Олімпійський чемпіон хевівейту програв вдруге поспіль – 42-річному ветерану та екссупернику Джошуа
Тотальне фіаско.
Француз Тоні Йока (11-2, 9 КО) посипався. Статус 30-річного проспекта, що має титул олімпійського чемпіона кришиться, як крамбл – при кожному більш жорсткому натисканні.
Поразка 42-річному французу Карлосу Такаму (40-7-1, 28 КО) – друга поспіль і ще більш показова, ніж торішня.
Йока – переможець Олімпіади з шаленим складом учасників. Міг приїхати навіть Кличко
Склад надважкої вагової категорії на Олімпіаді-2016 – скажений. Просто подивіться: Магомедрасул Маджидов, Іван Дичко, Ефе Аджагба, Джо Джойс, Баходір Джалолов, Леньєр Перо, Філіп Хргович, Ерік Пфайфер, Міхай Ністор. Тоні Йока. І це не все, просто найвідоміші імена.
На цю Олімпіаду міг приїхати навіть Володимир Кличко. Тоді спростили норму участі професіоналів у аматорських турнірах – на Олімпіаду мав змогу заявитись будь-який чинний професійний боксер.
Розмови щодо можливої повторної спроби Кличка взяти участь в Олімпійських іграх розгорались все більше, чим ближче був турнір. Проте, Володимир все ж вирішив не брати участь в турнірі, а золото завоював Тоні Йока.
Француз по дорозі до золота переміг Клейтона Лорента, Хусейна Ішаїша, Філіпа Хрговича та Джо Джойса. У британця був дещо важчий шлях: кількість суперників та ж сама, а іменитих більше – Джойс переміг Джалолова та Дичка, йдучи до фіналу. Але у поєдинку за золото програв. Частина уболівальників і досі впевнена, що перемогу варто було віддати Джойсу.
Йока добре стартував в профі, але тепер все погано
Рекорд Тоні в профі міцний. До поразок він бив спаринг-партнера Усика Девіда Аллена, Олександра Дімітренка, Міхаеля Валліша, Жоана Дюапу та Крістіана Хаммера. І тільки одного з них рішенням суддів.
Але у 2022-го стався Мартін Баколе. 29-річний конголезець вважався аутсайдером, але встиг поспарингувати і з Усиком, і з Джошуа. І вийшов доводити. Довів – двічі відправив Йоку у нокдаун (у першому і п'ятому раундах), постійно тиснув, багато влучав та переміг – рішенням більшості суддів: 94-94, 95-93, 96-92.
За рік Тоні повернувся. Такам – стилістично схожий на Баколе: невисокий (ще нижчий за Мартіна), довгорукий та настирний. Але робота над помилками у ринзі проти більш вікового візаві не склалась. 42-річний француз з перших раундів взявся працювати активно та результативно.
В себе Тоні прийшов ближче до третього раунду, коли ветеран вже встиг декілька разів міцно прикластись по фавориту. Йока упіймав суперника боковим, спробував стопити – вийшло посередньо, але почало здаватись, що у 30-річного фаворита можуть бути шанси.
Це лише здавалось. Такам не робив нічого надзвичайного, але йому вистачило фантастичної фізичної готовності, як для 42-річного, хорошої роботи корпусом та силових оверхендів. Епізодично Йока виглядав аж занадто розгубленим.
Тоні не вдавалось нічого. Він присідав до меншого суперника, не контролював дистанцію, працював джебом виключно по тулубу, а, коли опонент проривався на зручну середню дистанцію, невдало в'язав того у кволий клінч.
Нокдаунів цього разу не було, нокауту – теж. Але суддівське рішення знову викликало запитання. По-перше, рахунок нейтрального судді від телеканалу, коли перед фінальним раундом Такам лиш мінімально лідирував.
По-друге, підсумковий рахунок – навіть не рішення більшості, а розділене рішення суддів: 96-94 для Йоки та двічі 96-94 Такаму.
«Я вірю в нього і не тому, що я його переміг. Я працював більше, ніж будь-коли, щоб провести цей бій. Я працював більше, ніж перед Джошуа, тому що знав, проти кого я протистояв.
Серйозно, підтримайте Тоні. Я фанат Тоні. Будь ласка, надайте йому сміливості. Тоні довбаний чемпіон, гей!", – звернувся Карлос Такам до фанів після поєдинку.
***
Не так страшні дві поразки у 30 років в хевівейті. Навіть дві поразки поспіль. Недобре те, що Йока не еволюціонував за рік. Підбір суперника для повернення хороший, але, якщо розрахунок був на таке суддівство, то і воно у такому випадку не допомога.
Тоні не відчуває габарити і не користується ними. Намагається йти у розміни до менш габаритного візаві на комфортну для того дистанцію. Практично не працює джебом, а, якщо передня рука і вмикається, то не так і не туди, куди треба.
Тут або йти до наставника, що навчить відчувати і використовувати габарити (привіт, Шугар Хілл), або доля Одлі Гаррісона наближатиметься довжелезними стрибками.
Фото: Sky Sports
