Джейк Пол - головна зірка поп-боксу. Чи хороший він боксер?
Рекорд ексблогера – 6-1.
Одразу відповімо на запитання у заголовку: ні.
Але якщо ви вже зайшли у цей пост, то напевне хочете побачити щось більше, ніж просту відповідь.
Давайте одразу – у мене нормальне ставлення до Джейка. Сльозами щастя від його поєдинків не обливаюсь, але і негативу не відчуваю. А ще не бачу причин звинувачувати Пола у постановах, підставах і інших махінаціях.
При цьому, донедавна рекорд хлопця був 6-0, 4 КО. Чотири з шести перемог – над дійсно визначними для єдиноборств спортсменами: Беном Аскреном (ТКО 1), Тайроном Вудлі (SD 8 та KO 6) і Андерсоном Сілвою (UD 8 з нокдауном легенди у фінальному раунді). Враховуючи ще й дебютну поразку – від «нарешті справжнього боксера Томмі Ф'юрі», достатньо поєдинків, щоб підсумовувати старт кар’єри.
Схоже, Джейк з нами надовго, то ж треба розуміти, наскільки балачки дорівнюють рівню боксу.
У Пола вкрай посередній джеб. Часто завалюється після нього та довго повертає руку
Існує правило, з яким можна спробувати посперечатись, якщо дуже сумно: хто володіє джебом – той володіє боєм. Безумовно, варіанти для нівелювання джебу є і це не єдиний метод диктувати хід поєдинку. Але майстерна робота передньою рукою – ознака класу. У випадку з Полом – ознака першого класу.
Не можна сказати, що передня рука Джейка абсолютно жахлива. Вона просто посередня. Робота джебом – мистецтво. Він має бути швидким та жорстким, але не важким – інакше рука буде падати вперед та тягнути за собою тіло і через неї прилетить стільки, що краще б тримав її при собі.
Саме це відбувається з джебом американця. Часто він то валиться за передньою рукою. То довго повертає, то просто виставляє її вперед, намагаючись виміряти дистанцію. У цьому епізоді видно найкраще. Спочатку завалився після неправильної атаки корпусу. Потім виставив руку, коли суперник пішов вперед. Після цього спробував пробити на стрибку і поки повертав – отримав двійку.
Робота передньою рукою у колишнього блогера не безнадійна. Коли він вмикає ноги, вона виглядає, як у міцного початківця. Але, враховуючи, що швидкості та таймінгу кардинально не вистачає, навіть Томмі Ф'юрі на фоні Джейка виглядав більш збалансованим у цьому показнику.
Більшість атак – боковими після зближення
Важливо, що загалом Джейк не будує атаку через джеб. Не сказати, щоб американець прям вибудовав свої атаки та заплітав сітки довкола опонента. Але загалом на дистанцію виходить – через імітацію джебу.
Далі здебільшого йде серія бокових та аперкотів, що летять як прийдеться. Вони важкі, але дещо незграбні. Ось у цьому епізоді помітно, що коли ексблогер додає до джебу властиву йому роботу ніг – вони проходять і не є приємними. Далі – класичне продовження атаки.
Бокових у Пола більше, ніж прямих і це логічно. Фізіологічно простіше бити такі удари, ніж прямі – техніка нанесення прямих ударів складніша.
Особливої роботи ніг немає, але відчуття дистанції непогане
Хотілось би прикласти сюди відео роботи ніг Джейка, але як показати те, чого немає?
Пол непогано відчуває дистанцію, результативно йде від частини атак суперників, але просто зараз це рухи середняка. Змістився в один бік, змістився в інший – все. У пересувань на ногах є конкретна ціль.
Пак'яо розсмикував суперників, поки ті не починали сіпатись на кожен рух – це підготовка атаки. Мейвезер затягував суперників ближче, щоб відтягнутись для контратаки чи піти з лінії атакувальних дій опонента. Усик після атаки зміщується у той бій, куди опонент фізіологічно не може дістати. Джейк Пол зараз просто стрибає на безпечній відстані.
Іноді руки з ногами розсинхронізовуються
Головна ознака новачків. Люди, які приходять на єдиноборства, уявляють, що будуть зараз як Ван-Дамм у «Кікбоксері» збивати пальми ногами, а шалений тренер розтягуватиме їх на спеціальному приладді. Але з першого ж тренування доводиться робити дві речі: думати і синхронізувати організм.
Це взаємопов’язані процеси в єдиноборствах і друге часто важче за перше. Головою розуміє, а зробити не може.
Варто сказати, що останнім часом у Джейка цього практично немає і це добре. Але ще рік назад у першому бою з Вудлі була нога, що намагалась танцювати окремо від тіла.
То він же панчер!
Так, 4 нокаути з 6 перемог – класний результат. І навіть якщо зараз привести всі аргументи проти Джейка – цей результат залишиться непоганим. Нехай на початку кар’єри впав блогер та баскетболіст, але далі був Аскрен, Вудлі і нокдаун Сілви.
Все ж варто просто відзначити, що Аскрен готувався до бою рівно стільки, скільки знімали проморолик, де він був у ролі Роккі. Андерсону на момент бою – 47 років. А нокаут Вудлі – повний провал Тайрона. І якщо перші два аргументи виглядають, як відмовки, останній – факт.
Джейк спочатку зайшов з фірмовою атакую та купою ударів повз суперника. Потім зігнувся явно під удар. Стиснув кулак. Не так, щоб майстерно показав удар в корпус і закинув точний оверхенд. Як такий досвідчений боєць, як Тайрон, проспав це – не ясно.
Тоді чому Пол перемагає?
Це все весело, але донедавна американець не мав поразок. Він нокаутував колишніх чемпіонів UFC Аскрена та Вудлі і перебоксував одного з найбільш грізних ударників в історії UFC Андерсона Сілву. А програв «нарешті справжньому боксеру» Томмі Ф'юрі у близькому протистоянні. Якщо все так погано, то чому кар'єра складається саме так?
Дійсно Бен не готувався до бою. Дійсно Тайрон – не ударник. Безумовно Андерсону 47 років, останні з яких він і в ММА мав не найкращого вигляду. Але Джейк боксує, як середняк. Він – новачок у єдиноборствах і все одно б’є міцних бійців та легенд.
У випадку з Джейком все ж не варто списувати всі успіхи на провал суперників. Вудлі за два поєдинки так і не розібрався, що робити з Полом – як його наздогнати та донести так, щоб цей здоровань не бив у відповідь. Сілва дав класний бій: змусив американця закриватись у кутах, пропускати удари. Але Джейк витримав, упіймав суперника в останньому раунді та переміг.
Запорука успіху у двох факторах. Перший очевидний – розумний підбір суперників. Потужний ударник в ММА – не те ж саме у боксі. Кожен боєць, що програвав Полу, має достатньо мінусів, щоб якщо є бажання, вважати перемогу неповноцінною.
Другий – Джейк реально працює. На відміну від інших бійців попсового боксу, в якому зірки боксують між собою, а герої інших видів спорту одягають надм'які рукавички, щоб нам’яти комусь боки чи бути битим самому, у Пола – найпрофесійніший підхід.
Він не влаштовує дикі вечірки, живе за графіком поруч з тренером Бі Джеєм Флоресом і реально працює в залі. Перед тим же Андерсоном Сілвою Джейк спарингував з ексчемпіоном світу Чедом Доусоном і взагалі робота з колишніми та чинними боксерами у тренувальному таборі – постійна практика. Пол не відпочиває, а справді намагається стати краще, хоча рукавички одягнув не так давно.
Він не створює відчуття, що боксером може стати будь-хто. Тобто стати може, але щоб перемагати навіть ось так і ось таких суперників треба страждати у залі, чим і займається Джейк.
Після поразки у поєдинку з Томмі Ф'юрі Пол повернувся до зали і почав все спочатку. Перед зустріччю з Нейтом Діазом візуально блогер виглядає чи не найкраще в кар'єрі.
Це все не скасовує те, що його джеб все ще безумовно поганий, нокаути приходять завдяки суперникам та природній силі, а про Канело чи чемпіонські бої говорити не варто мінімум ще декілька років. Проте свою нішу Джейк зайняв і регулярно приводить людей до перегляду боксу.
***
Бій Джейк Пол – Нейт Діаз відбудеться у Далласі, США в неділю вранці. Показуватиме DAZN, початок трансляції ввечері у ніч з 5 на 6 серпня о 03:00. Головний поєдинок вечора не раніше 05:00.
