Чи може Усик перемогти Ф’юрі
Тактичний розбір переваг українця та британця.
Потенційний поєдинок Олександра Усика проти Тайсона Ф’юрі – головне видовище 2022 року у боксі. Вперше в історії хевівейту в одних руках можуть об’єднатись всі чотири найавторитетніші титули в боксі. Три пояси зараз (WBA, IBF, WBO) у українця, ще один (WBC) - у британця.
Якщо до якогось протистояння можна цілком серйозно прирівняти битву Давіда та Голіафа – то це воно. Гігантська різниця у зрості, розмаху рук та загальних габаритах.
Чи є у Олександра шанси?
Ф’юрі – однозначний фаворит. Він має все, щоб перемогти Усика
Тайсон Ф’юрі – справжній гігант. Якщо фани переживали за Олександра перед зустріччю із Ентоні Джошуа, який на сім сантиметрів вище та має більший розмах рук на десять сантиметрів, то тут ситуація ще гірша. Чемпіон WBC вище українця на п’ятнадцять сантиметрів (206 см проти 191 см) та має довші руки аж на вісімнадцять сантиметрів (216 см проти 198 см).
Але важливі не тільки габарити, а й те, як британець їх використовує. Ф’юрі – один з найнестандартніших боксерів просто зараз. Він може працювати у жорсткому та атакувальному стилі, а може перетворитись на контрпанчера. Може застосувати всю вагу проти візаві, а може працювати більш обережно, використовуючи помилки опонента проти нього. І здогадатись, як саме діятиме Тайсон, неможливо. Можна тільки припускати. При цьому, навіть вміючи змінюватись, Ф’юрі використовує типові для себе фішки, що допомагають йому перемагати від бою до бою.
Найкращий поєдинок у кар’єрі Тайсона – друга зустріч проти Деонтея Вайлдера. Тоді британець змінив тренера і вперше представ у ролі агресивного нокаутера, який майстерно використовує свою вагу. Крім того, що Ф’юрі змусив працювати другим номером боксера, що звик атакувати, Тайсон регулярно використовував проти американця фішку, що може бути вкрай небезпечною для Усика. Як тільки бійці йшли на зближення, британець перекидав ліву руку над головою візаві та навантажував його спину та плечі.
Фактично, зауваження робити немає за що – Вайлдер сам нахилявся до нього, а Ф’юрі не проводив повноцінний захват шиї. Але можна досить швидко залишитись без сил, тримаючи на собі таку вагу. Окрім цього, Тайсон від бою до бою використовує фішку схожу на ту, що є і в арсеналі Джошуа. Ентоні в клінчі притримує потилицю суперника лівою рукою і моментально наносить аперкот правою. Тайсон же ловить момент, коли суперник схиляє голову, ловить його у напівзахват, а потім розвертається та пробиває аперкот.
Найяскравіший приклад – також у другому поєдинку проти Вайлдера.
Звісно, Деонтей та Олександр не схожі навіть приблизно, але цей прийом британець використовує майже у кожному поєдинку і як елемент атаки, і як варіант захисту, знаходячись спиною до канатів. А враховуючи різницю у габаритах, очікувати використання саме цього проти Усика точно варто.
Ф’юрі не так часто боксував проти шульги, а найбільш обговорювана зустріч – проти Отто Валліна. Швед справді проявив себе добре, але не настільки, як в підсумку сам боксер та його промоутер продають фанатам. Загалом Тайсон впевнено переміг суперника, а розсічення та те, у що воно перетворилось – результат не тільки влучань Валліна, а й його зухвалого поводження, коли Отто буквально ліз руками до травми, часто навіть не намагаючись наносити туди удари.
У тому поєдинку Ф’юрі працював від опонента, а шульга Валлін намагався відпрацьовувати першим номером. Тайсон чудово відчуває суперників. Наприклад, проти візаві, що працював у протилежній стійці він класно пробивав аперкот назустріч після стопінгу передньою рукою.
Головна небезпека Ф’юрі – у його непередбачуваності та різносторонності. Тайсон пристосовується до того, що йому пропонує суперник, а потім знаходить слабкості суперника та використовує їх проти нього ж. У тактичному плані саме це дає Тайсону змогу все ще бути непереможеним та ховає всі його мінуси, з якими доведеться працювати команді Усика.
Усик може перемогти Ф’юрі. Шлях до перемоги – талант українця, декілька планів на бій, фізична готовність та дисципліна
На кожного непереможного бійця може знайтись кращий. Не обов’язково загалом, як боксер, але кращий за нього у конкретному протистоянні. І Усику під силу стати таким для Ф’юрі.
Будь-який творчий стиль боксу, як у Ф’юрі, може бути битий порядком, чітким планом та дисципліною у ринзі. Будь-які габарити можуть бути биті таймінгом, роботою на ногах та фізичною готовністю. Кожен з цих пунктів можна сміливо відновити до скілів українця.
Тайсон – не безгрішний боксер і тактично не ідеальний. Він відчуває бій та суперника, майстерно використовує габарити проти опонента, але і у британця ставались ситуації, близькі до повного провалу.
Найперше – голова Тайсона не залізобетонна. Ще у 2011-му Ф’юрі вперше отримав нокдаун. Канадець Невен Пайкіч у другому раунді зарядив назустріч британцю.
Через два роки Тайсон відтворив ситуацію ледь не один в один. Колишній крузер Стів Каннінгем упіймав гіганта у тому ж другому раунді таким же правим оверхендом – нокдаун.
Пайкіч та Каннінгем максимально наближені до Усика за габаритами. Стів хіба нижче на один сантиметр та має довші руки. Але, при цьому, обидва – правші і в результаті все одно програли достроково (Пайкіч у третьому, Каннінгем у сьомому раунді).
Взагалі Ф’юрі відкритий під удар правою назустріч. Більшість нокдаунів прилітало британцю саме звідти, але Усику це навряд допоможе – правий оверхенд не найсильніша зброя ні у нього, ні у більшості боксерів з лівою ударною.
Ще один цікавий момент – робота Тайсона проти негабаритного шульги. Валлін, звісно, взагалі не Усик за рівнем технічних аспектів, а ще швед трохи вищий – на шість сантиметрів. Але тенденція весь бій вимальовувалась цікава. Ф’юрі регулярно ловився на подвійний удар лівою. Як ось тут з переходом з тулуба на голову. Олександр пробиває дальній боковий ще швидше та ще жорсткіше за Отто, а ще вміло виводить опонента на цей удар.
Окрім цього, типова історія для Тайсона – застоюватись на середній дистанції, працюючи проти меншого візаві. Одна ситуація, коли тебе атакує Том Шварц і можна пограти в Алі, а інша, коли прилітає від Валліна чи тим більше Усика, а ти прибираєш голову вниз – де меншому супернику фізично ще простіше атакувати. Ентоні Джошуа на ось такій висоті регулярно отримував серії із аперкотів та бокових, від яких нікуди не дітись.
Якщо Олександру вдасться скорочувати дистанцію без втрат, використовувати фірмовий джеб під передню руку після розхитування корпусом, вчасно зміщуватись за спину після атаки на середній дистанції та ловити Ф’юрі на помилках, Усик може перемагати навіть настільки більшого суперника.
Результат бою залежить від десятка перемінних. Це найнепередбачуваніший і одночасно найочевидніший поєдинок в кар’єрі Усика
У всіх попередніх поєдинках Олександра можна було розглянути стиль візаві у певних моментах і представити, що буде у ринзі. Наприклад, перед першою зустріччю із Джошуа логічно було припустити певний хід поєдинку та дії британця, відповідно до яких він здавався фаворитом, але насправді по-боксерськи програвав в цілій серії аспектів.
Ф’юрі ж – пластилін, що видозмінюється у кожному новому поєдинку, тому можна відштовхуватись від певних фішок, які він використовує від бою до бою, а не від суцільного стилю. Саме це робить його складним суперником і лише потім – габарити.
Тайсон може бути різним: від контрпанчера, що рухається спиною вперед до агресивного нокаутера, який у буквальному сенсі продавлює свої інтереси і змушує тушуватись навіть більших за Усика суперників. На стиль Ф’юрі впливає не тільки суперник, а й психологічний аспект та тренер, з яким він працюватиме перед боєм. Дивлячись на те, що після дводенного повернення британець оголосив, що працюватиме не із Шугаром Хіллом, говорити про його тактику можна, хіба виходячи з логіки.
Найочевиднішим для Ф’юрі здається агресивна робота проти Усика. Не давати дихати, не давати рухатись. Йти на зближення через джеб та ще одну свою регулярну фішку – подвоєння передньої руки, коли після джебу йде хук тією ж, лівою, рукою. Звідси британець заходить або на удар правою або на клінч, де або навантажує суперника вагою, або прихоплює шию та спину під ліву руку і виходить на аперкот. Тайсону під силу працювати у стилі більшого, жорсткішого та важчого Чісори.
Другий поєдинок проти Джошуа – один із найбільш непростих в кар’єрі Усика. Влучання британця забирали багато сил, удари по корпусу та нижче поясу буквально вибивають дух і Тайсон точно використовуватиме це проти українця. Як і намагатиметься через навалу виводити його на правий прямий, на який частіше ловився Олександр у другій зустрічі проти Джошуа.
Проте, говорячи про все це не варто забувати про проблеми, з якими стикнувся українець під час підготовки. У той час, як Джошуа майже одинадцять місяців жив і працював задля реваншу, Олександр переживав найстрашніші місяці в житті, переформатовував підготовку та скидав, а потім набирав 10 кілограмів. Тільки останнього фактору для більшості боксерів достатньо, щоб фізично розвалитись після середини поєдинку. Усик не розвалився.
Всі ці попутні події спрогнозувати неможливо, а у випадку з Ф’юрі вони можуть виникати на рівному місці, тому відкинемо їх у бік. У ідеальному світі, де Тайсон та Олександр підготувались так, як планували, це протистояння – найкраще, що може просто зараз відбутись у хевівейті. Гігантський рухливий та нестандартний чемпіон проти найтехнічнішого боксера дивізіону, який поки що підбирав ключики до кожного з суперників, якими б важкими та сильними вони не були. Потужність проти сили, влучність проти маси та історичне досягнення на кону.
Регулярний жорсткий стопінг, беззупинна робота на ногах та готовність буквально боротись у клінчі. Лівий прямий чи боковий назустріч зі зміщенням за спину та багатоударні контратаки боковими та аперкотами після провалювання суперника – ключ до історичної перемоги Усика у бою.
Усик проти Ф'юрі – поєдинок, в якому Олександру треба показати свій найкращий виступ, але шанси перемогти та остаточно увійти в когорту найкращих абсолютно реальні.
Фото: Mikey Williams/Top Rank Inc via Getty Images ; Reuters
