Tribuna/Боротьба/Блоги/Crazy=genius/«Загинув 16-річний самбіст та вся його родина». Складна історія реквієму за загиблими героями «Янголи спорту»

«Загинув 16-річний самбіст та вся його родина». Складна історія реквієму за загиблими героями «Янголи спорту»

Понад 200 історій, інсталяції в 8 містах України та меморіал на Хрещатику.

Блог — Crazy=genius
17 серпня, 23:30
6
«Загинув 16-річний самбіст та вся його родина». Складна історія реквієму за загиблими героями «Янголи спорту»

До повномасштабного вторгнення вони спокійно тренувалися, мріяли про спортивне майбутнє. 

Наймолодша – Катерина Дяченко, 11 років, представниця художньої гімнастики. Загинула з батьком внаслідок авіаудару у Маріуполі. Потім мати з братом потрапили до лікарні, яка була знищена наступним авіаударом.

Аліна Перегудова, 14 років, важка атлетика. У Маріуполі загинула разом з мамою. За ними вибіг її брат – його вбив один із російських снайперів.

У Сумах загинула вся родина самбіста, 16-річного Артема Прийменка. 6 членів сім’ї: він, тато, мама, бабуся і два молодші брати – Єгор та Кирило. Артем – неодноразовий чемпіон України. 

Усього три історії показують жах війни для українського спорту. Саме такі факти фіксує проєкт «Янголи спорту» від Спортивного комітету України.

Це реквієм за загиблими українськими героями-спортсменами, що поклали життя під час захисту країни. Або ж були вбиті російськими окупантами.

Вже зібрано 200 історій про загиблих українських спортсменів

Спортивний комітет України – організація, яка об’єднує неолімпійські види спорту (понад 60 федерацій). Він займається підготовкою збірної України до Всесвітніх ігор, проведенням мультиспортивних всеукраїнських ігор: Ukrainian Combat Games, Ukrainian Beach Games, Ukrainian Students Games та ін. Також залучають населення до масового спорту.

Але, як розповів Tribuna.com президент комітету Ілля Шевляк, після повномасштабного вторгнення РФ діяльність організації адаптувалася до теперішніх реалій. Окрім звичної операційної та організаційної спортивної діяльності, запустили два медійні проєкти – це інтерактивна карта спортивних споруд, зруйнованих російськими окупантами, та реквієм за загиблими українськими спортсменами «Янголи спорту».

«Спочатку було досить складно, коли почали надходити перші новини про загиблих спортсменів. Ми командою Спортивного комітету України вирішили вшанувати пам'ять і інформацію збирали просто по крупинках з інтернету, з соціальних мереж. 

Коли проєкт став досить публічним, про нього заговорили і до нас почали безпосередньо звертатися рідні, близькі, друзі, побратими, даючи і контакти, і звертаючись з проханням, аби їхні близькі загиблі герої попали в цей проєкт. 

Тому інформації стало більше, прямих контактів стало більше. Це вже не просто ім'я, прізвище, вид спорту, це принаймні історія, історія життя, історія досягнень спортсмена, як в Україні, так і на міжнародній арені.

У проєкті представлені не лише відомі професійні спортсмени, але також і ті, хто тільки починав свій спортивний шлях. На жаль, в ньому також представлені і діти, які загинули внаслідок бомбардування Маріуполя, Сум, Чернігова», – розповів Ілля Шевляк про проєкт «Янголи спорту». 

Каже, проєкт повністю тримається на волонтерських засадах і займається ним стабільно до 4 людей, якими керує віцепрезидентка Спортивного комітету Роксана Касумова.

Зараз зібрано 200 історій, 14 – в розробці, проводяться інтерв’ю. Також команда працює над тим, щоб залучити героїв, які загинули на війні, починаючи із 2014 року. 

«Враховуючи наші обмежені можливості, ми плануємо це зробити комплексно, системно. Планували вже після перемоги. Але перед проведенням експозиції в Чернівцях ми зрозуміли, наскільки це важливо. Від міської влади до нас було прохання додати історію від 2014-го року.

Ми розуміємо, чому. Тому що для рідних це тягла історія», – зазначив Шевляк.

Проводяться інсталяції по українських обласних центрах – «Янголи» загалом зібрали понад 50 тисяч людей наживо

Проєкт вийшов із віртуальної площини. Уже проведено 9 інсталяцій «Янголів спорту» в українських обласних центрах з експозиціями та історіями про загиблих героїв. «Це завжди важко бути на відкритті будь-якої експозиції, бо це біль, це трагедія, без сліз ніколи не проходить. Завжди виступає родина загиблих, для нас це пріоритет серед тих, кого ми запрошуємо, бо насправді найважливіше для них – подовження життя їхніх рідних, дітей, близьких», – каже Ілля Шевляк.

Інсталяції були проведені в Києві, Житомирі, Рівному, Львові, Івано-Франківську, Чернігові, Чернівцях та Харкові (відбулася у метро на річницю повномасштабного вторгнення). Експозиція, присвячена героям Донеччини, відбулася у Києві.

Інсталяції резонують серед місцевих – на виставки приходять знайомі, родичі загиблих. Діти, які тренувалися зі своїми старшими товаришами. Тренери, що вклалися в розвиток підопічних. Саме через близькість історій проєкт збирає людей в одному середовищі.

«В цілому протягом проведення 9 експозицій їх відвідали понад 50 тисяч людей. Звичайно, аудиторія зосереджена на нашому спортивному ком'юніті, представниках спорту: тренери, спортсмени.

Але також і дітлахи з дитячо-юнацьких спортивних клубів, які приходять, знаючи своїх тренерів чи спортсменів, з якими вони разом тренувалися. Для них це дуже важливо. З іншого боку, це важливо і з точки зору подальшого виховання, аби наступне покоління розуміло ціну цієї війни для українського спорту.

Такі виставки цікаві. Я можу сказати, мінімум 70-100 людей приходить на їхні відкриття. Як правило, це триває 14 днів. Люди реально часто приходять на виставку, діляться враженнями, ми маємо з ними зворотний зв'язок.

Наприклад, у Чернівецькій області у нас були представлені 18 історій. У цілому в проєкті представлені всі регіони України», – розповів президент Спортивного комітету.

Біля будівлі КМДА встановлений меморіал «Янголів спорту» із взуттям загиблих спортсменів

6 квітня, у Міжнародний день спорту заради розвитку та миру, була проведена подія під річницю проєкту в «Кличко Експо» на НСК «Олімпійський».

Подію «Янголи спорту: рік пам’яті» відвідали родини загиблих героїв та відомі українські спортсмени: Ольга Саладуха, Сергій Стаховський, Олександр Абраменко, Юрій Чебан, Владислав Ващук та Олег Верняєв.

«Взуття з виставки дійсно носили наші загиблі герої. Його ми збирали, просили родини загиблих передавати до пошти, або безпосередньо привезти вже перед самим заходом. Вони також були на заході.

На відкритті багато родин навіть не можуть сказати перше слово, тому що не кожен може приборкати емоції від трагедії, завжди це важко.

А спортсмени також люди, кожна людина переживає цю війну. Всі, хто виступає на змаганнях, завжди в такому емоційному стані», – розповів Шевляк.

Згодом цю інсталяцію було перенесено на Хрещатик, ліворуч від будівлі КМДА.

Цікаво, що окрім таких монументів, місцева влада обласних центрів України розмірковує над тим, щоб надати імена «Янголів спорту» скверам та паркам. «Ми очікуємо, що цей проєкт також змотивує наші спортивні федерації до проведення турнірів пам'яті загиблих спортсменів. Такі турніри проводились ще до повномасштабної війни.

Спортивний комітет України став партнером турніру пам‘яті чемпіона України з панкратіону Максима Бендерова, який загинув на Луганщині у 2014-му році. Тепер така історія починає розвиватися у інших видах спорту. У травні планується турнір імені пам'яті Вадима Зеленюка. Це відомий український самбіст, який загинув у 2022 році.

Більше того, ми ініціювали можливе надання назв «Янголів спорту» скверами або парками в обласних центрах. Коли ми проводимо фотовиставки, була така ініціатива від міської влади.

У деяких випадках може бути й вулиця. І це сприймається дуже позитивно. У тому числі і в Чернівцях», – розповів президент Спортивного комітету.

Експозиції планують проводити й за кордоном – вже є запит від Словаччини

Організатори проєкту визначають три основні цілі «Янголів спорту». Перша – вшанувати пам'ять, тим самим продовжити життя наших героїв. «Ми бачимо, наскільки це важливо для рідних, які відвідують ці виставки. Ми чуємо, коли вони звертаються до нас і кажуть про те, що це надзвичайно важливо для них саме зараз, не пізніше, а саме сьогодні», – зазначають організатори.

Друга історія – це фактична фіксація злочинів у спортивній сфері, яка буде використана для подальших репарацій з РФ. Фіксація цих злочинів стане так само свідченням для судових процесів.

А третє – це інструмент посилення спортивних санкцій прямо зараз. «Ціну війни для українського спорту мають усвідомлювати такі діячі, як Томас Бах та інші члени виконкому МОК, які приймають рекомендації щодо повернення росіян до міжнародного спорту.

Фактично розпочинають політичну гру, знімаючи з себе відповідальність, перекладають її на міжнародні спортивні федерації, аби вони вирішували допускати, чи не допускати.

Але для мене це очевидна гра з подальшим а-ля відстоюванням прав російських і білоруських спортсменів, результат якої абсолютно очевидний, починаючи від першого рішення Міжнародної федерації фехтування.

Ми вважаємо і віримо в те, що «Янголи спорту» та проєкт про знищену спортивну інфраструктуру будуть додатковими аргументами для посилення спортивних санкцій», – додавав Ілля Шевляк.

Також він відзначив, що комітет готовий везти виставки за кордон: «Цікавість до проєкту є від українських посольств. Ми сьогодні обговорюємо питання проведення експозицій в Словаччині.

Українське посольство ініціює проведення такої виставки, оскільки так само вважає, що це додатковий інструмент, в тому числі і просування спортивних санкцій безпосередньо в Словаччині. Також начебто є вже попередня домовленість про те, що такий проєкт можна буде провести в співпраці зі словацькими музеями. 

Польща також наш стратегічний партнер, який нам допомагає в усіх сферах, в тому числі й у спорті. Готові приймати пропозиції щодо виставки, але поки чіткі дати, коли ми там будемо, назвати не можу.

Ми, звісно, хотіли б відвідати Страсбург і Брюссель. Думаю, що ми там будемо, але це питання часу, оскільки потрібні ресурси».

***

«Єдине, що нам залишилось від наших героїв – це пам'ять про них. Тому нести її, зберігати її та розповідати її – це надзвичайно важливо», – казала Аліна, вдова майстра спорту міжнародного класу з пауерліфтингу Сергія Карнаухова під час однієї з виставок в Києві.

Війна все ще залишається дуже близько та дихає в спину, зазначає Ілля Шевляк: «Ми б дуже хотіли поставити крапку в цьому проєкті, взагалі не починати його, але історії щодня надходять. Зараз ми трошки почали розширювати проєкт, оскільки в кожній області є звернення. Це конкретні люди, конкретні історії».

І ми маємо пам’ятати про кожного.

Фото: Олексій Самсонов/«Вечірній Київ», «Суспільне», інформаційне агентство ASPI, Спортивний комітет України, Міністерство молоді та спорту України

Інші пости блогу

Всі пости