Tribuna/Футбол/Блоги/Ariana Grande/«Жор, не зупиняйся, подбай про сім’ю. Тепер ти – головний». Брати Туту: Теренс застрелився, а Жордін грав в НХЛ

«Жор, не зупиняйся, подбай про сім’ю. Тепер ти – головний». Брати Туту: Теренс застрелився, а Жордін грав в НХЛ

Сильна історія хокеїстів з українським корінням.

Блог — Ariana Grande
Автор — Raymond Domenech
23 лютого 2021, 13:01
10
«Жор, не зупиняйся, подбай про сім’ю. Тепер ти – головний». Брати Туту: Теренс застрелився, а Жордін грав в НХЛ

Від редакції: ви знаходитеся в блозі Ariana Grande. Його автор написав цей текст в рамках конкурсу «Сніжна битва». Підтримайте його плюсами, коментарями і підпискою.

***

Інуїти – плем’я з крайньої півночі Канади. Там люди живуть в повній безвиході, але є український хокейний слід

На далекій півночі Канади розташована провінція Нунавут – край вічної мерзлоти. Найбільша у Канаді, площею трохи менше двох мільйонів квадратних кілометрів, але при цьому найменш заселена. Там проживають трохи більше ніж 30 тисяч осіб.

Інуїти – основна частина населення, в більш звичному для нас розумінні – ескімоси. Це група корінних народів Північної Америки. Інуїти визнані канадською Конституцією самобутнім народом з унікальною історією та мовою – як індіанці та метиси.

Ранкін-Інлет, Нунавут

За дослідженнями, кожен п’ятий представник корінних племен Канади замислювався про самогубство. Причини – алкоголізм, наркоманія, брак житла, сексуальне насильство. В зоні ризику – люди від 15 до 24 років.

Кандидат історичних наук, фахівець з ескімосів Росії і Канади Дмитро Опарін виділяв ті ж проблеми серед інуїтів. Плюс тотальне відчуття безвиході серед молоді. «Серед арктичного корінного населення широко поширені психози і ментальні захворювання – від депресії та істерії до шизофренії і манії переслідування».

Навіть в такій нетрадиційній для українців місцевості є український хокейний слід. Уродженка Манітоби з українським корінням Роза вийшла заміж за інуїта Барні Туту. В пошуках роботи сім’я з Манітоби переїхала до Нунавуту, де осіла в Ранкін-Інлеті. Вона народила двох майбутніх хокеїстів Жордіна та Теренса (ще в них є сестра Корін). Подальша доля братів кардинально відрізняється.

Дитинство хокеїстів Жордіна та Теренса Туту

Хлопчики часто зіштовхувались з важкими ситуаціями у житті. Як у той час, коли хуртовина застала Барні та синів під час льодової риболовлі. Вітер зніс їх намет, і непрохідність тримала їх застряглими протягом чотирьох днів. Вони не могли заблукати або заснути. Теренсу було 10 років, Жордіну 7. Але з їх очей не пролилась ні одна сльоза. «Тато завжди був впевнений на 100%», – говорить Жордін.

Теренс Туту відповідально виконував обов’язки старшого брата. Теренс прискіпливо перевіряв чи достатньо тепло вдягнений брат. В місцевості, де зимою температура досягає показників мінус 30-40 градусів, питання теплого одягу завжди актуальне. Потім Теренс брав в руки ключку та віддавав наказ:

«Добре, Жордін. Йдемо».

Брати Туту виходили на морозну вулицю. Вони проходили дві школи, вниз по пагорбу, повз крамницю, поки не бачили на горизонті замерзле озеро в центрі Ранкін-Інлет.

Таку подорож брати Туту проходили кожен день. Теренс завжди йшов першим, закриваючи тілом свого брата від холодного вітру. Якщо вітер був занадто сильним та піднімалася буря, то Теренс відвозив свого брата до озера на санках. Іноді йому навіть доводилося рухатися спиною вперед, тому що сніг бив прямо в обличчя. Але він ніколи не збивався зі шляху. Старший брат міг пройти його взагалі з закритими очима.

Прибувши на місце призначення, вони відкривали великі замерзлі двері хокейного майданчика Singiituq Complex. Хоча всередині було також холодно, їх це не зупиняло. Брати Туту кожен день тренувались на потрісканій ковзанці.

Арена розташовується в самому центрі Ранкін-Інлету. Це звична картина для багатьох маленьких північних містечок Канади. Вона була побудована в 80-х, на місці старої арени, яка просто являла собою встановлені по центру озера борти.

Брати Туту з батьком

А тепер повернімось до початку статті. Алкоголь став частиною життя сім’ї Туту, як і будь-якої іншої родини Півночі.

«Коли я ріс, це було нормальним ритмом життя, – пояснює Туту. – Для багатьох жителів півночі, які існують в ізоляції, наркотики та алкоголь стали в порядку речей. Так що в молодості я засвоїв тільки один урок – всі відповіді можна знайти на дні чарки. Для цього не обов’язково з кимось говорити».

Жордін згадує, що коли йому виповнилось 10 років, мама розбудила їх з братом і веліла привести батька, який десь загуляв на всю ніч. Теренс одягнув молодшого брата та вони пішли на пошуки п’яного батька в темноті.

Батьки більше любили старшого брата, тому більше йому пробачили. Відчуваючи це, Теренс завжди захищав Жордіна від нападів батьків. А відбувались такі ситуації дуже часто, навіть через такі дрібниці, як промоклі ноги після прогулянок. Коли батьки випивали, а це відбувалось дуже часто, то конфлікти були неминучі, тому брати не запрошували друзів до себе додому. Самі брати почали випивати дуже рано.

Жордін захоплювався рівнем гри брата та намагався брати з нього приклад. Теренс дозволяв Жордіну грати разом з ним проти старших дітей, але пояснив йому, що він повинен вміти сам себе захистити. Жордін послухав його та коли його збивали завжди підіймався на ноги та давав здачі.

Юніорська кар’єра братів Туту

У 13 років Жордін провів чудовий матч проти команди з Єллоунайву. Тоді його запросили до Форт-Провіденсу, де його гру помітили скаути зі Спрюс-Гроув, що неподалік від Едмонтону.

Опинившись в новому місці, Жордін не втратив зв’язок з братом. Вони постійно обмінювались факсами. Теренс був зіркою команди «Опасквайяк Крі» з Манітоби. «Бліззард» протягом трьох років поспіль вигравали місцевий чемпіонат. Теренс був капітаном та найкращим бомбардиром команди.

В 15 років Жордіна на драфті WHL обрав «Брендон». В такому юному віці Жордін не зміг пробитися до складу команди та переїхав в Те-Пас, щоб грати поруч з братом. Знову він мав виходити на лід проти старших хлопців. Жордін зізнавався, що той сезон був найприємнішим спогадом з усієї його кар’єри. Брати разом стали чемпіонами ліги.

У 16 років Джордін повернувся до розташування «Брендон Віт Кінгс» і став ключовим гравцем. На горизонті з’явилась перспектива потрапити на драфт НХЛ. Так і вийшло. Після другого сезону в WHL нападника задрафтував «Нешвілл». На наступний сезон Джордін став найкращим бомбардиром «Брендона» з 32 голами та 39 передачами. Також він став лідером за кількістю штрафних хвилин – 272.

Того сезону 2000/01 Теренс виступав в команді «Роанок» з ECHL. Він став першим гравцем інуїтського походження, який пробився в професійний хокейний клуб. І швидко завоював любов місцевих фанатів.

Після першого сезону в складі «Роанок» Теренс приїхав в гості до Жордіна. Влітку вони тренувалися разом. Теренс сподівався пробитися до складу «Норфолка» з AHL. Жордін готувався до дебюту в Національній хокейній лізі. В братів вимальовувались великі перспективи в хокеї.

Жордін Туту не вірив у свої перспективи та був готовий завершити кар’єру, поки не отримав повідомлення від брата: «Жор, не зупиняйся!». І отримав нову хокейну мотивацію.

Жордін став справжньою зіркою молодіжного чемпіонату світу 2002 в Галіфаксі. На матчі турніру він виходив з ключкою, на якій була написана назва регіону. Він став символом того, що можна чогось досягнути, бувши вихідцем півночі Канади.

Сімейна трагедія Туту. Старший брат покінчив життя самогубством

Теренс в 22 роки повинен був вирушити на перегляд в «Норфолк». В серпні 2002 року, саме цю подію збирались відзначити брати. По завершенню веселощів, вони в стані алкогольного сп’яніння вирішили прокататись містом. Теренс був за кермом.

Вони жили за 15 хвилин їзди від самого Брендона, в прийомній сім’ї Ніла і Джині. Зовсім недалеко від бару жила подруга Жордіна і він запропонував переночувати в неї та зранку піти на тренування. Але Теренс був непохитний: «Ні, я повертаюся додому». А Жордін пішов до своєї подруги.

П’яного Теренса зупинила поліція.

«Як я розумію, як тільки він виїхав на шосе, його зупинила поліція. У нього не було мобільника, нічого. Поліція відразу ж впізнала його, бо в Брендоні ми були більш-менш відомі. Його перевірили на алкоголь і, звичайно, він був п’яний. Але поліцейські заспокоїли: «Ми відвеземо тебе додому і на цьому розійдемося, але твою машину нам доведеться конфіскувати». Замість того щоб забрати його до відділку, вони о третій годині ночі висадили його біля порога будинку прийомної сім’ї», – згадував Жордін.

«Згідно з інструкцією, коли ти доставляєш когось в стані алкогольного сп’яніння, то повинен передати його в руки тверезої людини, який може подбати про нього. Але так як прізвище Туту було відомим в Брендоні, всю справу вирішили спустити на гальмах. Всі копи знали, хто ми такі. Чорт, та я зустрічався з дочкою шефа поліції. Так що вони вирішили просто залишити його на порозі і не підіймати зайвого шуму», – розповідав Жордін.

Те що для нього здавалось простим, нанесло великий удар по психіці Теренса. Він не зміг змиритись з тим, що його репутації кінець. Тепер він міг не потрапити до США. Якби історія набула розголосу, то його б не пропустили на кордоні. Він накрутив себе думкою, що його кар’єрі кінець.

Того вечора Теренс пішов до гаража та взяв рушницю і три патрони 12 калібру. Він пішов в ліс, який розташовувався неподалік і зробив перший постріл в повітря. Вдруге трапилася осічка. Третім патроном він не схибив.

На наступний день Жордін прокинувся о 10 годині і відразу ж подзвонив додому. Ніхто не відповів. Ніл і Джині пішли на роботу. Він подумав, що Теренс просто відключився, так як багато випив минулої ночі.

Коли Жордін прийшов на тренування, то його не було на льоду. І знову він порахував, що Теренс не прийшов через похмілля.

Додому Туту-молодший повернувся о 12:30. Там він побачив взуття і одяг Теренса. А потім помітив записку. Він швидко прочитав її: «Якого чорта?». Але й подумати не міг про найстрашніше. Він просто не розумів: «Та де ж він? І де його тачка?».

Ближче до вечора Жордіну зателефонував Ніл і розповів, що йому подзвонили з поліції і повідомили про інцидент з п’яним водінням. Але незрозуміло де Теренс, якщо машина конфіскована? Ні дзвінка, ні повідомлень.

Жордін подумав, що він відправився в США на автобусі. Перетнув кордон, поки не почалися проблеми. Став обдзвонювати всі автобусні станції, але від нього не було ніяких звісток.

На дворі вже стояла ніч. Всі пошуки були безуспішні. Тоді до Жордіна обережно підійшов Ніл: «Не хочу про це говорити, але ти пам’ятаєш рушницю, яку ви завжди брали на полювання? Ти її не бачив?».

Жордін помчав в гараж. Рушниці немає.

Вони помчали шукати його: «Тер, де ти?!». Так вони бігали пів години, поки, нарешті, не наважилися подзвонити в поліцію і повідомити про зникнення людини. Поліція приїхала.

Жордін чекав в гаражі. З ним вже був головний тренер «Брендона» Келлі Маккріммон. Нарешті, вони почули несамовитий гавкіт поліцейських собак. «Ніл пішов подивитися, що відбувається. Потім я почув його страшний крик. У мене підкосилися ноги і я втратив свідомість...», – згадував Жордін.

Після того, як поліція знайшла тіло Теренса, Жордін знову прочитав невелику записку, яку залишив брат, перш ніж піти в гараж.

«Жор, не зупиняйся. Подбай про сім’ю. Тепер ти – головний. Теренс».

Жордін Туту став алкоголіком

Туту назавжди запам’ятав ці рядки. Він одразу пробився до основи «Нешвілла». Його силовий стиль гри та статус тафгая команди сподобались фанам команди. Але переживання після смерті брата не давали спокою Жордіну. Він став алкоголіком.

Туту влаштовував великі вечірки, де було багато алкоголю.

«У якомусь сенсі, там сухий закон. Тобто весь алкоголь потрібно замовляти, його туди просто так не привозять. Тому Джордін замовляв його у величезних кількостях, адже фінансові можливості йому дозволяли», – розповідає Джен, яка познайомилася з Джордін, коли він роздавав автографи по ходу одного з юніорських турнірів, а вона продавала атрибутику. «Всі чекали, коли ж прийде це велике замовлення Джордін. Тоді він скликав усіх: «Приходьте всі. Пригощаю безкоштовно».

Друг дитинства Аксалнік підтверджує, що Туту не знав міри. «Ніщо не могло його стримати. Він міг прийти в мій будинок, стягнути мене за ноги з ліжка і відвести в ніч, щоб йому було не так сумно бухати. У будинку могла бути моя дружина, але вона боялася щось заперечити. Він хапав мене в оберемок і витягав на вулицю».

Такий дикий спосіб життя тривав до тих пір, поки не втрутилися генеральний менеджер «Нешвілла» Девід Пойл і головний тренер Баррі Троц.

«Мені стали постійно дзвонити з клубу: «Туту, якого біса відбувається? Чому ти так пізно повернувся? Чому люди розповідають про тебе всяку гидоту?».

Жордін переборов свою проблему

Троц відправив Туту на програму реабілітації гравців НХЛ, які страждають на алкогольну залежність і на курси з управління гнівом. Це сталося в грудні 2010 року.

«Я довго до цього йшов, – зізнається Туту. – Баррі Троц багато розповідав про свою сім’ю. Адже він сам зіткнувся з проблемою алкоголізму. Він розумів, через що я проходжу. Людині важливо відчувати, що він хоч комусь не байдужий. І я не можу знайти відповідних слів, щоб висловити всю вдячність за те, що вони не махнули на мене рукою. Вони врятували моє життя».

В «Нешвілл» Жордін повернувся вже зовсім іншою людиною – людиною, яка визнала свою проблему та готова з нею боротися.

Зараз Туту часто спілкується з іншими колишніми гравцями НХЛ, які проходили через щось подібне. Як колишній тафгай «Калгарі» Брайан Макгреттан або нападник «Торонто» Річ Клюні. Сьогодні Жордін продовжує реабілітацію, тому що розуміє, що тепер його життя – це виправлення помилок минулого.

Джен Туту, яка вийшла заміж за Жордіна в 2014-му, досі не до кінця розуміє, як колись неприборкана тварина перетворилася в добропорядного батька.

«Раніше у мене і в думках не було виходити за нього заміж. Я не бачила в ньому відповідного партнера по життю», – зізнається Джен. – «Але тепер він став зовсім іншою людиною. Не можу сказати, що я раніше не любила його. Але він був непередбачуваний. Я не знала, який же справжній Жордін Туту. Він не підпускав нікого близько.

Я розумію, що він ріс не в найкращих умовах. І це, без сумнівів, відклало на ньому свій відбиток. Тим сильніше я пишаюся тим, що він зміг змінити своє життя. Зміг стати іншою людиною. Думаю, що зараз далеко не всі розуміють, ким став Жордін Туту. Яка це приємна людина і яке у нього велике і добре серце. Це людина свого слова. Він ставить чужі інтереси вище своїх».

Зумівши позбавитися алкоголізму, Туту повернувся в НХЛ, а пізніше чесно розповів у своїй автобіографії, під назвою All The Way: My Life on Ice про всі свої проблеми. Книга вийшла в світ у жовтні 2014 року. Туту наполягає, що зобов’язаний був розповісти свою історію, тим самим пояснивши те, що з ним відбувалося, а також спробувавши застерегти молодих людей від подібних помилок.

«Чесно кажучи, спочатку я почав писати книгу для себе. Відчував, що настав час відкрити нову главу моєму житті. Хотів скинути тягар зі своїх плечей. Думаю, що ця книга допомогла моїй родині краще зрозуміти, що ж відбувалося і чому все склалося саме так.

Я не маю права звинувачувати інших або нарікати на долю. Я придбав багатий життєвий досвід, хоча багато для цього робити не варто. Але саме цей шлях зробив мене тим, ким я став зараз», – казав Жордін.

Допомагає іншим людям змінити своє життя

За залізними дверима цієї будівлі в Ранкін-Інлет молодий чоловік сидить на ліжку. Поруч з ним лежить пошарпаного вигляду книжка. Він був відправлений в одиничну камеру після бійки з іншим ув’язненим. В’язниця знаходиться на околиці міста. Коли двері відкриваються, то молодий чоловік підскакує і прагне якнайшвидше побачити людину, яка повинна пройти повз.

«Гей, Жордін, – простягає він свою руку. – Мені сказали, що ти прийдеш!»

Жордін тисне його руку, і вони обмінюються усмішками.

«Я як раз читаю твою історію», – показує він на книгу, яка лежить на ліжку. Туту підписує її.

«Подбай про себе», – наставляє Жордін.

«Ага», – киває ув’язнений.

«Обери правильний шлях. Я розумію, що це складно, але ти впораєшся», – продовжує Жордін.

«Ага», – знову киває той.

Молодий чоловік продовжує притискати до себе книгу, коли Жордін прощається з ним.

Свою автобіографію Туту написав ще тоді, коли грав в НХЛ. Туту хотів донести певне послання через цю книгу і вважав, що чекати більше не можна. Біографія викликала великий резонанс в Ранкін-Інлет і підняла питання, які багато хто прагнув уникати.

У той день, коли Туту відвідав місцеву в’язницю, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо прибув з візитом в Ікалуїт, столицю Нунавуту. Він приніс офіційні вибачення за «несправедливе ставлення до інуїтів» з боку держави в середині минулого століття. Коли в цих місцях вибухнула епідемія туберкульозу, то хворих насильно відправляли на південь. Багато з них так і не повернулися. Причому сім’ям не говорили, куди відправляли рідних. Чи не повідомляли про їх подальшу долю.

Джастін Трюдо в Ікалуїті

Уряд Трюдо намагається вирішити сучасні проблеми регіону. Необхідно побороти хвороби, злидні, відсутність системи соціального захисту та великі проблеми з інфраструктурою. Середній вік жителів Нунавуту становить 23 роки, це спричинено високою ранньою смертністю.

«Я сам виріс у Ранкін-Інлет. І з власного досвіду знаю, як рости на Півночі. З якими складнощами доводиться стикатися людям. Нунавут – це ізольована громада. І тобі потрібно вчитися бути сильним, щоб вижити тут», – казав Туту.

Жордін розповідає, як алкоголізм мало не перекреслив все його життя. Як він йшов до своєї мети. До мрії, яка колись була нездійсненною для таких, як він.

«Мій брат завжди твердив мені, що я стану першим. Він прокладав для мене шлях. Він підштовхував мене вперед... На жаль, у 2002 році його не стало. Він наклав на себе руки. Це стало ударом не тільки для мене, а й для всього міста.

Коли людина так підіймається вверх, то залишається дуже багато питань. Кожен з нас з чимось бореться. І часто боротьба з самим собою – найважче випробування. Я ріс в суворому кліматі. Це загартувало мене. А сильні чоловіки не показують свою слабкість. Так я колись думав.

Але я – простий хлопець з Ранкін-Інлет. Потрібно пишатися своїм корінням, завжди пам’ятати, хто ти та звідки прийшов... А життя... завжди є можливість змінити його».

Фото: Canadian North, CBC.ca, The Athletic, Goodreads, Nunatsiaq News, The Canadian Encyclopedia

Найкраще у блогахБільше цікавих постів

Інші пости блогу

Всі пости