Найскаженіший суперник Тайсона: тренувався з простреленою ногою, Майк називав його Франкенштейном та хотів зарізати ножем
Не життя, а марафон божевілля.
Мітч Грін – один з найдивніших та найскаженіших суперників в кар’єрі Майка Тайсона. Він став одним з перших, кого не нокаутував молодий американець на піку формі. А ще тим, хто провокував Майка просто на вулиці, попри жорстоке побиття у відповідь.
Грін вважався перспективним до бою з Майком. І протримався з ним усі раунди
У 1986 році Майк Тайсон – найстрахітливіша фігура боксу. 19-річний монстр, який здебільшого ламає суперників скаженими боковими та аперкотами. До зустрічі з Гріном проти Майка весь бій протримався лише Джеймс Тіллс, але Мітч вважався ще кращим боксером.
Грін – чотириразовий чемпіон турніру «Золоті рукавички», перебував серед кандидатів на місце у збірній на Олімпіаді-80, яку США у підсумку бойкотували. А в профі перед Майком програв лише раз – Тревору Бербіку, у якого Тайсон якраз і забере титул у цьому ж 1986-му, але на пів року пізніше.
Мітч провокував Майка ще до бою – називав дев’ятнадцятирічним хлопцем, який виглядає на сорок, та влаштовував трешток-шоу. Але розгнівати Майка не вдалось.
Це був перший поєдинок Тайсона на НВО та перший на великій арені Медісон-Сквер-Гарден, а сам поєдинок пройшов вдало. Сам Майк говорив, що хотів випробувати свою витривалість, тому не форсував події і загалом планував відбоксувати всі десять раундів.
Грін протримався всі десять раундів, відбоксував непогано, але це настільки ж його заслуга, наскільки і Майка – Мітч не зміг використати свої габарити, щоб нашкодити опоненту. В один з моментів Майк вибив капу з рота суперника.
Ба більше, пізніше Тайсон згадував, що був настільки розслабленим, що між восьмим і дев’ятим раундами, коли кутовий почав бурмотіти йому просто у вухо поради, боксер злегка поцілував його.
Підсумок: двічі 9-1 та 8-2 по раундах на користь Майка.
Грін спровокував Майка на бійку після поєдинку. В один момент Тайсон подумав, що вбив його
Після того поєдинку Мітч посипався. Він був щиро упевнений, що побив Майка, а перемогу тому купив Дон Кінг. Грін не боксував, тільки встрявав у проблеми з законом.
Спочатку його упіймали з наркотиками. Потім заарештували за відмову платити за проїзд мостом. А потім взагалі за пограбування бензоколонки: розповідали, що він захопив бензозаправну станцію, зв’язав чергового і, поклавши того під касу, став збирати гроші з відвідувачів, які приходили за бензином.
У Тайсона ж 1986-й видався вкрай продуктивним. Він повернувся вже за місяць після перемоги над Гріном – нокаутував Реджі Гросса у першому раунді. Потім – Вільяма Хоссеа у поєдинку, що був організований через два тижні після Гросса. Після цього був Лоренцо Бойд, що протримався довше – програв у другому раунді, та Марвіс Фрейзер (син Джо Фрейзера), який в аматорах бив Гріна, а в профі програв Тайсону у першому ж раунді.
Наприкінці 86-го Тайсон став чемпіоном світу, у 87-му – абсолютом і остаточно закріпився у статусі суперзірки.
На початку літа 88-го Тайсон зніс на той момент непереможеного Майкла Спінкса за один раунд та готувався до захисту титулу проти Френка Бруно. А наприкінці літа, напідпитку, Тайсон вештався по клубах, а потім, близько четвертої ранку, заїхав за шкіряною курткою, пошитою спеціально для нього, з написом «Don`t belive the hype» – назвою пісні гурту Public Enemy:
«Купувати шмотки мені завжди приносило задоволення, тож я почувався на висоті. Але мій настрій різко змінився, коли цей божевільний шибздик Мітч Грін увірвався з голим торсом до магазину», – розповідав Майк у автобіографічній книжці «Беззаперечна правда».
Мітч залетів зі звинуваченнями Тайсона та Дона Кінга:
«Якого хріну ти тут робиш, п###р?! Ти і твоя чортова подружка Дон Кінг н#####и мене в тій бійці! Ви всі — купка п#######в!»
Після перепалки в магазині, Майк забрав одяг та пішов до виходу, але Грін переслідував його: кричав на Тайсона, звинувачував його і промоутера.
«І тут на мене зійшло прозріння. Я був Майком Тайсоном, безперечним чемпіоном світу у важкій вазі. Я не мав спускати з рук усе це лайно», – згадував боксер.
Мітч, коли побачив бажання Тайсона піти, кинувся на нього та порвав кишеню сорочки. І Майк зірвався. Він вдарив Гріна в обличчя, а потім почав тягати вулицею:
«Я був п’яний і не розумів, що він був під кайфом від ангельського пилу, і через це не збирався бити мене у відповідь. Це було однаково, що битися з десятирічною дитиною. Я тягав його по всій вулиці, а він усе кричав і кричав. На рингу він бився зі мною краще, ніж тієї ночі».
Майк бив Мітча з обох рук, а той хитався, але не падав. Тоді Тайсон вдарив суперника ногою, і Грін нарешті звалився. Том – друг Тайсона, який возив його, коли той був напідпитку – відтягнув чемпіона. А той вже думав, що вбив Мітча.
«Але, коли ми повернулися, щоб йти до машини, мов зомбі з «Ночі живих мерців», як Джейсон із «П’ятниці, б###ь, 13-го» Грін вискакує і копає мене по яйцях», – згадував Тайсон.
Майк оскаженів. Він накинувся на Мітча, збив його з ніг та почав бити головою об асфальт, поки той не втратив свідомість. Потім сів у канарково-жовтий Роллс-Ройс Корніш і попросив Тома нарешті їхати звідси.
«Не вийде. Цей божевільний н###р у нас під колесами», – відповів Том.
Мітч лежав біля машини, кричав, потім почав бити у вікна і відірвав бічне дзеркало. Ціна такого Роллс-Ройса на той момент – 350 тисяч доларів.
«Це ж п’ятдесят штук просто на рівному місці. Тепер я був злий як чорт. Я вискочив з машини, схопивши його за голову та ударив своїм фірмовим ударом – правим аперкотом. Бум! Мітч злетів у повітря і звалився, як ганчіркова лялька, просто собі на голову. Кожен, хто знайомий із вуличними бійками, знає, що коли твоя голова двічі вдаряється об землю, перший удар вимикає тебе, а другий будить.
Мітчева голова стукнулась лише один раз, а потім із його рота почало сочитися якесь гидке біле лайно. До того часу там вже зібрався великий натовп сутенерів, повій і наркоманів, і всі вони кричали: «Ооооооо…».
Я злякався. Я подумав, що він мертвий. Я роздробив йому очницю, зламав ніс, зламав кілька ребер, і одне його око заплило, але я все ще не був задоволений. Слава Богу, там була велика аудиторія, тому що якби не вона, я б скрутив йому шию і вбив цього шибздика. Я не в собі, коли нап’юся», – розповідав про ту бійку Майк.
Тайсон теж частково постраждав – отримав тріщину кулака, через що довелось дещо перенести той самий захист титулів проти Бруно.
До речі, та справа закінчилась судовим засідання, що відбулось у 1997-му. Грін хотів 3 мільйони доларів за спричинені збитки та 20 мільйонів штрафних санкцій. Тайсон переживав за свій імідж настільки, що ледь не запропонував Гріну 250 тисяч для попереднього врегулювання справи, але втримався і не дарма.
Присяжні визнали, що Тайсона було спровоковано на бійку та присудили 100 тисяч доларів виплат. При цьому, визнали, що провина Мітча в отриманні травм становить 55%, то ж Майк виплатив 45 тисяч доларів.
За декілька днів Мітч з'явився в кафе на побаченні Майка. Тайсон ледь не вдарив його ножем для стейка
Після того Тайсон думав, що Мітч його більш не турбуватиме, але сильно помилявся. Вже за декілька днів Майк був на побаченні за ланчем у придорожному кафе. Тайсон глянув у вікно і побачив величезного чоловіка на десятишвідкісному велосипеді:
«О, ні! це не може бути Мітч Грін. Я ж знаю, що той мудак — зомбі, а зомбі не вилазять вдень, — подумав я сам до себе. Уже збираючись повернути за ріг, він обернувся і зловив мій погляд. От дідько. Він повернув свій дурний велосипед і підійшов до господині, яка виглядала, мов королева Латіфа з фільму «Тропічна лихоманка».
– Це що, Майк Тайсон он там? — запитав він.
– Так, це Майк Тайсон, — сказала вона Мітчу. — Гей, чемпіоне, — крикнула вона мені й вказала на Мітча. Вона подивилася на мене так, немов хотіла сказати: «Розберися з цим сам», – розповідав Майк у автобіографічній книжці «Беззаперечна правда».
Грін побіг до столу чемпіону з фразою:
«Ах ти, сучий п###к. Ти не надер мені дупу. Тобі вдалось лише раз мене слабенько стукнути!»
Після короткої, але вкрай агресивної перепалки Майк схопився за ніж для стейка, але його зупинила дівчина, з якої він був у закладі:
«Тримай себе в руках. Не грай у цю гру, брате. Ти занадто багато вартуєш для нас. Це лише пастка білої людини. Нема чого тобі потрапляти до тієї пастки білих людей», – сказала вона боксеру
Потім Тайсон згадував:
«Якби я вже переспав із нею, то схопився б і зарізав цього н#####а своїм ножем. Проте у нас ще з нею нічого не було, тому я просто забив і відвернувся від Мітча.
Він сів на велосипед і поїхав геть, але звістка про цей випадок швидко розповсюдилася, і дехто з моїх друзів вистежив його дупу і трохи постріляв у нього для залякування».
Грін знайшов Тайсона у лікарні після аварії. Боксував з тінню за вікном та обіцяв надерти зад
У 1988-му Тайсон потрапив в аварію. Оточення Майка говорило, що це могла бути спроба суїциду, але сам боксер заперечував це:
«Я сів за кермо розлюченим – хотів з’їздити за чимось до міста. Дощило, і ґрунтова під’їзна дорога була вся в багнюці. Щоб дістатися до головної дороги, потрібно було проїхати ґрунтовою дорогою близько п’ятдесяти футів під кутом у десять градусів. Я завів свій великий БМВ і дав газу, але колеса прокручувалися в багнюці, тому я дав ще більше газу — наступної миті мене занесло, і машину кинуло у велике дерево.
Насправді я навмисно планував урізатися в дерево – щоб привернути до себе увагу, але ніколи не намагався накласти на себе руки. Я знав, що машина захистить мене».
Майк прийшов до тями за декілька хвилин. Його відвезли в лікарню, там визначили забій грудної клітки та струс мозку, а сам Тайсон перевівся в іншу лікарню. На відвідини до нього записались Дональд та Іванна Трамп, але непроханий гість знайшов його раніше:
«Моє вікно було відкрито, і я почув шум внизу – на тротуарі. Я виглянув назовні і не повірив своїм довбаним очам. Це був Мітч Грін, оточений журналістами.
Мітч був без сорочки, він займався боксом із тінню і кричав: «Сайселі Тайсон — п###к! Я збираюся надерти його дурнувату дупу». Ніде мені не було спокою від цього дурня. Якщо і був коли-небудь чорний хлопець, схожий на монстра Франкенштейна, то це був Мітч Грін».
Життя Мітча – марафон божевілля. Його батька застрелили, а сам Грін тренувався з кулею у нозі
Дитинство Мітча Гріна не підбивало його до спокійного розвитку. Коли він був ще дитиною, його батько та інший чоловік підстрелили одне одного на смерть, знаходячись в лічених метрах одне від одного. Потім їх хоронили одночасно майже на сусідніх місцях на кладовищі. Родини загиблих прощались зі своїми чоловіками, ледь не стоячи спиною до спини.
Після Майка Тайсона Грін все ж зустрів менеджера – Чарльза Фаррелла. Вони зустрілись в ресторані-пентхаусі в Кембриджі, штат Массачусетс. Ресторан повільно обертався над містом, а Грін запалював всередині. Перше, що він зробив на зустрічі: зняв верхню частину яскраво помаранчевого комбінезона, оголив торс, поцілував біцепси та запросив відвідувачів «подивитись на те, як має виглядати справжній важковаговик».
«Цей андеграундний театр вселив у мене оптимізм – я подумав, що Мітч Грін усе ще міг привертати увагу», – розповідав Фаррелл.
Але, як тільки вони підписали контракт, все пішло не так. В той же вечір Гріна почав тролити перехожий – через бій з Тайсоном, а Мітч дав йому ляпаса. Чоловік побіг додому за пістолетом, наздогнав боксера та прострелив йому ногу.
Грін пішки йшов шість кварталів до лікарні, а на рентгені йому сказали, що куля пройшла навиліт.
Мітч тренувався весь цей час – бігав, стрибав на скакалці та спарингував. А за тиждень подзвонив Чарльзу – він вже не міг ходити. Лікар при первинному огляді не помітив кулю, що застрягла у боксера під коліном. За цей час, під навантаженнями стегнова кістка розкололась навпіл, як гілка дерева. Лікар, що проводив повторний огляд сказав, що, якби боксер почекав ще день – залишився б без ноги.
Але і це не все. Відновлення зайняло пів року і весь цей час Мітч жив у менеджера вдома. Той давав йому кошти, до Гріна прилетіло дві подруги з різних кутків США, а їхній щоденний секс утрьох змогли зупинити тільки налякані сусіди знизу, які викликали поліцію.
Частину своєї зарплати Мітч відправляв матері. Та здебільшого витрачала її на поїздки в лото в Атлантік-Сіті. А ще регулярно скаржилась сину та його менеджеру на недостаток коштів.
Їхня співпраця закінчилась у 1993-му. Фаррелл нарешті зміг зробити своєму боксеру бій – той був у формі, відновився, тренувався. Суперник – Брюс Джонсон, рекорд 8-22-1 на момент поєдинку, перед цим відлетів технічним нокаутом від Ларрі Дональда, для якого той бій став другим в житті.
Сам Брюс у роздягальні казав Фарреллу, що він боїться, але уточнив, що за бонус у 500 баксів може впасти у потрібному раунді. Менеджер заявив, що він і так впевнений, що його клієнт переможе.
Незрозуміло чому Грін просто нічого не робив у ринзі. Чи то йому заплатили менше, ніж обіцяли, чи це було чергове загострення його нервового стану, але Мітч спеціально майже не атакував та фактично не захищався. Рефері втомився дивитись на це фантастичне шоу та зняв Гріна з поєдинку.
Цього ж року менеджер Чарльз Фаррелл закінчив співпрацю з Гріном та заявив:
«Я втратив на ньому рік життя та 80 тисяч доларів».
Boxing Illustrated за результатами 1993-го присудила Фарреллу звання «Sucker of the Year» – «Лох року», як називав себе і сам Чарльз.
Грін, до речі, не закінчив з боксом після цього. Він боксував ще сім разів: тричі програвав, тричі перемагав і один бій був визнаний таким, що не відбувся. Востаннє у ринзі Мітч з’явився у 2005-му – нокаутував Біллі Мітчелла (7-12-1 на момент бою) у четвертому раунді.
Фото: Daily Star, News.com.au, UPI, Space Boxing, Sky Sports, Sport Bible
