з флангу, кілька дальніх ударів, 7 кутових, з яких небезпечний був лише один та один динамічний момент від Куаме на останніх секундах першого тайму – це все щос створила на папері сильніше команда коли потрібно відіграватись. І знову 0 “Big chances”.

Фіорентина команда з найбільшим відсотком володіння м’ячем в Серії А. В цьому матчі було 74%. Контроль заради контролю. Якщо Вінченцо Італьяно не додасть ідей в атаці, не почне грати швидше та не оживить Іконе, Йовіча і Кабрала, то перше звільнення сезону Серії А може бути саме у «Фіалок».

Сильні сторони

- Організована гра проти м’яча;

- Гібридність;

- Сильна зв’язка центральних захисників з різними функціями на полі;

- Розуміння тренером сильних та слабких сторін кожного з виконавців.

Слабкі сторони

- Одноманітність в атаках;

- Значний дисбаланс між флангами в залученості до атак;

- Низька реалізація моментів;

- Низька інтенсивність гри;

- Ігрова криза ключових виконавців в атаці.

Підсумкова оцінка цікавості матчів команди для вболівальника:

Фіорентина (01.09): 4/10.

Дякую Вам, якщо дочитали до самого кінця, якщо Вам було цікаво, пропонуйте свої пропозиції для "Як грає...?" №2.