Українські спортсмени, які загинули на війні. Екс-чемпіони світу, рекордсмени та діти

Список пам’яті та шани.

Українські спортсмени, які загинули на війні. Екс-чемпіони світу, рекордсмени та діти

Список пам’яті та шани.

З перших днів повномасштабного вторгнення українські спортсмени стали на захист держави. На жаль, багато з них втратили життя від зброї окупантів. Серед загиблих також були й цивільні, які потрапили під обстріли. Не забудемо нікого.

Анікін Олександр (американський футбол)

19-річний гравець команди з американського футболу «Здолбунівські орли» загинув під Лисичанськом. Олександр був посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Бідняк Іван (кульова стрільба)

36-річний майстер спорту міжнародного класу з кульової стрільби загинув під час бою з окупантами на Херсонщині. Бідняк народився на Дніпропетровщині, у нього залишилися дружина та 6-річний син.

Найвищими спортивними досягненнями Івана є дві срібні та одна бронзова нагорода на чемпіонатах Європи. Також він завоював першу олімпійську путівку збірної в Лондон-2012, але на Ігри не поїхав.

Біркун Єгор (ММА)

Член збірної України зі змішаних єдиноборств загинув при обороні Маріуполя. Біркун мав представляти нашу команду на чемпіонаті світу з ММА GAMMA, який стартував у день його смерті.

Народився Єгор у Кривому Розі, служив у лавах полку «Азов».

Бодак Любомир (важка атлетика)

Важкоатлет із Закарпаття загинув у травні під час бою на Сході України. Любомир був багаторазовим чемпіоном області та представляв її на Всеукраїнських змаганнях.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» II ступеня.

Бондарчук Ігор (паверліфтинг)

Бондарчук був кандидатом у майстри спорту з паверліфтингу. Загинув внаслідок ворожої ракетної атаки у Запорізькій області. Старший лейтенант поліції з перших днів захищав країну в лавах вінницького підрозділу особливого призначення «КОРД».

В Ігора залишилися дружина й донька.

Волощук Володимир (паверліфтинг)

41-річний уродженець Івано-Франківщини загинув у боях під Мар’їнкою. До початку повномасштабного вторгнення Росії, Волощук брав постійну участь у якості асистента в суддівській колегії на Всеукраїнських змаганнях.

Ворона Юрій (бокс)

25-річний боксер загинув під селом Лукашівка, що за 17 км від Чернігова. Він пішов захищати Чернігівщину в лавах ЗСУ у перші ж дні вторгнення.

Ворона – триразовий чемпіон області з боксу, призер міжнародних і всеукраїнських змагань.

Гарда Євген (кікбоксинг)

У 29 років спортсмен загинув в бою під Гуляйполем. Гарда був майстром спорту міжнародного класу з кікбоксингу. Євген багато разів ставав призером чемпіонатів та кубків України.

У 2011 році переміг на чемпіонаті світу з кікбоксингу WPKA.

Джунковський Олексій (бокс)

Окупанти вбили екс-боксера і дитячого тренера в Ірпені під час «спілкування» у спортивній залі.

Олексій Джунківський чотири рази здобував медалі ЧС серед військовослужбовців. Після закінчення кар’єри став дитячим тренером. Також він співпрацював з відомим українським боксером Віталієм Копиленком.

Олексій був учасником руху «Спортсмени за майбутнє України». А від початку війни тренер допомагав доправляти їжу українським військовим

Дружинець Олексій (шахи)

Арбітр ФІДЕ і дитячий тренер помер від важкого поранення у Токмаку в березні.

Дружинець був одним з провідних українських дитячих шахових тренерів. Коли розпочалася війна, він став на захист рідного міста зі зброєю у руках.

Дяченко Катерина (художня гімнастика)

11-річна українська гімнастка загинула в Маріуполі внаслідок російського обстрілу. Катерина кілька разів перемагала у великих змаганнях у своїй віковій категорії.

Вночі 10 березня на будинок, де жила Дяченко, впала російська авіабомба. Спортсменка та її батько загинули одразу. Матір та брат потрапили до лікарні, яку згодом також було знищено авіаударом. Загинула вся родина.

Звоник Дан (карате)

Дан, який народився в Донецьку, був майстром спорту з кіокушин карате та багаторазовим чемпіоном України. Востаннє він виступав у 2014 році на Всеукраїнському чемпіонаті у рідному місті.

Окупанти вбили Звоника після тортур в полоні, куди він потрапив під час боїв за «Азовсталь». Російські пропагандисти виклали відео з українським воїном, де окупанти на камеру обіцяли військовополоненим збереження життя. Але за кілька днів надіслали матері фото тіла вбитого сина.

Звонок Євген (кікбоксинг)

Чемпіон України з кікбоксингу та срібний призер Кубку світу загинув у Чернігові після авіаудару російських військ. Звонок став до лав територіальної оборони після нападу Росії.

 22-річний Євгеній мав виступити на чергових змагань, які були заплановані на березень.

Іванов Атанас (важка атлетика)

Спортсмен був багаторазовим призером і переможцем міських та обласних першостей, а також брав участь у чемпіонатах України з важкої атлетики.

Атанас служив матросом та загинув під час захисту Маріуполя у 21 рік.

Кагал Максим (кікбоксинг)

30-річний спортсмен захищав батьківщину в складі загону спеціального призначення «Азов» та загинув у бою за Маріуполь.

Максим був першим чемпіоном світу з кікбоксингу ISKA серед дорослих у складі збірної України. Кагал також грав за кременчуцьку регбійну команду «Бастіон», захоплювався боксом та бігом.

Карнаухов Сергій (паверліфтинг)

Сергій був артилеристом та 6 років виконував завдання у зоні проведення АТО. Був поранений, але з початком повномасштабної війни знову повернувся у військо.

Карнаухов був неодноразовим призером та чемпіоном всеукраїнських змагань з паверліфтингу кінця 1990-х та початку 2000-х років. Чемпіон світу серед юніорів-1999, у 2009-му він встановив світовий рекорд, присівши зі штангою вагою в 501 кг.

Катанчик Віктор (флорбол)

Флорболіст помер у Мелітополі, отримавши важкі поранення під час ракетного обстрілу міста з боку російських військових. Снаряд розірвався над будинком Віктора – він отримав чисельні поранення від осколків.

Катанчика прооперували, його необхідно було госпіталізувати до київської клініки нейрохірургії, що виявилось неможливим.

Кігітов Єгор (кульова стрільба)

Кігіпов був членом збірної України зі стрільби та навчався на другому курсі Олімпійського коледжу ім. Івана Піддубного.

З початку повномасштабної війни Єгор пішов на передову добровольцем. Спортсмен потрапив під обстріл «Градами», з серйозними опіками його госпіталізували до шпиталю. Кігіпов відмовився проходити довгострокову реабілітацію та повернувся на фронт. Де, на жаль, загинув.

Клушин Олександр (ММА)

Клушин – майстер спорту з козацького двобою і чемпіон світу з ММА, володар синього поясу у бразильському джиу-джитсу. Був засновником та тренером спортивного патріотичного клубу «SPCMMATEAM». 

Олександр загинув внаслідок обстрілу Головного управління Нацполіції у Харкові 2 березня. У 2022 році сформував та навчав добровольчу групу з представників ультрас-руху харківського «Металіста» при спецпідрозділі поліції «Схід».

Колоколов Сергій (важка атлетика)

Сергій був тренером-викладачем Обласної спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з важкої атлетики на Донеччині. Його вихованці представляли на змаганнях Волноваху, ставали переможцями і призерами чемпіонатів України серед юнаків. 

Під час виконання бойового завдання отримав поранення, помер 17 квітня у лікарні ім. Мечнікова.

Котовенко Андрій (паверліфтинг)

Котовенко отримав важке поранення у боях в районі донецького аеропорту в 2016 році. Він переніс понад 20 операцій на нозі, став інвалідом другої групи, але не здався.

Андрій брав медаль на «Іграх Нескорених». У 2020 виграв срібну медаль на чемпіонаті Європи у Словаччині.

Загинув під Харковом 2 травня, повернувшись до служби.

Кроткіх Ігор (пейнтбол)

Кроткіх був дворазовим чемпіоном України з пейнтболу, а також дворазовим володарем кубка України. З початку повномасштабного вторгнення Росії спортсмен вступив до лав тероборони Ірпеня. Загинув під час оборони свого міста.

У нього залишився син 10-річний Савелій.

Купирєв Олексій (бокс)

Купирєв був чемпіоном Європи з боксу серед молоді. Після завершення кар’єри, Олексій став рефері та отримав статус судді міжнародної категорії.

Загинув 8 березня в Маріуполі у власній квартирі, внаслідок потрапляння в будинок ворожого снаряду.

Ленюк Олег (спортивне орієнтування)

Віце-чемпіон Європи та чемпіон України зі спортивного орієнтування загинув під час боїв за Харків.

Ленюк родом із Буковини. Був майстром спорту України зі спортивного орієнтування та неодноразовим чемпіоном України з рогейну.

Лучечко Юрій (паверліфтинг)

23-річний спортсмен зі Львівщини загинув у бою за Маріуполь. «З раннього віку юнак займався паверліфтингом, був призером численних змагань, а потім змінив штангу на автомат та до останнього захищав рідну землю», – написали у Міністерстві молоді та спорту України.

Мазур Олег (футбол)

26-річний вихованець львівських «Карпат» загинув у боях на Сумщині. Мазур був випускником карпатської ДЮСШ. У 2009 році він у складі левів став переможцем турніру Володимира Вараксіна, забивши у фіналі один із трьох голів. Також грав за «Галичину» Львів, «Звенигород», «Лапаївку» та «Рудно».

Макаренко Назар (кікбоксинг)

До повномасштабного вторгнення РФ Макаренко три роки працював тренером з тайського боксу та кікбоксингу. Назар разом із батьком пішов до територіальної оборони.

Макаренко працював інструктором у спортивних центрах, був кандидатом у майстри спорту, чемпіоном України з кікбоксингу WAKO.

На війні отримав поранення несумісні з життям. У Назара залишився маленький син та дружина.

Малишев Євген (біатлон)

19-річний екс-біатлоніст загинув у бою за Харків. Два роки тому він входив до національної збірної команди серед юніорів. А під час вторгнення Росії проходив службу за контрактом.

Брав участь у Третіх зимових юнацьких Олімпійських іграх у Лозанні.

Мартиненко Дмитро (футбол)

Гравець ФК «Гостомель» Дмитро Мартиненко і його мама загинули внаслідок вибуху російської бомби, яка влучила в їхній будинок.

Футболіст був найкращим бомбардиром та найкращим гравцем другої ліги чемпіонату Києво-Святошинського району.

Моша Артем (бокс)

Чемпіон Києва з боксу Артем Моша загинув під час оборони Маріуполя. Спортсмен служив у ЗСУ та перебував на території заводу «Азовсталь».

Неустроєв Сергій (шахи)

31-річний шахіст з Кривого Рогу загинув у бою 12 червня. Неустроєв служив у розвідувальному взводі 96-го піхотного батальйону 60-ї окремої піхотної бригади. Загинув під час того, як намагався врятувати своїх побратимів.

Обедінський Олександр (водне поло)

Екс-капітан національної збірної України з водного поло загинув у власному будинку в Маріуполі.

Олександра розстріляли російські військові, коли він чергував на балконі своєї квартири. Мешканці будинку чергували по дві години, щоб повідомити сусідів про пожежу, руйнування, або ж масовані обстріли. У цей момент окупанти вистрілили в екс-спортсмена.

Зеленський провідав 12-річну доньку загиблого у Маріуполі екс-капітана збірної з водного поло. Її вивезли на окуповану територію після загибелі батька

Одінцов Олександр (панкратіон)

Майстер спорту з панкратіону загинув під час виконання бойового на Луганщині. У грудні спортсмен виборов медаль на чемпіонаті України, брав бронзу чемпіонату світу.

24-річний Одінцов служив у 58-й окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського. 

Оніщук Олександр (стрільба з лука)

Спортсмен був майстром спорту зі стрільби з лука, чемпіоном Європи, чемпіоном України. Олександр ще донедавна працював тренером на Рівненщині. Після повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого Онищук став на захист країни.

В спортсмена залишилися дружина та троє дітей віком 5, 10 та 12 років.

Перегудова Аліна (важка атлетика)

14-річна важкоатлетка загинула від обстрілів в Маріуполі. Дівчина вийшла з мамою з дому, коли пролунав вибух – їх накрили уламки. Брата, який вибіг слідом за ними, застрелив російський снайпер.

Аліна входила до складу спортсменів-кандидатів збірної команди України та готувалася до участі на чемпіонаті Європи.

Перепелиця Євген (автоспорт)

Пілот-дрифтер загинув під час обстрілу навчального центу ЗСУ у Десні.

Євген був членом кількох автоклубів Полтави, озвучував чемпіонати України з дрифту. Він тематичний блог про автоспорт.

Питель Олександр (боротьба)

Вихованець тернопільської школи греко-римської боротьби загинув під час артилерійського обстрілу на Луганщині.

Олександр мав звання кандидата у майстри спорту з греко-римської боротьби. Також він брав участь у військових змаганнях з рукопашного бою.

Полюляк Микола (сноубординг)

Доброволець з Кам’янця-Подільського загинув під Маріуполем у 38 років. Полюляк був викладачем зі сноубордингу Асоціації професійних гірськолижних інструкторів України APSI Ukraine.

Понятенко Віктор (бокс)

Віктор займався боксом з 8 років, брав срібло Кубка України. Провів 120 поєдинків, у майже 100 з них здобув перемогу. Також Понятенко виступав у Лізі кулачних боїв Lucky Punch.

В ЗСУ служив морським піхотинцем.

Поповченко Олександр (футбол)

Спортсмен служив прикордонником на Сумщини та загинув у бою з диверсійно-розвідувальною групою росіян.

Олександр Поповченко раніше був професійним футболістом – грав за друголіговий «Фрунзенець-Ліга» з Сум. Виступав на рівні аматорського чемпіонату ААФУ за клуби: «Імпульс» Шостка, «Спартак» Глухів, «Велетень» Глухів, «Дружба» Сосновка.

Прийменко Артем (самбо)

Чемпіон України із самбо загинув після бомбардування в Сумах. Разом з Артемом загинули тато, мама, бабуся та два молодші брати Єгор та Кирило.

Прийменку було 16 років.

Проневич Сергій (легка атлетика)

Українського легкоатлета закатували російські військові у селі Боромля після окупації Сумщини. Тіло Сергія з ознаками тортур знайшли після звільнення області. У жовтні 2019-го Проневич потрапив до Книги рекордів України, пробігши у повній військовій екіпіровці марафонську дистанцію – 42 км.

Сергій після окупації рідного села діяв як партизан-одинак – бігав на довгі дистанції та повідомляв розвіддані. А згодом палив тилову техніку коктелями Молотова. Окупанти спіймали Проневича біля телевізійної вежі, за кілька кілометрів від Боромлі, катували та розстріляли.

Прудкий Олег (бокс)

Екс-чемпіон України з боксу загинув, виконуючи службові завдання у підрозділі Національної поліції «КОРД».

Прудкий двічі ставав чемпіоном України у ваговій категорії до 60 кг, а також був майстром спорту міжнародного класу. Також Олег виступав за команду «Українські отамани».

Рудич Ярослав (бокс)

Рудич служив у війську з 2014 року, загинув від важкого поранення – лікарям не вдалося врятувати його життя.

27-річний екс-спортсмен ставав чемпіоном Чернігова та Чернігівської області з боксу.

Сапило Віталій (футбол)

Вихованець ДЮСШ «Карпат» Віталій Сапило посмертно одержав звання Героя України. Він загинув 25 лютого у бою на Київщині.

Після вторгнення Росії екс-футболіст був командиром танка та обороняв столицю від окупантів. Знешкодив три десятки одиниць техніки ворога та загинув під час авіаудару.

Семенов Максим (велоспорт)

Президент Дніпровської асоціації велосипедистів та асоціації екстремальних видів спорту загинув у бою, захишаючи нашу країну.

У Максима залишились дружина та двоє дітей.

Сербінов Олександр (легка атлетика)

Екс-чемпіон України з легкої атлетики загинув у бою з російськими окупантами в Харківській області.

Сербінов був кандидатом у майстри спорту з легкої атлетики, багаторазовим переможцем і призером чемпіонатів України з бігу на 400 та 800 метрів. Перемагав у складі естафети Вінницької області. Тренував дітей та був партнером паралімпійця Валерія Гаврилюка.

Сидорук Дмитро (стрільба з лука)

Срібний призер Invictus Games та координатор руху Нескорених на Львівщині втратив життя після повернення до служби на початку вторгнення РФ.

У 2014 році Сидорук брав участь у боях за Луганський аеропорт, де отримав важкі поранення: травми обох ніг, руки, осколкові поранення легень і обличчя. Після 10 діб у реанімації, 12 операцій та тривалої реабілітації повернувся на війну, де до кінця пройшов строкову службу.

У 2022-му Сидорук мав поїхати на «Ігри Нескорених» до Гааги в якості тренера. У пам’ять про героя команду на змаганнях супроводжував його портрет.

Сотников Вадим (рукопашний бій)

Після вторгнення РФ уродженець Кривого Рогу пішов воювати добровольцем. У якості спортсмена Сотников ставав чемпіоном України, перемагав на міжнародних змаганнях з рукопашного бою і завоював титул чемпіона Європи.

Останні роки тренував дітей. Загинув у боях за Луганщину.

Стельмах Володимир (регбі)

Стельмах був гравцем регбійного клубу «Рівне». Загинув у 27 років, захищаючи Київ. У лавах ЗСУ Володимир дослужився до звання лейтинанта.

Сухих Ігор (рукопашний бій)

Сухих був майстром спорту України міжнародного класу з військово-спортивних багатоборств та рукопашного бою, переможцем та призером чемпіонатів України, Європи та світу, гравцем футбольної команди «АТО-Ірпінь».

Після вторгнення Росії Ігор врятував двох поранених громадян Ірпеня. А потім евакуював понад 20 людей із міста.

Тепенчак Олександр (спортивне орієнтування)

Тепенчак загинув під час виконання бойового завдання при обороні селища Солодке на Донеччині.

Олександр із дитинства займався спортивним орієнтуванням, мав звання кандидата в майстри спорту, подолав тисячі кілометрів дистанцій і допомагав у проведенні змагань.

Тищенко Ігор (військово-спортивне багатоборство)

Тищенко був інструктором відокремленого підрозділу Всеукраїнської федерації військово-спортивних багатоборств у Сумській області, кандидатом у майстри спорту України з військово-спортивних багатоборств, членом збірної України, багаторазовим призером і переможцем чемпіонатів і кубків України.

Також він викладав «Захист України», був офіцером-вихователем і вів гурток бойового мистецтва.

Фештрига Олександр (кікбоксинг)

Шестиразовий чемпіоном України з кікбоксингу загинув у 42 роки. Раніше він служив в АТО та захищав Донецький аеропорт у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр».

Чернецька Людмила (бодибілдинг)

Вагітна віце-чемпіонка Південного регіону з бодибілдингу Людмила Чернецька та її чоловік Богдан загинули внаслідок ракетного удару 23 квітня в Київському районі Одеси.

Людмила займалася професійним бодібілдингом до 2017 року. А в 2022-му очікувала дитину.

Шаповалов Владислав (гирьовий спорт)

Шаповалов займався гирьовим спортом, був кандидатом у майстри спорту України та призером багатьох змагань.

19-річний спортсмен загинув під час ракетного обстрілу, коли заступив на чергування у військовому шпиталі в Харкові.

Шеремета Олександр (спортивне орієнтування)

Шеремет був майстром спорту України зі спортивного орієнтування та працював тренером збірної школярів України.

25 березня тренера схопили російські окупанти. За тиждень тіло Олександра привезли в морг з п’ятьма отворами від куль на грудях та ознаками катування.

Щокін Іван (веслування)

Херсонський веслувальник загинув у боях за Маріуполь. 25-річний спортсмен був вихованцем Херсонської школи академічного веслування, був призером всеукраїнських змагань серед юнаків та мав звання кандидата в майстри спорту.

Янін Олексій (муай тай)

Янін ставав чемпіоном України та світу з муай-тай. Також був багаторазовим чемпіоном України з кікбоксингу у різних видах та поєднував виступи у аматорах та професіоналах. 

Олексій був військовослужбовцем «Азову», загинув під час оборони Маріуполя.

Ярмоленко Віктор (карате)

Багаторазовий чемпіон Києва з кіокушинкай карате загинув під час боїв Луганщині біля Рубіжного.

Ярмоленко брав участь у звільненні Ірпеня та Бучі від окупантів.

База російських спортсменів, які підтримали повномасштабний напад РФ на Україну

Найкращі
Нові
Перші
DT
Цей матеріал має висіти на головній хоча б тиждень, щоб сюди зайшов кожен. Саме цей, а не нікому не потрібні новини про нікому не потрібні трансфери чи нікому не потрібну УПЛ. Ось що важливо, а інше – другорядне. Так, життя триває, але ми маємо знати і пам’ятати. Вічна слава.
Відповісти
88
VM
відповів на коментар користувача DT
Краща пропозиція року! Це найголовніша роботу цього ресурсу. Вічна пам’ять героям! Дякуємо за життя
Відповісти
5
madmaks
Який величезний список...😔
Відповісти
61
ay-ay
Важко все це читати, але треба. Вічна слава героям.
Відповісти
54
Друзі, якщо ми пропустили когось зі спортсменів-героїв – пишіть у коментарі, додамо
Відповісти
37
Romo
відповів на коментар користувача Станислав Орошкевич
Олександр Васильович Кулик. Велоспорт. Заслужений тренер. Суми. Загинув у бою під Сумами 01 березня
Відповісти
4
Тарас Твердохліб
Герої не вмирають герої поміж нас , вони нас захищають коли приходить час ,герої не вмирають вони завжди живуть у себе я питаю ,чому так рано йду....
Відповісти
27
alexz88
Розмір списку вражає та пригнічує... Ми всі відповідальні перед цими хлопцями та дівчатами за перемогу і майбутню відбудову країни!
Відповісти
23
Scorpio
Дивлячись на руйнування по всій країні приходить на думку одне - відбудуємо. Дивлячись на списки загиблих - сльози, біль за зовсім незнайомих людей. Вічна пам’ять загиблим Українцям! Ми повинні, ми зобов’язані їх пам’ятати!
Відповісти
18
Денис Івлев
а в них алкаші, наркомани, злочинці і чемпіони з танкового біатлону...
Відповісти
18
Віктор Воробйов
Пост для Томаса Баха и других aдептов "спорта вне палитики"
Відповісти
17
Олекса Васько
особливо важко це читати, розуміючи скільки ніким непокараних гнид залишається в тилу і нічого їм не буде. будуть і далі кликати рашку, розказувати про адіннарот, спорт внє палітікі, не всьо так адназначна, велікая культура і тд. ну а пи+дити бабки і рішать вопросікі - це навіть не обговорюється. шкода хлопців(
Відповісти
15
sidor zalcman
відповів на коментар користувача Олекса Васько
Забыл про тех, кто вовремя (для себя) свалил и не вернётся. Но здесь другая тема.
Відповісти
2
sidor zalcman
Сбился со счёта... ( И не могу поставить +, потому что мне это никак не нравится. На жаль спортивные навыки мало помогают при шквальных обстрелах или в стрелковом бою. А кто то погиб, как  и тысячи наших граждан,  под тупорылыми обстрелами врага. Ну так  они такие же как и мы. А мы тоже занимались когда то спортом. Значит спорт тут не главное. Наша ОВА уже опубликовала точно целое отделение  погибших  местных спортсменов.( Такие люди понимали, что они обязаны быть среди первых. Очень надеюсь, что они не зря погибли.
Відповісти
9
sheva
Нажаль, сьогодні стало відомо про загибель ще одного спортсмена, члена збірної команди Донецької області з регбіліг Горбунова Владислава...( Вічна пам’ять герою!
Відповісти
9
neverForgetNeverForgive
Боляче
Відповісти
9
Вічна пам’ять та шана!
Відповісти
9
Володимир Зярко
Вічна пам’ять героям! Ми не забудемо!
Відповісти
9
Anvar
Дякую, шановна редакція. Без сліз неможливо читати... Вічна пам"ять героям!!!
Відповісти
8
Vitaliy Yurchenko
до слез...
Відповісти
7
vasa1719
Який важкий пост, вічна пам*ять загиблим.
Відповісти
6
HIM
Дуже боляче, шкода кожного хлопця, кожну дівчину... Герої не вмирать!!...
Відповісти
6
Utopie
Душа разрывается за наших людей..............
Відповісти
3
анатолій постовий
🕯️🙏 🇺🇦 ♾️
Відповісти
3
Андрій Сірко
Як же боляче від цього списку, саме через його довжину. Господи, скільки талановитих людей загинули у цій клятій війні. Вічна пам’ять кожному і кожній. Дякую автору за матеріал. Тепер я можу побачити цих людей, запам’ятати їх та безмежно дякувати що вони дали нам шанс продовжити жити. Дякувати, їм що вони зробили аби Україна залишилась незламна. Ніхто не забутий. Ніщо не забуто.
Відповісти
2
exel
Cпасибо за все, парни. Вечная память героям
Відповісти
2
Белорус
Вічна пам’ять героям.. Я б ще обличчям натикав у цей список мордою тих тварин типу Тарасова чи Широкова які підтримали війну.
Відповісти
2
А Кожного разу загинув один, поранений один... Скіль ж наших спортсменів загинуло через Хуйла...
Відповісти
1
lerian
Це боляче і гірко читати,вічна слава героям!Які віддали життя за майбутнє України,як держави.Підтримую,що цей пост повинен бути на головній сторінці,щоб кожен зайшов і прочитав.Ніщо не буде забуто.
Відповісти
1
Сергій Вокальчук
Чому немає в списку Артура Гриценка, який більше матчів зіграв на професійному рівні ніж футболісти у цьому ж списку?
Відповісти
1

Інші пости блогу